Рівненський міський суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17
Справа№
1-233/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2010 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого судді Цвіркуна О.С.
при секретарі Власюк О.В.,
з участю
прокурора Харечко О.П.,
потерпілого ОСОБА_1
захисника-адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого менеджером з продажу промислових товарів, не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 365 КК України,
Судовим слідством суд,
в с т а н о в и в :
ОСОБА _3, 22 серпня 2009 року, працюючи на посаді оперуповноваженого 1-го сектору відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, будучи представником влади, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, в порушення вимог ст.ст. 1, 5, 10, 12, 13, 20 Закону України "Про міліцію", здійснюючи дії, які ніхто не має право виконувати або дозволяти, приблизно о 01 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні дільничного пункту міліції №4, що знаходиться на автовокзалі м. Рівне, по вул. Київській, 40, отримавши усне повідомлення від ОСОБА_4 про відкрите викрадення майна, поєднане із застосуванням насильства, вчинене невідомою особою, яка перебувала разом з ОСОБА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли з останнім із-за конфлікту поблизу інтерактивного клубу "Капуста", діючи умисно, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1, принижуючи його честь та гідність, застосував відносно потерпілого фізичне насильство, а саме наніс не менше п'яти ударів кулаками рук та не менше п'яти ударів ногами в голову та грудну клітку ОСОБА_1 Також, ОСОБА_3, продовжуючи злочинні дії, перебуваючи в приміщенні дільничого пункту міліції №4, наніс не менше трьох ударів пластиковою пляшкою ОСОБА_1 по голові, після чого застосував відносно того невстановлену досудовим слідством сльозоточиву речовину, яку розпилив останньому в обличчя.
Продовжуючи свої злочинні дії, в період часу з 02 год. до 04 год., ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні службового кабінету №47 відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, що по вул. Пушкіна, 4 в м.Рівне, для отримання зізнання у вчиненні злочину, висловлюючись брутальною лайкою та погрожуючи фізичною розправою, наніс ОСОБА_1 не менше чотирьох ударів кулаками рук в голову та грудну клітку, після чого взяв зі столу канцелярський ніж та розмахуючи ним, спричинив потерпілому різану рану тенора лівої кисті з пошкодженням сухожилка згинача І пальця лівої кисті .
Після застосування відносно ОСОБА_1 насильства та вчинення дій, що ображають його особисту гідність, останній вказав на свою причетність до вчинення грабежу 22.08.09 по вул. Київській в м. Рівне, а також написав розписку про відсутність будь-яких претензій до працівників Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 та інших осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та які теж застосовували насильство відносно потерпілого, ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді різаної рани тенора лівої кисті з пошкодженням сухожилка згинача І пальця лівої кисті, забою носа, осаднення, кровонабряку верхньої губи, осаднення нижніх кінцівок, попереку, потилиці, нижньої третини правого передпліччя, правої завушної ділянки.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 в свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю і підтвердивши вищенаведене пояснив, що 22.08.09 року приблизно о 01 год. у нього, ОСОБА_3 та його товариша ОСОБА_4, виник словесний конфлікт з двома невідомими особами, як пізніше з’ясувалося – прізвище одного з них ОСОБА_1 Під час конфлікту він отримав від ОСОБА_1 удар в обличчя, від чого впав, а ОСОБА_1 продовжував наносити йому удари руками та ногами по голові та по тулубу (загалом приблизно 10 ударів). Також він бачив, як другий невідомий завдає удари ОСОБА_4, який на той час теж знаходився на землі. Після цього двоє невідомих побігли в напрямку автовокзалу м. Рівне, як пізніше з’ясувалося причиною цього стала поява працівників РПС, які несли службу в форменому одязі.
Після того, як невідомі побігли, ОСОБА_4 повідомив йому, що вони відкрито заволоділи його мобільним телефоном та грошима в сумі 1100 грн., які вирвали з кишені штанів, разом із карманом.
Потім, вони з ОСОБА_4 розійшлися, і він, ОСОБА_3 пішов до приміщенні дільничного пункту міліції №4, по допомогу щоб знайти невідомих, це було приблизно через 15-20 хв. після події. Прийшовши в дільничний пункт, ОСОБА_3 побачив, що там знаходяться два працівники РПС та один із невідомих, які на них напали, а саме ОСОБА_1 Будучи в стані сильного емоційного збудження викликаного конфліктом з Абрамчоком він, ОСОБА_3 дійсно застосував відносно потерпілого фізичне насильство.
Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, в період часу з 02 год. до 04 год. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні службового кабінету №47 відділу карного розшуку Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, що по вул. Пушкіна, 4 в м. Рівне, для отримання зізнання у вчиненні злочину, застосовував до ОСОБА_1 фізичне насильство, а також спричинив не навмисно потерпілому різану рану тенора лівої кисті з пошкодженням сухожилка згинача І пальця лівої кисті .
Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що під час скоєння вищенаведеного злочину в стані алкогольного сп’яніння не перебував, що підтверджується медичною довідкою.
У зв’язку з тим, що покази підсудного повністю узгоджуються з доказами стосовно фактичних обставин справи, які були зібрані в ході досудового слідства (дати, часу,місця, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину), і які ні ким з учасників судового розгляду не оспорювались, а також враховуючи клопотання останніх, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, дослідження доказів в судовому засіданні було обмежено допитом підсудного та дослідженням документів, які характеризують особу останнього. При цьому учасники судового засідання завірили суд, що розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
Щодо дослідження обвинувачення в частині наявності обтяжуючої обставини вчинення ОСОБА_3, злочину в стані алкогольного сп’яніння судом, постановлено, що необхідно провести повний порядок з’ясування доказів, які підтверджують чи спростовують факт перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп’яніння.
Так, відповідно до виписки з протоколу медичного освідчення на предмет сп’яніння №6558 від 22 серпня 2009 року, станом на 17 год. - даних про алкогольне сп’яніння ОСОБА_3 на момент освідчення немає, Алкометр 0%.
Орган досудового слідства критично віднісся до даної довідки, оскільки освідчення проводилось через тривалий проміжок часу і в обґрунтування твердження що ОСОБА_3 на момент скоєння злочину перебував в стані алкогольного сп’яніння, поклав покази потерпілого та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 22 серпня 2009 року під час вчинення відносно нього, підсудним ОСОБА_3, фізичного насильства, останній перебував в стані алкогольного сп’яніння, оскільки ОСОБА_3 мав явний запах алкоголю з ротової порожнини, та неодноразово ходив вмиватись.
Допитані в ході судового засідання свідки ОСОБА_7,ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кожен окремо пояснили, що 22 серпня 2009 року з підсудним ОСОБА_3 спиртні напої не вживали, а також не бачили, щоб останній вживав їх сам або з кимось іншим. Зазначили, що ОСОБА_3 був збуджений, однак запаху алкоголю від нього не чули.
Свідок ОСОБА_10, яка проводила 22 серпня 2009 року, освідчення на предмет сп’яніння ОСОБА_3, показала, що останній на момент освідчення був тверезий, будь-яких залишкових явищ сп’яніння не мав. Якби в неї виник сумнів щодо стану ОСОБА_3, то після того, як апарат показав відсутність алкоголю, вона б запропонувала здати останньому на аналіз сечу чи кров.
Свідок ОСОБА_11 показав, що працює оперуповноваженим 18-го відділу Внутрішньої безпеки СВБ ГУБОЗ МВС України, 22 серпня 2009 року о 17 год відповідно до направлення заступника прокурора міста Рівне доставляв ОСОБА_3, на освідчення в Центр психічного здоров’я населення, на момент освідчення останній був тверезий, залишкових явищ сп’яніння не мав.
За таких обставин суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 на момент скоєння інкримінованого йому злочину не перебував в стані алкогольного сп’яніння, а тому обставина, яка обтяжує покарання «вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння» підлягає виключенню.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3; Р.О. 22 серпня 2009 року перевищив службові повноваження, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображало особисту гідність потерпілого ОСОБА_1 діями, а тому ці його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 365 КК України.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 виду та розміру покарання, суд в якості обставин, які його пом’якшують, визнає щире каяття підсудного у вчиненому, активне сприяння органам досудового слідства, а також приймає до уваги, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, за час роботи та по місцю проживання характеризується виключно позитивно, після скоєння злочину займається суспільно корисною працею.
Приймаючи до уваги тяжкість скоєного злочину, дані про особу винного та наявні по справі пом’якшуючі обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування призначеного покарання, на підставі застосування ст. ст. 75, 76 КК України і звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням.
З огляду на те, що злочин, передбачений ст.365 ч.2КК України, відноситься до категорії тяжких, що згідно ст.54 КК України передбачає призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення спеціального звання, суд рахує за можливе призначати ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання “старший лейтенант ”.
Крім того, судом встановлено, що органами досудового слідства заявлено судові витрати за проведення судово-імунологічної експертизи в сумі 938 грн.40 коп..
Однак дані, які б давали підстави для стягнення вищезазначеної суми з підсудного, суд з матеріалів справи не вбачає.
За ст.91 КПК України судовими витратами є витрати зроблені при проваджені справи органом дізнання, органом досудового слідства та судом. Стягнення безпосередньо із засудженого коштів на користь експертної установи законодавством не передбачено і є недопустимим. Порядок фінансування експертних установ встановлений ст.15 Закону України «Про судову експертизу»- проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 91,322, 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, на підставі якої, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5(п’ять) років, з позбавлення права обіймати посади, пов’язанні з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків строком на 2(два) роки і застосувавши ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням – встановивши йому іспитовий строк в 2 (два) роки, з покладенням на нього обов’язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з’являтись в ці органи для реєстрації та повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ст.. 54 КК України, призначити ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання старший лейтенант міліції.
Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд – після набрання вироком законної сили, відмінити.
Судові витрати за проведення судово-імунологічної експертизи в сумі 938 грн.40 коп. по данній кримінальній справі віднести на рахунок держави.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили – аркуш паперу, поданий ОСОБА_12 разом із скаргою – який знаходяться в матеріалах справи зберігати в матеріалах справи;дві штори, вилучені 22.08.09 в дільничному пункті міліції №4, а також футболка, спортивна куртка, штани ОСОБА_1 – які зберігаються при матеріалах кримінальної справи повернути по належності; три фрагменти скла, паперова картку та паперова серветка, вилучені 22.08.09 під час проведення огляду в дільничному пункті міліції №4 - зберігаються при кримінальній справі – знищити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15 діб з моменту оголошення вироку, а засуджений з моменту вручення копії вироку.
Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя підпис
Копія вірна
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_13