Справа № 2558/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Мірошніченко Л.Є.
при секретарі Моїсеєвої О.І.
за участю представника позивача Губенко А.В.,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Донецької обласної дирекції Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
25.11.2010 року позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Донецької обласної дирекції Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги тим, що згідно укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору №014/07-197/109 від 28.12.2007 року, ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у сумі 44600 доларів США, строком погашення до 28.12.2027 року зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами. Зобовязання за вказаним договором забезпечено договором-поруки№014/11-197/02 від 13.04.2009 року укладеним між позивачем та ОСОБА_4. Проте відповідачі належним чином не виконували зобовязання за кредитним договором, в наслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 13.10.2010 року становить 53726, 33 долара США, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 50404, 11 доларів США, нарахованих та не сплачених відсотків в сумі 269, 35 доларів США, пені у сумі 769, 65 доларів США, прострочених платежів у розмірі 2255, 22 доларів США. Що в перерахунку по курсу НБУ станом на 13.10.2010 року становить 424969, 89 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів, а також судові витрати , а саме судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 що діє на підставі довіреності від 19.11.2009 року, зареєстровано в реєстрі №7405 (а.с.51) підтримав позовні вимоги, навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви та просив їх задовольнити
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, про час, дату і місце судового засідання повідомлялась належним чином, у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №014/07-197/109 від 28.12.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у сумі 44600 доларів США, строком погашення до 28.12.2027 року зі сплатою 13% річних за користування кредитними коштами. (а.с.7-21).
Згідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушенні зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань, за кредитним договором відповідач, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №014/07-197/109 від 28.12.2007 року має заборгованість, яка станом на 13.10.2010 року становить 53726, 33 долара США, та складається з заборгованості за кредитом у розмірі 50404, 11 доларів США, нарахованих та не сплачених відсотків в сумі 269, 35 доларів США, пені у сумі 769, 65 доларів США, прострочених платежів у розмірі 2255, 22 доларів США. (а.с.40).
Крім того, з метою забезпечення повернення кредиту 13.04.2009 року було укладено договір-поруки №014/11-197/02 між позивачем та ОСОБА_4 (а.с.22-25).
Згідно до п. 3.1 договору-поруки №014/11-197/02 від 13.04.2009 року, …у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боржником зобовязань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.
У відповідність до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Вирішуючи питання стосовно стягнення з відповідачів суми боргу в доларах США, суд виходив з наступного.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет КМ України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому згідно зі ст. 2 ЗУ “Про банки і банківську діяльність, кошти це гроші у ніціональній або іноземній валюті чи їх еквівалент ”. Ст.ст. 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розмішення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.
Відповідно до п.2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ №275 від 17.07.2001 року за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких
-неторговельні операції з валютними цінностями;
-операції з готівкою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами;
-ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів нерезидентів у грошовій одиниці України;
-залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
-залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
-інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.
З наведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року №483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або утримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Оскільки позивач не надав суду генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, то з відповідачів підлягає стягненню на користь Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Донецької обласної дирекції Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»суму боргу за кредитним договором № 014/07-197/109 від 28.12.2007 року у національній валюті в розмірі 426807 грн. 34 коп., відповідно до перерахунку до курсу НБУ від 11.02.2011 року.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 1700 грн. 00 коп., та оплату витрат на інформаційнотехнічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп., на підставі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 61, 210, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 533, 1058-1060 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Донецької обласної дирекції Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Донецької обласної дирекції Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»суму боргу за кредитним договором № 014/07-197/109 від 28.12.2007 року у розмірі 426807 грн. 34 коп.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Донецької обласної дирекції Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»судові витрати: по оплаті судового збору по 850 грн. з кожного; витрати по оплаті інформаційно-технічного збору в сумі по 60 грн. з кожного.
В задоволенні вимог позивача про стягнення суми боргу у доларах США відмовити, у зв»язку з відсутністю підстав.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення постановлене та підписано у нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
СуддяЛ.Є. Мірошніченко
