Справа № 2-558/11
Справа №0417/ 2-125/2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12 квітня 2012 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.
при секретарі Тимошевській В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи ПАТ “Комбінат Придніпровський”, Придніпровська товарна біржа, КП “ Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на житлову квартиру,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів ТОВ АК “ Комбінат Придніпровський”, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи Придніпровська товарна біржа, КП “ Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на ? частини житлової квартири. При розгляді справи позовні вимоги уточнювалися. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилалися на те, що ОСОБА_1 з 1978 року по теперішній час працює в ВАТ АК “Комбінат Придніпровський”. З 1984 року була поставлена на квартирний облік в ВАТ АК “Комбінат Придніпровський” з трьох осіб , а саме вона, її чоловік ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_8. Її Чоловік ОСОБА_7, також працював в ВАТ АК “Придніпровський”з 1983 року. Рішенням спільних зборів адміністрації та профспілкового комітету АК “Комбінат Придніпровський”від 24.07.1997 року було вирішено придбати квартиру для їх сім’ї: ОСОБА_7, ОСОБА_1 та двох неповнолітніх дочок ОСОБА_8, ОСОБА_3. ТОВ АК “Комбінат Придніпровський”виділив гроші в сумі 21803,57 грн., для придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 і передав цю суму ОСОБА_7, а останній 30.07.1997 року уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на Придніпровській товарній біржі. Покупцем у договорі купівлі-продажу зазначено ОСОБА_7 Її ОСОБА_1, після отримання квартири, було знято в ТОВ АК “Комбінат “Придніпровський”з квартирного обліку у зв’язку з забезпеченням житлом, так як квартира купувалася для всієї сім’ї. 27.12.2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розірвано. Оскільки право власності за ОСОБА_7 не зареєстровано в КП ДМБТІ, та до теперішнього часу справо власності на спірну квартиру зареєстровано за продавцями, то вважають, що ОСОБА_7 відповідно до ч.4 ст.334 не набув права власності на квартиру АДРЕСА_3. Просили суд: припинити право власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_2, що належить їм на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло №3/861-95 від 25.05.1995 року, зареєстрованого в БТІ м. Дніпропетровська під №43п-114; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло №3/861-95 від 25.05.1995 року зареєстрованого в МБІ м. Дніпропетровська під №43п-114; визнати право власності за ОСОБА_1 на ? частину квартири АДРЕСА_3; за ОСОБА_2 на ? частину квартири АДРЕСА_3; ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_3 та визнати за ОСОБА_7 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_7 помер 04 червня 2011 року ( а.с.110) і позивачами було подано уточнену позовну заяву ( а.с. 126-127). Вказали, що оскільки при оформлені договору купівлі-продажу вищевказаної квартири покупцями мали бути всі особи, що отримали квартиру –ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3- в рівних частках ( по ? частині кожному), тому, що гроші на квартиру ПАТ “Комбінат Придніпровський” виділялись для всієї сім’ї і всі були зняті з черги на отримання квартири. Після смерті ОСОБА_7 його частка ? успадковується в рівних частках дочками : ОСОБА_2 та ОСОБА_3, інших спадкоємців першої черги не має. Просили суд: припинити право власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_2, що належить їм на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло №3/861-95 від 25.05.1995 року, зареєстрованого в БТІ м. Дніпропетровська під №43п-114; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло №3/861-95 від 25.05.1995 року зареєстрованого в МБІ м. Дніпропетровська під №43п-114; визнати право власності за ОСОБА_1 на ? частину квартири АДРЕСА_3; за ОСОБА_2 на ? частину квартири та 1/8 частину квартири в порядку спадкування, а всього на 3/8 частини №44 будинку №96 по вул. Калиновій в м. Дніпропетровську; ОСОБА_3 на ? частину квартири та 1/8 частину квартири в порядку спадкування, а всього на 3/8 частини квартири АДРЕСА_3.
У судовому засіданні позивачі підтримали свої уточнені позовні вимоги і просили суд позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилися.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_5 в реєстраційному обліку не значаться ( а.с. 57). Повідомлені відповідно до вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України. Оголошення в газеті “Вісті Придніпров’я” №22 1311).
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася. Про час і місце слухання справи повідомлялась належним чином. Про причину неявки суд не повідомила.
Представник ПАТ “Комбінат Придніпровський”, як відповідач за первісним позовом в судовому засіданні, яке відбувалося 02 лютого 2011 року позовні вимоги визнав, та не заперечував щодо їх задоволення. В подальшому в судові засідання представник не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про що свідчить відмітка про отримання виклику.
Представник третьої особи КП ДМБТІ в судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про, свідчить відмітка про отримання виклику.
Представник третьої особи Придніпровської товарної біржі в судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили.
Суд, вислухавши пояснення позивачів, представника ПАТ “ Комбінат Придніпровський”, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 знаходилися у зареєстрованому шлюбу з 03.09.1983 року ( а.с.7). Шлюб було розірвано 21.10.2009 року ( а.с.8). З протоколу №28 спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації АК “Придніпровський”від 24 липня 1997 року вбачається, що адміністрація та профспілковий комітет підприємства дали згоду на придбання 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_4 для сім’ї ОСОБА_7.
Згідно пояснень ПАТ “Комбінат Придніпровський”№ 6/189 від 10.03.2011 року ОСОБА_1 знаходилася на квартирному обліку АК “Комбінат Придніпровський”з 1984 року та була знята з нього 24 липня 1997 року у зв’язку із виділенням квартири за адресою: АДРЕСА_5 на чотири особи: ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.65), що підтверджується і справою ОСОБА_1 про перебування на квартирному обліку ( а.с.66-81).
Відповідно до Контракту №158-Н від 30.07.1997 року між членами біржі із ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 ( продавці ) з однієї сторони і членом біржі Комбінатом “Придніпровський”( покупець), продавець зобов’язується передати у власність, а покупець прийняти і оплати нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_6. Вартість майна 21803грн. 57 коп. ( а.с.78-79). 30 липня 1997 року ОСОБА_7 уклав із ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на Придніпровській товарній біржі договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7. Згідно договору квартири була придбана за 21 803 грн. 57 коп. Даний договір був укладений на виконання біржевого контракту, зареєстрованого на Придніпровській товарній біржі 30.07.1997 року за №158-Н. ( а.с.12).
Отже судом встановлено, що спірна квартира була придбана за кошти підприємства, які були цільовим платежем надані ОСОБА_7 для придбання квартири. Дані кошти подружжям ОСОБА_7 підприємству не поверталися.
Відповідно до довідки КП ДМБТІ від 28.10.2010 року №11788 право власності на нерухоме майно станом на 27.10.2010 року за гр. ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_8 не зареєстровано ( а.с.19).
Згідно до довідки КП ДМБТІ від 14.01.2011 року №481 станом на 13.01.2011 року право власності на квартиру АДРЕСА_9 за: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25.05.1995 року, виданого міськвиконкомом згідно розпорядження №3-861-95. Додатково повідомлено, що гр. ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 була оформлена довідка-характеристика від 01.07.1997 року для продажу вищевказаної квартири ( а.с.38).
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про товарну біржу”від 10.12.1991 року договір купівлі-продажу, зареєстрований на товарній біржі, на підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до вищевказаного Закону особи, що укладають правочини на біржі, мають бути її членами.
Як вбачається із Контракту №158-Н від 30.07.1997 року ( а.с.49-50) та договору купівлі-продажу нерухомого майна №158-НД/158-Н від 30.07.1997 року ( а.с.12) членами біржі були ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та Комбінатом “Придніпровський”, а ОСОБА_7 членом біржі не був.
Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відноси, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України в редакції 2003 року до 01.01.2004 року зареєстровані на біржах договори про відчуження нерухомого майна, нотаріальному посвідченню не підлягають і є дійсними по формі.
Позивачами правою підставою своїх позовних вимог в частині визнання за ними права власності на ? частину спірної квартири вказано приписи ч.4 ст.334 ЦК України, однак приписи даної статті не регулюють спірні правовідносини, оскільки вони регулюють правовідносини, які виникли з 01.01.2004 року.
Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір на відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Виходячи із вищевикладеного позовні вимоги позивачів в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на ? частину квартири АДРЕСА_3; за ОСОБА_2 на ? частину квартири АДРЕСА_3; ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_3 не знайшли свого підтвердження і задоволенню не підлягають.
ОСОБА_7 помер 04 червня 2011 року ( а.с.110). Відповідно до спадкової справи, заведеної Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 29 липня 2011 року після смерті ОСОБА_7 померлого, 04 червня 2011 року з заявами про прийняття спадщини звернулися доньки: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ( а.с.141-146).
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику у справах про спадкування”від 30 травня 2008 року №7 Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.
У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не надано суду відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, а тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/8 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька та в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/8 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька .
Щодо заявлених позовних вимог позивачів в частині припинення права власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_2, що належить їм на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло №3/861-95 від 25.05.1995 року, зареєстрованого в БТІ м. Дніпропетровська під №43п-114 та скасування державної реєстрації прав власності на квартиру АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло №3/861-95 від 25.05.1995 року зареєстрованого в МБІ м. Дніпропетровська під №43п-114, то суд також не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивачам відмовлено в задоволені позовних вимог щодо визнання за ними права власності на спірну квартиру.
Керуючись: ст.15 Закону України “Про товарну біржу”від 10.12.1991 р. зі змінами й доповненнями , ст. 48 Закону України “Про власність”, ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003, ст.ст. 328, ч.4 ст.334,355,655, 1261,1269,1270 ЦК України, ст. ст.3,7,11, 15, 60, 169,212- 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.П. Слюсар
