Справа № 2-558/11
Провадження № 2/500/80/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя Швець В.М.,
при секретарі Гончаренко М.Ю.,
за участю представника позивача Жемової І.І., відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Райффайзен Банк Аваль» (далі: Банк Аваль) звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2078343грн.28коп. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, дала пояснення, що відповідно до укладеного договору № 010/15-56/08-090 від 7.03.2008р. ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 200000 доларів США, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,25% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 7.03.2018 року. У порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість. Посилаючись на викладене, позивач просив про стягнення кредитної заборгованості, а саме 1474502грн.68коп. заборгованість по кредиту, 526237грн.52коп. - заборгованість по відсоткам, 77603грн.8коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Представник позивача просить стягнути заборгованість та судові витрати.
Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, звернулася із зустрічним позовом про визнання договору кредитного та іпотечного недійсними, дала пояснення, що Банк Аваль не отримував індивідуальної ліцензії для надання їй кредиту, вважає умови договору несправедливими через зміну курсу долару, під час отримання кредиту Банк Аваль не надав їй умови кредитування, а тому вважає, що договір є недійсним.
Представник позивача у судовому засіданні зустрічний позов не визнала, дала пояснення, що вважає посилання за цим позовом безпідставними.
У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за основним позовом обґрунтовані та підлягають задоволенню, а вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно із ст.ст.11,509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору. Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як випливає з матеріалів справи, 7.03.2008р. між сторонами був укладений кредитний договір № 010/15-56/08-090 від 7.03.2008р. згідно до якого ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 200000 доларів США, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,25% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 7.03.2018 року. 11.03.2008р. між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передала в іпотеку нерухоме майно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. Зазначені договори підписані сторонами. Відповідно до умов укладеного договору кредиту позикодавець має право вимагати дострокового повного погашення заборгованості у разі порушення позичальником графіку погашення кредиту. Як вбачається з позовних вимог позивача у порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує. Заявлена позивачем в обґрунтування позовних вимог сума заборгованості 2078343грн.28коп. складається з наступного: 1474502грн.68коп. заборгованість по кредиту, 526237грн.52коп. - заборгованість по відсоткам, 77603грн.8коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Позивачем на обґрунтування своїх вимог, щодо стягнення заборгованості надано розрахунок заборгованості, кредитний договір. Відповідачкою ОСОБА_5 не надано жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.57,58 ЦПК України в підтвердження своїх вимог окрім власних пояснень. Посилання на не отримання індивідуальної ліцензії для надання їй кредиту банком, на несправедливість умов договору через зміну курсу долару, та не отримання під час отримання кредиту Банк Аваль умов кредитування не може бути взято до уваги до суду, бо у судовому засіданні підтверджені ці факти з боку банку, тобто ОСОБА_5 діяла свідомо, а тому у неї немає жодних підстав пред'являти вимоги про визнання договору недійсним. Враховуючи вищевказане, суд вважає основний позов обґрунтованим на нормах закону та підлягаючим задоволенню, а зустрічний позов не базованим на нормах закону та не підлягаючим задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.11,509,526,527,530,543,549,610,611,625,1047,1048 ЦК України, ст.ст.10,11,57-60,88,169,209,212-215,218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 1474502грн.68коп. заборгованості по кредиту, 526237грн.52коп. заборгованості по відсоткам, 77603грн.8коп. пені та 1820грн. судових витрат, а разом 2080163грн.28коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання договору недійсним - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя
В. М. Швець
