ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-558/11
номер провадження 4-с/695/29/16
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2016 року
м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.,
при секретарі Розпутній І.Г.,
розглянувши у судовому засіданні скаргу ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, -
В С Т А Н О В И В:
ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося в суд зі скаргою на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Скаржник обґрунтовує скаргу тим, що на підставі виконавчого листа № 2-558 від 06.06.2011р. виданого Золотоніським міськрайонним судом у ВДВС Золотоніського МРУЮ було відкрите виконавче провадження № 52004798 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» боргу в сумі 8 312,27 грн. Державним виконавцем ВДВС Золотоніського МРУЮ ОСОБА_3 в порядку виконання судового рішення не в повному обсязі проведено виконавчі дії щодо пошуку майна та коштів боржника, виконавець не звернувся до суду з поданням про розшук боржника та обмеження його у праві виїзду за межу України протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а закінчив виконавче провадження через 2 місяці після його відкриття, не виконавши рішення суду, тому постанова від 17.10.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачеві є такою, що винесена передчасно. Просив суд визнати дії державного виконавця незаконними, скасувати вказану постанову та зобов’язати державного виконавця поновити виконавче провадження.
У судове засідання представник скаржника не прибув, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, де наполягав на задоволенні вимог скарги.
Суб’єкт оскарження заступник начальника Золотоніському МРВДВС ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про розгляд скарги без його участі та письмові заперечення, де вимоги скарги не визнав та заперечував з приводу її задоволення з тих підстав, що Державним виконавцем, як того вимагала ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» до 05.10.2016р. та ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», який вступив в дію з 05.10.2016р. здійснені заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання виконавчого документу, а саме: здійснено запити до обліково-реєстраційних установ, Золотоніського ВРЕР, ОДПІ, УПФУ, РПВНМ (Реєстру прав власності на нерухоме майно), ДРІ (Державного реєсту іпотек), ЄРЗВОНМ (Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна). 07.09.2016р. для перевірки місця проживання (перебування) боржника, державним виконавцем здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 про, що був складений відповідний акт. Після отримання відповідей від реєстраційних органів, та провівши аналіз ухвал суду про тимчасове обмеження боржників у праві виїзду за межі України встановлено, що суди при розгляді подання беруть до уваги роз’яснення, які містяться у п.7 абз.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ , від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що випливають із кредитних правовідносин», де питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 377-1 ЦПК України, зокрема у разі доведення Факту ухилення боржника від виконання зобов’язання. Наявність же одного статусу боржника не є підставою для тимчасового обмеження виїзду за кордон. Під поняттям «ухилення від виконання зобов’язань, покладених на боржника рішенням», суд трактує як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов’язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов’язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об’єктивні обставини (непереборної сили, події, тощо). У державного виконавця не було достатньо доказів для обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тим більше, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» це право державного виконавця, а не обов’язок. Так ж ситуація і з розшуком боржника. Боржник від державного виконавця не ховався, на виклик з’являвся, тому підстав для подання про розшук боржника у державного виконавця не було. Крім того, не відповідає дійсності твердження скаржника про те, що державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, але це передбачено ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04. 1999 р. який втратив чинність. Згідно ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» який вступив в силу 05.10.2016р., строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов’язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Суд, дослідивши скаргу та долучені до неї документи, заперечення державного виконавця, вважає, що вимоги скарги не підлягають до задоволення, оскільки державний виконавець відповідно до вимог ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» до 05.10.2016р. та ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», який набрав чинності з 05.10.2016р. виконав усі заходи щодо виявлення майна боржника, отриманих ним доходів, зроблено відповідні запити та відповідно до п.2 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист повернуто стягувачеві, так як вжитими заходами наявність майна не встановлена. При цьому, як вбачається з доданих матеріалів провадження, заходи щодо виявлення майна боржника, шляхом відповідних запитів, вчинялися державним виконавцем неодноразово, протягом певних проміжків часу.
Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, ст.ст. 47, 50 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -
У Х В А Л И В:
Скаргу ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві – залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
СУДДЯ: М.Ю. Степченко
