Справа № 2-558/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2011 р.Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого: Ставнійчука В.С.
при секретарі Усатій Т.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашполі справу за позовом прокурора Томашпільського району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів , -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2011 року прокурор Томашпільського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відібрання без позбавлення її батьківських прав неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнення аліментів на його утримання.
Прокурор посилається на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, контактує з особами антигромадської поведінки, проживає тільки за рахунок матеріальної допомоги по втраті годувальника, так як батько дитини помер у 2008 році. Оскільки відповідачка вихованням дитини не займається, матеріально не підтримує, не цікавиться її справами та не бере участі в її фізичному, духовному й моральному розвитку, прокурор просить суд позов задовольнити.
В судовому засіданні прокурор Швець А.І. позов підтримала із наведених в позовній заяві підстав, уточнивши визначення розміру стягнення аліментів, зменшивши його до 100 грн. щомісячно.
Відповідачка ОСОБА_2 з позовними вимогами згідна, погоджується на відібрання у неї дитини, так як вона не взмозі забезпечити синові нормальні умови виховання та навчання.
Начальник служби у справах дітей Томашпільської райдержадміністрації Мокрак Л.В. позов підтримала, просить суд його задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, представника органу опіки і піклування, суд уважає позов обгрунтованим, який підлягає задоволенню з таких підстав.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав розяснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обовязків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, обєктивного зясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обовязків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обовязками.
За змістом ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров"я і морального виховання. У цьому разі дитини передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов"язків по вихованню дитини. В свою чергу мати дитини, відповідачка у справі
Судом встановлено, що батько дитини помер у 2008 році. В свою чергу мати дитини, відповідачка у справі, ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, контактує з особами антигромадської поведінки, проживає тільки за рахунок матеріальної допомоги по втраті годувальника, що дає суду підстави дійти висновку, що відповідачка вихованням дитини не займається, матеріально не підтримує, не цікавиться її справами та не бере участі в її фізичному, духовному й моральному розвитку, а тому позов прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 164, 170 СК України, ст.ст. 10, 60, 212-215, 367 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов прокурора Томашпільського району в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів , задовольнити.
Відібрати неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1, без позбавлення її батьківських прав, передавши неповнолітнього під нагляд органу опіки і піклування в особі служби у справах дітей Томашпільської районної державної адміністрації для вирішення питання про встановлення опікунства.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 100 грн. щомісячно, починаючи з 19 вересня 2011 року і до досягнення ним повноліття, визначивши одержувачем аліментів орган опіки і піклування в особі служби у справах дітей Томашпільської районної державної адміністрації.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.
Суддя:В. С. Ставнійчук
