Справа № 2-558/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 року
Комсомольський районний суд м. Херсона у складі: головуючого - судді Черниш О.Л.
при секретарі Ширай Ю.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням (третя особа - ВГІРФО Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області)
встановив
Позивачка звернулася до суду із названим позовом та у судовому засіданні пояснила, що вона є власником домоволодіння АДРЕСА_1. Крім неї у вказаному домоволодінні зареєстрований відповідач - колишній чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_3.
14.01.2005року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач у будинку, в якому зареєстрований, не проживає. До часу розірвання шлюбу відповідач проживав у будинку періодично, оскільки фактично сторони шлюбні сторони припинили до розірвання шлюбу.
Позивачка сплачує у завищеному розмірі комунальні послуги, оскільки їх вартість нараховуються від кількості зареєстрованих у будинку осіб.
Оскільки відповідач більше 5 років не проживає у будинку, то є підстави визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.
Відповідач у судовое засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Суд за згодою позивача вирішив розглядати справу відповідно до ч.4 ст.169ЦПК України без участі відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивачка на підставі договору дарування від 12 квітня 2003року є власником домоволодіння АДРЕСА_1.
Згідно довідки від 11.10.1 Ороку, виданої виконавчим комітетом Комишанської селищної ради, відповідач зареєстрований у будинку АДРЕСА_1
Відповідач у будинку, належному позивачці був зареєстрований і проживав, як член сім"ї - її чоловік.
Шлюб між позивачкою та відповідачем 14 січня 2005року розірваний, що підтверджуться довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану Херсонського міського управління юстиції.
З часу розірвання шлюбу відповідач у будинку не проживає, що підтверджується поясненнями позивачки, показаннями свідків. Свідок ОСОБА_3, є сином сторін, показав, що батько у будинку не проживає з часу розірвання шлюбу з матір"ю, він не проживає і в сел. Комишани, оскільки населений пункт невеликий, де практично жителі один одного знають, а тому відомо, що відповідач у сел. Камишани не проживає.
Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5.
На час звернення позивачки до суду відповідач не є членом її сім"ї.
Відповідно до ч. 1 ст.405 ЦК України члени сім"ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
За змістом вказаної норми закону члени сім"ї власника житла набувають сервітутне право користування цим житлом за фактом набуття статусу члена його сім"ї. Необхідною умовою виникнення зазначеного сервітуту є спільне проживання членів сім"ї з власником житла та ведення спільного господарства. Лише ці дві умови у сукупності дають право обмеженого користування житлом членам сім"ї його власника.
Право членів сім"ї власника житла на користування житлом є особистим сервітутом, який встановлюється за фактом визнання певних осіб членами сім"ї власника житла (одруження, народження, усиновлення тощо).
Відповідно до п.4 ч.І ст.406 ЦК України сервітут припиняється у разі припинення обставин, яка була підставою для встановлення сервітуту.
Оскільки право користування житлом членом сім''ї є сервітутним правом і пов"язане з набуттям статусу члена сім"ї, то з припиненням сімейних відносин колишній член сім"ї втрачає право на користування житловим приміщенням власника.
Таким чином, відповідач користувався житловим приміщенням позивачки, як її чоловік. Після розірвання шлюбу він перестав бути членам сім'ї позивачки, у будинку не проживає, Домовленостей між сторонами, які б давали відповідачу право користування житловим приміщенням у будинку позивачки після розлучення, не було.
Оцінюючи в сукупності всі докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10.11.60,179, 209, 212,224-226 ЦПК України, ч.1 ст.405, п.4 ч.1 ст.406 ЦК України, суд
вирішив
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням (третя особа - ВГІРФО Комсомольського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області) -задовільнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку за адресою: АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановления ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона.
Суддя
О. Л. Черниш
