Справа № 2-558/11
З а о ч н е р і ш е н н я
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
21 лютого 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі -Рачицькій І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора ОСББ «Московська 18» про виселення із житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора ОСББ «Московська 18»про виселення із житлового приміщення, вказуючи, що відповідачі незаконно та без відповідних правових підстав заволоділи та користуються житловим приміщення квартири АДРЕСА_1, Одеської області та своїми діями завдають майнової та моральної шкоди територіальній громаді міста в особі Білгород-Дністровської міської ради, яка має законні підстави для витребування майна з незаконного володіння. Під час судового розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 11/100 частин житлового будинку №18 (а саме приміщення №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8) по АДРЕСА_1, Одеської області; витребувати з чужого незаконного володіння у громадянки ОСОБА_1 11/100 частин житлового будинку №18 (а саме приміщення №1-1, 1-2, 1-3, 1-4,1-5,1-6,1-7,1-8) по АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_2 з 11/100 частин житлового будинку №18 (а саме приміщення №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8) по АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_1 з 11/100 частин житлового будинку №18 (а саме приміщення №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8) по АДРЕСА_1.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, згідно письмової заяви просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. В разі неявки відповідачів не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. ОСОБА_2 надав до суду письмову заяву, відповідно до якої просить розгляд справи, призначеної на 21.02.2012 року відкласти, у зв'язку з зайнятістю його представника в Апеляційному суді Одеської області, однак будь-яких доказів (судової повістки) на підтвердження цього суду не надав. Отже, суд не вважає поважною причину повторної неявки у судове засідання відповідачів.
Згідно письмових заперечень наявних в матеріалах справи, ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог Білгород-Дністровської міської ради заперечує, вказуючи, що він користується спірним житловим приміщенням із дозволу його власника ОСОБА_1, посилаючись на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.01.2010 року по цивільній справі №2-1401/11, а тому вважає позовні вимоги позивача необгрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 17 серпня 2009 року № 602 «Про оформлення права власності на 11/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1». Комісією у складі начальника КП «ЖЕО-1»Мусаєва С.М., старшого майстра КП «ЖЕО-1»Дубчак Ю.І., паспортистки КП «ЖЕО-1»Кріворот Л.Т., представника КП «БТІ»Бєлоус І.Н був складаний акт від 18 серпня 2009 року про не допуск ОСОБА_2 до житлового приміщення для оформлення технічної документації з посиланням відповідача на те, що власником вказаного приміщення являється гр. ОСОБА_8
Згідно листа від КП «Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації»від 23 липня 2009 року №1346 громадянин ОСОБА_8 являється власником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_2 згідно рішення Білгород-Дністровського міського суду Одеської області від 03 жовтня 2000 року.
Відповідно до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, 27 травня 2009 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення по справі №2-о-114/2009 року, яким визнано спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9, яка складається з 11/300 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 Одеської області; померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10, яка складається з 22/300 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 Одеської області відумерлою. Передано спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9, яка складається з 11/300 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 Одеської області; померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10, яка складається з 22/300 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 Одеської області у власність територіальної громади м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради.
16 червня 2010 року ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2009 року за нововиявленими обставинами, вказуючи, що ОСОБА_12, ОСОБА_10, і ОСОБА_9 на праві приватної власності на житло належало 11/100 частин будинку АДРЕСА_1 Одеської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 помер. ОСОБА_10після смерті свого сина, згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом 15.11.2002 року стала власницею частини домоволодіння належної померлому.
05.10.2002 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та ОСОБА_10 укладено в письмовій формі договір купівлі-продажу 11/100 частин будинку АДРЕСА_1 Одеської області. У зв'язку з тим, що ОСОБА_10 була хворою і не могла з'явитися до нотаріальної контори для посвідчення договору купівлі-продажу, зазначена угода не була посвідчена нотаріально. Для того щоб ОСОБА_8 міг розпоряджатися вказаною квартирою, ОСОБА_9 дав йому нотаріально посвідчену довіреність на право розпорядження даною квартирою, та між ними було обумовлено те, що після одужання ОСОБА_10 договір купівлі-продажу за домовленістю сторін буде нотаріально посвідчений, але ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_10, тому для визнання угоди укладеною та визнання права власності на квартиру ОСОБА_8 звернувся до суду.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 липня 2010 року про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2009 року по цивільній справі №2- о-114/2009 було скасоване.
17.02.2003 року Білгород-Дністровським міським судом Одеської області винесено рішення, згідно якого договір купівлі-продажу 11/100 частин будинку АДРЕСА_1 Одеської області укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_10, ОСОБА_9 визнано укладеним та визнано за ОСОБА_8 право власності на частину домобудівлі.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 січня 2010 року було визнано договір купівлі-продажу від 26.07.2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_8, згідно якого позивачка придбала нерухоме майно у вигляді 11/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, Одеської області -дійсним. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно у вигляді 11/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, Одеської області.
Рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області від 30.11.2011 року зазначене вище рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 січня 2010 року було скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на 11/100 частин АДРЕСА_1 відмовлено.
Відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2011 року по цивільній справі за заявою Білгород-Дністровської міської ради про визнання відумерлою спадщину та визнання права власності, заяву Білгород-Дністровської міської ради було задоволено. Визнано спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_10, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та складається із: 22/300 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та після смерті ОСОБА_9, померлого 13.10.2002 року, яка складається із: 22/300 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 та 11/300 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 -відумерлою. Передано 11/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 у власність територіальній громаді м. Білгород-Дністровський в особі Білгород-Дністровської міської ради. Зазначене рішення суду сторонами не оскаржувалось, та набрало законної сили 27.12.2011 року.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, позивач є законним власником 11/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно ч.І ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.І ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволодів ним.
Згідно ч. 1 ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установленим законом. А відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_1 вказане спірне житло не надавалось та рішення щодо його виділення виконавчим комітетом міської ради не приймалось, суд приходить до висновку, що відповідачі незаконно та без відповідних правових підстав заволоділи та користуються житловим приміщення квартири АДРЕСА_1, Одеської області та своїми діями порушують право територіальної громади м. Білгород-Дністровського на користування, володіння, розпорядження комунальним майном у вигляді житлових приміщень квартири №1, житлового будинку АДРЕСА_1, яке знаходиться у її власності. Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 319, 321, 327, 328, 387, ЦК України, ст. 109, 116 ЖК України, ст.ст. 11, 60, 213-215, 169, 224 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора ОСББ «Московська 18» про виселення із житлового приміщення -задовольнити.
Витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 11/100 частин житлового будинку №18 (а саме приміщення №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8) по АДРЕСА_1, Одеської області.
Витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 11/100 частин житлового будинку №18 (а саме приміщення №1-1, 1-2, 1-3, 1-4,1-5,1-6,1-7,1-8) по АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_2 з 11/100 частин житлового будинку №18 (а саме приміщення №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8) по АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_1 з 11/100 частин житлового будинку №18 (а саме приміщення №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8) по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення
Суддя:
