Добропільський міськрайонний суд Донецької області
м. Добропілля, вул. Радянська, 39, 85004, (06277) 2-88-25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
25 березня 2011 р. м.Добропілля.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді,- ОСОБА_1
при секретарі- Коверченковій М.О.
з участю:
позивача,- ОСОБА_2
представника 3-ї особи ОСОБА_3М
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Добропільський міський центр занятості про розірвання трудового договору, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _2 звернувся до суду з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, третя особа Добропільський міський центр занятості про розірвання трудового договору.
В судовому засіданні позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що з 1 липня 2010 року він перебував з відповідачем у трудових правовідносинах, працюючи збірником меблів. Між ним на відповідачем був заключний трудовий договір, який зареєстрований у Добропільському міському центрі занятості.
В кінці серпня 2010 року СПД ОСОБА_4 виплатив йому заробітну плату в меншому розмірі чим вказано в трудовому договору. Він звернувся до відповідача з вимогами виплатити йому недоплачену заробітну плату обумовлену трудовим договором.
На його звернення до відповідача про виплату недоплаченої заробітної плати, отримав відмову.
13 вересня 2010 року, він звернувся з заявою до відповідача про його звільнення в зв’язку з недотримання останнім умов трудового договору. Відповідач прийняв у нього заяву. Після відповідач повідомив йому що він звільнений та віддав копію трудового договору. Крім того, повідомив, що йому треба звернутися в Добропільський міський центр занятості для оформлення звільнення.
Коли він звернувся до Добропільського міського центру зайнятості про розірвання трудового договору то йому було відмовлено з тих підстав, що відповідач особисто повинен приїхати і оформити розірвання трудового договору.
На його звернення до відповідача з вимогами офіційно оформити розірвання трудового договору та зробити про це запис в трудовій книжці, останній відмовився.
Просив постановити рішення яким розірвати трудовий договір від 1 липня 2010 року між ним та відповідачем зареєстрованого в Добропільському міському центрі зайнятості.
Представник третьої особи Добропільського міського центра зайнятості діючий за довіреністю, головний спеціаліст - юрисконсульт ОСОБА_3, суду пояснила, що згідно з п.2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 (зі змінами), укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Відповідно до п. 8 Порядку, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір.
Пп. 2.20-1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачає, що трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб-підприємців, зберігаються безпосередньо у працівників.
Фізичні особи-підприємці роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Унесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і засвідчується його печаткою.
Статтею 47 КЗпП України передбачено , що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення надати робітнику належним чином оформлену трудову книжку.
Таким чином, трудовий договір між фізичною особою-підприємцем та найманим працівником не можливо зняти з реєстрації за відсутності хоча б однієї із сторін.
Запис до трудової книжки працівника може вносити лише роботодавець, а посадова особа центру зайнятості підтверджує своїм підписом та затверджує печаткою запис, зроблений роботодавцем.
Не заперечує проти задоволення позовних вимого позивача, оскільки роботодавець ОСОБА_4 до Добропільського міського центру зайнятості для розірвання трудового договору у встановленому законодавством порядку не з’являється.
Відповідач СПД ОСОБА_4 17 лютого, 4, 25 березня 2011 року в судове засідання без поважних причин не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи. Повідомлення про причини неявки в суд від нього не надходило, тому суд вважає його неявку не поважною.
За таких обставин, суд вважає за можливе винести рішення по справі в порядку ст..224 ГПК України і постановити заочне рішення.
Позивач та представник третьої особи не заперечують проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи,суд вважає що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що починаючи з 1 липня 2010 року, ОСОБА_2 згідно трудового договору від 1 липня 2010 року зареєстрованого 5 червня 2010 року Добропільським міським центром зайнятості, знаходився у трудових відносинах з СПД ОСОБА_4, працюючи у нього в якості збірника меблів.
Дана обставина підтверджується представленою копією трудового договору та записом в трудовій книжці позивача.
Як вбачається з пояснень позивача, СПД ОСОБА_4 відмовляє йому у його звільненні в зв’язку з недотримання останнім умов трудового договору
Даний факт представником третьої особи не оспорюється та з пояснень слідує, що СПД ОСОБА_4 до Добропільського міського центру зайнятості в установленому законодавством порядку про звільнення позивача не з’являвся.
Згідно п.4 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або вимоги профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу.
У відповідності зі ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Згідно ст..47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Аналізуючи в сукупності перелічені докази суд прийшов до висновку про те, що відповідачем СПД ОСОБА_4 не виконуються вимоги чинного трудового законодавства про звільнення працівників та розірвання трудового договору.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позов ОСОБА_2 про розірвання трудового договору обґрунтований і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.224-227 ЦПК України, ст.ст.36,38,47 КЗпП України, суд,-
ВИРІШИВ:
Розірвати трудовий договір від 1 липня 2010 року заключний між ОСОБА_2 та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, зареєстрований у Добропільському міському центрі зайнятості від 5 червня 2010 року 05151000200.
Зобов’язати суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 видати ОСОБА_2 належно оформлену трудову книжку и провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Копію рішення направити рекомендованим листом із повідомленням відповідачу ОСОБА_5..
Рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Складено власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя П.Ф.Андрєєв
