РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.01.2012року Справа № 2-6/12
м.Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Заріцької О.О.,
при секретарі Черевко О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки та визнання права власності на нерухоме майно та земельну ділянку,-
ВСТАНОВИВ:
18 лютого 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 дійсним, визнання права власності на будинок та земельну ділянку, посилаючись на те, що 13 травня 2006 року вона уклала з ОСОБА_6, якому на праві власності належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу цього будинку та земельної ділянки, заплатила гроші власнику, про що він написав розписку та передав їй у власність продане нерухоме майно та документи на нього. Зареєструвати договір купівлі-продажу у нотаріальній конторі не змогли по тій причині, що при видачі ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину була накладена заборона до 1 грудня 2009 року на відчуження будинку та земельної ділянки. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер у звязку з цим вона позбавлена була можливості нотаріально засвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна, однак сторони фактично виконали вказаний договір. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 першої черги є його рідний син ОСОБА_5, який ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки, перешкоджає їй користуватися майном, хоча за усною домовленістю, 02.12.2009 року після спливу строку заборони відчуження нерухомого майна ОСОБА_6 обіцяв негайно засвідчити вказаний договір вищевказаного нерухомого майна та земельної ділянки, який фактично був укладений 13.05.2006 року. З травня 2006 року й по теперішній час позивачка користується купленим нерухомим майном та земельною ділянкою, сплачує усі комунальні платежі, розпочала капітальний ремонт, погасила заборгованість за комунальні платежі, замінила електричний лічильник, підписала договори про надання послуг водопостачання.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні. Пояснила, що, як їй відомо, позивач здійснювала будівельні роботи у ОСОБА_6 та в звязку з цим проживала на одному подвірї з ним, продавати спірний будинок та земельну ділянку ОСОБА_6 не мав наміру. Також вона зазначила, що неодноразово члени сімї ОСОБА_6 та він сам виганяли позивача зі спірного будинку.
Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову та пояснив, що ОСОБА_5 не може бути відповідачем у зазначеній справі, т.к. фактично ще не прийняв спадщину, а тільки подав заяву про її прийняття. Вказує на те, що ОСОБА_5 в теперішній час не є власником спірного домоволодіння та земельної ділянки. Крім того, зазначив, що спірна земельна ділянка була приватизована і стала власністю ОСОБА_6 в серпні 2007р., тобто вже після того часу, яким датована розписка про продаж будинку, з чого вбачається, що ОСОБА_6 не міг домовлятись з ОСОБА_4 про продаж земельної ділянки.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що в її присутності ОСОБА_6 написав розписку та отримав частину грошей за продажу спірного будинку.
Суд, заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8),
З розписки ОСОБА_6 вбачається, що ним отримані гроші у сумі 4000 доларів США за продаж будинку за адресою: АДРЕСА_1
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_6 на праві приватної власності належить буд.АДРЕСА_1 (а.с.16).
Згідно технічного паспорту ОСОБА_8 вказаний власником АДРЕСА_1
З домової книги вбачається, що в спірному домоволодінні були зареєстровані і ОСОБА_6, і ОСОБА_4 (а.с.22-23,79-86).
В заповіті ОСОБА_6 вказано, що все своє майно він заповідає ОСОБА_5 (а.с.30).
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2(а.с.31).
Зі спадкової справи ОСОБА_6 вбачається, що була заведена спадкова справа щодо його майна та зареєстрований заповіт (а.с. 42-46).
Згідно довідки виданої на імя ОСОБА_5 - його батько ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, один зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 01 грудня 2003р. ОСОБА_8 був визнаний померлим (а.с.140).
Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України вказаний позивачем договір є укладеним з моменту державної реєстрації.
Судом встановлено, що вищевказані вимоги законодавства не були виконані, а тому не можна вважати такий договір укладеним між позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім того, згідно свідоцтва на спадщину за законом на імя ОСОБА_6 на відчудження спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами була накладена заборона строком на пять років до першого грудня дві тисячі девятого року (а.с.13).
Згідно витягу з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 була накладена заборона строком на пять років до першого грудня дві тисячі девятого року (а.с.58-59, 15).
Суд вважає, що при таких обставинах ОСОБА_6 не мав права в травні 2006р. укладати договір-купівлі продажу спірного будинку та земельної ділянки.
З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст. 218 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки та визнання права власності на нерухоме майно та земельну ділянку.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О. О. Заріцька
