АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 22-ц/793/2039/17
Головуючийпо 1 інстанції
Категорія:
ОСОБА_1
Доповідачв апеляційній інстанції
ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого
ОСОБА_2
суддівОСОБА_3, ОСОБА_4
присекретарі
ОСОБА_5
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_6 на дії головного державного виконавця Христинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_7,-
в с т а н о в и л а :
У серпні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Христинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_7
Скаржник просив суд визнати дії головного державного виконавця Христинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_7 у вигляді прийняття постанови про накладення штрафу від 11 липня 2017 року ВП № 54056962, постанови про арешт майна боржника від 11 липня 2017 року ВП № 54057143, постанови про розшук майна боржника від 08 серпня 2017 року ВП № 54057143 протиправними та скасувати їх.
Крім того, скаржником було подано до суду заяву про поновлення процесуального строку звернення з вказаною скаргою на дії державного виконавця.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2017 року скаргу залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність ухвали, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про вирішення скарги по суті.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Залишаючи скаргу ОСОБА_6 без розгляду, суд виходив з того, що заявник звернувся до суду зі скаргою на постанови державного виконавця із пропуском встановленого десятиденного строку для звернення до суду, передбаченого статтею 385 ЦПК України, а вказані заявником причини пропуску не є поважними.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Серед трьох постанов, які були постановлені державним виконавцем, і з якими не погоджується заявник, є одна постанова від 11 липня 2017 року ВП №54056962 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_6 за невиконання рішення суду.
В п.7 Постанови від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ роз’яснив, що відповідно до статей 28, 41, 89 Закону про виконавче провадження при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.
За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
Таким чином вимога заявника щодо оскарження постанови від 11 липня 2017 року ВП №54056962 про накладення штрафу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, в зв’язку з чим оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження (ст..1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Залишаючи без розгляду подану скаргу суд першої інстанції вказану норму не врахував і не розглянув подану скаргу по суті, а під час вирішення поважності причин пропуску заявником строку звернення до суду не врахував, що він є незначним.
Окрім цього в пункті 17 Постанови від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ роз’яснив, що згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.
З матеріалів справи вбачається, що стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_8, однак суд вказану особу про розгляд скарги не повідомляв, і судові засідання проводились без її участі.
Не зазначена також вказана особа і у постановленому судом судовому рішенні.
Таким чином, судом першої інстанції, під час розгляду поданої скарги, було порушено порядок, встановлений для її вирішення.
Пунктом 3 частини 1 статті 312 ЦПК України встановлено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з передачею поданої скарги на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст..ст.303,307,310,312,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – задовольнити частково, а ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 05 вересня 2017 року – скасувати.
Справу за скаргою ОСОБА_6 на дії головного державного виконавця Христинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :
