Справа №2-6/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОсначНомер провадження 22-ц/1890/1478/12 Суддя-доповідач - Шевченко Категорія - 52
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Шевченка В. А.,
суддів - Білецького О. М., Семеній Л. І.,
при секретарі - Кияненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного професійно-технічного навчального закладу «Свеський професійний аграрний ліцей»
на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 28 травня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Свеський професійний аграрний ліцей», третя особа: ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 28 травня 2012 року вказаний позов задоволено частково:
стягнуто з ДПТНЗ «Свеський професійний аграрний ліцей» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 11435 грн. 28 коп. та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди;
поновлено ОСОБА_1 на посаді шеф-кухаря ДПТНЗ «Свеський професійний аграрний ліцей».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ДПТНЗ «Свеський професійний аграрний ліцей», ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову з мотивів порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вірно встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала в трудових правовідносинах з відповідачем з 19 грудня 1991 року; спочатку працювала майстром виробничого навчання, а з 21 березня 1994 року - шеф - кухарем.
Відповідно до наказу № 20-к від 20 квітня 2011 року її було попереджено про скорочення ставки шеф-кухаря з 30 червня 2011 року, а наказом № 28-к від 30 червня 2011 року - звільнено з роботи у зв'язку з скороченням штатів за п. 1 ст. 40 КЗпП (а. с. 3, 127).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з наступними змінами), розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
У даному ж випадку суд дійшов до вірного висновку про те, що звільнення позивачки було фіктивним, проведеним з порушенням норм діючого законодавства.
Це підтверджується тим, що в самих наказах про скорочення ставки шеф-кухаря та про звільнення ОСОБА_1, крім посилання лише на зміни у штатному розкладі, відсутні мотиви скорочення, його конкретні обґрунтування та причини, які б свідчили про наявність дійсної необхідності такого скорочення.
Згідно з актом перевірки Територіальної державної інспекції праці у Сумській області від 15 серпня 2011 року і поясненнями самого директора ліцею ОСОБА_2 при звільненні позивачки не було враховане передбачене ст. 42 КЗпП її переважне право на залишення на роботі, як працівника з тривалим безперервним стажем у даній установі, та всупереч з вимогами ч. 2 ст. 40 КЗпП їй не пропонувалася інша робота. Наказ про внесення змін до штатного розкладу з основної діяльності, у якому були б вказані обґрунтовані причини та необхідність скорочення чисельності або штату працівників, не видавався (а. с. 4-5).
Наказом від 01 липня 2011 року позивачку було прийнято тимчасово на посаду шеф-кухаря в структурному підрозділі ліцею-оздоровчому таборі, проте при звільненні їй ця посада не була запропонована.
Поряд із цим на момент звільнення в ліцеї була вакансія майстра виробничого навчання (а. с. 91). З 01 вересня 2011 року при відсутності у штатному розкладі посад працівників їдальні на майстра виробничого навчання ОСОБА_3, а з 29 вересня на майстра ОСОБА_4 та з 17 листопада на комірника ОСОБА_5 у зв'язку з виробничою необхідністю були покладені обов'язки з приготування їжі. У подальшому ці особи були переведені на посади кухарів з 03 жовтня 2011 року.
Вказані обставини відображені у листі прокурора Ямпільського району, відповідних наказах по ліцею, та в довідці Шосткинської об'єднаної державної фінансової інспекції.
До того ж, згідно з п. 9 Типових штатних нормативів професійно-технічних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 06 грудня 2010 року № 1204 за наявності у навчальному закладі їдальні з триразовим харчуванням повинна бути 1 посада шеф-кухаря, по 1 посаді кухаря та підсобного працівника.
Той факт, що їдальня фактично працювала, підтверджується також списком на утримання коштів на харчування, актами перевірки Ямпільської СЕС.
За таких умов суд правильно поновив позивачку на роботі, поновивши їй строк звернення до суду, який був пропущений нею з поважних причин.
Присуджений позивачці розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн., заподіяної їй порушенням її трудових прав, яке призвело до душевних страждань та вжиття нею додаткових зусиль дія організації свого життя, відповідає вимогам розумності й справедливості.
Щодо визначення судом суми середньомісячного заробітку за час вимушеного пропуску, то в цій частині рішення необхідно змінити у зв'язку з допущеною судом помилкою.
При визначені цієї суми відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року, № 100, слід середньоденний заробіток позивачки у розмірі 49 грн. 23 коп. (а. с. 63) помножити на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком у період з 01 липня 2011 року по 28 травня 2012 року.
Звідси сума середньомісячного заробітку, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, становить 11273 грн. 67 коп. (49 грн. 23 коп. Ч 229 робочих днів = 11273 грн. 67 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316 ЦПК України, колегія
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Державного професійно-технічного навчального закладу «Свеський професійний аграрний ліцей» задовольнити частково.
Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 28 травня 2012 року в даній справі в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити.
Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Свеський професійний аграрний ліцей» на користь ОСОБА_1 11273 грн. 67 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не 11435 грн. 28 коп., як визначив суд першої інстанції.
З абзацу другого резолютивної частини рішення слова і цифри «а всього 12435 грн. 28 коп.» виключити.
В іншій частині це рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -
