Справа № 22-4194/2012 рік Головуючий у 1 інстанції Анісімова Н.Д.
Категорія 44 Доповідач Мальований Ю.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Маширо О.П.
суддів Мальованого Ю.М., Агєєва О.В.
при секретарі Папченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 22 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: КП «Керуюча компанія Куйбишевського району м.Донецька», територіальна громада в особі Донецької міської ради - про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням; зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, територіальної громади в особі Донецької міської ради, КП «Керуюча компанія Куйбишевського району м.Донецька» про вселення та усунення перешкод у користуванні жилою площею,
у с т а н о в и в :
До апеляційного суду звернулась відповідачка ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені вимоги Гроховського про визнання її та її малолітнього сина такими, що втратили право користування жилою площею у гуртожитку по АДРЕСА_1, а їй у задоволенні зустрічного позову було відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 разом зі своїм малолітнім сином не проживає у гуртожитку за місцем реєстрації з грудня 2005 року без поважних причин, що вона самостійно залишила спірне жиле приміщення, забрала усі свої речі, повністю втратила зв»язок з цим житлом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позову, а її зустрічні позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням вимог матеріального і процесуального закону, є необґрунтованим, висновок суду не відповідає обставинам справи.
Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що її відсутність за місцем реєстрації обумовлена поважними причинами. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 у березні 2006 року між ними стали виникати конфлікти з приводу користування спірною кімнатою у гуртожитку. З цих підстав вона змушена була кілька разів разом із дитиною уходити до своєї матері. Після чергової лайки у червні 2007 року, коли вона знову пішла до матері, ОСОБА_2 замінив замки на дверях кімнати та з того часу вона вже не могла потрапити у гуртожиток.
Суд першої інстанції також не врахував, що 01 липня 2007 року без її згоди у кімнату вселилась друга дружина ОСОБА_2, через що вона разом з дитиною взагалі втратила можливість користуватись спірною площею у гуртожитку.
Крім того, суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 самовільно звів прибудову до кімнати за рахунок частини холу, на дверях поставив замок, а ключі їй не дав. До того ж, на його прохання комендант гуртожитку з літа 2007 року перестала її пускати у гуртожиток, що вона підтвердила у судовому засіданні як свідок.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_2 у задоволенні його вимог відмовити, а зустрічний позов задовольнити, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з червня 2001 року по березень 2006 року. Від цього шлюбу вони мають малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.50).
На підставі клопотання управління житлового господарства м.Донецька від 09 січня 2003 року ОСОБА_1 - на той час як подружжя - були вселені у гуртожиток по АДРЕСА_1.
ОСОБА_1, а після народження і їхній син були зареєстровані у цьому гуртожитку.
У відповідності до вимог ст.ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо особа протягом більшого часу була відсутня з поважних причин, то цей строк може бути продовжений, а у разі відсутності за місцем реєстрації без поважних причин особа у судовому порядку може бути визнана такою, що втратила право користування жилою площею.
Судом було встановлено, що відповідачка зі своїм малолітнім сином дійсно не проживає за місцем реєстрації понад встановлені законом строки, однак апеляційний суд вважає, що неможливо погодитись з висновком суду про те, що ОСОБА_1 була відсутня за місцем реєстрації без поважних причин.
ОСОБА_1 пояснила, що змушена була піти з дитиною з гуртожитку, оскільки після розірвання шлюбу між нею та колишнім чоловіком постійно виникали сварки, у тому числі, через житло. Крім того, у липні 2007 року ОСОБА_2 звів прибудову до кімнати, вставив замок, а ключі їй не дав. У липні того ж року ОСОБА_2 вселив до гуртожитку у їхню кімнату іншу жінку, шлюб з якою він зареєстрував у жовтні 2007 року. До того ж, комендант гуртожитку на прохання ОСОБА_2 перестала пускати її до гуртожитку.
Апеляційний суд вважає, що наведені апелянткою причини її відсутності за місцем реєстрації є поважними, ОСОБА_2 вони не спростовані, тому висновок суду першої інстанції про те, що відповідачка з дитиною була відсутня за місцем реєстрації без поважних причин, не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, визнаючи ОСОБА_1 та її малолітнього сина такими, що втратили право користування спірною жилою площею, суд першої інстанції не з»ясував думку органу опіки та піклування щодо цього та не витребував відповідний висновок, чим порушив права на житло малолітньої дитини.
До того ж, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_2, який просив визнати такою, що втратила право користування спірною жилою площею, тільки його колишню дружину. Натомість суд визнав таким, що втратив право користування жилою площею за місцем реєстрації, і малолітнього сина сторін.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його вимог, оскільки він не надав належних та допустимих доказів про те, що відповідачка була відсутня за місцем реєстрації без поважних причин, а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити, оскільки її відсутність на спірній жилплощі зумовлена поважними причинами.
Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 22 лютого 2012 року скасувати.
ОСОБА_2 відмовити у позові про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод у користуванні жилою площею задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 у гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов»язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні жилою площею у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
