Справа № 1-144/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 серпня 2010 року м.Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Корецької В.В.,
при секретарі Процик Л.В.,
з участю прокурора Гиричука Я. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, який народився та проживає у м. Ківерці, АДРЕСА_2, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
в с т а н о в и в:
Підсудний ОСОБА_1 9 травня 2010 року біля 22 години 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2 знаходячись по вул. Грушевського в м. Ківерці, керуючись метою відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, що виразилось в тому, що він наніс удар рукою в скроневу ділянку голови та одного удару рукою в ліву частину обличчя ОСОБА_3 та шляхом виривання з рук, відкрито заволодів сумочкою останньої, вартістю 150 грн., в якій на момент викрадення знаходились мобільний телефон марки «Соні Еріксон», вартістю 800 грн., із сім-картою оператора мобільного звязку «LIFE» , вартістю 10 грн., на рахунку якої були гроші в сумі 15 грн., гаманець, вартістю 40 грн., в якому знаходилися гроші в сумі 50 грн., студентський квиток на імя ОСОБА_3, кредитну картку «ПриватБанку» та два чеки про оплату за навчання. Чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1 065 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 факт відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої за попередньою змовою з ОСОБА_2, визнав повністю та суду показав, що дійсно 9 травня 2010 року разом із ОСОБА_2 на протязі дня вживали спиртні напої. Біля 22 години 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння вони помітили дівчину на плечі якої висіла сумка та яка рухалась в напрямку механічного заводу. Ідучи позаду вони вирішили забрати у останньої дану сумку. Підбігши до дівчини він вирвав сумку при цьому наніс їй кілька ударів рукою в область голови, саме куди він не памятає. ОСОБА_2 стояв збоку та дивися. Після чого вони відбігли в провулок та почати дивитись, які речі знаходяться в даній сумці. Діставши гроші в сумі 50 гривень вони забрали їх та розтратили на власні потреби. На наступний день він підкинув дану сумку та речі, які в ній знаходилися на подвіря де проживає потерпіла.
ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати та не позбавляти волі.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 факт відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої за попередньою змовою з ОСОБА_1, визнав повністю та суду показав, що дійсно 9 травня 2010 року разом із ОСОБА_1 на протязі дня вживали спиртні напої. Біля 22 години 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння вони помітили дівчину на плечі якої висіла сумка та яка рухалась в напрямку механічного заводу. Ідучи позаду вони вирішили забрати у останньої дану сумку. Він стояв в стороні, а ОСОБА_1 підбігши до дівчини вирвав сумку. Чи при цьому наносив останній удари потерпілій він не бачив. Після чого вони відбігли в провулок та почати дивитись, які речі знаходяться в даній сумці. Діставши гроші в сумі 50 гривень вони забрали їх та розтратили на власні потреби. На наступний день ОСОБА_1 підкинув дану сумку та речі, які в ній знаходилися на подвіря де проживає потерпіла.
ОСОБА_2 у вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати та не позбавляти волі.
Показання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні про обставини вчинення інкримінованого їм злочину є послідовними та узгоджуються між собою.
Потерпіла ОСОБА_3 подала до суду заяву в якій вказала, щоб справу розглядати без її участі та підтримує покази дані на досудовому слідстві. Крім того вказала, що завдані злочином збитки відшкодовано в повному обсязі і жодних претензій матеріального чи морального характеру до підсудних вона не має.
З урахуванням того, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників процесу, розяснивши їм зміст ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини справи доведеними наявними у справі доказами.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої ОСОБА_3 підсудні вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, і вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання, передбачене санкцією частини статті, за якою обвинувачується особа.
До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.
До обставин, що помякшують покарання, суд відносить щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне та в повному обсязі відшкодування завданих збитків, а також те, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, від його дій не настали тяжкі наслідки, його поведінка після вчинення злочину свідчить про визнання ним своєї провини, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 обставини, що помякшують покарання, його позитивну поведінку після вчинення злочину, що істотно знижує ступінь суспільної небезпечності винного, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання.
До набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 слід залишити запобіжний захід підписку про невиїзд
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, і вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання, передбачене санкцією частини статті, за якою обвинувачується особа.
До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.
До обставин, що помякшують покарання, суд відносить щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне та в повному обсязі відшкодування завданих збитків, а також те, що ОСОБА_2 є особою молодого віку, від його дій не настали тяжкі наслідки, його поведінка після вчинення злочину свідчить про визнання ним своєї провини, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, яка склалася.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_2, обставини, що помякшують покарання, його позитивну поведінку після вчинення злочину, що істотно знижує ступінь суспільної небезпечності винного, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.
До набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_2 слід залишити запобіжний захід підписку про невиїзд.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.81 КПК України.
Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний підписку про невиїзд.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи; періодично зявлятися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний підписку про невиїзд.
Речовий доказ у справі: сумочка і в якій знаходились речі мобільний телефон марки «Соні Еріксон», гаманець, студентський квиток на імя ОСОБА_3, кредитну картку «ПриватБанк» та два чеки про оплату за навчання залишити власнику.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Згідно оригіналу
Головуючий В.В. Корецька