Справа 705/2159/19
2/693/192/22
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні відводу
22.04.2022 року м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Шимчика Р. В.,
за участю секретаря судового засідання Коломієць С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шимчика Р.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр -Монтаж-Енерго про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати, стягнення моральної шкоди та про визнання незаконним та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - директор приватного підприємства «Центр -Монтаж-Енерго» Гончаренко Павло Вцікторович, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Центр -Монтаж-Енерго» Кокодзей Володимир Миколайович,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2022 року вищевказану справу передано для розгляду судді Шимчику Р.В..
Ухвалою від 18.04.2022 року прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 09 червня 2022 року о 10 год. 00 хв.
21.04.2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Шимчика Р.В., яка зареєстрована у системі «Електронний суд» 20.04.2022 року.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказала, що істотними порушеннями вимог процесуального закону є такі порушення вимог, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду.
11.04.2022 р. відповідно до звіту про авторозподіл судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Р.Шимчику. Підпис уповноваженої особи, яка здійснювала авторозподіл справи - відсутній.
Згідно відповіді на інформаційний запит від 14.04.2022 р. Монастирищенським районним суду Черкаської області повідомлено, що цивільну справу №705/2159/19 направлено 04.04.2022 р. до Жашківського районного суду Черкаської області.
Таким чином, 04.04.2022 р. справа надійшла до Жашківського районного суду Черкаської області, але зареєстрована не була та не була передана для авторозподілу судді.
Вказана обставина свідчить про внесення недостовірної інформації про надходження справи 11.04.2022 р. в офіційні документи та свідчить про фальсифікації і зловживання.
Заявник звертає увагу, що за правилом п.2.3.1. Положення про АСДС: «2.3.1. Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.»
Відповідно, порушення вимог п. 2.3.1 Положення про АСДС є порушенням порядку визначення складу суду, що встановлений законом.
Таким чином, справа зареєстрована 04.04.2022 р., а авторозподіл справи проведено 11.04.2022 р., що є порушенням порядку встановленого законом.
Отже, автоматизований розподіл цієї справи був проведений з порушенням порядку встановленого Положенням про АСДС, що не відповідає закону.
Відповідно до п.2.4.1 Положення про АСДС після автоматизованого розподілу судових справ автоматизованою системою відповідальна особа суду не пізніше наступного робочого дня передає судові справи визначеному автоматизованою системою головуючому судді (судді-доповідачу).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу II. Приймання та реєстрація документів наказу Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019р. «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» (надалі -Інструкція. Кожен документ реєструється в суді лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.
Однак, 20.04.2022 до системи Електронний суд внесено ухвалу про прийняття справи до свого провадження від 18.04.2022 р., яку підписано 19.04.2022 р.
За вищевикладених обставин суддя Р.Шимчик був зобов`язаний заявити самовідвід у відповідності до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 155 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату несе персональну відповідальність за неналежне організаційне забезпечення суду, суддів, судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи, інформує збори суддів про свою діяльність.
Разом з тим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду контролює ефективність діяльності апарату суду. Погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства.
Вказана обставина вказує на наявність службового недбальства в діях керівника апарату суду, що призвело до порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджена наказом ДСА України від 20.08.2019 р. №814 та Положення про АСДС.
Проте, суддя Шимчик Р.В., знаючи, про грубі порушення під час реєстрації та передачі справи для визначення складу суду, не заявив самовідвід, що є підставою для недовіри йому як судді та не вжив заходи реагування як голова Жашківського районного суду Черкаської області.
Вказані обставини підтверджуються листом від 14.04.2022 року Монастирищанського районного суду Черкаської області, протоколом авторозподілу від 11.04.2022 р., проколом перевірки від 20.04.2022 р., скриншотом ухвали від 18.04.2022 р., проколом перевірки від 20.04.2022 р., скриншотом особистого кабінету Е-суд.
По-друге, інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддею Шимчиком Р.В. в ухвалі від 18.04.2022 року про прийняття справи до свого провадження спотворено предмет позовної заяви, що свідчить про службове підроблення та фальсифікацію матеріалів справи, а саме:
«Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Шимчика Р.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного підприємства «Центр -Монтаж-Енерго (вул. Успенська, 17, м. Умань Черкаської області) про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати, стягнення моральної шкоди та про визнання незаконним та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - директор приватного підприємства «Центр -Монтаж-Енерго» Гончаренко Павло Вцікторович, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Центр -Монтаж-Енерго» Кокодзей Володимир Миколайович».
Проте, ухвалою від 05.11.2019 р. предметом позову є «цивільна справа №705/2159/19 за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати та стягнення моральної шкоди.»
Вказані обставини, викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Шимчика Р.В. при розгляді вказаної справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
За таких обставин, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це може бути розцінено як порушення прав особи на справедливий суд.
Заявник вважає, що існують обставини, які свідчать про наявність підстав для відводу судді, а тому завідомо майбутнє рішення у справі в будь-якому випадку Позивачем ставиться під сумнів.
Згідно ч.ч. 1, 2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пряма чи опосередкована (побічна) заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою для відводу та може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Відвід з цієї підстави потребує доказуванню і має переконати суд в існуванні певних фактів прямої чи опосередкованої (побічної) заінтересованості судді у результаті розгляду справи, яка вирішується.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Не є підставою для відводу судді заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до супровідного листа від 04.04.2022 року № 705/2159/19/3255/2022 Монастирищенський районний суд Черкаської області на виконання вимог розпорядження в.о. голови Монастирищенського районного суду Черкаської області Жежер Ю.М. від 01.04.2022 року направлено на адресу Жашківського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр -Монтаж-Енерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору директор приватного підприємства «Центр -Монтаж-Енерго» Гончаренко Павло Вцікторович, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Центр -Монтаж-Енерго» Кокодзей Володимир Миколайович про визнання незаконним та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати, стягнення моральної шкоди.
Згідно накладної УКРПОШТИ 1910101822044 «операція вручення» відбулася 11.04.2022 року об 11:22:59, відправник Монастирищенський районний суд Черкаської області, одержувач Жашківський районний суд Черкаської області.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2022 року о 12 :32:34 вищевказану справу передано для розгляду судді Шимчику Р.В..
Суд вважає, що заяву про відвід судді Шимчика Р.В. не можна розцінювати як вмотивовану, так як обставини, на яких ґрунтується відвід, та на яких наполягає ОСОБА_1 , належними та допустимими, достатніми доказами не підтверджено.
Згідно ч. 4 ст.39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Виходячи з аналізу вищевказаної норми, обов`язок доведення обставин, які входять до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, імперативно, апріорі, покладається на особу, яка такий відвід заявила.
При цьому суд зазначає, що доведення таких обставин здійснюється в тому ж порядку, як і доведення обставин цивільної справи по суті позову.
Отже, інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи, перешкоджає затягуванню процесу і забезпечує правильне вирішення спору.
Серед передбачених законом підстав до відводу (самовідводу) деякі мають безумовний (об`єктивний або очевидний) характер: участь судді у попередньому розгляді справи як свідка, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання; родинні відносини між суддями або між суддею та однією із сторін, третьою особою, представником чи іншими особами, які беруть участь у справі, проте, в даному випадку ОСОБА_1 посилається на умовну (суб`єктивну) підставу для відводу судді.
Відповідно, суд вважає, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є достатніми та, взагалі, доведеними для того, щоб поставити під сумнів об`єктивність судді Шимчика Р.В.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право заявляти відвід повинно реалізовуватися відповідно до порядку, встановленого законом, а тому нічим не підтверджена вимога відводу судді не може бути задоволена.
Вмотивованою можна вважати заяву про відвід, в якій міститься:
- правильний виклад та аналіз фактичних підстав, що вказують на упередженість судді;
- якомога більша деталізація цих фактів;
- зазначення того, що підстави для заявленого відводу викликають сумнів у безсторонності вищезазначених суб`єктів та зазначити чому;
- посилання на засоби доказування та докази, які в них містяться (наприклад, допит та показання свідків, письмових доказів тощо), якими підтверджуються наведені обставини, що свідчать про юридичні підстави для відводу;
- додатки, на які проводиться посилання в заяві про відвід;
- чітко сформульована вимога до суду.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даному випадку в заяві про відвід судді відсутні такі обов`язкові елементи для відводу судді:
- правильний виклад та аналіз фактичних підстав, що вказують на упередженість судді;
- якомога більша деталізація цих фактів;
- зазначення того, що підстави для заявленого відводу викликають сумнів у безсторонності вищезазначених суб`єктів та зазначити чому;
- посилання на засоби доказування та докази, які в них містяться підстави для відводу, виклад фактів, якими підтверджуються наведені обставини, що свідчать про юридичні підстави (саме юридичні підстави, а не суб`єктивна думка ініціатора відводу).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 36, 39, 40, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, ч. 1 ст. 261, 263, 268 ЦПК України, суд
ПОСТ АНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шимчика Р.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр -Монтаж-Енерго про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати, стягнення моральної шкоди та про визнання незаконним та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - директор приватного підприємства «Центр -Монтаж-Енерго» Гончаренко Павло Вцікторович, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Центр -Монтаж-Енерго» Кокодзей Володимир Миколайович.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Роман Васильович Шимчик