Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
18 лютого 2026 року м. Кропивницький
справа № 705/2159/19
провадження № 22-ц/4809/602/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорова С. М., Чельник О. І.,
за участю секретаря судового засідання Гончар О. В.,
учасники справи:
заявник ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лаптінов Віталій Вікторович,
заінтересована особа Приватне підприємство «Центр-Монтаж-Енерго»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 16.12.2025 у задоволені скарги ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність начальника Управління забезпечення виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лаптінова Віталія Вікторовича відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу через систему «Електронний суд».
Автоматизованою системою документообігу суду було визначено склад судової колегії для розгляду цієї справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) Карпенко О. Л., склад колегії суддів: Єгорова С. М., Мурашко С. І.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30.12.2025 року витребувано матеріали цивільної справи № 705/2159/29 (провадження № 4-с/710/20/25).
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2025.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02.02.2026 справу призначено до розгляду на 11.02.2026 на 14:00 хв, а в подальшому оголошено перерву до 18.02.2025 на 13:00.
Автоматизованою системою документообігу суду відповідно до повторного протоколу було визначено склад судової колегії для розгляду цієї справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) Карпенко О. Л., склад колегії суддів: Єгорова С. М., Чельник О. І.
У судовому засіданні 18.02.2026 ОСОБА_1 заявлено відвід головуючому (судді-доповідачу) Карпенку О. Л. з підстав визначених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України. В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що клопотання представника начальника Управління забезпечення виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Русенко Аделіни Юріївни про участь в судовому засіданні, призначеному на 18.02.2026 на 13:00 хв у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів суд мав залишити без розгляду, як таке, що подане з порушенням строків та порядку, визначених частиною 2 статті 212 ЦПК України. Крім того, зазначає, що дане клопотання подане до суду представником без підтвердження законних повноважень на участь у справі, не у спосіб визначений цивільним процесуальним законодавством та станом на 17.02.2026 було відсутнє у матеріалах справи в електронному вигляді. В сукупності зазначені обставини підривають довіру заявниці до правосуддя та складають враження відвертого перебування у поза процесуальних відносинах, є підтвердженням упередженості та необ`єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Дослідивши зміст та доводи заяви, суд вважає, що у задоволенні заяви про відвід судді Карпенка О. Л. слід відмовити, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 та являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Питання про відвід вирішується невідкладно (ч. 7 ст. 40 ЦПК України).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Отже, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
При цьому варто мати на увазі, що презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», N 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
Обговоривши доводи заявника, суд вважає, що передбачені п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстави для задоволення заяви про відвід судді Карпенка О. Л. від участі у розгляді справи відсутні.
Щодо доводів відсутності реєстраційної картки надходження вхідного документу та ухвали суду про задоволення клопотання в електронній справі станом на 17.02.2026 слід зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 2.18., 2.19. Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС (далі - Інструкція) документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням ЕС, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
За приписами пункту 2.22. Інструкції документи, що надійшли через ЕС, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.
Матеріали справи містять дві заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, подані представником начальника Управління забезпечення виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції УкраїниРусенко Аделіною Юріївною через підсистему «Електронний суд» (вх. №1309/26 від 16.02.2026) та шляхом направлення на офіційну електронну пошту суду (вх. №405/26 від 16.02.2026). Відповідно до реєстраційних карток вхідних документів, обидві заяви зареєстровані в день їх надходження 16.02.2026.
Відповідна ухвала апеляційного суду про задоволення клопотання створена та підписана в автоматизованій системі документообігу суду Д-3 17.02.2026.
Водночас, відповідно до п. 2.16. Інструкції ЕС забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Оскільки відповідні заяви належним чином зареєстровані 16.02.2026 в автоматизованій систему документообігу суду Д-3, ухвала апеляційного суду про участь в режимі відео конференції підписана суддею 17.02.2026, - контроль за їх своєчасною доставкою до електронних кабінетів учасників справи не є можливим, оскільки здійснюється в автоматичному режимі.
Задоволення клопотання представника начальника Управління забезпечення виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Русенко Аделіни Юріївни про участь в судовому засіданні, призначеному на 18.02.2026 на 13:00 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, не свідчить про прояви «фаворитизму» до учасника справи, або ж наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості, об`єктивності чи безсторонності судді, навіть за умови порушення строків та порядку його подання.
Сама по собі сутність запровадженої законодавцем участі учасника справи у судовому засіданні в режимі відео конференції, за умови такої технічної можливості, спрямована на забезпечення перш за все дотримання принципу розумності строків розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Враховуючи ту обставину, що апеляційне провадженні у даній справі відкрито 21.01.2026, з метою забезпечення апеляційного розгляду в межах визначеного цивільним процесуальним законодавством строку, враховуючи завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між учасниками справи, значення розгляду справи для сторін та недопущення порушення базового права учасників справи «бути почутим» відповідне клопотання було задоволено.
Щодо твердження заяви про відвід: «Працівницею Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України А. Русенко не надано довіреність від імені начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України В. Лаптіонова на здійснення представництва посадової особи органу державної виконавчої служби, бездіяльність якої оскаржується».
Систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (ст. 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - Управління) є територіальним органом державної виконавчої служби, входить до системи органів Міністерства юстиції України як структурний підрозділ міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - міжрегіональне управління) та є підзвітним і підконтрольним Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (п. 1 Типового положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 20.04.2026 № 1183/5 з наступними змінами.
Таким чином, у розумінні цих норм Закону та Положення державний виконавець, а також не є окремим суб`єктом, а являється представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади - органу державної виконавчої служби, утвореного Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно з довіреністю від 18.11.2025 Русенко А. Ю. уповноважена представляти інтереси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі (Т. 1, а. с. 229).
Отже, Русенко А. Ю. має повноваження на участь у справі процесуальним представником органу державної виконавчої служби, який очолює начальник Управління. При цьому особистого доручення начальника Управління на представництво в суді законодавством не вимагається.
Заявником не наведено конкретних фактів, які б свідчили про наявність будь-яких позапроцесуальних відносин між судом та учасниками справи, що могли б впливати на об`єктивність прийнятих рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України процесуальні рішення судді Карпенка О. Л., які ухвалені ним одноосібно або у складі колегії суддів, з якими не погоджується заявник, не можуть бути підставою для відводу.
Разом з тим, заявником не наведено інших обставин, які б свідчили про упередженість судді Карпенка О. Л. під час розгляду справи, а суб`єктивні сумніви та припущення заявника про можливу необ`єктивність та упередженість судді, наявність поза процесуальних відносин не можуть бути підставою для відводу, оскільки не піддаються об`єктивній оцінці.
Тобто заявником не наведено об`єктивних підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України для відводу суддів, а тому заява не підлягає задоволенню.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
При цьому, суд враховує те, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кропивницького апеляційного суду Карпенка Олександра Леонтійовича відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Повний текст цієї ухвали складено 26.02.2026.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: С. М. Єгорова
О. І. Чельник
