УХВАЛА
31 липня 2025 року
м. Київ
справа № 705/2159/19
провадження № 61-1694ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської Марини Євгенівни, Дундар Ірини Олександрівни, Коротуна Вадима Михайловича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати, визнання незаконними та скасування наказів, визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому, збільшивши свої позовні вимоги, просила визнати протиправними дії ПП «Центр-Монтаж-Енерго» щодо ненадання додаткової відпустки у зв`язку з навчанням ОСОБА_1 з 15 квітня 2019 року до 28 квітня 2019 року; зобов`язати ПП «Центр-Монтаж-Енерго» внести зміни до наказу від 12 квітня 2019 року № 0013 в частині виду відпустки з «щорічна основна» на «додаткова відпустка у зв`язку з навчанням» та в частині періоду відпустки з «15 квітня 2019 року до 26 квітня 2019 року» на «15 квітня 2019 року до 28 квітня 2019 року»; стягнути з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за два дні додаткової відпустки у зв`язку з навчанням у сумі 628,11 грн; визнати незаконним та скасувати наказ від 26 квітня 2019 року № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» ПП «Центр-Монтаж-Енерго»; визнати незаконним та скасувати наказ ПП «Центр-Монтаж-Енерго» від 03 липня 2019 року № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)»; визнати протиправним звільнення ОСОБА_1 та поновити її на роботі на посаді юрисконсульта ПП «Центр-Монтаж-Енерго»; стягнути з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2024 року позов залишено без розгляду.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10 лютого 2025 року ПП «Центр-Монтаж-Енерго» через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2025 року в складі колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. відкрито касаційне провадження в справі за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 705/2159/19.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від участі у розгляді справи № 705/2159/19 задоволено.
Відведено суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від розгляду справи № 705/2159/19 за касаційною скаргою Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Червинській М. Є., судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Коротун В. М.
02 червня 2025 року через систему «Електронний суд», яка зареєстрована 24 червня 2025 року за вх. 19336/0/220-25, ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2025 року заявлений
ОСОБА_1 відвідколегії суддів у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. визнано необґрунтованим, заяву передано для вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2025 року в складі судді Пархоменка П. І. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. від участі у розгляді справи відмовлено.
02 липня 2025 рокучерез систему «Електронний суд» ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2025 року заявлений
ОСОБА_1 відвідколегії суддів у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. визнано необґрунтованим, заяву передано для вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2025 року в складі судді Гулейкова І. Ю. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. від участі у розгляді справи відмовлено.
07липня 2025 рокучерез систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів у складі: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Дундар І. О. та Коротуна В. М. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Заяву обґрунтовує тим, що ігнорування суддями Червинською М. Є., Дундар І. О. , Коротуном В. М. висновків Верховного Суду є ознакою вчинення істотного дисциплінарного проступку, що може бути розцінено, як умисні та свідомі дії, вчинені за для підриву довіри громадян до судової влади в особливий період - дії воєнного стану.
Зазначає, що демонстративне наполягання суддями Червинською М. Є., Дундар І. О., Коротуном В. М. на участі у розгляді саме даної справи викликає обґрунтовані сумніви щодо їх безсторонності.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2025 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. від участі у розгляді справи № 705/2159/19.
Заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М.передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Автоматизованою системою документообігу суду 30 липня 2025 року визначено суддю Петрова Є. В. для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів.
Перевіривши доводи заяви про відвід суддів вважаю, що відсутні підстави для задоволення заяви про відвід.
ЦПК України чітко передбачає підстави відводу судді.
У частині першій статті 36 ЦПК України зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно зі статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Цивільним процесуальним законом визначені підстави відводу судді, одними з яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що колегія суддів Верховного Суду в складі суддів: Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. виявили особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості суддів діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не навела жодних обставин, які б свідчили про упередженість суддів Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. під час розгляду справи № 705/2159/19, а її припущення про можливі мотиви та дії як колегії суддів так і окремої судді колегії не можуть бути підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у їх неупередженості й не підтверджені жодними належними доказами.
При цьому необхідно зазначити про те, що лише посилання на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України не звільняє заявника від обов`язку доводити упередженість суддів для цілей відводу.
Перевіривши доводи заяви про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської М. Є., Дундар І. О., Коротуна В. М. суд дійшов висновку, що такі доводи носять характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та розумного пояснення, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом, і не свідчать про те, що судді прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи № 705/2159/19.
Також слід зазначити про те, що визначення судді-доповідача і складу суду здійснюється відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.
Зокрема, частиною першою статті 33 ЦПК України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Оскільки обставини, на які посилається представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 як на підставу для відводу суддів, не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності суддів при розгляді цієї справи, вважаю, що заява про відвід від участі у розгляді справи суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Дундар І. О. та Коротуна В. М. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
У такому висновку Верховний Суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Червинської Марини Євгенівни, Дундар Ірини Олександрівни, Коротуна Вадима Михайловича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати, визнання незаконними та скасування наказів, визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
