Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
31 серпня 2026року
м. Київ
справа № 705/2159/19
провадження № 61-10873ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляєОСОБА_2 , про відвід судді Верховного Суду Фаловської Ірини Миколаївни від участі у розгляді справи № 705/2159/19 за позовомОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва і звільнення, поновлення на роботі, зміну формулювання наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року через підсистему «Електронний суд» представниця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2026 року, якою повернуто апеляційну скаргу на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 15 липня 2026 року особі, яка її подала.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2026 року справу призначено судді-доповідачу Мартєву С. Ю., судді, які входять до складу колегії: Карпенко С. О., Фаловська І. М.
18 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представниця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду заяву про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою від 19 серпня 2026 року Верховний Суд визнав необґрунтованою заяву представниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/2159/19, заяву про відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/2159/19 передав на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою від 21 серпня 2026 року Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді цієї справи.
21 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представниця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду заяву про відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/2159/19.
Ухвалою Верховного Суду від 24 серпня 2026 року заявлений представницею ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді справи визнано необґрунтованим та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді.
У частині другій та третій статті 40 ЦПК України передбачено питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
28 серпня 2026 року на виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву представниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. А. у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Воробйовій І. А. (згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2026 року).
Заява про відвід мотивована тим, що суддя Верховного Суду Фаловська І. М. підлягає відводу на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, оскільки їй неодноразово заявлялись відводи, однак вона наполягає на участі у справі, що є ознакою її особистої зацікавленості у розгляді цієї справи.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У частині першій статті 36 ЦПК України зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставами для відводу.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Зміст поданої заяви про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. А. зводиться до припущень про особисту зацікавленість судді у зв`язку з тим, що їй неодноразово заявлялись відводи, які не задовольнялись. Разом з тим такі посилання не свідчать про наявність тих обставин, які є підставою для відводу судді за пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Доводи заяви не дають підстав для висновку про необ`єктивність чиупередженість судді Верховного Суду Фаловської І. А., яка була включена до складу колегії суддів для розгляду цієї касаційної скарги (суддя-доповідач Мартєв С. Ю., судді: Карпенко С. О., Фаловська І. М., згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2026 року). Немає підстав стверджувати, що суддя Верховного Суду Фаловська І. М. виявляла особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявницею не надано.
Крім того, ухвалою від 24 серпня 2026 року Верховний Суд задовольнив заяву судді Верховного Суду Фаловської І. М. про самовідвід та відвів її від участі у розгляді цієї справи. Касаційну скаргу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2026 року у зв`язку з задоволенням самовідводу судді Фаловської І. М. визначено склад колегії для розгляду касаційної скарги: суддя-доповідач Мартєв С. Ю., судді Ігнатенко В. М., Карпенко С. О.
Оскільки обставини, на які посилається представниця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , як на підставу для відводу суддді Верховного Суду Фаловської І. А. за пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України не вказують на наявність обґрунтованих сумніву в неупередженості та об`єктивності судді, заява про відвід від участі у розгляді справи судді Верховного Суду Фаловської І. А. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , про відвід судді Верховного Суду Фаловської Ірини Миколаївни від участі у розгляді справи № 705/2159/19, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова
