Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
03 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 705/2159/19
провадження № 61-10873вд26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув заяву ОСОБА_1 , подану її представником Коркіяйнен Оксаною Сергіївн ою, про відвід судді Мартєва Сергія Юрійовича від участі у розгляді справи за позовомОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва і звільнення, поновлення на роботі, зміну формулювання наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником Коркіяйнен Оксаною Сергіївною , на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду надійшла вищевказана касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником Коркіяйнен О. С . , у якій заявник просить скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2026 року та передати справу на розгляд до Кропивницького апеляційного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2026 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Мартєву С. Ю., судді, які входять до складу колегії: Карпенко С. О., Фаловська І. М.
18 серпня 2026 року до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана її представником Коркіяйнен О. С., про відвід судді Верховного Суд Фаловської І. М.
Верховний Суд ухвалою від 19 серпня 2026 року визнав необґрунтованою вищевказану заяву та передав її на розгляд іншому судді визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
20 серпня 2026 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, заяву про відвід судді Фаловської І. М. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Зайцеву А. Ю.
Суддя Верховного Суду Зайцев А. Ю. 21 серпня 2026 року заявив самовідвід від участі у розгляді заяви про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М., оскільки при розгляді справи № 705/2159/19 ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від участі у розгляді справи було задоволено.
Верховний Суд ухвалою від 21 серпня 2026 року задовольнив заяву судді Верховного Суду Зайцева А. Ю. про самовідвід, відвів суддю Верховного Суду Зайцева А. Ю. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 , поданої її представником Коркіяйнен О. С. про відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді цієї справи, заяву про відвід судді Фаловської І. М, передав для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 серпня 2026 року матеріали касаційного провадження передано судді Гудимі Д. А.
Верховний Суд ухвалою від 21 серпня 2026 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Фаловської І. М. від участі у розгляді цієї справи.
21 серпня 2026 року до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду повторно надійшла заява ОСОБА_1 , подана Коркіяйнен О. С. , про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/2159/19.
24 серпня 2026 року до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду вдруге надійшла заява ОСОБА_1 , подана Коркіяйнен О. С. , про відвід судді Верховного Суду Мартєва С. Ю. від участі у розгляді справи № 705/2159/19, заява зареєстрована за вх № 26842/0/220-26.
Верховний Суд ухвалою від 24 серпня 2026 року визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 , подану ОСОБА_3 , про відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/2159/19, заяву про відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді справи № 705/2159/19 передав на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою від 24 серпня 2026 року Верховний Суд задовольнив заяву судді Верховного Суду Фаловської І.М. про самовідвід від участі у розгляді справи, касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану Коркіяйнен О. С. , на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2026 року у справі № 705/2159/19 (касаційне провадження № 61-10873-ск26) передав для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвалою від 24 серпня 2026 року Верховний Суд визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 , подану її представником Коркіяйнен О. С., про відвід судді Мартєва С. Ю. від участі у розгляді справи № 705/2159/19, заяву про відвід судді Мартєва С. Ю. від участі у розгляді справи № 705/2159/19 передав на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 28 серпня 2026 року) суддя Пророк В. В. визначений для розгляду зазначеної заяви.
Ухвалою від 01 вересня 2026 року заяву Пророка В. В. про самовідвід задоволено. Відведено суддю Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 , поданої її представником Коркіяйнен О. С . , про відвід судді Верховного Суду Мартєва С. Ю. від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва і звільнення, поновлення на роботі, зміну формулювання наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 , подану її представником Коркіяйнен О. С. про відвід судді Верховного Суду Мартєва С. Ю. передано для розгляду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Лідовцю Р. А.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Зміст заяви не свідчить про наявність підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України, для відводу судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду (судді), зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи.
Згідно із частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
24 серпня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Коркіяйнен О. С., надійшла заява про відвід судді Верховного Суду Мартєва С. Ю.від участі у розгляді цієї справи, в якій заявник, посилаючись на положення пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, вказує про необхідність його відводу, оскільки, на переконання заявника, суддею, у порушення норм процесуального права, було одноособово розглянуто її заяву про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. Крім того, дружина судді є уродженкою м. москва російської федерації, а його батьки мають громадянство країни-агресора, тому у заявника виникли сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Верховного Суду Мартєва С. Ю. при розгляді справи.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Верховного Суду Мартєв С. Ю.виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Посилання заявника на порушення процедури розгляду заяви про відвід є безпідставними, оскільки процесуальні дії вчиняються відповідно до вимог цивільного процесуального кодексу України, зокрема, статті 40 ЦПК України.
Інші доводи заявника про відвід суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та не можуть викликати сумнів в об`єктивності колегії суддів.
При цьому доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Верховного Суду Мартєва С. Ю.
Верховний Суд також звертає увагу представника заявника на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (див.: зокрема, ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 760/13291/20, від 16 квітня 2024 року у справі № 235/1298/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 216/5160/22, від 20 березня 2024 року у справі № 216/4601/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 761/6087/22 і від 24 квітня 2024 року у справі № 444/948/21).
Ураховуючи викладене, оскільки судом не встановлено обставин, які передбачені частиною першою статті 36 ЦПК України для відводу судді Мартєва С. Ю., у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої її представником Коркіяйнен О. С., про відвід судді слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої її представником Коркіяйнен Оксаною Сергіївною , про відвід судді Мартєва Сергія Юрійовича від участі у розгляді справи за позовомОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва і звільнення, поновлення на роботі, зміну формулювання наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником Коркіяйнен Оксаною Сергіївною , на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 серпня 2026 року, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець
