Справа №705/2159/19
2/705/450/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» Моспана Віталія Васильовича про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковського Романа Володимировича, поданої в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковського Р.В. перебувають матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати та стягнення моральної шкоди.
На адресу суду надійшла заява представника відповідача ПП «Центр-Монтаж-Енерго» Моспана В.В. про відвід судді, оскільки вважає, що наявні обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Піньковського Р.В., які виникли у процесі розгляду справи.
Так, суддею Піньковським Р.В. неодноразово розглядалися заяви позивача ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12020255250000096 від 02.09.2020 року, у якому позивач по справі є потерпілою стороною. Саме ж кримінальне провадження стосується її незаконного звільнення, як позивач вважає.
З посиланням на такі самі обставини позивачем уже заявлявся відвід попередньому складу суду і він був задоволений. Суддя Білик задовольнила заяву про відвід у зв`язку з тим, що розглядала клопотання та заяви в межах кримінального провадження №12020255250000096 від 02.09.2020 року.
Вважає, що кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд, тому з метою дотримання безумовного забезпечення гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод розгляду справи незалежним та безстороннім судом, з метою запобігання у подальшому нарікань на необ`єктивність та упередженість судді, а також звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду цивільної справи № 705/2159/19 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати та стягнення моральної шкоди, заявляє відвід головуючому у справі судді Піньковському Р.В.
Дослідивши заяву про відвід, матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2ст.40 ЦПК Українипитання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.7ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.8ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність влади» № 8 від 13.06.2007 наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
У статті 15 Кодексу суддівської етики України, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, зазначається, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Так, п.5 ч.1ст.35 ЦПК Українивстановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.
Представник відповідача Моспан В.В. у заяві про відвід посилається на обставини, що викликають сумнів щодо об`єктивності судді, а саме те, що суддя Піньковський Р.В. неодноразово розглядав заяви позивача по справі в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12020255250000096 від 02.09.2020 року, у якому потерпілою є позивач у цій справі ОСОБА_1 і порушено це кримінальне провадження, у зв`язку із тим, що потерпіла вважає, що її було звільнено відповідачем по справі незаконно, що на його думку виключає участь головуючого судді Піньковського Р.В. у розгляді цієї справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Пьєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982р. зазначено, що незважаючи на те, що неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або пристрасті, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами у відповідності до ст.6 Конвенції. В даному контексті можна провести різницю між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання даного судді по конкретній справі, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.(п.29). … Всякий суддя у відношенні неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою в демократичному суспільстві повинні користуватись суди (п.30).
Щодо суб`єктивного критерію слід зазначити, що на думку суду немає підстав стверджувати, що суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Р.В. виявляє будь-яку особисту упередженість. При цьому слід зазначити, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Тобто, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Разом з цим суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Томанн проти Швейцарії» та «Дактарас проти Литви») якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то є необхідність задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Враховуючи існуючі обставини, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, а також для уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді зазначеної цивільної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість судді, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід, тим самим буде також дотримано принцип справедливого судового розгляду справи, закріплений в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 259-262, 353 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Піньковського Р.В. задовольнити.
Відвести суддю Піньковського Р.В. від подальшого розгляду цивільної справи № 705/2159/19 за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати та стягнення моральної шкоди.
Цивільну справу № 705/2159/19 за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, про зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати та стягнення моральної шкоди передати в канцелярію суду для повторного розподілу та визначення судді для розгляду конкретної справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Піньковський
