Справа №705/2159/19
Номер провадження 2/710/414/23
УХВАЛА
іменем України
11.12.2023 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сивоконя С.С. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовними заявами ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки в зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 року № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 року № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває вказана цивільна справа.
06.12.2023 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 05.12.2023) до Шполянського районного суду Черкаської області від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про відвід головуючому судді Сивоконю С.С. на підставі п.3, 4, 5 ч.1 ст.36 ЦПК України, а саме: 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Заява про відвід обґрунтована тим, що: ухвалою від 04 грудня 2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Шполянського районного суду Черкаської області, голови Шполянського районного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Обґрунтований самовідвід є свідченням сумлінного виконання суддею професійних обов`язків та врегулюванням конфлікту інтересів у порядку, визначеному процесуальним законом. Рішенням Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 12 схвалений посібник на допомогу судді: «Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях», що відтворює позицію Ради суддів України - органу, уповноваженого на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли йдеться про суперечність приватного інтересу суддів з їх посадовими повноваженнями. Немайновий інтерес, за визначенням закону, є інтересом, пов`язаним з особистими, сімейними, дружніми та іншими позаслужбовими стосунками судді. В цю групу інтересу входять стосунки судді з близькими особами та членами сім`ї у розумінні норм антикорупційного законодавства, а так само стосунки із друзями, знайомими. Потенційний конфлікт інтересів виникає у сфері службових повноважень судді у зв`язку з наявністю приватного інтересу, який може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій чи бездіяльності під час виконання зазначених повноважень (https://rsu.gov.ua/uploads/article/posibnikosoblivosti-konfliktu-in-de7be4c810.pdf). Незалежність суддів - це водночас і спосіб мислення, і набір інституційних та функціональних механізмів. Суддя повинен діяти незалежно від суспільного схвалення чи критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу. Іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Поведінку, яка одним видається пристойною та ввічливою, інші вважатимуть зарозумілою та офіціозною. Враження, що суддя упереджений, може виникнути з різних причин, наприклад через імовірний конфлікт інтересів, поведінку судді в судовому засіданні чи його або її зв`язки чи дії за межами суду. Суддівська неупередженість пов`язана як із фактичною об`єктивністю, так і з об`єктивністю, як її сприймає розумний спостерігач. У судових справах перевірка на конфлікт інтересів повинна стосуватися як фактичних конфліктів між приватними інтересами судді та обов`язком здійснення неупередженого правосуддя, так і обставин, за яких розумний спостерігач обґрунтовано (міг би) спостерігав би конфлікт (https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/komentari-bangalorski9818bfbb11.pdf). Відповідно до п.80 Коментаря щодо Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має розкрити інформацію із занесенням у протокол і запропонувати сторонам надати свої міркування у двох ситуаціях: якщо суддя сумнівається в наявності спірних підстав для самовідводу, і якщо незадовго до розгляду справи в суді або під час судового розгляду несподівано виникає певна проблема. У разі наявності реальних причин для сумнівів ці сумніви зазвичай вирішуються на користь відводу судді. Як відомо спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин. Вчені визначають публічно-правовий спір як втілене у юридично значущих діях сторін протиріччя щодо реалізації прав, свобод та інтересів, повноважень в публічно-правових відносинах, а також щодо реалізації публічно-владних (в т.ч. управлінських) функцій та пов`язаних з ними прав, свобод, інтересів поза конкретними правовідносинами. Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст.4 КАС України). Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно Кодексу суддівської етики суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення. Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості. Додатком до Рішенням Ради суддів України №7 від 25 лютого 2021р є Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів та його врегулювання в діяльності суддів та інших представників органів судової влади. Зазначений Порядок розроблений з урахуванням норм Конституції України, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції» та стандартів етичної поведінки суддів, закріплених у Кодексі суддівської етики і міжнародних актах. В Порядку визначено обов`язок суб`єкта конфлікту інтересів, а саме: 2) не вчиняти дій та не приймати рішень по суті під час виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів; 3) у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у письмовій формі повідомити про це Раду не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про виникнення такого конфлікту інтересів (відповідно до частини десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»); 4) вживати заходів щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів (у тому числі в порядку, передбаченому процесуальним законом) або звернутися до Ради за рішенням про врегулювання конфлікту інтересів; 5) у разі існування сумнівів щодо наявності у своїй діяльності конфлікту інтересів та/або щодо необхідних заходів врегулювання звернутися за роз`ясненнями до Ради; 6) виконувати рішення Ради щодо врегулювання конфлікту інтересів; 7) вживати заходів для усунення негативних наслідків порушень законодавства про конфлікт інтересів. Враховуючи наявність спірних правовідносин між представником Позивача та судом має місце конфлікт інтересів, що виключає забезпечення з боку судді Шполянського районного суду Черкаської області С.Сивоконя об`єктивного та неупередженого розгляду справи? а тому завідомо майбутнє рішення у справі в будь-якому випадку представником Позивача ставиться під сумнів.
11.12.2023 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 10.12.2023) до Шполянського районного суду Черкаської області від позивача ОСОБА_1 , надійшла заява про відвід головуючому судді Сивоконю С.С.. Заява про відвід обґрунтована тим, що: 06.12.2023 р. представником позивача подано заяву про відвід судді С.Сивоконю. Відповідно до п.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Однак, у встановлений законодавцем строк суддею С.Сивоконем заяву про відвід від 06.12.2023 р. не розглянуто. Вказані дії свідчать про затягування розгляду вказаного відводу та неповагу до представника позивача, що є ознакою упередженість судді С.Сивоконя під час розгляду справи. Позивачеві 10.12.2023 р. зі сайту «Судова влада України» на сторінці «Шполянський районний суд Черкаської області» стало відомо про те що, правосуддя у суді здійснює, окрім суддів С.Сивоконя, Н.Побережної та О.Щербак, також суддя О.Симоненко, яка як виявилось з липня 2020 р. входить до штату даного суду та здійснює правосуддя. Однак, в звіті про автоматизований розподіл цивільної справи №705/2159/19 від 25.04.2023 р. суддя О.Симоненко внесена не була. Вказане є грубим порушенням Положення про АСДС та вказує на внесення до АСДС недостовірних відомостей, що ймовірно призвели до участі неповноважного складу суду. Згідно даних ЄДРСР за період з 01.04.2023 р. по 01.05.2023 р. суддя О.Симоненко здійснювала правосуддя. Крім того, за дивним збігом обставин під час автоматизованих розподілів заяв про відвід судді С.Сивоконю у цивільній справі №705/2159/19 авторозподіл здійснювався лише з суддів О.Щербак та Н.Побережна, відомості щодо судді О.Симоненко не вносились жодного разу. Крім того, авторозподіл деяких заяв про відвід взагалі здійснювались одноособово лише з судді Н.Побережної. Вказані дії службових осіб та судді Шполянського районного суду Черкаської області містять ознаки кримінального правопорушення за ознаками зловживання службовим становищем, службова підробка та втручання в роботу АСДС за змовою групи осіб. Враховуючи систематичне порушення прав Позивача на справедливе правосуддя та участь повноваженого складу суду Позивач виражає категоричну недовіру судді С.Сивоконю, який до даного часу не повідомив ВРП та правоохоронні органи щодо протиправних дій працівників апарату суду та голови суду Н.Побережної під час розгляду цивільної справи №705/2159/19 та готується на замовлення певних осіб постановити відносно Позивача незаконне рішення. Суддею С.Сивоконем встановлюються перешкоди у доступі до правосуддя позивачеві та її представнику шляхом ненадання доступ до матеріалів ВКЗ незаконно вимагаючи судовий збір з позивача, яка відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За всю судову практику позивача, вказані дії судді вчиняють лише у випадку упередженості відносно позивача. Враховуючи поведінку судді С.Сивоконя, який систематично приховую доступ до матеріалів цивільної справи №705/2159/19 від позивача та її представника, вважає, що суддя поводиться упереджено та умисно і свідомо чинить процесуальне свавілля. Під час судового засідання призначеного на 27.11.2023 р. суддя С.Сивокінь запізнився у судове засідання майже на 30 хв. чим виразив неповагу до позивача та представника позивача, які не зважаючи на оголошення сигналу «Повітряна тривога» прибули завчасно до суду не обладнаного укриттям. Крім того, під час судового розгляду суддя С.Сивокінь відносно позивача поводився упереджено, встановлював перешкоди у реалізації процесуальних прав позивача трактуючи норми всупереч їх змісту, спотворював позицію позивача щодо заявленого відводу, а також підвищував тембр голосу відносно позивача та чинив психологічний тиск з метою помсти за висвітлення подій викладених у заяві про відвід від 27.11.2023 р . Вважає, що поведінка судді С. Сивоконя під час розгляду даної справи, вказує на те, що судді бракує неупередженості під час розгляду справи, оскільки склад суду демонструє неповагу до позивача та неприязне ставлення. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За змістом рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб`єктивним, а й за об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38). У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається. Вирішальним для об`єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31). Тобто, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19). Відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.04 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004: верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах (п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003). Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права. Венеційська комісія виокремлює такі елементи поняття «верховенство права»: 1) законність; 2) юридична визначеність; 3) заборона свавілля; 4) доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами; 5) дотримання прав людини; 6) заборона дискримінації і рівність перед законом. Тож суд завжди спрямований на захист прав та свобод людини». Враховуючи вище викладене, позивач виражає категоричну недовіру судді С.Сивоконю за об`єктивним критерієм, оскільки судді С.Сивоконю не вистачає неупередженості під час розгляду даної справи, а тому завідомо майбутнє рішення у справі в будь-якому випадку позивачем ставиться під сумнів.
Суд, розглянувши заяви про відвід, дійшов наступного висновку.
З 04.12.2023 по 08.12.2023 суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С. проходив підготовку для підвищення кваліфікації, в онлайн режимі з використанням відеоконференцзв`язку за місцем роботи, яка проводиться Національною школою судді України 04-08 грудня 2023.
На час проходження навчання суддя не може здійснювати правосуддя.
Розгляд заяв про відвід, що надійшли до суду 06.12.2023 та 11.12.2023 здійснюється 11.12.2023.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу передбачені ст. 36, 37 ЦПК України.
Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у тому числі подібних (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді , разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді від розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).
Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно із оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права.
Будь-яких посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто вчинення суддею Сивоконем С.С. дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності, заявниками не зазначено.
Зава про відвід представника позивача ОСОБА_2 не містить обґрунтувань підстав відводу передбачених п. 3 та 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України. Представник позивача обґрунтовує відвід наявністю конфлікту інтересів у судді Сивоконя С.С. під час розгляду цивільної справи у зв`язку з відкриттям провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шполянскього районного суду Черкаської області, голови Шполянскього районного суду Черкаської області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист.
Звернення ОСОБА_2 до адміністративного суду є її правом та не є підставою для відводу головуючого у справі.
У заяві про відвід позивач ОСОБА_1 вказує, що заява про відвід подана її представником ОСОБА_2 06.12.2023 не була розглянута негайно, а тому вважає, що суддя С.Сивокінь затягує розгляд відводу та проявляє неповагу до представника позивача, що на її думку свідчить про упередженість судді під час розгляду справи.
З 04.12.2023 по 08.12.2023 суддя Шполянського районного суду Черкаської області Сивокінь С.С. проходив підготовку для підвищення кваліфікації, яка проводиться Національною школою судді України 04-08 грудня 2023. На час проходження навчання суддя не може здійснювати правосуддя.
Позивач ОСОБА_1 вказує на порушення порядку визначення судді для розгляду справи, обґрунтовуючи тим, що на її думку в Шполянському районному суді Черкаської області правосуддя здійснюють 4 судді, а саме: С. Сивокінь. Н. Побережна, О. Щербак, О. Симоненко.
Твердження позивача є безпідставними та надуманим. У Шполянському районному судді Черкаської області відповідно до штату здійснюють правосуддя троє суддів.
Цивільна справа № 705/2159/19 надійшла до Шполянського районного суду 25.04.2023. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 визначено суддю для розгляду справи - Сивоконя С.С. У відповідності до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів було визначено суддю для розгляду конкретної справи.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що суддею С.Сивоконем встановлюються перешкоди у доступі до правосуддя їй та її представнику шляхом ненадання доступу до матеріалів ВКЗ незаконно вимагаючи судовий збір з позивач.
Із змісту клопотання позивача від 11.12.2023, щодо негайного надання доступу до матеріалів ВКЗ від 27.11.2023, вбачається, що для завантаження відео або аудіо запису судового засідання необхідно сплатити судовий збір. Дії проводились на сайті cabinet.court.gov.ua.
У разі виникнення труднощів, щодо функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи необхідно звертатися за допомогою до Державного підприємства «Центр судових сервісів», email: [email protected]., юридична адреса: проспект Оболонський, 23-А, м.Київ, 04205, поштова адреса: вул. Василя Дончука, 9, м.Київ, 04050.
Незадоволення процесом функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не є підставою для відводу головуючого судді.
На думку позивача, суд демонструє неповагу та неприязне ставлення до позивача та її представника, однак дані твердження не відповідають дійсності. Доводи заяви зводяться до не згоди з процесуальними рішеннями судді та незадоволення веденням судового процесу.
У заяві про відвід головуючого судді не наведено фактів особистої упередженості судді чи фактів, які можуть ставити під сумнів його безсторонність, а твердження про упередженість судді є надуманими та необґрунтованими.
Самоусунення від здійснення правосуддя суперечить основоположним принципам судочинства.
Таким чином, обставини, які зазначені в заявах про відвід судді Сивоконя С.С., не можуть розцінюватись як підстава для відводу, а тому заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст. 33, 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відвід головуючого судді у цивільній справі №705/2159/19 заявлений представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 - визнати необґрунтованими.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С.С. Сивокінь
