Ухвала
05 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 705/2159/19
провадження № 61-2855зно22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів: Шиповича В. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» (далі - ПП «Центр-Монтаж-Енерго») про визнання незаконними та скасування наказів про зміну в організації виробництва та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, зміну формулювання наказу, стягнення частини заробітної плати.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 жовтня 2021 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
У лютому 2022 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 грудня 2021 року про повернення апеляційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., Синельникова Є. В.,
Хопти С. Ф. від 03 лютого 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Черкаського апеляційного суду
від 03 грудня 2021 року про повернення апеляційної скарги.
22 лютого 2022 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду
від 03 лютого 2022 року про відмову у відкритті касаційного провадження.
23 лютого 2022 року ОСОБА_2 подала заяву про відвід колегії суддів: Шиповича В. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., Синельникова Є. В.,
Хопти С. Ф. від 23 лютого 2022 року заявлений відвід визнано необґрунтованим, а заяву про відвід передано для вирішення судді, визначеному в порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. від 04 квітня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів: Шиповича В. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. відмовлено.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів: Шиповича В. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., яка зареєстрована у Верховному Суді 01 квітня 2022 року.
Заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про відвід колегії суддів підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) вказала, що використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і
№ 18589/02)).
Звертаючись до Верховного Суду із заявою про відвід колегії суддів Шиповича В. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., представник
ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у тексті своєї заяви використовує щодо суддів Верховного Суду такі висловлювання зокрема як: «аферисти», «торгаші правосуддям», «нелюди, які позалазили у мантії завдяки судовій мафії», а також стверджує, що «так звані судді ВС/КЦС - психічно хворі та не усвідомлюють значення своїх дій».
З урахуванням змісту поданої заяви про відвід, колегія суддів визнає дії представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 проявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню.
Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю заяву без розгляду.
За таких обставин заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про відвід колегії суддів необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 2, 44, 258, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів Верховного Суду: Шиповича В. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., у справі № 705/2159/19, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
