Ірпінський міський суд Київської області
Справа № 1-345/11
2009 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.08.2011м. ірпінь
22 серпня 2011 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Аніпка С.В.
при секретарі Журавській О.В.
за участю прокурораЧехівської Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Коцюбинське, Київської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
в с т а н о в и в:
03.02.2011, приблизно о 01.05 год., ОСОБА_1 разом з неповнолітнім ОСОБА_2, перебуваючи біля залізничних колій станції «Біличі», що в сел. Коцюбинське, Київської області, побачили раніше незнайомого їм чоловіка, яким виявився ОСОБА_3, який був в стані алкогольного сп'яніння. В цей час у ОСОБА_2 виник умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_3 ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 пограбувати ОСОБА_3, на що останній погодився, тим самим вступивши в злочинну змову з ОСОБА_2 Реалізуючи дану злочинну змову, ОСОБА_2 знаходячись біля електроопори № 112 А, що розташована неподалік залізничної станції Біличі, що в сел. Коцюбинське, Київської області, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, маючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до громадянина ОСОБА_3 та несподівано збив останнього з ніг, в наслідок чого ОСОБА_3 впав на землю. ОСОБА_1 утримував ОСОБА_3, притиснувши його руками до землі, а ОСОБА_2 відкрито, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразились у нанесені декількох ударів в різні частини тіла, завдавши останньому фізичний біль, відібрав у потерпілого його особисті речі, а саме поліетиленовий пакет, в якому містилося 2,5 кг. сала, вартістю 80,00 грн., 3 головки часнику, вартістю З.00 грн., рибу хамса, вартістю 10.00 грн., дві туші курячого бульйону, вартістю 15.00 грн., одну пачку вермішелі, вартістю 6.00 грн., журналу «Шпіль»з компакт-диском, вартістю 17.00 грн., шапку чорного кольору, вартістю 50.00 грн., годинник марки io», вартістю 175.00 грн., мобільний телефон «Моторола С123», імеі НОМЕР_3, вартістю 200.00 грн., з СІМ-картою № НОМЕР_1 мобільного оператора «Лайф», вартістю 30.00 грн., на рахунку якої було 37 гривень, телефон марки «Нокіа», модель 5530, імеі НОМЕР_4, чорно-сірого кольору, вартістю 1640,00 грн., флеш карту пам'яті micro CD на 4 гігабайта, вартістю 100.00 грн., СІМ-карту № НОМЕР_2 мобільного оператора «Київстар», вартістю 30.00 грн., на рахунку якої було 31 гривня, шкіряний гаманець, коричневого кольору, вартістю 40.00 грн. та грошові кошти у розмірі 400,00 грн., чим спричинили останньому матеріальний збиток на загальну суму 2874,00 грн. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, а викраденим майном ОСОБА_3 розпорядились на власний розсуд.
В судовому засіданні ОСОБА_1, свою вину у скоєному злочині, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, цивільний позов не визнав, від дачі показів відмовився.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні дав покази про те, що 02.03.2011 він запізнився на останній електропотяг в напрямку станції Ворзель. Оскільки наступний електропотяг мав прибути через досить довгий час, він вирішив йти додому пішки. Він пішов по дорозі до селища Новобіличі, а далі по коліях пішов в напрямку сел. Ворзель. Неподалік зупинки «Біличі», приблизно о 01.00 год. 03.02.2011 ідучи по залізничних коліях, пройшовши наземний перехід, та пройшовши ще приблизно 20 метрів, дійшов електроопори № 112 А. В цей час, він почув, що позаду нього йому хтось крикнув, що саме він не зрозумів. Він обернувся на пів оберту та відчув сильний удар по голові, від якого він впав на землю. Потім один хлопців скрутив йому руки за спину, а інший почав йому наносити удари ногами по різних частинах тіла. Після цього, хлопець, який його бив, почав обшукувати його кишені. Обшукавши кишені, даний хлопець забрав його особисті речі, а саме: пакет з вмістом сала 2,5 кг. сала, вартістю 80,00 грн., 3 головки часнику, вартістю З.00 грн., рибу хамса, вартістю 10.00 грн., дві туші курячого бульйону, вартістю 15.00 грн., одну пачку вермішелі, вартістю 6.00 грн., журналу «Шпіль»з компакт-диском, вартістю 17.00 грн., шапку чорного кольору, вартістю 50,00 грн. Також з його руки зняли наручний годинник, марки », вартістю 175,00 грн., а також мобільний телефон «Моторола С123», імеі НОМЕР_3, вартістю 200,00 грн., з СІМ-картою оператора мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 30,00 грн, на рахунку якої було 37 гривень; телефон марки «Нокіа», модель 5530 чорно сірого кольору, вартістю 1640,00 грн. з флеш картою пам'яті microCD на 4 гігабайта, вартістю 100,00 грн., СІМ-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 30,00 грн., на рахунку якої було 31 гривня; гаманець шкіряний, коричневого кольору, вартістю 40,00 грн. та 400 гривень. купюрами номіналом по 100 гривень кожна. Після пограбування,хлопці пішли в напрямку переходу та перейшовши його почали розглядати його речі та ділили їх. Він сховався за гаражами та спостерігав за ними. Потім він побачив, що дані хлопці направились в його сторону і він сховався за гаражами. Через деякий час він пішов до пожежної частини, де поросив викликати міліцію. Даним злочином йому був заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 2874,00 грн.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала покази про те, що вона дійсно мешкає за адресою: АДРЕСА_1, разом із своєю родиною, тимчасово не працює. Разом з нею проживає її син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний момент тимчасово не працює та не навчається. У зв'язку з помилкою у свідоцтві про народження, її син паспорту громадянина України не отримував, та ніде не зареєстрований. Близько місяця тому ОСОБА_1 поїхав на заробітки до м. Києва, працював на будівництві підсобником, де і мешкав, приїжджаючи додому лише на вихідні. Однак дізнавшись про те, що його шукає міліція, син перестав з'являтись додому, тому що дуже сильно злякався. Мобільного телефону у ОСОБА_1 не має, де він перебуває на даний момент, вона пояснити не може.
Заслухавши думку прокурора, покази потерпілого, свідків та підсудного, вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що винні дії підсудного ОСОБА_1 віднесені до суспільно-небезпечних діянь, відповідальність за які передбачена Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковані як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд вважає таку кваліфікацію правильною, оскільки умисні дії підсудного ОСОБА_1 виражаються у відкритому викраденні чужого майна, а саме поліетиленового пакету, в якому містилося 2,5 кг. сала, вартістю 80,00 грн., 3 головки часнику, вартістю З.00 грн., рибу хамса, вартістю 10.00 грн., дві туші курячого бульйону, вартістю 15.00 грн., одну пачку вермішелі, вартістю 6.00 грн., журналу «Шпіль»з компакт-диском, вартістю 17.00 грн., шапку чорного кольору, вартістю 50.00 грн., годинника марки «Casio», вартістю 175.00 грн., мобільного телефону «Моторола С123», імеі НОМЕР_3, вартістю 200.00 грн., з СІМ-картою № НОМЕР_1 мобільного оператора «Лайф», вартістю 30.00 грн., на рахунку якої було 37 гривень, мобільного телефону марки «Нокіа», модель 5530, імеі НОМЕР_4, чорно-сірого кольору, вартістю 1640.00 грн., флеш карти пам'яті micro CD на 4 гігабайта, вартістю 100.00 грн., СІМ-карти № НОМЕР_2 мобільного оператора «Київстар», вартістю 30.00 грн., на рахунку якої було 31 гривня, шкіряного гаманця, коричневого кольору, вартістю 40.00 грн. та грошових коштів у розмірі 400.00 гривень, яке належало потерпілому ОСОБА_3, поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, а саме з неповнолітнім ОСОБА_2, тобто злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
Вина підсудного ОСОБА_1 доводиться також матеріалами справи, зокрема.
- показами самого ОСОБА_1, які він дав на досудовому слідстві, згідно яких ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що 02.02.2011, приблизно о 23.50 год. він перебував в центрі смт. Коцюбинська, а саме: біля будинку «Культури». 03.02.2011, в проміжок часу з 01.00 год. до 02.00 год., він та ОСОБА_2, вирішити піти додому. Вони ішли спочатку по дорозі, а потім перейшли на залізничні колії. Доходячи до кафе «Ашот», ОСОБА_2, помітив, що попереду йде невідомий чоловік, який також ішов вздовж залізничних колій. На вигляд даний чоловік, був у стані алкогольного сп'яніння. В руці у нього був полімерний пакет темною кольору. Так як чоловік був в стані алкогольного сп'яніння, то ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 пограбувати його, мотивуючи це тим, що даний чоловік все одно п'яний і не запамятає, що з ним трапилось. Він не дуже хотів грабувати чоловіка та сказав ОСОБА_2, що краще піти по домівкам. ОСОБА_2 сказав, що він все одно забере речі у даного чоловіка. Потім він та ОСОБА_2, почали наздоганяти даного чоловіка. Наздогнавши його за пішохідним переходом через залізничні колії з вулиці Меблевої на вулицю Пономарьова. Після чого, ОСОБА_2 щось крикнув до цього чоловіка, і коли чоловік обертався до нього, то ОСОБА_2 зробив йому підсічку і чоловік впав на землю. Потім ОСОБА_2, почав боротись з даним чоловіком. Оскільки чоловік був набагато більшим за ОСОБА_2, він вирішив допомогти ОСОБА_2, а саме притримував даного чоловіка, притиснувши його до землі. В цей час ОСОБА_2, наносив даному чоловіку удари руками в область тулуба та голови. Скільки саме він наніс ударів, ОСОБА_1 не пам'ятає. Потім він продовжував притримувати даного чоловіка, а ОСОБА_2 почав оглядати кишені даного чоловіка. Він оглянув всі кишені і забрав з них два мобільних телефони «Моторола»сіро-чорного кольору, модель С123 та «Нокіа 5530»чорного кольору з сенсорним дисплеєм, та полімерний пакет з продуктами харчування: Після цього він та ОСОБА_2 пішли в центр міста, а саме в напрямку вулиці Доківська, 9, Підійшовши до даного будинку ОСОБА_2, запитав чи потрібен йому мобільний телефон. ОСОБА_1 йому відповів, що потрібен. ОСОБА_2. дав йому мобільний телефон «Моторола С 123», який вони викрали. Знаходячись в центрі міста, а саме біля кафе «Яна», він зустрів свого знайомого ОСОБА_5. У ОСОБА_5 того дня був день народження. Він вирішив зробити ОСОБА_5 подарунок і дав йому мобільний телефон «Моторола С 123». ОСОБА_5 в нього запитав, звідки в нього даний телефон, він йому відповів, що телефон належить йому, і що він йому в честь його дня народження його дарує. Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_2, затримали працівники міліції. Після чого він злякався що його можуть притягнути до кримінальної відповідальності і втік в с. Івановичі, Києво-Святошинського району Київської області. (а.с. 70-72, 90-91);
- показами потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 23-24);
- показами свідка ОСОБА_4 (а.с. 35);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 08.06.2011, під час якої ОСОБА_1 відтворив обставини скоєння ним грабежу 03.02.2011, щодо ОСОБА_3 на посадочній платформі залізничної станції «Біличі»(а.с. 60).
Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочини, які віднесено до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, які помякшують відповідальність підсудного ОСОБА_1, суд знаходить визнання своєї вини.
Обставин, які обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1, суд не знаходить.
За місцем проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується негативно. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, помякшуючі відповідальність підсудного обставини, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування ним покарання, а тому можливо, призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Запобіжний захід у відношенні підсудного суд змінює з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
В судовому засіданні потерпілим ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2874,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн.
Вивчивши цивільний позов та додані до нього документи, заслухавши пояснення підсудного ОСОБА_1, думку прокурора, пояснення потерпілого, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Так, в судовому засіданні встановлено, що розмір матеріальних збитків завданих ОСОБА_3, становить 2874,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Однак вироком Ірпінського міського суду Київської області від 15.08.2011 по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, з останього було стягнуто 2874,00 грн. матеріальної шкоди, зазначеної в цивільному позові, предявленому до ОСОБА_1 Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 2874,00 грн.
Стосовно стягнення моральної шкоди, суд, вивчивши цивільний позов та додані до нього документи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_3, який обґрунтував наявність та розмір моральної шкоди, думку прокурора, яка вважала, що цивільний позов та матеріали справи містять обґрунтування заподіяння потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись статтями 323, 324, 327 КПК України, суд,
з а с у д и в:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді позбавлення волі строком 5 (пять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1, повідомляти органи виконання покарання про зміну свого місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації до органу виконання покарання.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_1, змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти в залі суду
Рахувати ОСОБА_1 тримання під вартою з 07.06.2011 до 22.08.2011 у разі необхідності.
На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд Київської області може бути подано апеляцію протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, підсудними в той же строк із моменту отримання копії вироку.
Суддя С. В. Аніпко