Рівненський апеляційний суд
_______________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
18 квітня 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника заявника ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_9 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2019 року про перегляд за нововиявленимим обставинами постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року кримінальну справу відносно ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 198-2 та ч. 1 ст. 101 КК України, в редакції 1960 року закрито у зв`язку із закінченням строків давності, звільнивши ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності.
30 березня 2018 року ОСОБА_9 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами.
У своїй заяві зазначила, що фактично постанова Рівненського міського суду від 11 червня 2012 року ґрунтувалась на висновку комісійної судово-медичної експертизи № 60 від 27 серпня 2004 року, де зазначено, що травма, заподіяна ОСОБА_7 перебуває у прямому причинному зв`язку з її інвалідністю. На підставі даної постанови ОСОБА_7 було подано до неї різні позови, в обґрунтування позовних вимог яких було надано суду докази, деякі з яких суперечать зазначеним у постанові обставинам, зокрема тій обставині, що закрита черепно-мозкова травма, заподіяна ОСОБА_7 перебуває в причинному зв`язку з її інвалідністю. В зв`язку з чим вважає, що постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року повинна бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2019 року заяву ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2019 року, ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року та ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2019 року та ухвалити виправдувальний вирок у справі. Зазначає, що суд першої інстанції не розглянув нововиявлені обставини, які, на думку ОСОБА_9 , спростовують висновки суду викладені в постанові від 11.06.2012 року. Додає, що судом не були досліджені обставини, що доводять неправильність і помилковість постанови Рівненського міського суду від 11.06.2012 року і які повністю спростовують твердження суду про те, що отримане потерпілою ОСОБА_7 ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень і перебуває у прямому причинному зв`язку з її інвалідністю.
В запереченні на апеляційну скаргу потерпіла ОСОБА_7 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_9 , а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15.02.2019 року залишити без змін. Зазначає, що ухвала є законною та обґрунтованою, ухвалена на основі повно та всебічно досліджених всіх доказів наданих сторонами та наявними у матеріалах справи, а апеляційна скарга безпідставна, не ґрунтується на належних та допустимих доказах.
До початку апеляційного розгляду заявник ОСОБА_9 подала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги апеляційної скарги підтримала.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника заявника ОСОБА_6 щодо задоволення апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали суду без змін, доводи потерпілої ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8 про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявлені обставини це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності.
В заяві, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_9 стверджує, що постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року ґрунтувалась на висновку комісійної судово медичної експертизи № 60 від 27 серпня 2004 року, де зазначено, що травма, заподіяна ОСОБА_7 перебуває в прямому причинному зв`язку з її інвалідністю. Проте, на її думку, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень встановлено неправильно. Дана помилка зумовлена невірно діагностованим переломом тім`яної кістки зліва. Наявність даного перелому виключена рентгенологічним дослідженням кісток черепа в Рівненській обласній лікарні.
В обґрунтування своїх пояснень, заявник ОСОБА_9 посилається на висновок експерта № 206 від 20 вересня 2000 року, згідно якого ушкодження, наявні у ОСОБА_7 не є небезпечними для життя і згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Також, згідно листа головного лікаря Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи РОДА ОСОБА_10 № 308 від 09.07.2012 року, ОСОБА_7 , на підставі заключення № 1608 від 06.08.2009 року та діючої інструкції про встановлення груп інвалідності, встановлена третя група інвалідності від загального захворювання. Заявник ОСОБА_9 вважає, що інвалідність ОСОБА_7 ніяк не може перебувати у причинному зв`язку з отриманими травмами, оскільки є результатом саме загального захворювання.
Згідно п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 загальне захворювання являється однією з причин інвалідності. Ця причина інвалідності встановлюється в тих випадках, коли втрата працездатності настає від будь-якого захворювання або анатомічного дефекту, які не пов`язані з виробничою травмою, з проходженням військової служби, участю у Великій Вітчизняній війні, з наслідками аварії на ЧАЕС тощо.
Оскільки захворювання ОСОБА_7 : Стійкі наслідки перенесеної ЧМТ (2000 р.) перелом склепіння черепа, забій головного мозку легкого ступеню у вигляді ДЕП 2 ст. з вогнищевою неврологічною мікросимптоматикою, розладами гемоліквородинаміки з лікворогіпертензивними кризами (1-2 р. в тиждень), стійким цефалічним, вираженим антено-невротичним синдромом з емоційно-вольовою нестійкістю - не є серед вищезазначених причин, їй, відповідно до чинного законодавства, визначено причину інвалідності загальне захворювання.
На думку колегії суддів, суд обґрунтовано, не визнав обставини, вказані ОСОБА_9 , як нововиявлені, оскільки вони є доводами стосовно незгоди з доказами, на яких ґрунтується постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року і не містить обставин, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою.
Як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі Михайлюк та Петров проти України, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи основоположні свободи. Основним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду (справа «Брумареску проти Румунії», заява №283442/05). Згідно з цим принципом, жодна сторона немає права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок, а не задля нового розгляду справи.
На думку колегії суддів, вимоги апелянта про ухвалення виправдувального вироку у справі в суді першої інстанції є його намаганням добитися скасування судового рішення саме для нового розгляду справи.
Під час перегляду ухвали суду, колегія суддів не знайшла істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які були б підставою для скасування судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 459-467 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 лютого 2019 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_9 про перегляд постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2012 року за нововиявленими обставинами залишити без змін, а її апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення повного тексту ухвали.
Головуючий суддя: _________________ ОСОБА_1
Судді:_________________С.В.Гладкий _________________М.Д.Шпинта
