Справа № 1-345/11
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" листопада 2011 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді: Ільченко В. М.
при секретарі Вербі Н.О.
з участю прокурора Вініченко О.М.
потерпілого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, що має базову середню освіту, жонатого, що не працює, раніше судимого:
14.10.2002 року Охтирським міськсудом Сумської області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі;
звільненого 12.05.2011 року
за ч. 2 ст. 186 КК України,
Встановив:
ОСОБА_3, 03.09.2011 року, близько 23 години, знаходячись в приміщенні кафе-бару «Морозиво»по вул. Жовтневій м. Охтирка Сумської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вирішив відкрито заволодіти грошима ОСОБА_1 Дочекавшись, коли ОСОБА_1 покине приміщення кафе-бару, пішов за ним разом з ОСОБА_4, якому про свої наміри не розповідав. Знаходячись на вул. Пушкіна м. Охтирка, біля оптового магазину залишив ОСОБА_4, якого попрохав почекати та в районі школи № 4 напав на ОСОБА_1, нанісши йому удар ногою в верхню частину тулуба, після чого двічі вдарив кулаком в обличчя. ОСОБА_1 впав на землю, ОСОБА_3 став обшукувати кишені ОСОБА_1, вимагаючи гроші та наносячи удари. Потім, незважаючи на заперечення ОСОБА_1, з кишені його сорочки відкрито викрав гроші в сумі 550 грн., спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді ссаден обличчя.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та суду пояснив, що 03.09.2011 року вони разом зі знайомим ОСОБА_4 в кафе-барі «Морозиво»по вул. Жовтневій м. Охтирка Сумської області пили пиво. В кафе зайшов його знайомий ОСОБА_1, у якого він попрохав 4 грн., так як не вистачало на пляшку пива. ОСОБА_1 гроші дав. Потім до ОСОБА_1 підійшла ОСОБА_5, вони стали розмовляти і разом пішли з кафе. В цей час він вирішив викрасти у ОСОБА_1 гроші. Випивши пива, через деякий час він запропонував ОСОБА_4 йти з кафе. Вони пішли по вул. Жовтневій, потім перейшли на вул. Пушкіна. Біля оптового магазину попрохав ОСОБА_4 зачекати, а сам пішов за ОСОБА_1 Біля школи № 4 на неосвітленій ділянці вулиці він наскочив на ОСОБА_1, нанісши йому удар ногою з лівого боку у верхню частину тіла та кілька ударів по обличчю. ОСОБА_1 впав. Він запитав, де гроші та став шукати по кишеням. В кишені сорочки побачив паспорт, витягнув та побачив у середині гроші, які забрав собі. ОСОБА_1 попрохав повернути паспорт. Паспорт він повернув та залишив ОСОБА_1, повернувшись до ОСОБА_4 Де він був ОСОБА_6 не пояснював, запропонував піти в місто та випити спиртного. Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_1 та він пообіцяв повернути гроші, однак не повернув. На даний час шкода ним відшкодована.
Крім визнання вини підсудним, його винність у вчиненому доводиться іншими доказами, зібраними досудовим слідством та перевіреними в ході судового слідства.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що 03.09.2011 року повертався з роботи та вирішив зайти випити кави до кафе-бару «Морозиво». Там він зустрів ОСОБА_3, з яким знайомий близько чотирьох місяців. ОСОБА_3 попрохав 4 грн., так як йому не вистачало на пиво. Він витягнув з кишені штанів гроші та дав їх. Тут же зустрів незнайому дівчину, як потім дізнався ОСОБА_5 Разом вони вийшли з кафе та пішли в напрямку с. Кардашівка. Йшли по вул. Пушкіна в районі школи № 4, освітлення не було. Раптово на нього наскочив ОСОБА_3, який вдарив його кулаком в обличчя, після чого ударив кулаком у зуби. Він упав та став закриватися рукам. Потім ОСОБА_3 обшукав його кишені та став кричати, де гроші, продовжуючи бити по тілу. Потім з кишені сорочки витягнув паспорт, в якому були 550 грн. Він прохав віддати паспорт. ОСОБА_3 паспорт повернув, однак гроші забрав, після чого пішов. Наступного дня він зателефонував ОСОБА_3, вимагаючи повернути гроші. ОСОБА_3 пообіцяв, однак грошей не повернув, після чого він звернувся до міліції.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 03.09.2011 року ввечері разом зі знайомим ОСОБА_3 вони знаходилися в кафе-барі «Морозиво»по вул. Жовтневій м. Охтирка Сумської облсті, де вживали пиво. Потім до ОСОБА_3 підійшов ОСОБА_1, який привітався. На прохання ОСОБА_3 ОСОБА_1 дав йому 4 гривні. Потім до них підійшла дівчина та стала розмовляти з ОСОБА_1, через деякий час вони разом пішли з кафе. Разом з ОСОБА_3 вони ще випили пива, після чого вирішили піти пройтися перед поверненням додому. Пішли по вул. Жовтневій, потім перейшли на вул. Пушкіна. Біля оптового магазину, розташованого на вул. Пушкіна, ОСОБА_3 попрохав його зачекати, пояснивши, що має піти у справах. Хвилин за 10-15 ОСОБА_3 повернувся та запропонував ще піти у місто та вжити спиртного. Він погодився, хоч і здивувався, так як до цього у ОСОБА_3 грошей не було.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 03.09.2011 року гуляла містом і зайшла до кафе-бару «Морозиво», де побачила свого однокласника ОСОБА_3 Коло нього знаходився ОСОБА_1, з яким вона познайомилася та стали розмовляти. ОСОБА_1 пояснив, що йде додому в с. Кардашівку і вона вирішила піти з ним. Вони вийшли з кафе та пішли по вул. Жовтневій, потім повернули на вул. Пушкіна. По дорозі розмовляли. Коли проходили біля школи № 4, де вулиці не освітлювалися, на ОСОБА_1 стрибнув якийсь чоловік та став наносити удари. Вона злякалася й втекла.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3 та фототаблицею до нього зафіксовано його покази, де та за яких обставин він відкрито викрав гроші у потерпілого ОСОБА_1, ці покази повністю відповідають його показам, даним під час допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого ( а.с. 62-67 ).
З висновку судово-медичної експертизи № 374 від 21.09.2011 року вбачається, що при огляді ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден чола зліва, що утворилися від дії тупого предмету та відносяться до легких тілесних ушкоджень ( а.с. 70 ).
Висновком додаткової судово-медичної експертизи № 375 від 21.09.2011 року підтверджується можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_1 відповідно до механізму їх утворення, продемонстрованого ОСОБА_3 під час відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 74 ).
Таким чином, сукупністю зібраних доказів доводиться винність ОСОБА_3 у скоєнні відкритого викрадення чужого майна ( грабежу), вчиненому повторно і такі його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить каяття у скоєному, відшкодування збитків.
Враховуючи наявність зазначених декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного, з урахуванням думки потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні, а також приймаючи до уваги, що підсудний є особою молодого віку, має на утриманні малолітню дитину, вину визнав, суд дійшов висновку про можливість застосування при призначенні підсудному покарання ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу підсудному до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за цим законом з застосуванням ст. 69 КК України у виді двох років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити утримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 08.09.2011 року.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той же строк, з часу отримання ним копії вироку.
Суддя
В. М. Ільченко