Справа № 1-345/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2012 року Рівненський міський суд
під головуванням судді -Сидорука Є.І.
при секретарі - Патій Н.А.
з участю прокурора -Піддубної Л.П.
потерпілої - ОСОБА_1
захисника підсудної - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянки, громадянки України, уроженки м. Прокопівськ Кемеровської області, з вищою освітою, працюючої приватним підприємцем, одруженої, раніше не судимої, проживаючої в АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 198-2 ч.З, 101 ч.1 КК України, в редакції 1960 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, з метою пред'явлення вимог виконати цивільно-правове зобов'язання, а саме повернути борг позики в сумі еквівалентній 1500 доларів США, яка виникла між нею та ОСОБА_1 в період з 1997 року по кінець 1999 року, неодноразово при зустрічах під погрозами насильства вимагала повернення їй боргу.
Так, 19 травня 2000 року біля 16 год. ОСОБА_3, перебуваючи на речовому ринку м.Рівне, що по вул.Замковій підійшла до ОСОБА_1, котра знаходилась біля кіоску НОМЕР_1 і з погрозами застосування фізичного насильства пред'явила останній вимоги цивільно-правового зобов'язання стосовно повернення боргу в сумі еквівалентній 1500 доларів США. Після того, як ОСОБА_1 відмовилась повертати борг, сказавши, що вона вже все повернула, ОСОБА_3 спочатку в кіоску НОМЕР_1, а потім в проході між кіосками, нанесла ОСОБА_1 руками по різним частинам тіла та головою об стіни кіоску та асфальт, тілесні ушкодження , які відносяться до тяжких тілесних ушкодженнь.
Крім того, одночасно з пред'явленням вимог цивільно-правового характеру, 19 травня 2000 року біля 16 год. ОСОБА_3, перебуваючи на речовому ринку м.Рівне, що по вул.Замковій, маючи намір на умисне причинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 штовхнувши її в кіоск НОМЕР_1 та збивши з ніг стала бити її головою об стіни та підлогу кіоску доки її не відтягнула власниця вказаного кіоску ОСОБА_4 Однак, ОСОБА_3 продовжуючи свої злочинні дії, в подальшому схопила ОСОБА_1 за одяг на фудях і витягнувши її з кіоску, та збивши з ніг, стала бити головою об асфальт та руками по різним частинам тіла і припинила її бити лише коли ОСОБА_4 відтягнула її. При цьому потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження, а а закрита черепно-мозкова травма у вигляді зламу тімяної кістки відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих злочинах визнала частково, і пояснила, що вона ніяких тілесних ушкоджень потерпілій не наносила, а навпаки захищалась від ОСОБА_1, яка безпричинно ображала її нецензурними словами. Крім того, показала, що 19 травня 2000 року перебуваючи на ринку, вона захищаючись від потерпілої дійсно її штовхнула . Також підсудна просить закрити провадження по справі відносно неї , у зв»язку з закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 дала показання про те, що приблизно в квітні 1997 року вона позичила у своєї знайомої ОСОБА_3 гроші в сумі еквівалентній 1000 доларів США, а пізніше в липні 1997 року вона знову позичила у останньої гроші в сумі еквівалентній 1000 доларів США. При цьому ніякого терміну віддавання даних грошей не оговорювалось і нотаріально позика не оформлялась. В подальшому по частинах вона віддавала борг ОСОБА_3, і в травні 1999 року вона повністю розрахувалась з останньою. Приблизно через пів року остання почала знову вимагати від неї гроші. 19 травня 2000 року біля 16 год. коли вона прийшла до своєї знайомої ОСОБА_4 на речовий ринок по вул.Замковій в м.Рівне по дорозі зустріла підсудну з подругою, яка знову почала вимагати гроші. Вона повернулась в кіоск до ОСОБА_4 В цей час підсудна вскочила в кіоск і з всієї сили на ходу пихнула її в кіоск, внаслідок чого вона впала в кінець кіоска та вдарилась головою об стіну. Коли вона стала підніматись, ОСОБА_3 знову пихнула її, внаслідок удару вона втратила свідомість. В подальшому підсудна наносила їй удари руками, душила за шию, погрожувала та обзивала, вимагала повернення грошей. Оскільки вона втратила свідомість та сама піднятись не могла, ОСОБА_3 відтягнула ОСОБА_4 і допомогла їй піднятись. Після цього, вона пішла в міліцію та записала заяву, а в подальшому звернулась в лікарню. Щодо закриття справи за строком давності, то вона вважає , що підсудна зробила її інвалідом третьої групи, вона витратила багато грошей на лікування, а тому вона покладається на суд.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що 19 травня 2000 року коли вона була на своєму робочому місці на речовому ринку, до неї прийшла її знайома ОСОБА_1 . Неподалік від кіоска стояли ОСОБА_3 та її подруга. В цей час підсудна почала вимагати від останньої повернення боргу, «на що ОСОБА_1 відповіла що повернула вже і більше, ніж потрібно». Тоді ОСОБА_3 почала обзивати потерпілу, та підскочивши до ОСОБА_1 заштовхала в кіоск, і почала бити в металевий куток. Коли остання впала і лежала на спині, то підсудна била її руками і ногами по різних ділянках тіла, від чого потерпіла втратила свідомість. Коли вона побачила, що ОСОБА_1. в крові, то почала відтягувати ОСОБА_3 від неї, і відтягнувши ОСОБА_3, вона ОСОБА_4 пішла з місця пригоди.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 19.05.2000 року, в кінці робочого дня ОСОБА_3 попросила її закрити кіоск. По дорозі вона зустріла ОСОБА_1, яка ішла назустріч, при цьому вона знала, що остання позичила в ОСОБА_3 гроші . ОСОБА_1 не хотіла віддавати грошові кошти підсудній, і коли остання сказала, що підсудна буде вимагати гроші, то вона звернеться в правоохоронні органи. Почувши це, ОСОБА_1 почала вести себе агресивно, і накинулася на ОСОБА_3. Остання відштовхнула рукою потерпілу, і більше ніяких тілесних ушкоджень не наносила. На потерпілій вона небачила ні крові ні інших тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він працює лікарем-рентгенологом Рівненської ЦМЛ. 26.05.2000 року він проводив огляд потерпілої, а перед цим огляд проводив завідуючий відділенням лікарні. У потерпілої виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому черепа, який не заростає ніколи, і залишається на все життя.
Допитаний в якості свідка слідчий Рівненського МВ ОСОБА_19 показав, що потерпілій були нанесені легкі тілесні ушкодження, і справа не була закрита, оскільки були ознаки іншого злочину. На час проведення слідства були достатні підстави для перекваліфікації дії підсудної на інші статті Кримінального Кодексу. Обвинувальний висновок щодо підсудної був складений у відповідності до вимог ст.. 225 КПК України. Він зупиняв провадження по справі, а потерпілу направляв для додаткового обстеження.
Допитаний у якості свідка завідуючий відділенням Рівненського СМЕ ОСОБА_8 пояснив, що ним разом з іншими експертами було проведено комісійну судово-медичну експертизу потерпілої ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів справи стосовно тяжкості тілесних ушкоджень. На підставі наявних медичних документів, комісією було зроблено висновок, що у останньої немає перелому кісток склепіння черепа.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що 19.05.2000 року вона прийшла до своєї знайомої ОСОБА_4 в кіоск, і там затрималась. Пізніше підійшла підсудна з потерпілою , і почали між собою сваритись, а потім між ними виникла бійка. Вона стояла неподалік кіоску, і коли заглянувши в кіоск, то побачила, що підсудна била потерпілу головою об крючки. Вискочивши на вулицю, ОСОБА_3 знову почала застосовувати фізичне насильство до потерпілої. На ОСОБА_1 вона побачила кров, були подряпини, за вухом були пошкодження. Даний конфлікт тривав 25-30 хвилин. Пізніше їх розборонили, і вони розійшлись.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона працювала продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3 19.05.2000 року ОСОБА_1 прийшла в кіоск, і в цей час підійшла підсудна, і почала вимагати повернення грошей у потерпілої. Вони зайшли у кіоск, і звіти вона чула крики. Самої бійки вона не бачила, але коли потерпіла вийшла з кіоску, то у неї голова була у крові. Вийшовши з кіоску вона побачила, що ОСОБА_1 лежить на землі , а на ній зверху сиділа підсудна і наносила кулаками удари по тілу. Підсудна говорила, що потерпіла винна їй гроші, а остання говорила, що всі гроші вона віддала.
Допитаний в якості свідка головний рентгенолог Рівненської обласної лікарні ОСОБА_11 показав, що ним проводилось обстеження голови потерпілої, і після обстеження зроблено запис в амбулаторній картці хворої. По даному питанню проводився консиліум лікарів, і було написано загальне заключення. Також свідок показав, що переломи кісток черепа не заживають протягом 12 років, а на рентгені видно тільки відкладення кальцію. Якщо є перелом, то видно зміни в головному мозку, і вказані ознаки характерні для контузії.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що 19 травня 2000 року біля 16 год. коли вона була на своєму робочому місці на речовому ринку по вул. Замковій в мРівне, то побачила, як по сусідству в кіоску, де стояла та розмовляла ОСОБА_1 з власницею кіоска ОСОБА_4 підійшла ОСОБА_3 разом з своєю подругою. Підійшовши до ОСОБА_1 підсудна почала вимагати, коли остання поверне їй борг, на що вона відповіла, що борг вже віддала повністю. Після цього ОСОБА_3 забігла в кіоск де стояла ОСОБА_1 , і вона чула там шум, гупання, хоча що там відбувалось не бачила. Потім ОСОБА_3 вийшла з кіоска, поговоривши зі своєю подругою розвернулась та різко накинулась на ОСОБА_1 і почала наносити їй удари кулаками в область голови та шиї, а коли та впала , то почала била головою об асфальт. Через деякий час ОСОБА_3 щось сказавши ОСОБА_1 пішла, а остання залишилась лежати біля кіоска.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №60 від 27 серпня 2004 року, на тілі у ОСОБА_13 виявлено множинні крововиливи на бокових поверхнях шиї; забій лівого колійного суглобу, садно в ділянці вушної раковини, закрита черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу в тім»яно-потиличній ділянці, перелому лівої тім'яної кістки, забою головного мозку легкого ступеня. Крововиливи на бокових поверхнях шиї; забій лівого колінного суглобу, садно вушної раковини відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а закрита черепно-мозкова травма у вигляді зламу тім»яної кістки відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Закрита черепно-мозгова травма, заподіяна ОСОБА_1 стоїть у прямому причинному зв'язку з наслідками у вигляді післятравматичної енцефалопатії 1-2 ст. 3 помірним розладами гемоліквородинаміки, легкими координаторними порушеннями, вираженим астено-невролітичним синдромом, ангіопатії сітківки, правобічного кохлеоневриту, які обумовлюють в сукупності стійку втрату професійної працездатності в межах 35 відсотків і являються інвапідизуючими. Тобто, закрита черепно-мозкова травма, І заподіяна ОСОБА_1 в прямому причинному зв"язку з її інвалідністю. (а.с. 195-200 т. 1 ).
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що він працює заступником начальника СМЕ по експертній роботі Волинського управління охорони здоров»я. Він разом з іншими експертами проводив судово-медичну експертизу стосовно потерпілої ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів. При вивченні комп»ютерної томографії було виявлено у останньої тілесні ушкодження у виді пошкоджень кісток склепіння черепа. Потерпілій було встановлено інвалідність , і 35 % втрати працездатності. Оскільки кістки черепа не зростаються, то було встановлено тяжкі тілесні ушкодження у ОСОБА_1
Також будучи раніше допитані в судовому засіданні в якості свідків експерти ОСОБА_7, ОСОБА_15 також підтримали вищевказаний висновок.
Під час проведення очних ставок між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повністю підтвердила свої показання; між ОСОБА_16 та ОСОБА_3, де ОСОБА_16 також підтвердила свої показання; між ОСОБА_17 та ОСОБА_3, де ОСОБА_17 підтвердила свої показання; між ОСОБА_18 та ОСОБА_3, де ОСОБА_18 підтвердила свої показання; між ОСОБА_10 та ОСОБА_3, де ОСОБА_10 також підтвердила свої показання (а.с.55-58; 59-60; 61-63; 64-65; 66-68).
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_3 за ст.198-2 ч.З КК України, в редакції 1960 року, які виразились в примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань тобто вимога виконати угоду позики під погрозою насильства над потерпілим, вчинене повторно, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров»я, що спричинило тяжкі наслідки.
Крім того, суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_3 за ст.101 ч.1 КК України, в редакції 1960 року, дії якої виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, котре спричинило розлад здоров'я, поєднане з заподіяна ОСОБА_1 в прямому причинному зв"язку з її інвалідністю.
Санкція ст.. 198-2 ч. 3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна чи без такої, а санкція ст.. 101 ч. 1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від 2 до 8 років.
Таким чином, суд застосовує до підсудної ОСОБА_3 статті 198-2 ч. 3 та ч. 1 ст. 101 КК України в редакції 1960 року, оскільки санкція даних статей носить більш м'якшу міру покарання, ніж відповідні статті КК України в редакції 2001 року.
Відповідно до ст.. 12 КК України - злочини, передбачені ч. 3 ст. 198-2 та ч. 1 ст. 101 КК України відносяться до тяжких злочинів.
Як вбачається з ст.. 49 КК України - особа звільняється від кримінальної відповідальності , якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло - десять років у разі вчинення тяжкого злочину.
Таким чином з дня вчинення ОСОБА_3 вищевказаних злочинів минуло більше 12 років.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7-1 КПК України -провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв"язку із закінченням строків давності.
Відповідно до ст.. 11-1 КПК україни - суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв»язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
На підставі вищевикладеного, суд вважає закрити кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 у зв»язку із закінченням строків давності і звільнити останню від кримінальної відповідальності.
Керуючись ст. ст 7-1, 11-1, 12 КПК України, ст.. ст.. 12,49 КК України суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Кримінальну справу відносно ОСОБА_3 обвинуваченої у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 198-2 та ч. 1 ст. 101 КК України провадженням закрити у зв»язку із закінченням строків давності, звільнивши ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд щодо ОСОБА_3 -скасувати ( а.с. 220 т. 1 ).
Накладений арешт на майно ОСОБА_3 - скасувати ( а.с. 223 т. 1 ).
Цивільний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду( а.с. 27,28 т. 1 ), роз»яснивши останній , що вона має право звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
Суддя : Сидорук Є. І.
