ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9347/23 Справа № 2-537/11 Суддя у 1-й інстанції - Ілюшик І.А. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого Максюти Ж.І.,
суддів: Барильської А.П., Петешенкової М.Ю.
за участю секретаря Ніколиної А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року по справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук Ольги, заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника в якому зареєстровані малолітні,-
В С Т А Н О В И Л А :
31.08.2023 року до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області звернулася головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О. з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , в якому зареєстровані малолітні.
Подання мотивовано тим, що у головного державного виконавця Дрижирук О.О. перебуває на виконанні зведене виконавче провадження № 61641244 відносно боржника ОСОБА_1 , до складу якого входять чотири виконавчих провадження.
Виконавче провадження № 52944903 з примусового виконання виконавчого листа № 2-537/11, виданого 29.05.2015 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення коштів на користь ОСОБА_4 у розмірі 1 767 879,30 грн. (станом на теперішній час залишок боргу складає 296599,76 грн. (з урахуванням виконавчого збору). Виконавче провадження № 61280257 з виконання виконавчого листа № 174/682/16-ц, виданого 25.04.2020 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення коштів на користь ОСОБА_4 у розмірі 914 314,00 грн. (з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження). Виконавче провадження № 65596739 з виконання виконавчого листа № 174/138/20, виданого 20.08.2020 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення коштів на користь ОСОБА_4 у розмірі 292 511,39 грн. (з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження). Виконавче провадження № 65596739 з виконання виконавчого листа № 174/138/20, виданого 20.08.2020 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення на користь держави судового збору у розмірі 249,70 грн. (з урахуванням суми виконавчого збору).
Всього сума боргу за зведеним виконавчим провадженням станом на теперішній час складає 1 503 674,85 грн.
В ході проведення виконавчих дій встановлено, що за боржником обліковується рухоме майно та нерухоме майно, а саме: 1/2 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою зареєстрована родина з неповнолітньою дитиною, які не є членами родини ОСОБА_1 .
Стягувач ОСОБА_4 просить розпочати примусову реалізацію 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 без дозволу органу опіки та піклування.
04.07.2023 року державний виконавець звернувся до Служби у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, як органу опіки та піклування, з проханням розглянути питання про примусову реалізацію житла, право користування яким мають малолітні діти, та прийняти відповідне рішення про надання дозволу на примусову реалізацію 1/2 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що належить на прав приватної власності боржнику ОСОБА_1 , та в якому зареєстровані малолітні. Листом від 27.07.2023 року № 138/10/23, державному виконавцю фактично було відмовлено у наданні такого дозволу.
Виконавець зазначає, що при зверненні стягнення не потрібна обов`язкова згода органу опіки та піклування, тому звернувся з поданням до суду та просить суд: звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме: на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 в якому зареєстровані малолітні діти.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника в якому зареєстровані малолітні задоволено.
Звернено стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ), а саме: 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зареєстровані малолітні.
Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук Ольги, заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника в якому зареєстровані малолітні, посилаючись на її незаконність.
Також, не погодившись із вказаною вище ухвалою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яку просить скасувати ухвалу суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання державного виконавця, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
У відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_5 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У відзивах на апеляційні скарги головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О. просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений у ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Частинами 1,5 ст.48 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Згідно із ч.1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Частинами 3,4 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
У відповідності до ч.10 ст.440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у головного державного виконавця Дрижирук О. перебуває зведене виконавче провадження № 61641244 відносно боржника ОСОБА_1 , до складу якого входять чотири виконавчих провадження.
Згідно виконавчого провадження № 52944903, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-537/11, виданого 29.05.2015 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області (т. 7 а.с. 8, 9), з ОСОБА_1 підлягає стягненню загальна сума заборгованості за договором позики у розмірі 1 780 919,30 грн. (залишок суми заборгованості, що підлягає стягненню на користь стягувача за відповідним виконавчим документом станом на теперішній час становить 296599,76 грн.).
Постановою начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ляшенком Ю. Ю. відкрито виконавче провадження № 52944903 (т. 7 а.с. 11, 12).
Постановою начальника Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ляшенка Ю.Ю. про передачу виконавчого провадження (№ 52944903) від 27.04.2017 року вказане виконавче провадження передано до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яке прийнято постановою від 28.04.2017 року (т. 7 а.с. 13-16).
Відповідно до виконавчого провадження № 6128025, відкритого на підставі виконавчого листа 174/682/16-ц, виданого 25.04.2017 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області (т. 7 а.с. 19), з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 914314,00 грн. на теперішній час.
Постановою від 13.02.2020 року головного державного виконавця Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ткачова В.В. відкрито виконавче провадження № 6128025 та постановою від 03.03.2020 року передано до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яке прийнято постановою від 24.04.2020 року (т. 7 а.с. 20-25).
Згідно виконавчого провадження № 65596739 з виконання виконавчого листа № 174/138/20, виданого 20.08.2020 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області (т. 7 а.с. 27), з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню на теперішній час 292511,39 грн.
Згідно виконавчого провадження № 65596739 з виконання виконавчого листа № 174/138/20, виданого 20.08.2020 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 249,70 грн.
Постановою від 27.05.2021 року головного державного виконавця Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Ткачовим В.В. відкрито виконавче провадження № 65596739 та постановою від 19.07.2021 року передано до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яке прийнято постановою від 03.09.2021 року (т. 7 а.с. 29-34).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дрижирук О.О. від 03.09.2021 року про приєднання виконавчого провадження № 65596739 до зведеного виконавчого провадження № 61641244 (т. 7 а.с. 35, 36).
31.03.2021 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини та судового збору (т. 7 а.с. 38).
Постановою від 20.05.2021 року старшого державного виконавця Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сірої Т.В. відкрито виконавче провадження № 65519226 про стягнення судового збору та постановою від 19.07.2021 року передано до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яке прийнято постановою від 03.09.2021 року (т. 7 а.с. 40-44).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дрижирук О.О. від 03.09.2021 року приєднано виконавче провадження № 65519226 до зведеного виконавчого провадження № 61641244 (т. 7 а.с. 45, 46).
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дрижирук О.О. від 24.03.2020 року об`єднано виконавчі провадження № 52944903, № 6128025 у зведене виконавче провадження № 61641244 (т. 7 а.с. 47, 48).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевською Т.М. винесено постанову про арешт майна боржника від 15.05.2017 року (№ 52944903) (т 7 а.с. 50, 51).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевською Т.М. винесено постанову про розшук майна боржника від 04.05.2017 року (№ 52944903) (т. 7 а.с. 53, 54).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевською Т.М. винесено постанову про опис та арешт майна боржника від 06.06.2017 року (№ 52944903) (т. 7 а.с. 57-60).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевською Т.М. винесено постанову від 20.06.2017 року про арешт коштів боржника на рахунках (№ НОМЕР_1 ) (т. 7 а.с. 63, 64).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевською Т.М. винесено постанову про арешт коштів боржника від 22.06.2017 року (№ 52944903) (т. 7 а.с. 66, 67).
У серпні 2023 року головний державний виконавець Дрижирук О.О. звернулася до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , в якому зареєстровані малолітні діти.
До подання додані засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження, які прошиті, пронумеровані та засвідчені печаткою, тому можуть бути прийняті судом до уваги.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини зазначеного майна. ОСОБА_2 також є власником 1/2 частини вказаного будинку (т. 7 а.с. 92).
За вказаною адресою на час розгляду подання зареєстрована лише одна малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інші особи, зокрема ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 87, 91).
Перед зверненням до суду із вказаним поданням, начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернулась до служби у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради із листом щодо надання попереднього дозволу на реалізацію нерухомого майна (т. 7 а.с. 97-99).
Згідно листа Служби у справах дітей від 27.07.2023 року № 138/10/23, надано відповідь, що станом на 27.07.2023 року батьки або особи, які їх замінюють, малолітніх і малолітньої дитини, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до служби у справах дітей не звертались з приводу вчинення будь-яких правочинів (т. 7 а.с. 100-101).
У боржника наявне таке рухоме майно: автомобіль марки «AcuraMDX», 1/2 частина якого також належить іншій особі, який перебуває в заставі у ПАТ «Дельта Банк», та автомобіль ВАЗ, який перебуває в розшуку (т. 7 а.с. 102, 103).
Як вбачається із матеріалів справи, судове рішення, про яке йшлося вище, до теперішнього часу не виконане. Разом з тим, судове рішення по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні, підлягаючими примусовому виконанню.
Судове рішення це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.
Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.
Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що апелянти не надали суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти подання державного виконавця, оскаржуваної ухвали суду та доводів своєї апеляційної скарги.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно того, що їй на праві власності належить 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 без виділу цієї частки в натурі, і звернення стягнення на 1/2 частину вказаного будинку, яка належить ОСОБА_1 порушує її права як власника, не беруться до уваги виходячи з наступного.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена.
Таким чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні».
Інші доводи апеляційних скарг по суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвала прийнята у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: А.П. Барильська
М.Ю. Петешенкова
