ЄУН № 2-537/11
н/п № 6/174/14/2016
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
24 червня 2016 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого – судді Борцової А.А.,
з участю секретаря – Килинчук Л.Л.,
державного виконавця – Власенко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за поданням державного виконавця про примусове проникнення до домоволодіння боржника,-
В С Т А Н О В И В:
Головний держаний виконавець Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням, погодженим з начальником вказаного відділу ОСОБА_2, про примусове проникнення до домоволодіння № 4 по вул. Будівельників в м. Вільногірськ, яке належить ОСОБА_3, мотивуючи тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-537/11 від 13.05.2015 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики в сумі 1780919 грн. 30 коп. 08.06.2015 р. нею винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку боржнику вручено 06.08.2015 р. Згідно отриманих даних з Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, ОСОБА_3 пенсію не отримує, рахунки у банках, які зареєстровані за боржником відсутні. Згідно повідомлення Державної реєстраційної служби Вільногріського МУЮ, за ОСОБА_3 зареєстровано ? частину будинку по вул.Будівельників, 4, в м. Вільногірськ Дніпропетровської області. З метою перевірки майнового стану боржника 26.02.2016 р. ОСОБА_3 вручено лист, яким повідомлено про проведення виконавчих дій щодо перевірки його майнового стану за адресою вул.Будівельників, 4, м. Вільногірськ Дніпропетровської області, однак ОСОБА_3 того ж дня надав заяву про відмову у наданні працівникам ДВС для проникнення у домоволодіння. 17.03.2016 р. боржнику вручено аналогічний лист про проведення перевірки 18.03.2016 р., однак у вказану дату у наданні дозволу на проникнення до домоволодіння божником відмовлено. 06.04.2016 р. боржнику також було вручено лист про проведення виконавчих дій з встановлення його майнового стану 07.04.2016 р., однак при здійсненні виходу за місцем проживання боржника у наданні дозволу на проникнення до житла боржником відмовлено. 12.04.2016 р. ОСОБА_3 було повідомлено про проведення вказаних виконавчих дій 14.04.2016 р., однак при виході державного виконавця за місцем проживання боржника у наданні дозволу на проникнення до житла боржником було відмовлено. Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконує, чинить перешкоди та не надає доступ до майна на яке може бути звернуто стягнення, систематично перешкоджає здійсненню виконавчих дій. Просить винести рішення про примусове проникнення в домоволодіння № 4 по вул. Будівельників м. Вільногірськ, яке належить ОСОБА_3 для перевірки технічного співвідношення майна з технічною документацією наданою з відповідних органів і майнового стану боржника та складення акту опису та арешту.
В судовому засіданні державний виконавець ВДВС Вільногірського МУЮ ОСОБА_1 подання підтримала, посилаючись на вищевказані обставини. Пояснила, що виконавче провадження було відкрито нею 08.06.2015 р., однак після виходу з відпустки начальника відділу ОСОБА_2 фактично передано на виконання йому, будь-який процесуальний документ про це не складався, однак послідуючі виконавчі дії проводилися ним. Звернулася до суду з даним поданням, оскільки відповідно до вимог ст.376 ЦПК України, суб’єктом звернення до суду з поданням про примусове проникнення може бути тільки держаний виконавець, а формально виконавче провадження перебуває на виконанні у неї. Уточнила, що необхідно саме проникнення до житла боржника для з’ясування його майнового стану та встановлення відповідності майна технічній документації. Просить подання задовольнити.
Вислухавши державного виконавця, свідка, дослідивши письмові матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, свідок ОСОБА_2 показав, що працює на посаді начальника ВДВС Вільногірського МУЮ. В червні 2015 р. державним виконавцем Власенко В.Г. було відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Вільногірського міського суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми боргу. Після з виходу з відпустки це виконавче провадження забрав собі в провадження, оскільки було доручення головного управління про те, що усі контрольні провадження повинні перебувати на виконанні у виконавців, які мають більший стаж роботи. Процесуальний документ про це не складався, однак послідуючі виконавчі дії, проводилися ним. Неодноразово повідомляв ОСОБА_3 про необхідність надання доступу до домоволодіння, виходив за місцем його проживання, однак у наданні доступу до домоволодіння боржником було відмовлено, про що складав акти. Проникнення до житла необхідно для встановлення майнового стану боржника і складання акту опису і арешту майна та встановлення відповідності нерухомого майна, зазначеного у довідці реєстраційної служби, його фактичному стану.
Згідно ст.30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Згідно з п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника – фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Відповідно до частин 2–5, 7 ст. 52 вказаного Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Пунктом 10 ч. 3 ст. 11 вказаного Закону передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Процесуальний порядок вирішення цього питання регламентовано ст. 376 ЦПК, зі змісту якої вбачається, що вирішення питання про проникнення до житла боржника в судовому порядку може мати місце для встановлення майна боржника чи майна та коштів, належних боржникові від інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи вирішується судом лише за поданням державного виконавця.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, слідує, що у поданні про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність майна у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення.
Разом з тим, подання є неконкретним, а державним виконавцем не надано достатніх доказів, що дії боржника перешкоджають повному та своєчасному вчиненню виконавчих дій та що у домоволодінні знаходиться майно боржника.
Так, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу».
Згідно ч.2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» присутність понятих обов'язкова під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.
В обґрунтування заявлених вимог державний виконавець посилається на акти від 18.03.2016 р., 07.04.2016 р., 14.04.2016 р., складених старшим державним виконавцем Ляшенком Ю.Ю. , згідно яких боржник ОСОБА_3 не надав дозволу на проникнення на територію належного йому домоволодіння, що необхідно, зокрема, для складення акту опису та арешту майна.
Разом з тим, вказані документи складені з порушенням вимог закону, у відсутність понятих, що передбачено законом та формою даного документу, старшим державним виконавцем Ляшенком Ю.Ю., який не є державним виконавцем по даному виконавчому провадженню і повноваження якого на проведення вказаних виконавчих дій не підтверджено, оскільки будь-які документи про передачу вказаного виконавчого провадження на виконання останньому не складалися, а провадження відкрито та до цього часу перебуває на виконанні державного виконавця Власенко В.Г., яка і є суб’єктом звернення до суду.
При таких обставинах, вказані акти не можуть бути прийняті судом у якості належних та достатніх доказів на підтвердження факту перешкоджання боржником вчиненню виконавчих дій.
Крім того, державним виконавцем не доведено, що у будинку знаходиться майно боржника, оскільки згідно пояснень останнього, які містяться в матеріалах справи (а.с.19), усе майно, яке знаходиться в будинку, належить його колишній дружині ОСОБА_5 згідно шлюбного договору, а будь-яких доказів на спростування вказаних доводів суду не надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, заявлені вимоги є неконкретними, оскільки не вказано, куди саме на території домоволодіння боржника необхідно проникнути - у житловий будинок, земельну ділянку, господарські будівлі чи інші приміщення, не зазначено яке саме майно слід перевірити на співвідношення з технічною документацією та якою саме, а виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог і не може самостійно їх уточнювати.
До того ж, домоволодіння № 4 по вул. Будівельників в м. Вільногірську Дніпропетровської області крім боржника належить також ОСОБА_6, майно в будинку – ОСОБА_5, також у домоволодінні зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, тому проникнення до вказаного приміщення може порушити законні права та інтереси вказаних осіб.
Таким чином, враховуючи , що державним виконавцем не надано достатніх доказів, що дії боржника перешкоджають повному та своєчасному вчиненню виконавчих дій, а у будинку знаходиться належне йому майно, заявлені вимоги є неконкретними та приймаючи до уваги, що примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи є одним з крайніх заходів, пов'язаних з примусовим виконанням рішень судів, недоторканість житла є конституційною гарантією особи, то у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі ст.30 Конституції України, ст.ст. 2,11,15,52 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст.11, 376 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 про примусове проникнення до домоволодіння боржника ОСОБА_3 за адресою: Дніпропетровська обл., м.Вільногірськ, вул. Будівельників, 4, – відмовити в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через місцевий суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі та начальнику відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2
Суддя: підпис ОСОБА_10
