Справа № 2-537/11
№ 6/174/18/2021
УХВАЛА
15 липня 2021 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря Бальвас К.О.,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представник заінтересованої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, матеріали подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересовані особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника в якому зареєстровані малолітні,-
ВСТАНОВИВ:
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д. 02.06.2021 року звернувся до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , в якому зареєстровані малолітні.
В поданні зазначено, що ОСОБА_2 є власником 1/2 частини нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрована родина з неповнолітніми дітьми. Стягувач ОСОБА_1 просить розпочати примусову реалізацію 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 без дозволу органу опіки та піклування. 15.01.2015 року державний виконавець звернувся до Служби у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, як органу опіки та піклування , з проханням розглянути питання про примусову реалізацію житла, право користування яким мають малолітні діти, та прийняти відповідне рішення про надання дозволу на примусову реалізацію 1/2 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що належить на прав приватної власності боржнику ОСОБА_2 , та в якому зареєстровані малолітні. Листом від 02.02.2021 року № 0643/01-68/21-071, державному виконавцю фактично було відмовлено у наданні такого дозволу.
Виконавець зазначає, що при зверненні стягнення не потрібна обов`язкова згода органу опіки та піклування, тому звернувся з поданням до суду та просить суд: звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , а саме: на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зареєстровані малолітні (т. 5 а.с. 84,85)
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д., в поданні міститься клопотання про його розгляд без участі представника відділу.
Представник служби у справах дітей управління соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області своїм листом просила розглядати подання за її відсутності та надала пояснення щодо порядку надання органом опіки та піклування дозволу в формі рішення на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина (т. 5 а.с. 91 ).
Заінтересована особа ОСОБА_1 , який є стягувачем у виконавчому провадженні, подання підтримав, просив його задовольнити, оскільки рішення суду має бути виконано належним чином і для цього має бути звернуто стягнення на 1/2 частку житлового будинку, яка належить боржнику. Дозвіл органу опіки та піклування взагалі не потрібен, тому суд може звернути стягнення на майно боржника.
Заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення подання заперечував, оскільки в будинку зареєстровані малолітні діти, висновок державного виконавця, що вони не є членами його сім`ї не відповідає дійсності. Просив у задоволенні подання відмовити.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_6 адвокат Шевчук О.М. проти задоволення подання заперечував, оскільки у разі його задоволення і звернення стягнення на належну ОСОБА_2 1/2 частку житлового будинку буде порушено права ОСОБА_6 , як співвласника.
Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні головного державного виконавця Дрижирук О.О. перебуває зведене виконавче провадження № 61641244 відносно боржника ОСОБА_2 , до складу якого входять два виконавчих провадження. При цьому із поданням до суду звернувся старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Хоменко Д. До подання додані засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження у об`ємі достатньому для його розгляду.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1/2 частини зазначеного майна. ОСОБА_6 також є власником 1/2 частини вказаного будинку.
За вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інші особи (т. 5 а.с.69,70 ).
Згідно листа Служби у справах дітей від 02.02.2021 року № 0643/01-68/21-071, надано відомості, що питання про надання для такого дозволу зазначена установа розглядає лише при особистому зверненні батьків дітей, або осіб, що їх замінюють. Дозвіл оформлюється рішенням (т. 5 а.с.75,76 ).
Підставою для звернення з поданням до суду була, як вказано у поданні, фактична відмова у наданні дозволу, Однак будь-яке рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на вчинення правочині щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина не приймалось, що підтверджується матеріалами справи.
Суд з власної ініціативи підстави подання змінювати не має права, тому питання розглядається в межах подання з урахуванням доданих доказів.
З матеріалів подання державного виконавця убачається, що подання подано в межах розділу VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» і зокрема ст. 446 ЦПК України.
За заявленими вимогами, державний виконавець Хоменко Д. просить суд надати дозвіл на звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_2 , а саме 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 у якому зареєстровані дві дитини, які є малолітнью та неповнолітнью на теперішній час.
Натомість, вищевказаний розділ VI ЦПК України, яким урегульоване вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), не містить норми, що дає суду повноваження вирішувати питання, яке є предметом подання державного виконавця. При цьому із поданням звернувся не державний виконавець, який здійснює виконавче провадження, а старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.
Також, суду не зрозуміло чому старший державний виконавець залучив до участі у розгляді подання про звернення стягнення на нерухоме майно в якості заінтересованої особи Службу у справа дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, хоча дозвіл на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти надає орган опіки та піклування згідно із положеннями Закону України «Про охорону дитинства» і Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».
Суд роз`яснює, що аналогія закону та права не застосовується до правовідносин, які носять безспірний характер, тобто до Розділу 6 ЦПК України, яким врегульовані процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Згідно з Рекомендаціями № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибирати з кількох юридично доступних рішень те, яке буде більш прийнятним. Відтак дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином,порушене уподанні питанняпро наданнядозволу судомна реалізаціюнерухомого майнаборжника вякому зареєстрованідіти (малолітнята неповнолітня)замість органуопіки тапіклування,тобто назвернення стягненняна майно, щовідноситься додискреційних повноваженьвиконавчого комітетуВільногірської міськоїради Дніпропетровськоїобласті якоргану опікита піклування,що середіншого провадитьдіяльність іззахисту особистих,майнових іжитлових правдітей.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження іншого суб`єкта владних повноважень.
Оскільки заінтересована особа ОСОБА_1 наполягав на задоволенні подання з аналогічних наведеним у ньому підстав, то його доводи судом не приймаються до уваги виходячи з викладеного вище.
Отже, чиннимЦПК Українине передбачено можливості звернення приватного виконавця до суду з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника у якому зареєстровані малолітні діти, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що таке подання є необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням чинногоЦПК України, що є підставою для відмови в його задоволенні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258, 260, 353 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересовані особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника в якому зареєстровані малолітні - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.А.Ілюшик
