АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/2013/17 Справа № 2-537/11
Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.
Категорія 81
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря - Григор’євій В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровського області від 15 грудня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на рішення головного державного виконавця Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області - ОСОБА_6, стягувач у виконавчому проваджені - ОСОБА_4, -
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Вільногірського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2016 року скаргу ОСОБА_5 на рішення головного державного виконавця Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області - ОСОБА_6, стягувач у виконавчому проваджені - ОСОБА_4 – задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_6, щодо здійснення процедури опису та арешту домоволодіння № 4 по вул. Будівельників, в м.Вільногірську Дніпропетровської області, належного ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_7, без виділення часток в натурі. Визнано неправомірною та скасовано постанову винесену 07.12.2016р. головним державним виконавцем Вільногірського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про опис та арешт майна боржника, у відповідності до якої описано та накладено арешт на: «1/2 приватна спільна часткова власність в житловому будинку, який розташований за адресою: вулиця Будівельників, будинок 4, загальна площа - 212,9 кв.м, житлова площа – 134,9 кв.м.».
Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить виключити з мотивувальної частини ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15.12.2016 у справі №2-537/11 п/с 4-с/174/11/2016 як обставину встановлену судом , «що без виділу частки будинку, належної скаржнику, як боржнику в натурі, не можливо передати його на реалізацію».
Не погодившись з ухвалою, Вільногірвський міський ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та змісту подання, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що головним державним виконавцем при винесенні постанови були порушені вимоги чинного законодавства.
Звертаючись з апеляційною скаргою, стягувач по виконавчому листу ОСОБА_4 погодився з висновком суду, однак зазначив, що в мотивувальній частині ухвали суд порушив норми матеріального права, оскільки судом встановлено, що без виділу частки будинку, належної скаржнику, як боржнику в натурі, не можливо передати його на реалізацію.
Так судом першої інстанції встановлено, що в провадженні ВДВС Вільногірського МУЮ перебуває виконавче провадження по виконавчому листу № 2-537/11 від 13.05.2015 року, виданому Вільногірським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики у сумі 1 780 919,30 грн.
Відповідно до ухвал Вільногірського міського суду від 20.07.2011 та від 21.02.2012 на спірне домоволодіння накладено арешт.
Відповідно до ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.02.2016 , було скасовано арешт на ? частку спірного домоволодіння, яка належить ОСОБА_7
Як встановлено в рішенні Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.07.2012, вказана вище садиба (домоволодіння) визнана спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 з ОСОБА_7, без виділення часток в натурі.
Виконавче провадження № 52944903 відкрите 21.11.2016 оглянуто судом першої інстанції, а саме: копії постанови від 08.06.2015 про відкриття виконавчого провадження № 47764507.; копії постанови від 04.10.2016 про повернення виконавчого документа № 47764507стягувачу, копії постанови від 07.12.2016 про опис та арешт боржника; копії заяви ОСОБА_5 від 08.12.2016 для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 52944903; копії зави ОСОБА_4 від 07.12.2016 про долучення копії технічної документації; копії свідоцтва про право власності на житло від 05.02.2016; копії тенхнічного паспорту на домоволодіння від 16.08.2011; копії витягу про державну реєстрацію прав від 28.02.2012; копії технічного паспорту на домоволодіння від 30.08.2012 копії квитанцій про сплату заборгованості, за період з серпня 2015р. по листопад 2016р. на 14 арк.
За таких обставин суд першої інстанції зазначив, що всі подальші дії державного виконавця по примусовому виконанню даного виконавчого документа не можуть бути визнані правомірними, так як ним не взято до уваги що в постанові зазначено, що описано та накладено арешт на майно: ? приватна спільна часткова власність в житловому будинку, який розташований за адресою: вулиця Будівельників, будинок 4, загальна площа - 212,9 кв.м, житлова площа – 134,9 кв.м., тобто в порушення вимог зазначеної вище правової норми, головним державним виконавцем в постанові не зазначена загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, з розрахунку ? частини. Не зазначено кому і на якій правовій підставі він належить, не було повідомлено всіх учасників виконавчого провадження, які повинні бути присутніми при складанні постанови, також постанова винесена на підставі недійсної технічної документації, яку надав стягувач, не провівши реального огляду будинку, зазначивши його загальну площу та житлову площу в цілому, а не площу ? його частки, тобто наклавши фактично арешт на весь будинок в цілому, що є незаконним, так як не взято до уваги, що без виділу частки будинку, належної скаржнику, як боржнику в натурі, не можливо передати його на реалізацію.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – зміні з наступних підстав.
Рішенням Вільногірського міського суду від 11.07.2012 було здійснено поділ садиби (домоволодіння), виділивши ОСОБА_7 та ОСОБА_5, кожному у власність – по ? частині зазначеної садиби (домоволодіння), без виділення часток в натурі.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», рішення суду першої інстанції, у тому числі додаткові, заочні, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку як у цілому, так і в частині, а також щодо обставин (фактів), встановлених судом (незалежно від того, чи вплинули висновки суду про ці обставини (факти) на вирішення справи по суті), або резолютивної частини з питань розподілу судових витрат між сторонами, порядку та способу виконання рішення тощо.
За таких обставин ухвалу суду відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України слід змінити та виключити посилання на те, що «без виділу частки будинку, належної скаржнику, як боржнику в натурі, не можливо передати його на реалізацію».
На підставі наведеного, керуючись ст. 209, 218, 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити.
Виключити з мотивувальний частини ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2016 року, як обставину встановлену судом, «що без виділу частки будинку, належної скаржнику, як боржнику в натурі , неможливо передати його на реалізацію».
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді :
