справа № 2-537/11
п/с 4-с/174/20/2017
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2017 року м. Вільногірськ
Вільногірським міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Данилюк Т.М.,
за участю секретаря - Пелипас Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області, скаргу ОСОБА_1, на рішення головного державного виконавця, відділу з примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, стягувач - ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1, зі скаргою на рішення головного державного виконавця відділу з примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, стягувач - ОСОБА_2
В обґрунтування скарги зазначає, що 06 червня 2017 року та 07 червня 2017року, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3, було винесено постанови про опис та арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 52944903 про примусове виконання виконавчого листа № 2-537/11, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики у сумі 1 780 919, 30грн. (залишок суми заборгованості, що підлягає стягненню на користь стягувача за відповідним виконавчим документом станом на 25.04.2017 року становить 1767879.30 грн.), згідно до якої, було описано та накладено арешт на майно, належне як йому, так і його колишній дружині - ОСОБА_4, а саме - садибу, розташовану по вул. Будівельників, 4, в м. Вільногірську Дніпропетровської обл.
Вважає дані постанови незаконними та такими, що підлягає скасуванню виходячи з наступного: оскаржувану постанову від 06.06.2017р., держаний виконавець ВДВС вмотивував тим, що він начебто не виконує рішення суду. З моменту відкриття виконавчого провадження, ним на користь ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості було сплачено грошові кошти в сумі 46450,00 грн. Ним добровільно, щомісячно перераховуються стягувачеві грошові кошти, що підтверджується відповідними платіжними документами.
Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови, сума, яка підлягала стягненню з нього за договором позики на користь ОСОБА_2, становить 1 734 459,30 грн., а мотивування, що він не виконує рішення суду є безпідставним.
Крім того, у відповідності до ухвал Вільногірського міського суду від 20.07.2011 р. та від 21.02.2012 р. на спірне домоволодіння вже накладено арешт.
У відповідності до ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.02.2016 р., було скасовано арешт на 1/2 частку спірного домоволодіння, яка належить ОСОБА_4
Ці відомості були відомі державному виконавцю ВДВС, оскільки усі зазначені судові ухвали, правовстановлюючі документи та нова технічна документація надавались у вигляді копій та маються в матеріалах виконавчого провадження.
На думку скаржника, підстав для винесення оскаржуваної постанови взагалі не існує, оскільки належна йому 1/2 частка спірного домоволодіння у відповідності до зазначеної ухвали суду, до теперішнього часу перебуває під арештом і повторний її арешт є недоцільним та недопустимим, принаймні оскаржувана постанова не повинна суперечити даним, встановленим судовим рішенням.
Тому просить суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу з примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області - ОСОБА_3, щодо здійснення процедури опису та арешту домоволодіння № 4 по вул. Будівельників в м. Вільногірську Дніпропетровської області, належного йому на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_4, визнати неправомірною та скасувати постанови винесені головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області - ОСОБА_3 від 06.06.2017 р. та 07.06.2017 р., про опис та арешт майна боржника, у відповідності до якої описано та накладено арешт на майно, а саме - 1/2 частину домоволодіння, що належить ОСОБА_1 та розташована за адресою №4 по вул. Будівельників в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, загальною площею 212,9 кв.м., житловою 134,9 кв.м.
В подальшому, скаржник ОСОБА_1 подав уточнену заяву, в якій просив вимоги скарги щодо визнання протиправною та скасування постанови про опис та арешт майна від 07.06.2017 року залишити без розгляду.
Скаржник ОСОБА_1, в судове засідання не з’явився, подав через канцелярію суду заяву, в якій просив проводити та закінчувати судове засідання без нього та його представника, що узгоджено з ним та задовольнити подану ним скаргу з урахуванням уточнень викладених в заяві.
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Через канцелярію суду від представника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі та подано письмові заперечення з копіями матеріалів виконавчого провадження.
Стягувач в виконавчому провадженні - ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце судового розгляду, що не перешкоджає розгляду даної скарги в його відсутність.
Оглянувши матеріали виконавчого провадження та дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Так, відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині 8 ст. 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акту опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі, якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.
Положеннями ч 1, 2, 3 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Частина 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачає, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Згідно із п. 5) ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV державний виконавець має право, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Статтею 9 Закону України «Про виконавче провадження», визначено право сторін реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису (ч. 1 ст. 59 Закону «Про виконавче провадження»).
Згідно п.п. 4.2.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, в акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані: а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; г) прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.
П.п. 4.2.2. Інструкції, визначено, акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.
Вимогами ч. 6 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що у відповідності до якої, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ч. 6 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Положення ч.1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», регламентують, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
В свою чергу з досліджених матеріалів виконавчого провадження та письмових доказів по справі судом встановлено, що постановою начальника Вільногірського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5, 25.04.2017 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-537/11, який видано 29.05.2015 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 загальної суми заборгованості за договором позики у розмірі 1780919,30 грн., божника ОСОБА_1 зобов’язано подати декларацію про майно (а.с.60-61).
В подальшому вказане виконавче провадження, відповідно до постанови начальника УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 26.04.2017р., передано на виконання до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області та 28.04.2017 р. (а.с.66).
Оскільки рішення суду боржником виконано не було, виконавцем 06.06.2017 року було винесено постанову про опис та арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 52944903 про примусове виконання виконавчого листа № 2-537/11 (а.с. 107).
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.07.2012 р., домоволодіння № 4 по вул. Будівельників в м.Вільногірську Дніпропетровської області, визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 з ОСОБА_4, без виділення часток в натурі (а.с.13).
Відповідно до копії технічного паспорту на домоволодіння № 4 по вул. Будівельників в м. Вільногірську Дніпропетровської області (а.с.18-20) та копії витягу про державну реєстрацію прав від 28.02.2012 р. - власниками будинку є ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яким він належить на праві спільної часткової власності в 1/2 частках (а.с.17) .
Факт часткового погашення боргу ОСОБА_1 підтверджується дублікатом квитанції про сплату заборгованості (а.с. 21) та підтверджено листом № 436 від 10.03.2017 р., за підписом начальника Вільногірського міського відділу ДВС ОСОБА_5 (а.с.24).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 року , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У відповідності до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 року, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно із ч.1 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 року, майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
Однак, враховуючи викладене та всупереч наведеного, державний виконавець не виконав вимоги вищевказаних норм закону, чим порушив принципи організації і діяльності державної виконавчої служби, у зв’язку із чим, скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин всі подальші дії державного виконавця по примусовому виконанню даного виконавчого документа не можуть бути визнані правомірними, так як ним не взято до уваги докази на підтвердження правового статусу майна, яке описується та на яке накладено арешт. В постанові зазначено, що описано та накладено арешт на майно: ? частину домоволодіння, що належить ОСОБА_1 та розташовано за адресою: вулиця Будівельників, будинок 4, загальна площа - 212,9 кв.м, житлова площа – 134,9 кв.м., хоча фактично накладено арешт на площу всього домоволодіння. Тобто в порушення вимог чинного законодавства, головним державним виконавцем в постанові не зазначена загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, з розрахунку ? частини. Окрім того, не зазначено всіх співвласників домоволодіння, права та інтереси яких може зачіпати оскаржувана постанова, а саме ОСОБА_4
Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В даному випадку, суд констатує порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки описавши та наклавши арешт на всю загальну площу домоволодіння, що розташоване за адресою: вулиця Будівельників, будинок 4, виконавцем порушено право власності іншого співвласника – ОСОБА_4, якій належить інша ? частка вищезгаданого домоволодіння та частки в натурі не виділялися.
Суд не приймає до уваги твердження скаржника, що ухвалами Вільногірського міського суду від 20.07.2011 р. та від 21.02.2012 р. на спірне домоволодіння вже накладено арешт, так як належних доказів на підтвердження даного факту, суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки при винесені постанови про опис та арешт майна (коштів) божника від 06.06.2017 року, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3, порушено вимоги чинного законодавства, то постанова підлягає скасуванню, а її дії, щодо здійснення процедури опису та арешту майна від 06.06.2017 року є неправомірними.
Враховуючи, що своєю заявою скаржник просить залишити без розгляду його вимоги щодо визнання неправомірною та скасування постанови винесеної головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області - ОСОБА_3 від 07.06.2017 р. про опис та арешт майна боржника, суд вважає за доцільне задовольнити його заяву та залишити в цій частині скаргу без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, Законом України «Про виконавче провадження» ст. ст.383 - 389,208 - 210, 293, 294 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву скаржника - ОСОБА_1, задовольнити та залишити вимогу, щодо визнання неправомірною та скасування постанови винесеної головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області - ОСОБА_3 від 07.06.2017 р. про опис та арешт майна боржника, у відповідності до якої описано та накладено арешт на майно, а саме - ? частину домоволодіння, що належить ОСОБА_1 та розташована за адресою №4 по вул. Будівельників в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, загальною площею 212,9 кв.м., житловою 134,9 кв.м – без розгляду.
В іншій частині скаргу ОСОБА_1, на рішення головного державного виконавця, відділу з примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, стягувач - ОСОБА_2 – задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу з примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області - ОСОБА_3, щодо здійснення процедури опису та арешту домоволодіння № 4 по вул. Будівельників в м. Вільногірську Дніпропетровської області, належного йому на праві спільної часткової власності з ОСОБА_4
Визнати неправомірною та скасувати постанову винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області - ОСОБА_3 від 06.06.2017 р. про опис та арешт майна боржника, у відповідності до якої описано та накладено арешт на майно, а саме - ? частину домоволодіння, що належить ОСОБА_1 та розташована за адресою №4 по вул. Будівельників в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, загальною площею 212,9 кв.м., житловою 134,9 кв.м.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі .
Суддя : Т.М.Данилюк
