Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3129/26 Справа № 2-537/11 Головуючий у першій інстанції: Данилюк Т. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Гапонова А.В.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Данилюк Т.М. від 10 грудня 2025 року по справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О.М. звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта, громадянина України ОСОБА_1 , до виконання боржником своїх зобов`язань за виконавчими листами: №174/218/23 виданого 29.08.2023, Вільногірськии міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 329594,47 грн. за період з 01.04.2020 по 23.02.2022 року та судового збору у розмірі 3 295,95 грн. Залишок заборгованості складає 173328,55 грн; №174/138/20 виданого 20.08.2020, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 263 043,55 грн. за період з 01.03.2017 по 10.02.2020 року та судового збору у розмірі 2630,44 грн. Залишок заборгованості складає 139692,97 грн; №2-537/11 виданого 29.05.2015, Вільногірським міський судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 08 листопада 2010 року в розмірі 1320000 грн., а всього з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, визначених судом за період з 01 лютого 2011 року по 17 листопада 2014 року - 1780919,30 грн. Залишок заборгованості складає 141802,34 грн. №174/682/16-ц виданого 25.04.2017, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 753394,68 грн., інфляційних витрат та 77572,60 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов`язання по договору позики. Залишок заборгованості складає 437155,72 грн. Загальний залишок боргу за ЗВП складає 972477,54 грн. Про відкрите виконавче провадження ЗВП №78230456 боржник ОСОБА_1 повідомлений належним чином 11.06.2025 рекомендованим листом №0601153540342 (постанови про відкриття виконавчих проваджень за вих. №5799, 5800, 5801, 5802, 5803, 5804, 5805, 5806). Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, він ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів,будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» що і слугувало підставою для звернення саме з цим поданням.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2025 року подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта, громадянина України - ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 - задоволено. Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, громадянину України фізичній особі боржнику ОСОБА_1 до виконання боржником своїх зобов`язань, відповідно до зведеного виконавчого провадження № 78230456 від 30.05.2025, за виконавчими листами:
-№174/218/23 виданого 29.08.2023, Вільногірськии міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 329594,47 грн. за період з 01.04.2020 по 23.02.2022 року та судового збору у розмірі 3 295,95 грн. Залишок заборгованості складає 173 328,55 грн;
-№174/138/20 виданого 20.08.2020, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 263 043,55 грн. за період з 01.03.2017 по 10.02.2020 року та судового збору у розмірі 2630,44 грн. Залишок заборгованості складає 139 692,97 грн;
-№2-537/11 виданого 29.05.2015, Вільногірським міський судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 08 листопада 2010 року в розмірі 1 320 000 грн., а всього з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, визначених судом за період з 01 лютого 2011 року по 17 листопада 2014-1780919,30 грн. Залишок заборгованості складає 141 802,34 грн;
-№174/682/16-ц виданого 25.04.2017, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 753 394,68 грн., інфляційних витрат та 77 572,60 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов`язання по договору позики. Залишок заборгованості складає 437 155,72 грн. Загальний залишок боргу за ЗВП складає 972 477,54 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог подання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. перебуває зведене виконавче провадження за виконавчими листами:
-№174/218/23 виданого 29.08.2023, Вільногірськии міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 329594,47 грн. за період з 01.04.2020 по 23.02.2022 року та судового збору у розмірі 3295,95 грн. Залишок заборгованості складає 173328,55 грн;
-№174/138/20 виданого 20.08.2020, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 263043,55 грн. за період з 01.03.2017 по 10.02.2020 року та судового збору у розмірі 2630,44 грн. Залишок заборгованості складає 139692,97 грн;
-№2-537/11 виданого 29.05.2015, Вільногірським міський судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 08 листопада 2010 року в розмірі 1320000 грн., а всього з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, визначених судом за період з 01 лютого 2011 року по 17 листопада 2014-1780919,30 грн. Залишок заборгованості складає 141802,34 грн;
-№174/682/16-ц виданого 25.04.2017, Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 753394,68 грн., інфляційних витрат та 77572,60 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов`язання по договору позики. Залишок заборгованості складає 437155,72 грн. Загальний залишок боргу за ЗВП складає 972477,54 грн.
Згідно даного подання, про відкрите виконавче провадження ЗВП №78230456 боржник ОСОБА_1 повідомлений належним чином 11.06.2025 рекомендованим листом №0601153540342 (постанови про відкриття виконавчих проваджень за вих. №5799, 5800, 5801, 5802, 5803, 5804, 5805, 5806).
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що у боржника відсутні на рахунках кошти для виконання вимог виконавчих документів, нерухоме майно відсутнє, цінні папери, сільськогосподарську техніку, на яку можливо звернути стягнення, не виявлено. Згідно відповідей ПФУ, ДПС України боржник офіційні доходи не отримує, на обліку не перебуває.
З матеріалів справи вбачається, що в рамках виконавчих проваджень приватним виконавцем було вжито ряд заходів примусового виконання. Так, виконавцем встановлено, що боржнику на праві власності належать автомобілі марки: ACURA, модель ТЗ: MDX, категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, рік виробництва ТЗ: 2007 та ВАЗ, модель ТЗ: 21120, категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, рік виробництва ТЗ: 2002.
Постановою приватного виконавця від 24.07.2025, оголошено в розшук зазначене рухоме майно. Вказане майно є майном, на яке може бути звернено стягнення, з метою погашення заборгованості за зведеним виконавчим провадженням №78230456.
Крім того, приватний виконавець двічі зобов`язував доставити зазначені автомобілі на адресу його офісу та надати документи, що посвідчують право власності на них, з метою проведення опису та арешту зазначеного майна. Однак, вимоги боржником виконані не були.
За приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначається Законом України «Про виконавче провадження».
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».
Відповідно до п.5 частини першої ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має, зокрема, право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п.19 частина третя ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
За своїм змістом словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 частини першої ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у п.19 частини третьої ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Протоколом №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції, та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних випадках підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій, щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Як вбачається з матеріалів подання приватного виконавця та доданих до нього документів, на виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження, відповідно до якого з боржника підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 972477,54 грн.
Водночас, згідно пояснено апелянта в судовому засіданні апеляційного суду, за період перебування виконавчих документів на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М., боржником сплачено на погашення боргу 11840,00 грн. Апелянтом надано копії квитанцій про сплату заборгованості у січні, лютому та березні 2026 року по 500,0 грн, на загальну суму 1500,0 грн. Колегія звертає увагу, що оплата вказаних грошових сум не свідчить про здійснення боржником ефективного виконання своїх зобовязань за зведеним виконавчим провадженням, враховуючи залишок заборгованості, який є значним.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього судовими рішеннями. Також беззаперечно не доведено відсутність у боржника можливості виконати рішення судів та наявність об`єктивних обставин, які б незалежно від ОСОБА_1 унеможливлювали вчинення ним реальних дій на виконання зобов`язань.
Зазначені обставини вказують на відсутність з боку боржника ефективних та належних дій, спрямованих на виконання рішень судів, що у своїй сукупності свідчить про ухилення від виконання покладених на нього зобов`язань.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може перешкоджати йому у разі виникнення необхідності виїзду за кордон. Такі пояснення свідчать про наявність ризику залишити територію України боржником, що за наявності значного розміру непогашеної заборгованості створює реальний ризик ускладнення або навіть унеможливлення виконання судових рішень.
Виходячи з викладеного, встановивши що станом на час розгляду подання рішення судів не виконані; враховуючи значний розмір заборгованості (972477,54 грн.) та незначну частку фактично сплачених коштів (у порівнянні із вказаним розміром залишку боргу), а також існування ризику виїзду боржника за межі України, - місцевий суд дійшов правильного висновку, що подання приватного виконавця є обґрунтованим, а застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є необхідним та співмірним заходом забезпечення виконання судового рішення.
Колегія зазначає, що обмеження у праві виїзду за кордон є справедливим обмеженням, яке носить тимчасовий характер та є дієвою юридичною санкцією, яка зумовить припинення нехтування своїми обов`язками та змусить боржника віднайти способи та можливості виконати свої боргові зобов`язання перед стягувачами.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту нехтування боржником виконання судового рішення є безпідставними, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зазначені у поданні приватного виконавця обставини та додані до матеріалів справи докази у своїй сукупності свідчать про обізнаність боржника про наявність виконавчого провадження; відсутність можливості виконати обов`язок не доведено, об`єктивних обставин, які б незалежно від боржника унеможливили вчинення реальних дій на виконання обов`язку, судом не встановлено, і вжиті виконавцем заходи, спрямовані на виконання виконавчого документу, виявилися безрезультатними, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов`язань.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі як на підставу скасування судового рішення, що розгляд справи відбувся за його відсутністю - є безпідставними, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за меді України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею; у частині 4 ст. 441 ЦПК України зазначено, що суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Отже, колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали місцевого суду без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 16 березня 2026 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
А.В. Гапонов
