Україна
ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2013 року справа № 2-537/11
п/с № 2/174/26/2013
Вільногірським міський суд, Дніпропетровської області, в складі: головуючого судді Шаповала Г.І., при секретарі Кудіній Н.І., з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсною розписки,
У С Т А Н О В И В:
Згідно первісного позову, що надійшов до суду 20.07.2011 року, та змін до нього від 21.10.2011 р., позивач ОСОБА_1 прохає:
1.Стягнути з ОСОБА_3 на його користь борг у розмірі 1 320 000,0грн.
2.Стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму інфляційних витрат у розмірі 64 680,0 грн.
3.Стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму 3% річних у розмірі 28 533,69 грн.
4.Стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму витрат на правову допомогу у розмірі 2000,0 грн.
5.Стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму витрат з оплати державного мита у розмірі 1700,0грн. та ІТЗ судового процесу у розмірі 120,0грн.
Згідно зустрічного позову, що надійшов до суду 06.12.2011 року, позивач ОСОБА_3 прохає постановити рішення, яким визнати розписку ОСОБА_3 від 08.11.2011 року недійсною у зв'язку з тим, що надана ОСОБА_3 внаслідок залякувань ОСОБА_1
09.09.2013 року позивач за первісним позовом, ОСОБА_1, надав письмову заяву про забезпечення позову, в якій зазначив, що ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2012 року забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на домоволодіння за поштовою адресою АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3, та заборонено вчиняти щодо цього майна будь-які юридичні дії, за результатом яких це майно може бути відчужене в цей час чи в майбутньому.
Згідно ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи достатньо великий розмір суми позову, позивач вважає, що грошових коштів, які можуть бути виручені від подальшого звернення стягнення на вищевказаний об'єкт нерухомості (домоволодіння), не вистачить для задоволення позовних вимог.
З огляду на такі обставини, з метою запобігання утрудненню виконання рішення, він вважає за необхідне просити суд накласти арешт на транспортний засіб, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, а саме - автомобіль марки Acurа MDX, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а також заборонити ОСОБА_3 вчиняти щодо цього транспортного засобу будь-які юридичні дії, за результатом яких цей транспортний засіб може бути відчужений в цей час чи в майбутньому.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, а також керуючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, позивач прохає, застосувати заходи забезпечення позову та постановити ухвалу, якою накласти арешт на транспортний засіб, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, а саме - автомобіль марки Acurа MDX, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та заборонити ОСОБА_3 вчиняти щодо цього транспортного засобу будь-які юридичні дії, за результатом яких цей транспортний засіб може бути відчужено в цей час чи в майбутньому.
В судовому засіданні позивач та його представник заяву підтримали в повному обсязі, додатково пояснивши, що зазначений автомобіль належить саме ОСОБА_3, оскільки позивач ОСОБА_1 особисто бачив технічний паспорт на зазначений автомобіль, де власником зазначений ОСОБА_3
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але надав заяву від 07.10.2013 р. про відкладення судового засідання на іншу дату, а саме після 11.10.2013 р., в зв'язку з тим, що він захворів і перебуває на амбулаторному лікуванні.
Представник відповідача ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_4, заявив заперечення проти задоволення клопотання, пояснивши, що, наскільки йому відомо зі слів ОСОБА_3, зазначений автомобіль перебуває в заставі банку, в якому він брав кредит на придбання цього автомобіля, тому для вирішення клопотання слід було б залучати до участі у справі і банк. Який саме банк йому невідомо. Він згодний проводити судове засідання за відсутності осіб, що не з'явилися, для вирішення питання стосовно надання експерту оригіналу розписки, яка підлягає експертному дослідженню. Стосовно свого захворювання, ОСОБА_3 йому нічого на цей раз не повідомляв.
Відповідач ОСОБА_5 та її представник адвокат ОСОБА_6, який не обмежений в його повноваженнях, в судове засідання не з'явилися, але представник, надав телефонограму з заявою про проведення судового засідання за їх відсутності.
Враховуючи думку учасників судового засідання, які не заперечували проти проведення судового засідання за відсутності осіб, що не з'явилися в судове засідання, в тому числі часткову згоду на це представника відповідача ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, суд дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання, враховуючи при цьому, що відповідач ОСОБА_3 не надав будь-яких підтверджень того, що він хворіє, що захворювання перешкоджає явці його в суд, при цьому аналогічну заяву надав повторно, першу заяву надав 24.09.2013 р. також без будь-якого документального підтвердження, тобто в судове засідання він не з'явився без поважних причин.
Вислухавши сторони, дослідивши заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку, що заява складена не у відповідності з вимогами, передбаченими ст. 151 ЦПК України, а саме: не доведені причини, у зв'язку з якими потрібно додатково вживати заходів по забезпеченню позову, наведено тільки припущення стосовно недостатності забезпечення позову за ухвалою суду від 21.02.2012 р., зокрема не вказана вартість будинку та автомобіля, відсутні дані про те, хто являється власником зазначеного автомобіля, дата його придбання, відсутні дані стосовно прав на автомобіль з боку інших осіб, зокрема, з боку банку та з боку колишньої дружини ОСОБА_3, відповідача у справі ОСОБА_5
Згідно ст.153 ЦПК України, 8. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Згідно ст.151 ЦПК України, 1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити
заходи забезпечення позову. 2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
3. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В зв'язку з викладеним, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, враховуючи, що заява подана передчасно та без надання доказів того, що раніше винесена ухвала суду про забезпечення позову, є недостатньою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153,210, 291-294 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 09.10.2013 р. про забезпечення позову - відмовити, заяву з додатками повернути позивачу - ОСОБА_1.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії, через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області.
Копію ухвали протягом двох днів з часу її винесення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення сторонам та їх представникам.
Головуючий суддя Г.І. Шаповал
