КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 2-537/11
Провадження № р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.05.2011 року м.Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва
в складі: головуючої у справі судді - Чернявської Я.А.
при секретарі - Кошурко Є.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача - ОСОБА_2
за участю представників відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про відновлення
межі, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 , в якому просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок нерухомого майна, а саме: самовільно збудованого дерев`яного сараю літ. «М», який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , а також просила стягнути з відповідача понесені не судові витрати та 500 грн. витрат на правову допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача у судовому засіданні вказував, що чоловіку позивачки - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належали житловий будинок літ. А, загальною площею 29,00 кв.м., житловий будинок літ. Н, загальною площею 82,10 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.06.2006 року. Крім того, відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 31.03.2005 року за № 32/6 ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 1000 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 17.08.2005 року. Також відповідно до договору оренди було надано право користування земельною ділянкою площею 158 кв.м. Зазначає, що після смерті чоловіка 16.02.2009 року позивачка прийняла спадщину, яка складається з нерухомого майна та земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщини за заповітом від 03 11.2009 року за реєстровим № 4-944. Підставою звернення до суду стало те, що сусідка позивачки - відповідач по справі ОСОБА_4 , у 1985 році самовільно побудувала на земельній ділянці, яка належить позивачу, дерев`яний сарай літ. М, і на теперішній відмовляється його знести, чим порушує її право власності на земельну ділянку.
15 листопада 2010 року відповідачка звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільної встановленої огорожі та про відновлення межі, яка поділяє земельні ділянки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 згідно з встановленими розмірами земельних ділянок до 2005 року, тобто до отримання ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності, посилаючись на те, що вона та її покійний чоловік не давали позивачу за первісним позовом згоди на приватизацію земельної ділянки.
Ухвалою суду від 15.11.2010 року зустрічний позов було прийнято до спільного розгляду з неї кісним та за клопотанням представника позивача за первісним позовом, з метою забезпечення доказів судом витребувано з КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційні справи на буд. № 52 та АДРЕСА_1 та з Архівного відділу Управління архівної праці Виконавчого комітету Миколаївської міської ради копії архївних справ по земельним ділянкам за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .
Позивач за первісним позовом в судовому засіданні заявлений позов підтримала та просила задовольнити, зустрічний позов не визнала та просила відмовити в задоволенні, оскільки при приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_2 вона отримала згоду від покійного чоловіка відповідачки та відповідно до Акту Миколаївського відділення «УкрГеоінформ» від и.08.2010 року має місце самовільне зайняття її земельної ділянки площею 17 кв.м., на якій розташований самовільно побудований сарай відповідачки.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні первісний позов не визнали, просили в задоволенні позову відмовити, зустрічний позов підтримали, просили задовольнити.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників дослідивши матеріали по справі, надавши належну оцінку поясненням представника КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», суд знаходить первісний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що чоловіку позивачки - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належали житловий будинок літ. А, загальною площею 29,00 кв.м., житловий будинок літ. Н, загальною площею 82,10 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.06.2006 року. Крім того, відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 31.03.2005 року за № 32/6 ОСОБА_5 надано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 1000 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 17.08.2005 року. Та лож відповідно до договору оренди було надано право користування земельною ділянкою площею 158 кв.м. Після смерті чоловіка 16.02.2009 року позивачка прийняла спадщину, яка складається з нерухомого майна та земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщини за заповітом від 03.11.2009 року за реєстровим № 4-944.
Із досліджених судом доказів встановлено, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 у 1985 році самовільно побудувала на земельній ділянці, яка належить позивачу, дерев`яний сарай літ. М, і на теперішній відмовляється його знести, чим порушує її право власності на земельну ділянку, що підтверджується Актом Миколаївського відділення «УкрГеоІнформ» від 11.08.2010 року в якому зазначено, що в процесі відновлення межі було виявлено самовільне зайняття земельної ділянки зі сторони суміжника по АДРЕСА_1 , а саме: на території землевласника ОСОБА_6 знаходиться самовільно збудований дерев`яний сарай.
Крім того, відповідно до пояснень представника КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» Задерей І.Л., яка, ознайомившись із інвентаризаційними справами на буд. АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , у судовому засіданні пояснила, що сарай літ. М зведений відповідачкою за первісним позовом ОСОБА_4 є самочинною забудовою.
Відповідно до положень ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, ередавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви та насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Крім того, згідно із положеннями ст. 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
За таких обставин, оцінюючи надані суду докази в сукупності та у взаємозв`язку, на підставі повного всебічного, об`єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що відповідач за первісним позовом зобов`язаний усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок нерухомого майна, а саме: самовільно збудованого деревяного сараю літ. «М», який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ,
В частині зустрічних позовних вимог відповідача щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільної встановленої огорожі та про відновлення межі,яка поділяє земельні ділянки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 згідно з встановленими розмірами земельних ділянок до 2005 року, тобто до отримання ОСОБА_5 державного акту на право приватної власності, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.
Посилання представника позивача за зустрічним позовом на те, що ОСОБА_4 та її покійний чоловік не давали позивачу за первісним позовом згоди на приватизацію земельної ділянки суд не бере до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься заява із письмовою згодою ОСОБА_7 на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_2 .
Крім того, не погоджуючись із межами земельної ділянки по АДРЕСА_2 , та які зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку, представник позивача за зустрічним позовом не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували дані земельно - кадастрової документації.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, крім того, з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати позивача на правову допомогу у розмірі 300 грн.
Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити.
Зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок нерухомого майна, а саме: самовільно збудованого дерев`яного сараю літ. «М», який розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп., 37 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 300 грн. витрат на правову допомогу.
В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та про відновлення межі - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Я.А.Чернявська
