Справа № 1-445/11
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2011 р.
м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого
суддіДідика М. В.
при секретарі Асіпцовій О.В.з участю прокурора Рака П.О.
захисника-адвоката ОСОБА_3.
потерпілого ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця Волинської області, Старовиживського р-ну, с. Секунь, українця, громадянина України, не працюючого, з освітою середньою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця Черкаської області, Чорнобаївського району, с. Скородистик, українця, громадянина України, не працюючого, з освітою середньою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
24.12.2010 року, приблизно о 00.30 годин, ОСОБА_1 зі своїм знайомим ОСОБА_2., проходячи біля будинку № 4 по проспекту Науки в м. Києві, помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_4., який рухався їм назустріч. З метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 та ОСОБА_2. вступили між собою в злочинну змову, та вирішили напасти на ОСОБА_4.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2., підійшовши до ОСОБА_4., вчинили на нього напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров»я особи, яка зазначла нападу. В ході нападу, ОСОБА_2., наніс удар рукою в ліве око та удар рукою в район живота ОСОБА_4, від чого той впав на асфальт. В цей час ОСОБА_1, знаходячись по правій стороні від ОСОБА_4., наніс останньому множинні удари ногами по голові та тулубу.
Як наслідок, в результаті нападу, ОСОБА_4. отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, подолавши волю потерпілого ОСОБА_4. до опору, ОСОБА_2., спільно з ОСОБА_1., заволоділи майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном «LG KG-270», вартістю 200 гривень, в якому зназходилася сім карта оператора мобільного зв»язку «Київстар», вартістю 50 гривень; гаманцем, вартістю 80 гривень, в якому знаходилися гроші в сумі 100 гривень та ключами в кількості 5 штук, вартістю 20 гривень кожен, на суму 100 гривень, - а всього майном на суму 530 гривень.
Підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, зазначаючи, що вчинив відносно потерпілого лише грабіж. По суті пояснив, в ніч з 23.12 на 24.12.2010 року разом з ОСОБА_2. були в районі автовокзалу. Мимо проходив п»яний перехожий, яким виявився, як потім з»ясувалося, ОСОБА_4. Він висловився у їх адресу нецензурно, на що вони сказали, щоб він ішов своєю дорогою, але він направився до них. ОСОБА_2 наніс потерпілому удар в голову, від чого той впав на асфальт. У потерпілого з куртки випав мобільний телефон, який підняв ОСОБА_2, а він в свою чергу забрав з одягу потерпілого портмане, в якому був гаманець, паспорт, посвідчення, ключі і побіг доганяти ОСОБА_2. В подальшотму, біля 01.00 годин біля одного з ларьків їх затримали працівники міліції. Перед цим викинув ключі, посвідчення і гаманець, попередньо забравши з нього гроші в сумі 100 гривень
Після удару ОСОБА_2., та і взагалі, потерпілий свідомості не втрачав. Він, ударів потерпілому не наносив. Позовних вимог не визнає. Визнає, що вчинив неправильно.
Підсудний ОСОБА_2. вину свою у вчиненні інкримінованого злочину також не визнав. По суті пояснив, що 24.12.2010 року біля 00.30 годин разом з ОСОБА_1 стояли біля підземного переходу в районі автовокзалу. Мимо них проходив, як потім з»ясувалося, ОСОБА_4 і висловлювався в їх адресу нецензурно та назвав їх наркоманами, що його особисто дуже образило. Коли вони направилися в підземний перехід, ОСОБА_4 пішов за ними, продовжуючи висловлюватися нецензурно в їх адресу. Тоді він вдарив потерпілого рукою в область голови, від чого той впав на сідниці. У того випав мобільний телефон, який він забрав собі. Подумав, що то його телефон. Через де-який час, його наздогнав ОСОБА_1, але він не говорив, що брав якісь речі у потерпілого, про це взнав уже, коли затримали працівники міліції. До кущів потерпілого не волокли, той говорить неправду. Лише один раз вдарив потерпілого і то не сильно. Вину визнає в тому, що вдарив потерпілого та випадково забрав у нього телефон. При ньому, ОСОБА_1 потерпілому ударів не наносив. Позовні вимоги визнає лише на 2 тисячі гривень. Просить вибачення у потерпілого. Вважає, що наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження та пограбував останнього.
Незважаючи на заперечення своє вини, винність підсудних у вчиненні злочину, повністю підтверджується сукупністю доказів повно, всебічно і об»єктивно досліджених в судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_4. в судовому засіданні пояснив, що 24.12.2010 року біля 00.30 годин проходив по проспекту Науки в м. Києві. До нього підійшов незнайомий чоловік, як пізніше виявилося, ОСОБА_1 та попросив цигарку. Поки він виймав цигарки, підбіг з боку, як потім з»ясувалося, ОСОБА_2 та наніс удар в область голови. Зігнувся і зразу вдарили в живіт. ОСОБА_2 штовхнув на землю, та став наносити удари ногами і руками по тілу і голові. ОСОБА_1 стояв поряд. Майже втрачав свідомість. У цей час ОСОБА_2, поліз до кишені його куртки, він його відштовхнув і намагався встати. В цей час, ОСОБА_1 наніс удар ногою в область скроні від чого він впав на спину. ОСОБА_2 розстібнув куртку і з правої кишені витягнув паспорт, а з лівої гаманець, телефон, ключі. Забрали усе, навіть сигарети. Після цього взяли під руки і відтягли вбік до кущів, де залишили. Ще хтось з них вдарив ногою по тулубу, а потім втекли. Намагався піднятися, проте не зміг і втратив тимчасово свідомість. Коли прийшов до свідомості, пішов шукати речі, в надії, що їх могли викинути на місці де грабували, або поряд. Побачивши міліцейську машину, підійшов і усе розповів. Йому повідомили, що затримали людей в яких його речі. Уточнивши цивільний позов, просить стягнути з підсудних лише моральну шкоду в сумі 13 тисяч гривень, оскільки в результаті заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, переніс тривале лікування, фізичну біль, мав неприємності на роботі.
На даний час повернули посвідчення, мобільний телефон, а печатка, ключі, дисконтні картки, паспорт і магнітну картку для прохідної, не повернуто. Проведено також відшкодування збитків родичами підсудних коштів в сумі 675 гривень 13 коп., як оплата за пошкодженні речі.
Аналогічні покази потерпілий давав і в ході досудового слідства та в подальшому підтвердив на очних ставках з обвинуваченими ОСОБА_1. та ОСОБА_2. ( т.1 а.с.142-144, 154-147).
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 24.12.2010 року, під час несення служби по охороні громадського порядку, їх зупинив по проспекту Науки невідомий чоловік, в якого було підбите око, та сказав, що його побили два невідомих чоловіки і забрали мобільний телефон, гаманець з грошима, посвідчення співробітника СБУ, банківські картки, паспорт, ключі. Поїхали відпрацьовувати територію. Біля будинку № 38 по проспекту Науки, помітили двох невідомих, по прикметах, які описав потерпілий. Їх затримали і доставили в Голосіївський РУ. При їх огляді, у них було вилучено посвідчення працівника СБУ на ім»я ОСОБА_4 та кришка від мобільного телефону. Коли привезли в райвідділ, один з затриманих, телефон викинув під дерево, але його потім знайшли.
Додатково вина підсудних підтверджується:
протоколом огляду місця події від 24.12.2010 року, в якому відображено, що у ОСОБА_1. було виявлено та вилучено посвідчення НАСБ України на ім»я ОСОБА_4., яке оглянуто, долучено до справи як речовий доказ та передано на зберігання ОСОБА_4 ( т.1 а.с.16-20);
протоколом огляду місця події від 24.12.2010 року, в якому відображено, що у ОСОБА_2. було виявлено та вилучено кришку від мобільного телефона «LG», яку оглянуто, долучено до справи як речовий доказ та передано на зберігання ОСОБА_4 ( т.1 а.с.21-25);
протоколом огляду місця події від 24.12.2010 року, в якому відображено, що в ході огляду ділянки місцевості за адресою : АДРЕСА_3 виявлено мобільний телефон «LG KG-270», з сім карткою оператора мобільного зв»язку «Київстар»та акумуляторну батарею до мобільного телефону «LG», які долучені до справи як речові докази та передані під розписку ОСОБА_4 (т.1 а.с.27-31);
висновком експерта № 7444 від 11.02.2011 року, згідно якого, при судово-медичному осбтеженні ОСОБА_4. у останнього було виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма –лінійний перелом лівої скроневої кістки, забій головного мозку з формуванням коркового вогнища в правій скроневій ділянці, синець на повіках лівого ока з переходом на лівий скат носа в верхнє-середній третині, синець на передній поверхні лівої вушної раковини в проекції ямки, садно в лівій скроневій ділянці на фоні припухлості м»яких тканин, субкон»юнктивальний крововилив лівого ока у зовнішнього кута, крововилив на слизовій верхньої губи зліва, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження ( за критеріями небезпеки для життя). Синець в проекції кульшового суглобу, відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Характер, морфологічні властивості та локалізація виявлених ушкоджень свідчить про те, що вони утворилися від не менш ніж від п»яти ьтравматичних дій тупими предметами, індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразилися, могли утворитися в час зазначений в постанові (т.1а.с.61-65);
протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_4. (т.1 а.с. 192-202).
Суду, стороною захисту, крім ксерокопії якогось документа, не надано достатніх доказів того, що родичами підсудного ОСОБА_2. в рахунок відшкодування шкоди потерпілому, відшкодовано 2000 гривень.
Суд, повно провівши судове слідство та дослідивши докази в судовому засіданні, критично відноситься та не бере до уваги покази підсудних з приводу того, що потерпілий будучи п»яним, спровокував конфлікт і нападу на нього не вчиняли та тілесних ушкоджень не наносили. Зазначені покази, повністю спростовуються показами потерпілого, які є логічними, послідовними і які суд визнає правдивими, та іншими доказами. Позицію підсудних в судовому засіданні, направлену на фактичне заперечення очевидного, та на досудовому слідстві, коли вони постійно давали протирічливі покази, щодо обставин заволодіння майном ОСОБА_4., та з приводу того, яким чином у них появилися речі потерпілого, частину яких вони, доречі, викинули уже перебуваючи на території Голосіївського РУ, і які були виявлені, суд розцінює як спробу ввести в оману суд та уникунти передбаченої законом відповідальності за вчинене.
Аналіз досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів, свідчить про доведеність вини підсудних у вчиненні злочину, в зв»язку з чим, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії підсудних саме за ч. 4 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров»я особи, яка зазначала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
При обранні покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудних.
Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи в минулому характеризується позитивно.
ОСОБА_2. раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи в минулому характеризується позитивно.
Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудних, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчинених злочинів, особи підсудних, позицію потерпілого, суд вважає за необхідне призначити їм покарання у виді позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_1. та ОСОБА_2. до вступу вироку в законну силу залишити попередню,- тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України у строк відбуття покарання підсудним, зарахувати попереднє ув'язнення починаючи з 25 грудня 2010 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4. задовольнити та стягнути солідарно з підсудних на його користь 13 тисяч грн. моральної шкоди.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ч.4 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім)років з конфіскацією майна.
ОСОБА_2 визнати винним за ч.4 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім)років з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_2. та ОСОБА_1., рахувати з 05 травня 2011 року, зарахувавши, відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання підсудним, попереднє ув'язнення, починаючи з 25 грудня 2010 року (день фактичного затримання) по 04 травня 2011 року, включно;
Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_1. та ОСОБА_2. до вступу вироку в законну силу залишити попередню,- тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4. задовольнити та стягнути з ОСОБА_2.О і ОСОБА_1. солідарно на його користь 13 тисяч гривень моральної шкоди.
Речові докази по справі: посвідчення працівника НАСБ України; кришка від мобільного телефона та мобільний телефон «LG», що на зберіганні у ОСОБА_4., - залишити останньому за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя
М. В. Дідик
