Справа № 1-445/11
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2011 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Бучківської В. Л.
при секретарі Березіній Л.В.
з участю прокурора Губаля А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрий в залі суду справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Стрий, громадянина України, українця,
освіта середня, не одруженого, син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3,
не працює, невійськовозобов'язаного, прож.: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ч.1 ст. 186 КК України,
в с т а н о в и в :
05 вересня 2011 року, близько 19.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на вулиці О. Басараб 13 в м. Стрию Львівської області, діючи з корисливих мотивів, відкрито викрав чуже майно, а саме підбіг до потерпілої ОСОБА_3 та шляхом ривка, відкрито викрав у останньої її ювелірний виріб - золотий ланцюжок, після чого з місця події скрився, чим заподіяв потерпілій шкоду на суму 3 500 грн.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним і пояснив, що 05 вересня 2011 року, близько 19 год. він разом зі своїм братом ОСОБА_4 йшли по вулиці О. Басараб, в сторону Стрийської ЦРЛ. Йдучи по даній вулиці, він побачив жінку, невеликого росту яка йшла з дитиною їм з братом на зустріч. На її шиї він побачив золотий ланцюжок і в нього виникла ідея пограбувати цю жінку, а саме зірвати з її шиї даний золотий виріб, однак своєму братові ОСОБА_4 він про свої злочинні наміри нічого не сказав. Наблизившись до потерпілої він лівою рукою зірвав з її шиї золотий ланцюжок, а після цього різко почав втіками в сторону старого будинку, який знаходився з лівої сторони від нього, втікаючи він помітив, що ОСОБА_4 біжить за ним, чи кричала за ними ця жінка він не чув. Добігши до вулиці Галицької в м. Стрию, вони з ОСОБА_4 зупинились і пішли через територію Стрийського аграрного коледжу в напрямку вулиці Новаківського до себе додому. Після цього на наступний день, він поїхав у м. Львів, де на Привокзальному ринку, попрямував до ломбарду, так як мав прямий намір здати туди пограбований золотий ланцюжок та отримати за це гроші. Однак будучи вже перед самим входом у ломбард, до нього підійшов незнайомий чоловік, віком близько 35 років, який запитав, чи він має намір щось здати в ломбард. Він відповів, що так, тоді цей чоловік запропонував відійти в сторону і при розмові він запропонував йому купити в нього золото, звичайно останній запевнив його, що даний золотий виріб належить йому і здає він його у зв'язку з тим, що йому потрібні гроші. Тоді невідомий чоловік подивився на золотий ланцюжок та запропонував за нього 1100 гривень, він погодився на його пропозицію і взяв ці гроші, попередньо віддавши йому ланцюжок. Згодом він повернувся в м. Стрий, гроші він потратив на продукти харчування для своєї дитини. Щиро кається, просить суд суворо не карати.
Крім визнання своєї вини підсудним факт вчинення ним злочину підтверджується наступними доказами у справі:
даними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_3 яка пояснила, що 05. 09. 2011 року вона з малолітнім сином прямувала до вулиці Набережної, коли побачила, що на зустріч їй йдуть двоє невідомих хлопців, один зяких був ростом приблизно 175 см., волосся світлого кольору, одягнутий у світлу футболку та світлі штани, а інший був меншого зросту, близько 165 см., волосся чорного кольору, одягнутий у футболку чорного кольору, штани також були темного кольору. Після того як вказані хлопці підійшли ближче до неї, один з них, а саме який був вищий ростом, шляхом ривка, рукою, зірвав з її шиї золотий ланцюжок, вагою 7 грам. Після чого вони двоє швидко побігли в сторону старого будинку, що був розташований з правого боку від неї і таким чином скрились, вона відповідно кричала за ними, щоб вони повернули її ланцюжок, однак вони на її окрики не реагували. 17. 09. 2011 року вона звернулася в міліцію і написала письмову заяву про скоєний відносно неї грабіж. Будь-яких тілесних ушкоджень під час пограбування їй заподіяно не було;
даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що 05. 09. 2011 року, близько 19 год. він разом зі своїм братом ОСОБА_1 йшли по вулиці О. Басараб, в сторону Стрийської ЦРЛ. Йдучи по даній вулиці, вони вели між собою розмову про буденні речі, однак в той момент вони побачили жінку, невеликого росту яка йшла з дитиною їм на зустріч, далі вони не припиняючи свого руху йшли на зустріч жінці і будучи вже безпосередньо біля неї, його брат ОСОБА_1 рукою зірвав з шиї незнайомої жінки золотий ланцюжок, після чого різко почав втіками в сторону старого будинку, який знаходився з лівої сторони від них, в цей момент він розгубився і деяку долю секунди не зрозумів, що сталося, так як не сподівався, що його брат може таке зробити, і рефлекторно вирішив побігти за своїм братом, коли біг то чув деякі окрики жінки, яка кричала, щоб вони повернули їй її майно. Добігши до вулиці Галицької, в м. Стрий, вони пішли через територію Стрийського аграрного коледжу в напрямку вулиці Новаківського до себе додому. По дорозі додому він запитував у брата навіщо він так вчинив з жінкою, однак брат йому пояснив, що йому потрібні гроші для дитини. На наступний день ОСОБА_1 йому розповів, що він продав золотий ланцюжок, який він пограбував у незнайомої жінки у м. Львові, біля ломбарду, що розташований на вулиці Привокзальній, одному невідомому мужчині за 1100 гривень /а.с.16-17/;
протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 08.10.2011 р., під час якої потерпіла та свідок підтвердили свої покази /а.с.18-19/;
протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 08.10.2011 р., під час якої потерпіла та підсудний підтвердили свої покази /а.с.20-21/;
протоколом відтворення обстановки та обставин події від 08.10.2011 р., під час якого ОСОБА_1 на місці показав та уточнив свої дії, а саме вчинення ним відкритого викрадення майна у потерпілої ОСОБА_3 /а.с.22-24/;
довідкою ПП ОСОБА_5 про те, що вартість 1-го грама золота станом на 05.09.2011 р. становить 500.00 грн. /а.с.26/.
Таким чином суд вважає доведеним факт відкритого викрадення ОСОБА_1 чужого майна, тобто вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України.
Обираючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, щире каяття у вчиненому, усунення заподіяної шкоди, як пом'якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.186 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
п р и с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, й призначити йому покарання -штраф у розмірі 850 /вісімсот п'ятдесят / грн.
Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя:
В. Л. Бучківська
