В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.09.2011
Справа№1-445/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Ломакіна В.Є.
за участю секретаря Мельник М.І.
прокурорів Жижури Л.О., Гульовської О.Г.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львів, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, працюючого адміністратором доступу до системи навігаційного спостереження в ТОВ „ІК Стойсервіс”, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
за ч.2 ст.296 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
25 січня 2011 о 18 год. у підсудного ОСОБА_2, який знаходився поблизу залізничного мосту на перехресті вулиць Лисенка, Паркової та Манюшка м. Тернополя, виник злочинний намір, направлений на вчинення хуліганських дій.
Реалізуючи свій злочинний намір, 25 січня 2011 року о 18 год. підсудний ОСОБА_2 разом із особою, відносно якої кримінальну справу закрито із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію у 2011 році”,
перебуваючи поблизу залізничного мосту на перехресті вулиць Лисенка, Паркової та Манюшка м. Тернополя, ігноруючи існуючі елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, виражаючи явну неповагу до суспільства, зневажаючи громадський порядок, висловлюючись нецензурною лайкою, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень, безпричинно, умисно вчинили конфлікт з ОСОБА_3 та ОСОБА_4., в ході якого особа, відносно якої кримінальну справу закрито із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію у 2011 році”, підійшовши до ОСОБА_3 наніс йому один удар кулаком правої руки в ділянку грудей та правою ногою в ліву ділянку тіла, також один удар кулаком правої руки в задню ліву ділянку голови, чим завдав йому фізичного болю та останній впав на землю. В момент знаходження ОСОБА_3 у положенні лежачи на землі, особа, відносно якої кримінальну справу закрито із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію у 2011 році” почала наносити численні удари ногами в різні частини тіла останнього. Далі, підсудний ОСОБА_2, підійшовши до ОСОБА_4. схопив його за обидві руки та завів їх за спину, після чого особа, відносно якої кримінальну справу закрито із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію у 2011 році”, безпричинно з хуліганських мотивів почав наносити йому неодноразові удари кулаками рук в різні частини тіла. Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_4 присів на ліве коліно і в цей момент особа, відносно якої кримінальну справу закрито із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію у 2011 році” та підсудний ОСОБА_2 почали наносити неодноразові удари руками та ногами в різні частини тіла.
В результаті злочинних дій особи, відносно якої кримінальну справу закрито із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію у 2001 році” та підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодженні у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, які належать до тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я, а потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця лівої вушної раковини з частковим поширенням на ліву завушну ділянку, синця шкірних покривів і садна слизової оболонки правої половини верхньої губи, синця на заднє-зовнішній поверхні лівого ліктя та садна на передній поверхні лівого коліна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Внаслідок злочинної діяльності особи, відносно якої кримінальну справу закрито із звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України „Про амністію у 2011 році” та підсудного ОСОБА_2 було завдано значної шкоди громадському порядку, а також спричинено шкоду особистим інтересам потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4., наданим їм Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав і показав, що 25 січня 2011 року близько 15 год. разом із ОСОБА_5. знаходилися в коридорному приміщенні першого відділу Державної виконавчої служби з метою отримання довідки про відсутність штрафів за порушення правил дорожнього руху. В цей час повз них пройшли потерпілі, які в руках несли стіл та не зачинили за собою вхідні двері у приміщення ДВС. У зв’язку з тим, що на дворі було холодно, то він із ОСОБА_5. зробили зауваження потерпілим та попросили їх зачинити за собою вхідні двері. На його та ОСОБА_5 зауваження потерпілі відреагували агресивно і почали нецензурно висловлюватись. Через якийсь час у даний конфлікт втрутився начальник першого відділу ДВС, який попросив їх залишити приміщення. Тоді він та ОСОБА_5. вийшли з приміщення ДВС, та сівши в машину, поїхали у своїх справах. Потім близько 18 год., коли він разом з ОСОБА_5. проїжджали на власному автомобілі біля залізничного мосту, а саме, на перехресті вулиць Лисенка –Паркова в м.Тернополі, то потерпілий ОСОБА_3 вдарив рукою по його автомобілю. Після цього він зупинився, та вийшов разом з ОСОБА_5. з автомобіля, підійшли до потерпілих і зробили їм зауваження. На їхні зауваження потерпілі на реагували. Тоді ОСОБА_5. штовхнув ОСОБА_3, а він в цей час взяв за руку ОСОБА_4. та відвів його в сторону. Жодних ударів він нікому з потерпілих не наносив, очевидців даного конфлікту, який тривав близько десяти хвилин, не було, громадського порядку не порушував.
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, його винність повністю доводиться наступними зібраними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.
Показаннями, допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 25 січня 2011 року в момент його знаходження на робочому місці у нього виник словесний конфлікт із підсудним ОСОБА_2. та ОСОБА_5. по причині не закриття вхідних дверей у приміщенні першого відділу Державної виконавчої служби. Потім, цього ж дня, близько 18 год., в момент закінчення робочого дня, він разом із своїм колегою по роботі ОСОБА_4. проходили через залізничний міст по вул. Манюшка в м. Тернополі, направляючись до поштового відділення. Підійшовши до перехрестя, вони помітили, що до них під’їхав автомобіль марки «Сітроєн», державний номерний знак НОМЕР_1. Із автомобіля вийшли двоє чоловіків, із якими у нього був словесний конфлікт в приміщенні 1-го відділу ДВС. Підійшовши, один із них, який був віком близько 25-30 років, із щетиною, ростом близько 1,75 см, середньої тілобудови, одягнутий у спортивний одяг (спортивний костюм, куртка, взуття) темного кольору, почав штовхати його обома руками, після чого наніс один удар кулаком правої руки в грудну клітку, від якого він відчув сильний біль у вищевказаній ділянці, та відійшов трішки назад. Крім цього, в момент коли він наносив йому удар кулаком руки в грудну клітку, він також наніс один удар правою ногою в ліву сторону тулуба. Після цього, ОСОБА_4, який знаходився разом з ним, почав просити вищевказаного чоловіка припинити наносити йому тілесні ушкодження, але даний чоловік не реагував на його прохання. Другий невідомий для нього чоловік, який був віком близько 25-30 років, ростом 1,75 см, середньої тілобудови, одягнутий у спортивний одяг сірого кольору, в момент коли ОСОБА_4 намагався припинити конфлікт, почав йому казати щоб він відійшов та не втручався, а також штовхнув його. Після чого, він мав намір подивитися на автомобіль з метою запам’ятати його номер, і в даний момент перший невідомий для нього чоловік наніс один удар кулаком правої руки в ліву частину голови, від даного удару він відчув сильний різкий біль у цій ділянці, та впав на землю. Після чого, в момент того, як він знаходився в положенні лежачи на землі, даний невідомий для нього чоловік почав наносити йому неодноразові удари ногами в різні часини тіла. Потім, він припинив наносити йому тілесні ушкодження та він зміг піднятися, в момент чого помітив, що двоє невідомих чоловіків наносять неодноразові удари руками та ногами в різні частини тіла ОСОБА_4 В даний момент, він підійшов до казаних осіб та намагався припинити конфлікт, а саме по черзі відтягував їх від ОСОБА_4., щоб останні не наносили йому тілесних ушкоджень. В процесі цього, другий невідомий чоловік з розмаху наніс йому один удар відкритою долонею правої руки в ліву щоку. Після чого, він помітив, що поруч проїжджає міліцейський автомобіль, який саме він не пам’ятаю, якого він почав зупиняти, але останні не зупинилися та проїхали. Особи, які йому та ОСОБА_4 наносили удари в різні частини тіла, побачивши це, відійшли до автомобіля та сіли в нього. Надалі, останні побачивши, що міліцейський автомобіль проїхав, знову ж таки вийшли із автомобіля та почали підходити до них, але ОСОБА_4 в даний момент телефонував до їхнього начальника, і можливо у зв’язку із цим вони все таки повернулися до автомобіля і поїхали у невідомому для нього напрямку. Надалі вони повернулись до місця роботи, де їх начальник викликав працівників міліції.
Цивільний позов, заявлений на суму 100 тисяч гривень підтримує повністю, просить його задовольнити, стягнувши вказану суму солідарно з підсудних.
Показаннями, допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4., який показав, що 25 січня 2011 року в момент його знаходження на робочому місці у ОСОБА_3 виник словесний конфлікт із підсудним ОСОБА_2. та ОСОБА_5. по причині не закриття вхідних дверей у приміщення першого відділу Державної виконавчої служби. Потім, цього ж дня, близько 18 год. в момент закінчення робочого дня, він разом із своїм колегою по роботі ОСОБА_3 проходили через залізничний міст по вул. Манюшка в м. Тернополі, направляючись до поштового відділення. Підійшовши до перехрестя вони помітили, що до них під’їхав автомобіль марки «Сітроєн», державний номерний знак НОМЕР_1. Із автомобіля вийшли двоє чоловіків, із якими у ОСОБА_3 був словесний конфлікт в приміщенні 1-го відділу ДВС. Підійшовши, один із них, який був віком близько 25-30 років, із щетиною, ростом близько 1,75 см, середньої тілобудови, одітий у спортивний одяг (спортивний костюм, куртка, взуття) темного кольору, почав штовхати ОСОБА_3 обома руками, після чого наніс один удар кулаком правої руки в грудну клітку, від якого він відійшов трішки назад. Крім цього, в момент коли він наносив йому удар кулаком руки в грудну клітку, він також наніс один удар правою ногою в ліву сторону тулуба. Потім, він почав просити вищевказаного чоловіка припинити наносити ОСОБА_3 тілесні ушкодження, але даний чоловік не реагував на його прохання. Другий невідомий йому чоловік, який був віком близько 25-30 років, ростом 1,75 см, середньої тілобудови, одягнутий у спортивний одяг сірого кольору, в момент коли він намагався припинити конфлікт, почав йому говорити щоб він відійшов та не втручався, а також штовхнув його. Після чого, ОСОБА_3 мав намір подивитися на автомобіль з метою запам’ятати номера останнього, і в даний момент перший невідомий йому чоловік наніс один удар ОСОБА_3 кулаком правої руки в ліву частину голови, від даного удару останній впав на землю. Після чого, в момент того, як він знаходився в положенні лежачи на землі, даний невідомий йому чоловік почав наносити йому неодноразові удари ногами в різні часини тіла. В даний момент він підбіг до ОСОБА_3 з метою відтягнути першого невідомого йому чоловіка, який наносив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, але другий невідомий йому чоловік схопив його за обидві руки, завів їх за спину та тримав. В цей час підійшов перший невідомий йому чоловік та наніс декілька ударів кулаками рук в різні частини тіла, від який він відчув сильний різкий біль, та впав на ліве коліно, під час чого двоє невідомих йому осіб продовжували наносити неодноразові удари ногами та руками в різні частини тіла. Потім, ОСОБА_3 помітив, що двоє невідомих чоловіків наносять йому неодноразові удари руками та ногами в різні частини тіла, підійшов до вищевказаних осіб та намагався припинити конфлікт, а саме по черзі відтягував їх. В процесі цього, другий невідомий йому чоловік з розмаху наніс ОСОБА_3 один удар відкритою долонею правої руки в ліву щоку. Через декілька секунд вони припинили наносити йому тілесні ушкодження, як він зрозумів, останні помітили міліцейський автомобіль, який проїжджав поруч та відійшли до свого автомобіля. Надалі, останні побачивши, що міліцейський автомобіль проїхав, знову ж таки вийшли із автомобіля та почали підходити до них, але він в даний момент телефонував до їхнього начальника. І можливо у зв’язку із цим вони все таки повернулися до автомобіля і поїхали у невідомому для нього напрямку.
Цивільний позов, заявлений на суму 80 тисяч гривень підтримує повністю, просить його задовольнити, стягнувши вказану суму солідарно з підсудних.
Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який показав, що 25 січня 2011 року близько 15 год. він разом із підсудним ОСОБА_2. знаходилися в коридорному приміщенні першого відділу Державної виконавчої служби з метою отримання останнім довідки про відсутність штрафів за порушення правил дорожнього руху. В цей час повз них пройшли потерпілі, які в руках несли стіл та не зачинили за собою вхідні двері у приміщення ДВС. У зв’язку з тим, що на дворі було холодно, то ОСОБА_2 зробив зауваження потерпілим та попросив їх зачинити за собою вхідні двері. На зауваження ОСОБА_2 потерпілі відреагували агресивно і почали нецензурно висловлюватись. Через якийсь час у даний конфлікт втрутився начальник першого відділу ДВС, який попросив їх залишити приміщення. Тоді він та ОСОБА_2 вийшли з приміщення ДВС, та сівши в машину, поїхали у своїх справах. Потім близько 18 год., коли він разом з ОСОБА_2. проїжджали біля залізничного мосту, а саме, на перехресті вулиць Лисенка –Паркова в м.Тернополі, то потерпілий ОСОБА_3 вдарив рукою по автомобілю, яким вони рухалися. Після цього ОСОБА_2 зупинився і вони вийшли з автомобіля, підійшли до потерпілих і зробили їм зауваження. На їхні зауваження потерпілі не реагували. Тоді він штовхнув ОСОБА_3, а ОСОБА_2 відвів ОСОБА_4. в сторону. Жодних ударів ні він, ні ОСОБА_2 нікому з потерпілих не наносили, очевидців даного конфлікту, який тривав близько десяти хвилин, не було, громадського порядку вони не порушували.
Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6.,який показав, що 25 січня 2011 року протягом усього дня він перебував у центрі міста по особистих справах. Близько 18 год. він вирішив зайти у гості до свого рідного брата, який проживає по АДРЕСА_2 у зв’язку з чим, із центру міста через залізничний вокзал він направився до нього. Підійшовши до житлового будинку АДРЕСА_2, він побачив як до перехрестя вулиць Лисенка та Паркової направляється автомобіль темного кольору, якої саме марки він не пригадую. При виїзді на вулицю Паркову м. Тернополя даний автомобіль зупинився, після, чого із нього вийшли двоє невідомих йому чоловіків. як встановлено ОСОБА_5. та ОСОБА_2, підійшли до інших двох невідомих йому чоловіків, як встановлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4., які йшли пішки по тротуарі. В момент, коли двоє невідомих йому чоловіків, які вийшли із автомобіля, підійшли до інших невідомих йому чоловіків, між ними виникла штовханина. Як саме все відбувалося далі він не може повідомити, оскільки було темно, а також, він, не звертаючи на них уваги направився до свого брата. Чи наносили вони один одному тілесні ушкодження, а також яка причина конфлікту йому не відомо.
Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 який показав, що 25 січня 2011 року він перебував за місцем своєї роботи, а саме в ДВС по вул. Лисенка, 1 в м. Тернополі. Близько 16 год., 25 січня 2011 року він проходив по загальному коридорі першого поверху приміщення першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, що по вул. Лисенка, 1 в м. Тернополі, разом із ОСОБА_4., який також працює у вищевказаній установі, та ОСОБА_3, з яким переносили офісний стіл до кабінету начальника першого відділу ДВС. Проходячи, вони не зачинили за собою вхідні двері, у зв’язку з цим двоє невідомих йому осіб, чоловічої статі, які знаходилися у вищевказаному коридорі, почали безпричинно висловлюватися нецензурною лайкою в його сторону та в сторону ОСОБА_3, на що вони попросили їх бути ввічливими та не висловлюватися нецензурною лайкою. Даний словесний конфлікт із невідомими йому особами тривав близько 05 хвилин. Крім цього, під час даного конфлікту, вищевказані невідомі йому особи погрожували йому та ОСОБА_3 фізичною розправою, яку вони реально не сприйняли. Після цього, ОСОБА_3 зайшов до кабінету заступника начальника першого відділу ДВС з метою, щоб останній припинив даний конфлікт, оскільки невідомі йому особи, на його прохання заспокоїтися не реагують. В свою чергу заступника начальника першого відділу ДВС ОСОБА_8 вийшов та ввічливо, культурно попросив вийти даних осіб із приміщення ДВС, на останні погодилися та спокійно вийшли. На цьому, словесний конфлікт між вищевказаними невідомими йому особами, ним та ОСОБА_3 припинився.
Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 який показав, що 25 січня 2011 року близько 16 год. до нього у кабінет зайшов його працівник –ст. державний виконавець ДВС ОСОБА_3 та повідомив, що у нього та Ваврика Ю.П. виник словесний конфлікт із двома невідомими для них особами. Після чого, він вийшов, представився та запитав, яка причина конфлікту, на що останні повідомили, що підсудний ОСОБА_2 та особа, відносно якої кримінальну справу закрито почали нецензурно висловлюватись. Після цього, він попросив вийти даних осіб із приміщення ДВС, що останні і зробили.
Крім цього, вина підсудного, у вчиненні інкримінованого злочину, доводиться і іншими оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.
Протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. від 16 лютого 2011 року, згідно якого ОСОБА_3 повідомив про те, що ОСОБА_5. та ОСОБА_2, саме ті особи, які вчинили хуліганські дії відносно нього та ОСОБА_4. та спричинили їм тілесні ушкодження, що заперечив підозрюваний ОСОБА_5.
(а.с.112-113);
Протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 16 лютого 2011 року, згідно якого ОСОБА_4 повідомив про те, що ОСОБА_5. та ОСОБА_2, саме ті особи, які вчинили хуліганські дії відносно нього та ОСОБА_3 та спричинили їм тілесні ушкодження, що заперечив підозрюваний ОСОБА_5.
(а.с.114-115);
Протоколом очної ставки між ОСОБА_7. та ОСОБА_2. від 16 лютого 2011 року, згідно якого ОСОБА_7. повідомив про те, що 25 січня 2011 року між працівниками 1-го відділу ДВС ТМЮ, тобто ним і ОСОБА_3. та ОСОБА_5. і ОСОБА_2. виник словесний конфлікт у приміщенні вищевказаного закладу. Крім цього, 26 січня 2011 року від працівників 1-го відділу ДВС йому стало відомо, що вищевказані особи -ОСОБА_5. та ОСОБА_2 вчинили відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4. хуліганські дії. Підозрюваний ОСОБА_2 в свою чергу заперечив та повідомив, що хуліганські дії відносно працівників ДВС не вчиняв, а також словесний конфлікт із останніми розпочався по причині не закриття ними вхідних дверей у приміщення.
(а.с.116-117);
Протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_2. від 16 лютого 2011 року, згідно якого ОСОБА_8 повідомив про те, що 25 січня 2011 року між працівниками 1-го відділу ДВС ТМЮ та ОСОБА_5. і ОСОБА_2. виник словесний конфлікт у приміщенні вищевказаного закладу. Крім цього, 26 січня 2011 року від працівників 1-го відділу ДВС йому стало відомо, що вищевказані особи - ОСОБА_5. та ОСОБА_2 вчинили відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4. хуліганські дії. Підозрюваний ОСОБА_2 в свою чергу заперечив та повідомив, що хуліганські дії відносно працівників ДВС не вчиняв, а також словесний конфлікт із останніми розпочався по причині не закриття ними вхідних дверей у приміщення.
(а.с.118-119);
Протоколом відтворення обставин та обстановки події злочину з участю потерпілого ОСОБА_3 від 07 лютого 2011 року, згідно якого ОСОБА_3 відтворив обставини хуліганських дій ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а також нанесення йому тілесних ушкоджень.
(а.с.120-128);
Протоколом відтворення обставин та обстановки події злочину з участю потерпілого ОСОБА_4. від 07 лютого 2011 року, згідно якого ОСОБА_3 відтворив обставини хуліганських дій ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а також нанесення йому тілесних ушкоджень.
(а.с.129-134);
Протоколом впізнання особи від 16 лютого 2011 року, згідно якого ОСОБА_3 впізнав особу під №1 - ОСОБА_2, як особу яка відносно нього вчинила хуліганські дії та спричинила тілесні ушкодження.
(а.с.98-99);
Протоколом впізнання особи від 16 лютого 2011 року, згідно якого ОСОБА_4 впізнав особу під №1 - ОСОБА_2, як особу яка відносно нього та ОСОБА_3 вчинила хуліганські дії та спричинила тілесні ушкодження.
(а.с.100-101);
Протоколом впізнання особи від 16 лютого 2011 року, згідно якого ОСОБА_7. впізнав особу під №1 - ОСОБА_2, як особу яка вчинила словесний конфлікт із працівниками ДВС у приміщенні 1-го відділу ДВС ТМЮ.
(а.с.102-103);
Висновком експерта №365 від 25 лютого 2011 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодженні у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, які відноситься до легких з короткочасним розладом здоров'я.
(а.с.139-143);
Висновком експерта №363 від 25 лютого 2011 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця лівої вушної раковини з частковим поширенням на ліву завушну ділянку, синця шкірних покривів і садна слизової оболонки правої половини верхньої губи, синця на заднє-зовнішній поверхні лівого ліктя та садна на передній поверхні лівого коліна, які відноситься до легких тілесних ушкоджень.
(а.с.150-153);
Проаналізувавши зібрані та досліджені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного у вчиненні злочину і вважає, що органами досудового слідства його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст.296 КК України, тобто хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Показання підсудного ОСОБА_2, в частині того, що він 25 січня 2011 року не вчиняв хуліганських дій відносно потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4. та останнім жодних ударів не наносив, тілесних ушкоджень не завдавав, суд, оцінює критично та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин і до уваги їх не бере, так, як вони спростовуються показаннями потерпілих, свідків та іншими доказами, які були проаналізовані в судовому засіданні.
Показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4., які вони давали на досудовому слідстві, підтвердивши їх під час проведення очних ставок з підсудним та у судовому засіданні, суд вважає правдивими і такими, що об’єктивно підтверджуються висновком судово-медичних експертиз №365 від 25 лютого 2011 року, №363 від 25 лютого 2011 року, показаннями свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7 ОСОБА_8 а також іншими доказами по справі.
Суд оцінює критично показання свідка ОСОБА_5 в частині того, що підсудний ОСОБА_2 не вчиняв хуліганських дій відносно потерпілих та не наносив ударів останнім, оскільки вони суперечать і повністю спростовуються показаннями потерпілих, свідків, науково-обгрунтованими висновками судово-медичних експертиз, а тому не бере їх до уваги, як такі, що не відповідають встановленим судом фактичним обставинам вчиненого злочину. Дані показання, суд вважає такими, які дані з метою уникнення кримінальної відповідальності підсудного ОСОБА_2
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема, те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, конкретні обставини справи, позитивні характеристики з місця проживання та по місцю праці. До обставин, які пом’якшують покарання, суд відносить вчинення злочину у молодому віці, а також те, що після вчинення злочину, підсудний працевлаштувався і займається суспільно-корисною працею. Обставин, які б обтяжували відповідальність підсудного, суд не вбачає.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, на нього слід покласти обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Приймаючи рішення про звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням, суд враховує те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання та по місцю роботи. Крім цього, після вчинення злочину, підсудний ОСОБА_2 працевлаштувався і займається суспільно-корисною працею.
Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишити попередній – підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування .
Заявлені по справі цивільні позови потерпілого ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди на суму 100 000 грн. та потерпілого ОСОБА_4. про стягнення матеріальної та моральної шкоди на суму 80 000 грн. слід залишити без розгляду, оскільки у даних цивільних позовах не обґрунтовано в чому полягає завдана моральна та матеріальна шкода. Крім цього, в судовому засіданні не здобуто, а потерпілим не представлено доказів, які б підтвердили понесені ними витрат на вказану в позові суму. Тому, суд вважає за необхідне роз’яснити потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право на подання ними цивільного позову у порядку цивільного судочинства.
Скасувати арешт, накладений на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_2, накладений постановою слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області від 25 лютого 2011 року, після набрання вироку законної сили.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді 3 (три) роки обмеження волі .
Відповідно до ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.
Зобов’язати ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 –залишити без розгляду, роз’яснивши право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 –залишити без розгляду, роз’яснивши право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Скасувати арешт, накладений на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_2, накладений постановою слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області від 25 лютого 2011 року, після набрання вироку законної сили.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий
В. Ломакін
