Справа № 1-445/11
ВИРОК
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2011 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого Безсмолого Є.Б.
при секретарі Погрібній А.А.
за участю прокурора Бардиш О.В.
захисника-адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого виробником фаршу у «Соколівські ковбаси», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, к. 3, кв. 6, в силу ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого за наступних обставин.
26.06.2011 року приблизно о 03.00 год., ОСОБА_2, перебуваючи стані алкогольного сп»яніння, знаходячись біля магазину «АДН», розташованого по вул. Преображенській в с. Кіровограді, помітив раніше незнайомого чоловіка ОСОБА_3
Маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, переслідуючи мету наживи, підійшов до ОСОБА_4, який також перебував в стані алкогольного сп»яніння та відкрито викрав в останнього мобільний телефон марки « Нокіа 5030», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 1245 від 19.09.2011 року становить 269,00 грн., в середині якого містилася сім-картка мобільного оператора «МТС», вартістю 10 грн., заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 279,00 грн.
Крім того, продовжуючи злочинний намір, ОСОБА_2, долаючи опір потерпілого ОСОБА_3, який намагався повернути відкрито викрадене майно, наніс останньому не менше 2 ударів кулаком правої руки в область голови та тулуба, в результаті чого потерпілий впав на землю; згідно висновку судово-медичної експертизи № 1037 від 05.07.2011 року останньому спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на нижній повіці праворуч з переходом на спинку носа, на верхній повіці ліворуч, лівому плечі з переходом на лівій ліктьовий суглоб, осадження на спинці носа над верхньою губою, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
З місця вчинення злочину ОСОБА_2 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному висновку. У вчиненому щиро розкаявся.
Підсудному ОСОБА_2 та іншим учасникам процесу зрозуміла суть пред»явленого обвинувачення та обставини справи. Як зазначив підсудний, в суді дає показання правдиво та добровільно, оскільки щиро кається у вчиненому. У зв’язку з цим після роз’яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч. 3 ст. 299 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитом підсудного ОСОБА_2, оскільки немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції.
Таким чином, обвинувачення, пред’явлене підсудному ОСОБА_2 визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.
Суд, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого.
При призначені покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, що обтяжують і пом’якшують покарання, особу підсудного.
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносить до категорії тяжких, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак в силу ст. 89 КК України визнаний таким, що не має судимості, за місце проживання характеризується позитивно, займається суспільно-корисною працею, на обліках у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, крім того відповідно до заключення спеціальної медичної комісії по наркологічним оглядам № 788 від 22.11.2011 року ОСОБА_2 ознак алкоголізму не виявляє, лікування не потребує, однак виявляє ознаки побутового пияцтва, потребує профілактичного нагляду нарколога.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд вбачає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальної шкоди потерпілому в добровільному порядку.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи підсудного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, однак, приймаючи до уваги тяжкість та обставини вчиненого злочину, сукупність обставин, що пом»якшують покарання підсудного, особу ОСОБА_2, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням та встановленням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для його можливого виправлення, перевиховання та профілактики вчинення нових злочинів.
Цивільний позов у справі, заявлений потерпілим ОСОБА_3, підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ст. 81 КПК України речовий доказ у справі, мобільний телефон марки «Нокіа 5030», переданий під розписку потерпілому ОСОБА_3 – залишити останньому як йому належний.
На підставі ст. 93 КПК України, судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1245 від 19.09.2011 року підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2 на користь держави.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_2 періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання, роботи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 на апеляційний період змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши останнього в залі суду, негайно.
Речовий доказ у справі, мобільний телефон марки «Нокіа 5030», переданий під розписку потерпілому ОСОБА_3 – залишити останньому як йому належний.
Судові витрати по справі стягнути із ОСОБА_2 на користь держави в сумі 225,12 грн. грн.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Безсмолий
