Справа №1-21/10
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді Мурашко І.А.,
при секретарі - Лутченко Т.Ю., Янович Я.В.,
з участю прокурора - Євхименко В.В.,
адвоката - ОСОБА_1,
захисників - ОСОБА_2,ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, має неповнолітню дитину 2009 року народження, відстороненого у ході досудового слідства від посади начальника управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради, раніше не судимого, проживає: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 368 КК України, -
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с.Камка Семенівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має неповнолітню дитину 1993 року народження, не працює, раніше не судимого, проживає: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
Органами досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_4, працюючи на посаді начальника управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради (надалі управління), яке згідно з п. 1.4, п. 2.2 „Положення про управління...”, затвердженого рішенням міської ради 30.07.2007 року, являється виконавчим органом міської ради та в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території м.Чернігова, в тому числі, погоджує та видає дозволи на розміщення об’єктів торгівлі, ресторанного господарства, сфери послуг на території міста, здійснює перевірки за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності вимог нормативно-правових актів, що регулюють діяльність в сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, незалежно від форм власності.
При цьому, відповідно до п. 2.3 „Тимчасового положення про порядок видачі дозволів на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг у м. Чернігові”, затвердженого рішенням виконкому № 60 від 16.03.2009 року та посадової інструкції начальника управління, затвердженої міським головою 23.01.2008 року, ОСОБА_4 здійснював керівництво діяльністю управління, видавав в межах компетенції управління накази, а також мав право підпису та видачі документів дозвільного характеру в сфері господарської діяльності.
Тим самим, ОСОБА_4 являвся службовою особою, що здійснює функції представника влади та займає відповідальне становище.
Будучи службовою особою, ОСОБА_4 в березні 2009 року вимагав та при пособництві ОСОБА_5, вчинив закінчений замах на отримання хабара за наступних обставин.
Так, в кінці лютого 2009 року, заступник директора ТОВ “Прім”єр-Пластік” ОСОБА_6, з метою отримання дозволу на здійснення оптової торгівлі поліетиленовою продукцією підприємства, прибув до управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради, де написав заяву на ім’я начальника управління ОСОБА_4 щодо видачі дозволу на здійснення оптової торгівлі з орендованого приміщення, розташованого по вул. Любецькій, 45 у м.Чернігові, яку залишив секретарю вказаного управління.
11.03.2009 року, приблизно о 15.00, ОСОБА_6 по домовленості зі ОСОБА_4, прибув у приміщення управління, де у службовому кабінеті начальника управління, під час спілкування зі ОСОБА_4, повідомив останньому про наміри отримання для ТОВ “Прім”єр-Пластік” дозволу на здійснення оптової торгівлі поліетиленовою продукцією зі складу, розташованого по вул.Любецькій, 45 у м. Чернігові, а також поцікавився питанням щодо можливості отримання дозволу на здійснення оптової торгівлі з орендованого товариством приміщення по вул.Квітневій,23 у м. Чернігові.
ОСОБА_4 пообіцяв посприяти ОСОБА_6 в отриманні для ТОВ “Прім”єр-Пластік” дозволів на здійснення оптової торгівлі за вказаними адресами.
17.03.2009 року, при черговій зустрічі, враховуючи зацікавленість ОСОБА_6 в отриманні для ТОВ “Прім”єр-Пластік” дозволів, після надання останнім від імені зазначеного товариства необхідного для видачі дозволу пакету документів на здійснення оптової торгівлі зі складу по вул. Любецькій,45, ОСОБА_4 став вимагати у ОСОБА_6 хабара в сумі 1000 доларів США за сприяння та видачу дозволу на здійснення оптової торгівлі зі складу по вул.Любецькій, 45 у м. Чернігові, а в подальшому, при з’ясуванні ОСОБА_6 питання щодо отримання дозволу на здійснення оптової торгівлі орендованого приміщення, розташованого по вул. Квітневій, 23 у м. Чернігові, повідомив, що отримання дозволу можливо на тих же умовах, що і по вул. Любецькій, 45.
ОСОБА_6 розуміючи, що ОСОБА_4 за сприяння і видачу дозволів на здійснення оптової торгівлі ТОВ “Прім”єр-Пластік” вимагає хабара в сумі 2000 доларів США, а тому поставлений в умови, за яких він, з метою запобігання настання шкідливих наслідків щодо своїх прав та законних інтересів, вимушений дати хабара, погодився на вимогу вказаної службової особи.
20.03.2009 року, біля 11.20, ОСОБА_6, по домовленості зі ОСОБА_4, прибув у приміщення управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 82, де у приміщенні кабінету ОСОБА_4, написав заяву на ім’я начальника управління ОСОБА_4 щодо видачі дозволу на здійснення оптової торгівлі з орендованого приміщення, розташованого по вул. Квітневій, 23 у м. Чернігові, та з пакетом установчих документів ТОВ “Прім”єр-Пластік”, передав ОСОБА_4
В подальшому, в ході спілкування, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про необхідність зустрічі з його помічником на ім’я ОСОБА_1, написавши на аркуші паперу ім’я та номер телефону останнього, який надав ОСОБА_6 При цьому ОСОБА_4, з метою перестороги на випадок викриття його правоохоронними органами за скоєння неправомірних дій, попросив свого знайомого ОСОБА_5, який не був обізнаний про вимагання ОСОБА_4 хабара, але достовірно знав, що ОСОБА_4 являється начальником управління, тобто службовою особою, що займає відповідальне становище, отримати від ОСОБА_6 призначені для нього грошові кошти. ОСОБА_7, ОСОБА_5 був обізнаний, що ОСОБА_6 передається хабар для ОСОБА_4 за сприяння та видачу дозволів на здійснення торгівлі та сума хабара складає 2 000 доларів США.
За вказівкою ОСОБА_4, ОСОБА_6 прибув на вул. Горького у м. Чернігові, де біля адміністративної будівлі “Укрсоцбанку”, приблизно о 12.00, зустрівся з ОСОБА_5 та у салоні автомобіля “ОСОБА_5 – 626“, державний номерний знак НОМЕР_1, передав обумовлену ОСОБА_4 суму хабара в розмірі 2 000 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 15 400 грн.
Після одержання ОСОБА_5 2 000 доларів США, які ОСОБА_5 повинен був передати ОСОБА_4, в м. Чернігові біля будинку № 16 по вул. Пушкіна, він був викритий співробітниками УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області та у нього було вилучено зазначену суму хабара.
Дії ОСОБА_4 були кваліфіковані по ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України, як закінчений замах на одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, хабара у сумі 2 000 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 15 400 грн., поєднаним з його вимаганням.
Дії ОСОБА_5 були кваліфіковані по ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України, як пособництво у закінченому замаху на одержання службовою особою хабара, що займає відповідальне становище.
Обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до висновків органів досудового слідства ґрунтувалось на: заяві ОСОБА_6В.(т.1 а.с.6), копії розпорядження Чернігівського міського голови про призначення ОСОБА_4 на посаду(т.1 а.с.84), положенням про управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради(т.1 а.с.175-177), копією посадової інструкції ОСОБА_4Ю.(т.1 а.с.86-89), копією тимчасового положення №60 від 16.03.2009 року(т.1 а.с.144-149), довідкою Чернігівської міської ради щодо посади ОСОБА_4Ю.(т.1 а.с.85), показаннях свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, вилученими 20.03.2009 року під час огляду кабінету ОСОБА_4, оглянутими та долученими в якості речових доказів заяв ОСОБА_6 про надання дозволів та копіями документів до них, а також бланками управління торгівлі з резолюціями ОСОБА_4Ю.(т.1 а.с.43-72,114-116), вилученим у ОСОБА_6, і долученим до матеріалів справи в якості речового доказу аркуші паперу з написом номера телефону та ім’ям ОСОБА_1(т.1 а.с.26-27,117-118), протоколом огляду, маркування та вручення 20.03.2009 року ОСОБА_6 грошових коштів(т.1 а.с.28-30), речовими доказами грошовими коштами у сумі 2 000 доларів США(т.1 а.с.119-120), висновком судово-хімічної експертизи(т.1 а.с.133-139), листом НБУ в Чернігівській області щодо курсу валют(т.1 а.с.182), копіями договорів між ЗАТ “УМЗ” та ОСОБА_4, ОСОБА_5(т.2 а.с.228,233), протоколом огляду вилученого у ОСОБА_5 телефону(т.1 а.с.31), протоколом огляду вилученого у ОСОБА_4 телефону(т.1 а.с.75), отриманими у ході здійснення оперативно-технічних заходів, і долучених до справи в якості речових доказів відеокасет та оптичних носіїв інформації(т.2 а.с.3-23), роздруківкою оператора мобільного зв’язку ЗАТ “УМЗ”(т.2 а.с.196-197,225-226), а також долученими прокурором у судовому засіданні документами, протоколом допиту свідка ОСОБА_10, протоколами пред’явлення осіб для впізнання свідку ОСОБА_10
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України не визнав та показав, що на посаду начальника управління торгівлі він був призначений 25 або 26 квітня 2006 року, і був ознайомлений зі своїми функціональними обов’язками. Управління торгівлі має ряд повноважень, в тому числі і видавати дозволи на торгівлю. Згідно нового положення при видачі управлінням дозволів на торгівлю необхідні наступні документи:заява, свідоцтво про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, форма №4 з податкової, висновок сес, висновок пожежної служби на початок роботи, свідоцтво про право власності або договір оренди майна. При цьому бувають випадки, що представники сес виїжджають на місце, дають висновок, після чого на місце виїжджають представники МЧС, і до управління приходить пакет документів, а тому представники управління торгівлі на місце торгівлі не виїжджають. Адреса місця, з якого буде проводитись торгівля, береться або з документів суб’єкта підприємницької діяльності, або за документами сес. Якщо у заяві суб’єкта підприємницької діяльності буде вказана одна адреса, а у висновку сес інша, то суб’єкт підприємницької діяльності не отримає дозвіл. При цьому працівники управління перевіряють повноту пакету документів, і якщо всі вони відповідають даній адресі, то видається дозвіл. Перевірка правдивості документів, що надаються суб’єктом підприємницької діяльності, до функції працівників управління не належить. Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють нелегально, то працівники БЕЗ застосовують до них рекет. Приблизно у середині лютого 2009 року рішення про тимчасове положення щодо видачі дозволів було скасоване. Дозволи на торгівлю з середини лютого 2009 року до кінця березня 2009 року управлінням торгівлі не видавались. Проект нового тимчасового положення про видачу дозволів пройшов регуляторну процедуру, і 16.03.2009 року нове тимчасове положення про видачу дозволів було прийнято рішенням виконкому Чернігівської міської ради, яке 26.03.2009 року повинно було бути опубліковане у газеті “Чернігівські відомості”. З 19.02.2009 року по 06.03.2009 року він перебував на лікарняному, однак заїздив на роботу до управління торгівлі. У цей час йому телефонував ОСОБА_6, який представився директором ТОВ “Прім”єр-Пластік”, сказав, що його номер телефону йому дали у виконкомі, і що він хотів проконсультуватись з приводу видачі дозволу на торгівлю. Він сказав ОСОБА_6, що перебуває на лікарняному і порадив звернутись до спеціаліста в управлінні торгівлі. ОСОБА_6 сказав, що хоче зустрітись особисто. Те, що ОСОБА_6 до нього звернувся особисто, його не дивувало, бо підприємці мають право прийти на консультацію до управління, як до відділу видачі дозволів, так і до начальника особисто. Потім, наприкінці лютого 2009 року, або на початку березня 2009 року, йому знов зателефонував ОСОБА_6, просив його про зустріч, і він сказав ОСОБА_6, що перебуває на лікарняному, але після обіду буде на роботі, і він може приїхати до нього. Коли він приїхав в управління, то зустрівся з ОСОБА_6 У ході розмови ОСОБА_6 йому сказав, що він хоче організувати торгівлю продукцією його підприємства у м. Чернігові по вул. Любецькій, і питав, що для цього потрібно. Він йому роз’яснив, які документи йому потрібно для отримання дозволу на торгівлю, і написав перелік документів на аркуші паперу. ОСОБА_7 він ОСОБА_6 пояснив, що на даний момент дозволи не видаються, і що можливо 16.03.2009 року буде рішення виконкому, яке у двадцятих числах набере законної сили, після чого будуть видаватись дозволи. ОСОБА_7 він сказав ОСОБА_6, які документи повинні бути засвідчені у нотаріуса. ОСОБА_6 написав заяву, яка лежала у нього на столі у кабінеті разом з договором оренди по вул. Любецькій. На той час заяви писались у вільній формі. Він побачив, що на договорі не має печатки, про що сказав ОСОБА_6 У першій декаді березня 2009 року, приблизно 13.03.2009 року, йому зателефонував ОСОБА_6 та сказав, що він перебуває у м. Чернігові, і хоче зустрітись, так як привіз договір з печаткою. Наприкінці робочого дня до нього приїхав ОСОБА_6, привіз договір оренди з печаткою та спитав, коли буде прийнято нове положення про видачу дозволів, на що він йому відповів, що на 16.03.2009 року призначено засідання виконкому. 16.03.2009 року він був присутній на виконкомі Чернігівської міської ради. 20.03.2009 року, приблизно о 10.30, до нього телефонував ОСОБА_6 та сказав, що він у м. Чернігові. Він відповів ОСОБА_6, що він може приїхати після 11.00. ОСОБА_6 спитав, чи можливо по другому об’єкту написати заяву та отримати дозвіл на торгівлю на тих же умовах та при такому ж пакеті документів, як він зрозумів, і він ОСОБА_6 відповів, що на тих же умовах необхідно написати заяву. Під час того, як йому телефонував ОСОБА_6, так і після цього, він знаходився на робочому місці, і до нього приходили підприємці. У період з 10.00. до 11.00, до нього звернувся представник фірми по заправних станціях, у якої по семи об’єктах закінчився строк дії дозволів. Представнику цієї фірми він роз’яснив, що на даний час дозволи на торгівлю не видаються, а видаватись будуть тільки після опублікування нового положення. Представник попросив його, щоб документи залишились в управлінні, і щоб працівники управління перевірили, чи всі документи вони принесли. Він написав резолюцію “ОСОБА_11 видати дозвіл” по семи заявах на видачу дозволів. ОСОБА_11 у цей час не було на роботі. Документи цієї фірми він не перевіряв, а залишив у себе, щоб їх передивились спеціалісти. Управлінням заяви від суб’єктів підприємницької діяльності на видачу дозволів приймались до тих пір, коли не набрало законної сили нове положення. Написання ним резолюції “видати дозвіл”, не було вказівкою для порушення законодавства, а було вказівкою для розгляду документів для видачі дозволу. На той час він користувався телефоном “Нокія 8800”, який зламався. Він вийняв чіп з номером НОМЕР_2, і вставив його у другий телефон “Нокія Н 72”, яким користувався 20.03.2009 року. Чи встановлював на цьому телефоні дату та час не пам’ятає. 20.03.2009 року, приблизно о 11.00, до нього на мобільний телефон телефонували, номер був невідомий, а виявилось, що телефонував ОСОБА_5 Він спитав у нього чи це його номер телефону, який записав на аркуш паперу. ОСОБА_5 телефонував йому з приводу працевлаштування дружини, і вони домовились зустрітись біля входу в управління торгівлі. До цього йому телефонував ОСОБА_12, який дав йому телефон ОСОБА_5, який він записав у телефон, який зламався. Він зустрівся з ОСОБА_5 біля входу в управління , з яким говорив про працевлаштування дружини ОСОБА_5 Коли він, після розмови з ОСОБА_5, повернувся до свого кабінету, то по номеру телефону з аркуша паперу зателефонував ОСОБА_5 для перевірки зв’язку. Приблизно о 11.20, до нього прийшов ОСОБА_6, який, коли зайшов до кабінету, то поставив свою барсетку на стіл, і сказав, що хоче написати заяву на дозвіл по другому об’єкту. Він узяв першу заяву ОСОБА_6, яка лежала на столі, і дав ОСОБА_6 в якості зразка. Він спитав у ОСОБА_6, де інші документи, на що він йому відповів, що займається цим питанням. Пакету документів ОСОБА_6 він не перевіряв. Він сказав ОСОБА_6, що необхідно оплатити дві квитанції, та вийшов з кабінету, щоб дізнатись номер розрахункового рахунку, а ОСОБА_6 залишився у кабінеті. Що робив у кабінеті ОСОБА_6 у його відсутність йому невідомо. Він повернувся з Артеменко, яка, подивившись журнал, сказала, що за дозволи необхідно сплатити по 340 грн. за один дозвіл. Він дав ОСОБА_6 на аркуші реквізити банку, до якого необхідно сплатити за дозволи, і у зв’язку з тим, що раніше був підприємцем та проводив оплату у “Укрсоцбанку”, то на аркуші паперу написав ОСОБА_6 адресу “Укрсоцбанку”: вул.Горького,18. При цьому він спитав у ОСОБА_6, як він пересувається по місту, на що ОСОБА_6 відповів, що його возить помічник ОСОБА_5. Він, передаючи аркуш паперу з адресою банку ОСОБА_6, сказав, що помічник покаже де банк. ОСОБА_6, подивившись на аркуш, почав задавити питання, де саме розташований банк, а він, вийшовши зі столу, показав як проїхати, та сказав, що далі покаже його помічник. ОСОБА_6 спитав, коли все буде готове, на що він, розуміючи, що коли прийде ОСОБА_11М та передивиться документи, відповів йому, що це буде пізніше. Він на двох заявах, як і на семи інших заявах, написав “ОСОБА_11 видати дозвіл”, залишив їх на столі, і поїхав по своїх справах. Спочатку він заїхав на СТО, де забрав автомобіль, а після СТО поїхав до своєї знайомої ОСОБА_13, яка є сестрою ОСОБА_14, і проживає по вул. Космонавтів. Коли він їхав на машині за кермом, при цьому рух транспорту був дуже щільний, то йому зателефонував ОСОБА_6, який сказав, що він зустрівся з ОСОБА_5, і що він передає “дві за дві”. Щось йому підказувало, що ОСОБА_6 щось задумав, і він чітко сказав ОСОБА_6, що нічого нікому нетреба передавати. ОСОБА_6 сказав, що необхідний ідентифікаційний код, щоб заплатити по квитанціях, на що він сказав, що код потрібен, і зв"язок перервався. Приблизно о 12.00, він приїхав до ОСОБА_13, де пробув до 13.00. Коли він вийшов від ОСОБА_13 та сів у машину, то йому зателефонував ОСОБА_6 та сказав, що він все поплатив, квитанції відніс, що йому потрібно їхати до м. Київ, і спитав коли все буде готово. Знаючи, що ОСОБА_11 після обіду подивиться документи, відповів, що к 15.00, він може під’їхати. Потім йому було необхідно заїхати до центру “Відродження” домовитись з лікарем щодо консультації його дитини. На стоянці біля центу “Відродження” до його машини підійшли ОСОБА_15 та Бойправ, які представились та запропонували проїхати до УВС області. До нього у машину сів ОСОБА_15, який попросив передати йому телефон, при цьому, при вилученні телефону пойнятих не було. Коли вони приїхали до приміщення УВС області, то піднялись до кабінету на 4 поверсі, при цьому його телефон знаходився у ОСОБА_15 Йому працівники міліції пропонували у чомусь зізнатись, але він відмовився давати пояснення. Потім оглядався його телефон, у якому не було вхідних та вихідних “смс” повідомлень. Вважає, що рішення виконкому щодо нового положення про видачу дозволів набрало законної сили після його оприлюднення у засобах масової інформації. Якщо підприємець хотів написати заяву на отримання дозволу, коли вони не видавались, то заяви з документами приймались та перебували в управлінні торгівлі. Потім, згідно нового положення, підприємці приходили переписували заяви, які реєструвались. Управління торгівлі приймало заяви суб’єктів підприємницької діяльності по їх бажанню, тобто управління йшло на зустріч суб’єктам підприємницької діяльності. Він ОСОБА_6 на аркуші паперу “1 000 доларів“ не писав, і такого не казав. При зустрічах з ОСОБА_6 він хабара від ОСОБА_6 не вимагав. Посприяти ОСОБА_6 у отриманні висновку сес та пожежної служби не обіцяв. ОСОБА_5 отримати грошові кошти від ОСОБА_6 він не просив. Коли він вийшов до машини від ОСОБА_13, то він ніяких “смс” повідомлень нікому не відправляв, і йому “смс” повідомлення не приходили. Він зі свого телефону “смс” повідомлень не видаляв. На телефон ОСОБА_5 “смс” повідомлення з його телефону надходили, так як це робили оперативні працівники міліції не з його телефону, а з іншого носія, при цьому нібито з його телефону, що на даний час технічно можливо. Відносно нього була спланована провокація хабара з боку працівників міліції, що було пов’язано з його депутатського діяльністю, коли він відмовлявся виконувати незаконні прохання посадовців прокуратури Чернігівської області та УВС області. Йому погрожували ці посадовці, а також народні депутати. ОСОБА_6, при наявності у нього документів, міг самостійно написати заяву до управління торгівлі у загальному порядку для отримання дозволу, а якщо він хотів спілкуватись з ним особисто, то це підтверджує, що це була спланована акція з боку УБЕЗ. Коли він спілкувався з ОСОБА_6, то ОСОБА_6 знав, що на той час дозволи не видаються, і якщо б він 20.03.2009 року конкретно спитав би у нього, чи буде готовий дозвіл, то він би відповів, що ні. До 20.03.2009 року він особисто з ОСОБА_15 знайомий не був, однак коли влітку 2008 року у м.Чернігові вирішувалось питання щодо розміщення об’єктів тимчасової торгівлі, то ОСОБА_16 тоді залишав номер телефону ОСОБА_15 для зв’язку “НОМЕР_3”. Він вважає, що ОСОБА_6 дає неправдиві показання, так як мабуть у 2008 році на виробництві була перевірка УБЕЗ, виробництво зупинялось, а потім однією з умов вирішення питання про поновлення діяльності підприємства, було давання йому хабара. Думає, що жовтий папірець, на якому був написаний номер телефону та ім’я ОСОБА_5, узяв ОСОБА_6, так як мабуть перебував в залежності під працівників міліції. Навіщо у цю справу міліції було втягувати ОСОБА_5 пояснити не може. При його зустрічах з ОСОБА_6 ОСОБА_5 присутній не був.
Відповідно до оголошених у судовому засіданні показань ОСОБА_4 в якості обвинуваченого(т.3 а.с.23-25, 26-27,28-31, 32-40, 45-48), ОСОБА_4 вину у пред’явленому обвинуваченні не визнав, заперечував факт вимагання хабара у ОСОБА_6, домовленість з ОСОБА_5 про отримання хабара від ОСОБА_6
Підсудний ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України не визнав та відмовився від дачі показань, однак роблячи заяви, та відповідаючи на запитання учасників процесу, показав, що він не заперечує розмови з ОСОБА_6 по телефону, з якої він зрозумів, що він від ОСОБА_13. Коли ОСОБА_6 відчинив двері його машини, то нічого не казав, а якщо і казав, то собі під ніс або у мікрофон. У його присутності ОСОБА_6 комусь телефонував, і він зрозумів , що він телефонує ОСОБА_13, так як він назвав його ім’я. З ким і про що розмовляв ОСОБА_6 він не чув. Він ОСОБА_6 у машині нічого не казав, так як він йому не знайомий. Він забрав борг та поїхав. Звідки ОСОБА_6 дістав гроші не пам’ятає. Коли ОСОБА_6 підійшов до нього, то у нього було відео, він був проінструктований міліцією, що йому робити. З відеозапису видно, що він на ОСОБА_6 не дивився, і що ОСОБА_6 не зачинив за собою двері. Коли ОСОБА_6 сидів у його машині, то він відвернувся від нього, і з ним взагалі не розмовляв. Він позичив ОСОБА_13 1 500 доларів у 2007 році, а при зустрічі ОСОБА_13 йому сказав, що віддасть 2 000 доларів. Розписки у ОСОБА_13 він не вимагав, так як звичайна розписка, не завірена нотаріально, нічого не значить. Спочатку вони телефонували один одному з приводу повернення грошей, але приблизно через півроку, ОСОБА_13 не відповідав на дзвінки. Він приїздив до матері ОСОБА_17, залишав їй записку зі своїм номером телефону, і це було у 2008 році. Перед цими подіями він зустрічав ОСОБА_13 на початку березня 2009 року у міському саду, де ОСОБА_13 перебував з двома дівчатами. ОСОБА_17 сказав, що стовідсотково поверне гроші через два-три тижні, а тому, коли йому телефонував ОСОБА_6, він був впевнений, що це ОСОБА_13 хоче повернути борг. Місце проживання ОСОБА_13 йому особисто показував колишній начальник ОСОБА_18. Після затримання, працівники міліції говорили йому, щоб він дав показання відносно ОСОБА_4, а ОСОБА_19 казав, щоб він телефонував ОСОБА_4, і сказав, щоб той приїхав та забрав гроші. ОСОБА_19 з його телефону “Самсунг” відправив “смс” повідомлення його знайомим, що гроші у нього, а знайомі відповідали йому. Про будь-які відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 йому відомо не було.
Будучи опитаним 20.03.2009 року ОСОБА_5 пояснив, що позичив 1 500 доларів працівнику ДАІ, який йому їх не повернув. Він розшукував його, їздив до його матері, а при зустрічі боржник обіцяв повернути гроші. 20.03.2009 року йому зателефонував незнайомий чоловік, і сказав під’їхати до “Укрсоцбанку” забрати гроші. Цей чоловік сів до нього у машину, віддав гроші та пішов, а він потім був затриманий працівниками міліції, яким віддав отримані гроші(т.1 а.с.35-38).
З оголошених у судовому засіданні показань ОСОБА_5 в якості обвинуваченого у ході досудового слідства(т.3 а.с.73-86), ОСОБА_5 свою вину у пред’явленому обвинуваченні не визнав, заперечував отримання 2 000 доларів США, як хабара для передачі ОСОБА_4, настоював, що отримані гроші вважав поверненням боргу від чоловіка на ім’я ОСОБА_19.
Допитаний в якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_6, показав, що він разом з ОСОБА_9 є засновником ТОВ “Прім”єр-Пластік”, яке займається продажем поліетиленових пакетів. З січня 2008 року товариство розпочало свою діяльність у м. Чернігові. ОСОБА_20 проаналізували ситуацію, де розпочати виробництво, і оптимальним варіантом був м. Чернігів у зв"язку з економічними показниками. Наскільки пригадує, організацією діяльності товариства у м. Чернігові займався ОСОБА_9 Товариство орендувало цех по вул. Квітневій, де вироблялись пакети. У зв"язку з кризою, вони вирішили продавати пакети у м. Чернігові. Він з"ясував, що для продажу пакетів необхідно дозвіл на торгівлю, який видається управлінням торгівлі, начальником якого є ОСОБА_4 На початку лютого 2009 року він намагався з"язатись зі ОСОБА_4 по телефону, але не зміг. Другий раз, коли він приїхав попутно у м. Чернігів, так як були ще справи, він телефонував ОСОБА_4, з яким домовився про зустріч. ОСОБА_21, коли він прийшов в управління торгівлі, то ОСОБА_4 не було. У одному з кабінетів, він поцікавився питанням з приводу отримання дозволу на торгівлю, і його направили у інший кабінет, де жінка йому надала роз"яснення, і він записав перелік документів. Потім підійшла ще одна жінка, як він зрозумів, секретар ОСОБА_4, і разом з нею він пішов писати заяву на дозвіл на торгівлю. Обставин написання заяви не пам’ятає, але він телефонував ОСОБА_4 та сказав, що написав заяву, а ОСОБА_4 сказав, що йому зателефонує. Заяву він залишив у секретаря. З приводу обмежень у отриманні дозволу йому нічого не казали. ОСОБА_22 деякий час він знов був у м. Чернігові, так як приїхав у інших справах, і телефонував ОСОБА_4, який йому не телефонував. У цей день, він після обіду зустрівся зі ОСОБА_4, суть розмови з яким, зводилась до того, що він спитав, що потрібно для отримання дозволу. ОСОБА_4 сказав йому, які необхідні документи:заява, статут, довідки сес, пожежників, договір оренди приміщення, де буде проводитись торгівля. ОСОБА_4 спитав у нього, чи вирішує він всі питання свого підприємства, на що він відповів, що вирішує всі питання. ОСОБА_4 сказав йому, якщо будуть проблеми з сес та пожежниками, то він допоможе їх вирішити, якщо вони домовляться. Він спитав у ОСОБА_4 чи можливо отримати тимчасовий дозвіл, на що ОСОБА_4 сказав, що зараз неможливо, однак буде засідання міськради по питанню видачі дозволів. Наскільки він пригадує, то вони домовились зустрітись після цього засідання, дати проведення якого, зараз не пам’ятає. Для себе він тоді зрозумів, що ОСОБА_4 йому натякнув на його особисту зацікавленість. На той час у нього питання звертатись до міліції не було, бо він вирішив не задавати собі зайвих проблем. Чи обговорювалось питання отримання дозволу з ОСОБА_9 не пам’ятає. Після дня проведення засідання міськради, приблизно у середині березня, він приїхав в управління торгівлі. Він зустрівся зі ОСОБА_4, яки сказав, що на даний час він вирішує всі питання по видачі дозволу, так як міськрада надала йому такі повноваження. Він поцікавився скільки буде коштувати видача дозволу по вул. Любецькій, на що ОСОБА_4 написав на папері "1000" та знак долара. Цей невеликий папірець ОСОБА_4 узяв у себе на столі. Він також спитав про дозвіл по вул. Квітневій,23, на що ОСОБА_4 сказав, що можливо отримати дозвіл на тих же умовах, що і по вул. Любецькій. Куди дів ОСОБА_4 той папірець не знає, але йому його не давав. Коли він спитав у ОСОБА_4, коли він може отримати ці дозволи, то ОСОБА_4 відповів, що хоч завтра. Після цієї розмови вони домовились зустрітись 20 березня. Чи казав йому ОСОБА_4 писати заяву на отримання дозволу на інший об"єкт не пам’ятає. З цієї бесіди зі ОСОБА_4 він зрозумів, що за гроші можливо отримати дозвіл сьогодні чи завтра, і не потрібно отримувати довідки пожежників та сес. ОСОБА_9 сказав, що отримання дозволу на таких умовах їм не підходить.
20 березня, приблизно о 09.00, він приїхав у м. Чернігів, де його зустрів ОСОБА_5 Він хотів відмовитись від давання хабара та отримання дозволу, але коли зателефонував ОСОБА_4 та поговорив з ним, остаточно упевнився, що варіантів отримати дозвіл без грошей нема. Він зателефонував ОСОБА_9, з яким обговорили ситуацію, і вирішили звертатись у міліцію.
У міліції, він звернувся до чергового, якому все розповів, і до нього вийшов якийсь чоловік, прізвища якого не пам"ятає. Він йому все усно розповів, що ОСОБА_4 вимагає у нього гроші за отримання дозволу, що зайняло декілька хвилин. Потім він написав заяву, яка була невеликою, приблизно на сторінку. Він писав ще якісь документи, але які саме не пам’ятає. Писав довге пояснення, але скільки часу його писав, не пам’ятає. Хтось з співробітників міліції заніс у кабінет гроші, номери яких переписали у протокол. Йому видали двадцять купюр по сто доларів. Наскільки пригадує, купюри поштампували, та віддали йому у руки, і гроші він поклав у барсетку. Все це зайняло від п"яти до п"ятнадцяти хвилин. Йому дали барсетку та показали якою стороною її носити. Всі присутні були у цивільному одязі, і тому він не міг відрізнити пойнятих. Потім йому сказали їхати до ОСОБА_4 В міліції все зайняло, наскільки пам’ятає, приблизно одну годину.
Він приїхав в управління торгівлі, котра була година не пам’ятає, і зайшов до кабінету ОСОБА_4 Барсетку він поставив на стіл відповідно до інструкцій працівників міліції, яку за ОСОБА_4 не переміщував, але один раз поправив. Він здогадувався, що у нього є відеокамера. ОСОБА_4 при цій зустрічі виходив з кабінету, і ходив за аркушем паперу до секретаря. У кабінеті він написав заяву на видачу дозволу по вул. Квітневій,23, яку писав з заяви на видачу дозволу по вул. Любецькій. ОСОБА_4 узяв невеликий папір у себе на столі, записав номер телефону та ім"я ОСОБА_5, сказав, що для отримання дозволу з ним необхідно зустрітись, а також дав йому реквізити на двох відрізках від аркушу паперу формату А-4, по яким необхідно було заплатити офіційно. Потім цей папірець у нього вилучили працівники міліції. ОСОБА_4 підійшов до вікна та показав, де найближчий банк, наскільки пам’ятає це був "Укрсоцбанк". Потім він пішов сплачувати офіційні платежі, і по дорозі до "Укрсоцбанку" він зателефонував ОСОБА_5, представився, сказав своє ім"я ОСОБА_6, що він від ОСОБА_4, що йому необхідно з ним зустрітись, і що він їде до "Укрсоцбанку". ОСОБА_5 сказав, що туди під"їде, сказав марку та колір його машини, наскільки пригадує серебриста "Мазда". Коли до банку під"їхала схожа машина, він зателефонував ОСОБА_5, який сказав, що під"їхав. Він сів у машину ОСОБА_5 на переднє сидіння, та зачинив за собою двері. Він привітався, сказав, що він телефонував. Він зателефонував ОСОБА_4, сказав, що він зустрівся з ОСОБА_5, і що передає йому гроші, як вони домовились, а саме сказав "як домовились дві тисячі за місце". При цьому ОСОБА_5 чув, що він казав, а також він говорив ім"я та по батькові ОСОБА_4 Наскільки пригадує ОСОБА_4 сказав, що добре. Він дістав гроші, які були зігнуті навпіл, з барсетки. ОСОБА_5 поклав гроші поряд з собою, не у кишеню, і не у бардачок. Коли він передавав гроші ОСОБА_5, то ніякого опору з боку ОСОБА_5 не було, чи перераховував гроші ОСОБА_5 не пам"ятає. ОСОБА_5 він не казав, що гроші передає для ОСОБА_4, бо і так все було ясно. Потім він вийшов з машини ОСОБА_5, сів у машину до ОСОБА_5, і наскільки пригадує зателефонував ОСОБА_4, спитавши у нього, коли можна забрати дозволи, на що ОСОБА_4 відповів, що дозволи можливо забрати сьогодні приблизно о 15.00, або після 15.00. Потім він заплатив офіційні платежі, вказавши у квитанції код жінки, так як він свого ідентифікаційного коду не мав. Потім він зателефонував працівнику міліції. У ввечері він довго чекав у міліції, пробув там приблизно до 23.00, а потім його ще допитував слідчий прокуратури.
Дозволи він не отримав, бо наскільки пригадує він телефонував працівнику міліції, який сказав, що нема сенсу їхати за дозволами. Він думає, що дозволи отримати нереально у зв"язку з цими подіями. Наскільки пам’ятає квитанції завіз в управління торгівлі. На даний час підприємство працює, однак у м. Чернігові продукція не продається, вони працюють тільки під замовлення, необхідність роздрібної торгівлі відпала.
Договір оренди по вул. Квітневій,23 укладав ОСОБА_9, а по вул. Любецькій,45, він телефонував по об"яві у газеті та зустрічався з представником. Приміщення по вул. Любецькій це бокс, і не є приватним будинком. Текс договору оренди по вул. Любецькій надавав представник. У документах, вказуючи вул. Квітнева, він не дописав літеру "а", це технічна помилка, а по вул. Любецькій він адресу переписав з договору оренди. На його погляд дві тисячі, це хабар за дозволи. У ході спілкування ОСОБА_4 не відмовлявся йому допомогти. На перше судове засідання йому прийшла повістка, він зателефонував працівнику міліції, якому повідомив, що його викликають до суду. Працівники міліції, один з них на ім"я ОСОБА_9, а другий на ім"я ОСОБА_9, привезли його до суду. Кому з них він телефонував не пам’ятає. З ними він познайомився 20 березня, і тоді вони дали номер свого мобільного телефону, який був записаний на папері, а номер ОСОБА_9 записаний у його мобільному телефоні. Номер телефону ОСОБА_9 не міг появитись у нього до 20 березня, і він не міг спілкуватись з ними раніше. У розмові зі ОСОБА_4 він спитав щодо можливості отримання другого дозволу, щоб дізнатись, чи потрібно ще одна тисяча доларів, чи можливо отримати два дозволи за одну тисячу доларів, при цьому економічної необхідності у другому складі для продажу продукції товариства не було. Чи обговорював він з ОСОБА_9 питання необхідності другої точки для продажу не пам’ятає.
Відповідаючи на запитання суду, свідок показав, що коли ОСОБА_4 йому сказав, що питання про видачу дозволів буде розглядатись у міськраді, то він зрозумів, що це з приводу тимчасових дозволів. Віддавши дві тисячі доларів та заплативши офіційний платіж, він сподівався отримати дозволи 20 березня. Вважає, що саме йому вже не видадуть дозволи у зв"язку з цими подіями.
Свідок ОСОБА_23 йому не знайомий. Після пред’явлення йому його заяви(т.1 а.с.6), ОСОБА_6 показав, що час реєстрації його заяви у Чернігівському міському відділі міліції о 10.30 20.03.2009 року відповідає дійсності, саме тоді він вперше звернувся до правоохоронних органів, і до 20.03.2009 року він нікому не повідомляв про вимагання хабара ОСОБА_4, можливе лише про це казав ОСОБА_9 Після пред’явлення ОСОБА_6 протоколу огляду та вручення грошових коштів(т.1 а.с.15-21), ОСОБА_6 показав, що йому здається, що він був присутній при огляді та врученні грошових коштів, здається, що у його присутності перераховували та помітили гроші, а коли працівники міліції дали йому гроші, то він зігнув їх навпіл та поклав у барсетку. При цьому, мабуть, у його присутності розпечатали конверт, з якого дістали гроші та дали йому. Пойнятих при врученні грошей він не пам’ятає, так як було декілька людей, і він не може сказати, хто з них був пойнятими.
Як вбачається з протоколів допиту в якості свідка ОСОБА_6В.(т.1 а.с.187-193), які були оголошені у судовому засіданні, свідок ОСОБА_6 показав, що неодноразово телефонував ОСОБА_4, зустрічався з ним, написав заяву про отримання дозволу по вул. Любецькій,45. Зустрівшись зі ОСОБА_4 11.03.2009 року, ОСОБА_4 йому пояснив, що видати тимчасовий дозвіл на торгівлю він не може, так як це питання буде вирішуватись 16.03.2009 року на виконкомі міської ради. 17.03.2009 року ОСОБА_4 у нього вимагав 2 000 доларів за отримання двох дозволів. 20.03.2009 року, зранку, після розмови зі ОСОБА_4, з метою викриття ОСОБА_4, він вирішив звернутись до правоохоронних органів та прибув до УМВС України в Чернігівській області, де написав відповідну заяву. Працівниками міліції йому було вручено 2 000 доларів США та барсетка. При зустрічі, ОСОБА_4 написав на папірці “НОМЕР_7 ОСОБА_1”, дав йому , і пояснив, що для виконання умов отримання дозволів йому необхідно зустрітись з вказаним чоловіком і передати йому 2 000 доларів США. ОСОБА_20 домовились, що після передачі ОСОБА_1 2 000 доларів США та сплати послуг за видачу дозволів, з квитанціями він повинен прийти до ОСОБА_4 за дозволами. Потім він передав 2 000 доларів ОСОБА_1, після чого, у ході розмови ОСОБА_4 йому повідомив, що дозволи він може забрати приблизно о 15.00. Про те, що приміщення по вул.Любецькій розташоване фактично за №46-Д він не знав, а при написанні заяви про отримання дозволу на торгівлю по вул. Квітневій, у частині нумерації 23 чи 23-а, він технічно допустив помилку. Що стосується віднесення вул. Квітневої до території м. Чернігова чи до території району, то йому пояснювали, що вул. Квітнева входить у межі території м. Чернігова.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 показала, що працює в управлінні торгівлі з 1981 року, а з 1986 року на посаді головного спеціаліста. У її обов’язки входить:видача дозволів на розміщення стаціонарних об’єктів торгівлі, робота зі всіма документами, скаргами, які відносяться до видачі дозволів. При видачі дозволів на торгівлю управління керувалось рішенням №139, яким було затверджено положення про видачу дозволів. Однак, відповідно до рішення Київського апеляційного суду, рішення №139 втратило чинність. Рішення Київського апеляційного суду надійшло до міськради 23 лютого, і дозволи з цього часу не видавались. На той час, для отримання дозволу на торгівлю, коли громадянин звертався до управління, працівники управління надавали йому інформацію, які потрібно документи для видачі дозволу. Треба було написати заяву довільної форми, надати свідоцтво про реєстрацію, статутні документи, державний акт приймальної комісії про закінчення будівництва, чи дозвіл пожежників і висновок санстанції, та інші документи. Потім представник підприємства приносить пакет документів, які працівники управління переглядають, і здають їх на реєстрацію у приймальню, а потім ці документи йдуть на розгляд начальника, який пише резолюцію видати дозвіл. Потім ці документи повертаються до її відділу, вони готовлять дозвіл, який підписує начальник, і дозвіл видається особі, яка просила його видати. Якщо якогось документа нема, то працівники відділу вказують, яких документів нема, а на реєстрацію документи не передаються. Суб’єкти господарювання мають право звертатись до начальника, але документи все рівно переглядають працівники відділу, і вказують яких документів нема. Відповідність заяви даним у документах вони перевіряють, але за достовірність даних відповідає суб’єкт. Прізвище ОСОБА_6, назва ТОВ “Прім”єр-Пластік” їй не відомо. Якщо б 20 березня 2009 року їй надійшла заява на видачу дозволу, договір оренди, квитанція, і була б віза керівника про видачу дозволу, то вона повернула б керівнику ці документи та не видала б дозвіл, так як 20 березня 2009 року, і взагалі на той час, управлінням документи не реєструвались і дозволи не видавались. Після прийняття 16 березня 2009 року нового рішення №60, яке набуло чинності 26 березня 2009 року, вони почали видавати дозволи. На 20 березня 2009 року документи не реєструвались, дозволи не видавались, і за згодою суб’єкта документи були на зберіганні у відділі, що відбувалось до вступу в дію нового положення. Начальник мав право узяти пакет документів, і передати їх до її відділу. На дозволі начальник пише її прізвище тому, що саме вона займається видачею дозволів. Якщо б до начальника поступили документи, але якогось документу не хватало, то вона б сказала, що нема повного пакету документів, і дозвіл би не видавався. Юридична особа могла сплатити кошти за дозвіл готівкою через банк, і у квитанції треба, щоб було вказано хто платник та за що сплачено: за розміщення об’єкта торгівлі. 16 чи 17 березня 2009 року їй стало відомо про прийняття нового положення, і що воно вступає в силу після його опублікування, про що їй сказав юрист. Відповідно до нового положення, було встановлено форму заяви на отримання дозволу, яка складалась не у довільній формі. Суб’єкти, які залишили документи на зберігання, коли положення вступило у силу, писали нові заяви для отримання дозволів відповідно до нового положення. До обіду 20 березня 2009 року вона на роботі не знаходилась. У 2008 році, 2009 році, вона дозволів на торгівлю без довідок пожежників та сес не видавала, і їй не відомо, щоб інші працівники видавали такі дозволи. Реквізити, куди платити за дозволи, в управлінні давались на розпечатаних заготовках. Управління видавало дозволи на право торгівлі на території міста, при цьому працівники управління дивились дозвільні документи:пожежників, санстанції, документи БТІ, а якщо дозвіл виданий на об’єкт, який знаходиться у Чернігівському районі, то дозвіл немає сили. Якщо підприємство зареєстровано не у м. Чернігові, а бере дозвіл на торгівлю у м. Чернігові, і у них є всі документи, то підприємство стає на облік у податковій м. Чернігова, звідки приносять до управління довідку, після чого управління видає дозвіл на торгівлю.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19, який працює оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області, показав, що працює в органах внутрішніх справ з 1998 року. 20 березня 2009 року він перебував на робочому місці, і його викликали до начальника, у кабінеті якого було двоє працівників департаменту та невідомий йому чоловік, який представився керуючим ТОВ “Прім”єр-Пластік” м. Києва. Працівники департаменту знаходились у кабінеті начальника у зв"язку з перевіркою райвідділу, а не у зв’язку з цією справою. Він розповів, що ОСОБА_4 вимагає з нього хабар у сумі дві тисячі доларів. Чоловіку запропонували написати заяву по даному факту, на що він погодився, і йому видали гроші. Він зайнявся поміткою цих грошей та складенням протоколу. У кабінеті він помічав гроші спеціальним олівцем та спецзасобом "світлячок" у присутності пойнятих, яких з вулиці запросив інший працівник, а крім того, був присутній громадянин, який звернувся до них, і який розписався у протоколі, що йому вручені гроші. Час проведення цієї дії він не пам’ятає, але це відображено у документах, і відповідає дійсності. Потім громадянин вийшов, а він залишився у кабінеті. Потім він разом з працівниками департаменту поїхав на затримання при передачі цих грошей на вул.Коцюбинського, але потім їм надійшла інформація, що передача грошей відбудеться у іншому місці, у районі "Укрсоцбанку". ОСОБА_20 безпосередньо спостерігали за заявником, який побувши у автомобілі "ОСОБА_5" від трьох до п"яти хвилин, сів у свій автомобіль. Потім автомобіль "ОСОБА_5" почав рухатись та зупинився на вул. Пушкіна, а їм стало відомо, що гроші передані та знаходяться у цьому автомобілі. При перевірці документів, водієм автомобіля "ОСОБА_5" виявився ОСОБА_5 ОСОБА_20 почали проводити огляд, спитали у ОСОБА_5 чи є у нього грошові кошти, на що він відповів, що так, та дістав з під пасажирського сидіння долари, які були звернуті навпіл. На питання звідки у нього ці гроші, ОСОБА_5 відповів, що йому тільки що повернули борг. ОСОБА_5 було запропоновано проїхати на пр. Перемоги,74, проти чого він не заперечував. У кабінеті проводився огляд із застосуванням відеозапису у присутності пойнятих. При огляді, ОСОБА_5 виклав все, що у нього було у кишенях, і виклав телефони. Йому постійно надходили "смс" повідомлення від ОСОБА_4 ОСОБА_5 не міг конкретно відповісти, що це за повідомлення. Потім він приймав пояснення у ОСОБА_5, який пояснив, що гроші йому повернули як борг, який виник понад три роки тому. Потім був доставлений ОСОБА_4
Відповідаючи на запитання учасників процесу захисника та підсудних свідок показав, що о котрій годині до управління прийшов ОСОБА_6 не знає, оскільки його зустрів інший співробітник. До начальника ОСОБА_16 він зайшов з 10.00 до 11.00. Настоював, що він помічав гроші при пойнятих, у протоколі вказував початок всіх дій з моменту перебування пойнятих, і з цього часу, як він поставив час у протоколі, ОСОБА_6 та пойняті вже перебували у кабінеті. Він представився пойнятим, попросив вказати їх прізвища, адресу проживання, роз’яснив, що вони присутні при помітці грошей, роз’яснив їм права. Потім він узяв олівець та на кожній купюрі у присутності пойнятих поставив знак "ікс" та обробив купюри спецзасобом "світлячок", після чого узяв лампу, і показав, як цей порошок світиться. Був контрольний зразок, на аркуші паперу він поставив "ікс", помазав його "світлячком", і запакував у конверт, на якому пойняті розписались. Після чого пойняті розписались у протоколі. Він віддав гроші ОСОБА_6, перевернув протокол та поставив час. У пойнятих, документів, що підтверджували їх особу, не було. Час, який витрачений на ці дії, відповідає часу вказаному у протоколі, але потім свідок уточнив, що 10.45 - це початок дії, коли зайшли пойняті з ОСОБА_6, і вся дія продовжувалась десять - п’ятнадцять хвилин, а пойнятим він дав можливість ознайомитись з протоколом. Номера купюр пойнятим не диктував, і кожну купюру з протоколом не звіряв. Рішення про затримання ОСОБА_5 приймав не він. Після затримання, ОСОБА_5 було запропоновано все викласти на панель автомобіля. Він телефонів у ОСОБА_5 не забирав, і телефони у нього виявились при огляді телефонів у час, який вказаний у протоколі. Гроші знаходились у автомобілі ОСОБА_5 Рішення про перенесення огляду до управління прийняли працівники департаменту. Коли проходив огляд грошей, то телефон ОСОБА_5 знаходився на столі, і на нього приходили повідомлення. Ці повідомлення приходили у проміжок часу закінчення відеозапису та складення протоколу. Він доповів начальнику ОСОБА_24, що надходять повідомлення від ОСОБА_4, які він читав, і ОСОБА_24 дав вказівку відповідати на повідомлення. Він на свій розсуд почав відповідати, і текстівку, яку вже зараз не пам’ятає, він направляв у зв’язку з цими повідомленнями. Потім він ввечері в управлінні побачив ОСОБА_4 У протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_5 час вказаний, і він відповідає дійсності. При огляді телефону ОСОБА_5 був ОСОБА_5 та пойняті. Протокол огляду телефону він складав вперше. Якщо "смс" повідомлення прочитане, то воно автоматично зберігається у паці "прийняті". Чому він не відобразив, чи відкриті, або закриті повідомлення, може пояснити тим, що такий протокол складав вперше. Він зустрічався з ОСОБА_5 у ізоляторі тимчасового утримання у зв"язку з тим, що проводились розшукові заходи, ОСОБА_5 пропонувалось визнати вину, написати явку, тобто з ним хотіли провести бесіду, що можливо йому є щось додати, розповісти, зізнатись. Слідчому про відвідування ОСОБА_5 відомо не було. Оперативним шляхом було встановлено прізвище боржника, на якого вказував ОСОБА_5, а слідчий навіть встановив його прізвище, ім"я та по батькові, місце його проживання. На даний час його прізвище він не пам’ятає, але він виїхав за межі м. Чернігова, і далі вони його не шукали. ОСОБА_5 ще казав, що цей боржник працював у ДАІ. Де знаходився телефон ОСОБА_25 до огляду не знає, і хто йому передав його телефон не пам’ятає.
Відповідаючи на запитання прокурора свідок показав, що повідомлень у телефоні ОСОБА_4 не було. При складенні протоколу огляду телефону, дата у телефоні була 2008 рік, і тому він її виправив.
Будучи допитаним у ході досудового слідства в якості свідка ОСОБА_19, показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що 20.03.2009 року до УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області з заявою про вимагання хабара ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_6 У присутності пойнятих були промарковані хімічною речовиною та вручені ОСОБА_6 для передачі в якості хабара 2 000 доларів США та технічні засоби. У ході здійснення оперативних заходів було встановлено, що ОСОБА_6 передав гроші ОСОБА_5, який був затриманий, і видав працівникам міліції 2 000 доларів США. У приміщенні УМВС області у ОСОБА_5 були вилучені два мобільні телефони, під час огляду яких, на мобільний телефон ОСОБА_5 “Нокія 6300” стали надходити “смс” повідомлення, відправником яких був ОСОБА_4 Оскільки місце знаходження ОСОБА_4 було невідоме, а також, що ОСОБА_4 не знав про затримання ОСОБА_5, було прийнято рішення про необхідність утримання зв’язку зі ОСОБА_4 шляхом надсилання з телефону ОСОБА_5 "смс" повідомлень. Ним, у період з 12.00 до 13.00 з мобільного телефону ОСОБА_5 на мобільний телефон ОСОБА_4 було направлено ряд “смс” повідомлень.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_26 показала, що в управлінні торгівлі міськвиконкому працювала з 2005 року по липень 2009 року на посаді головного спеціаліста відділу послуг та підприємництва. У її функціональні обов’язки входило займатись документообігом управління, друкувати різні тексти, а взагалі вона виконувала обов’язки секретаря. Спеціалісти управління приносили їй заяви на видачу дозволів на реєстрацію у електронному реєстрі, а вона їх реєструвала та надавала ці документи на резолюцію начальнику управління ОСОБА_4, який ставив резолюцію, після чого вона ці документи заносила спеціалістам, які готовили дозвіл. Спеціалісти управління могли особисто забирати документи з резолюцією ОСОБА_4 та віддавати їй для реєстрації. Наприкінці лютого 2009 року ОСОБА_4 перебував на лікарняному. При яких обставинах вона не пам’ятає, але якогось чоловіка, у той час вона направляла до кабінету видачі дозволів. Їй телефонував ОСОБА_4 та просив, щоб вона підказала підприємцю, як написати заяву на видачу дозволів. Підприємець написав заяву, яку просив передати ОСОБА_4 Заява лежала на її столі, а коли прийшов ОСОБА_4, то вона йому передала заяву, при цьому ОСОБА_4 сказав, що заяву реєструвати непотрібно. Спочатку підприємець приніс заяву, а потім до неї додавались документи, які мабуть приєднував до заяви ОСОБА_4 Після кінця лютого 2009 року, вона ще бачила цього підприємця, коли він приходив до ОСОБА_4, але у зв’язку з чим не знає. Їй та працівникам управління було відомо номер мобільного телефону ОСОБА_4, і вона цей номер нікому не давала. Їй відомо, що дозволи на торгівлю, управлінням наприкінці лютого та березні 2009 року не видавались, бо діяло рішення суду, яким було заборонено видавати дозволи. Всі співробітники управління чекали рішення Чернігівської міської ради, після якого повинні були видаватись дозволи, приблизно наприкінці березня 2009 року. Коли саме почали видавати дозволи вона не пам’ятає. Форма заяви на видачу дозволу на торгівлю у зв’язку з новим рішенням Чернігівської міської ради змінилась.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15, який працює оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області, показав, що 20.03.2009 року, він знаходився у кабінеті начальника управління ОСОБА_16, де були присутні співробітники департаменту по боротьбі з економічною злочинністю з м. Києва, з якими необхідно було їхати на перевірку підрозділу у м.Новгород-Сіверський. Потім, приблизно о 10.00, начальник з кимось поговорив по телефону, і сказав йому піти на перший поверх та зустріти чоловіка. Як потім з’ясувалось прізвище чоловіка було ОСОБА_6, з яким він зайшов до кабінету начальника. У кабінеті начальника управління ОСОБА_6 розповів, що начальник управління торгівлі ОСОБА_4 вимагає у нього хабар у сумі 2 000 доларів США за видачу дозволів на торгівлю. ОСОБА_6 у кабінеті начальника управління написав заяву, а він розписався про прийняття заяви. Розповідь та написання заяви ОСОБА_6 зайняло приблизно 10 хвилин. Потім ОСОБА_6 залишився у кабінеті начальника, а він поїхав реєструвати заяву до Чернігівського міського відділу міліції, що зайняло приблизно 30 хвилин. Що у цей час робив ОСОБА_6 йому невідомо. Коли він повернувся до управління, то заяву віддав начальнику та залишався у своєму службовому кабінеті. Після обіду начальник йому сказав, щоб він поїхав та “забрав” ОСОБА_4 біля центру “Відродження” Він та інший працівник запропонували ОСОБА_4 проїхати до УМВС України в Чернігівській області, на що він добровільно погодився. Ніяких пояснень у ОСОБА_4 він не отримував. Ввечері він відвозив ОСОБА_4 до прокуратури Чернігівської області. Хто отримував пояснення у ОСОБА_6 не знає. Чи супроводжували працівники міліції ОСОБА_6 з грошима до управління торгівлі не знає. 20.03.2009 року здійснювалась оперативно-розшукова діяльність по заяві ОСОБА_6, у ході якої, відповідно до ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” були застосовані технічні засоби. У протоколі про результати здійснення оперативно-технічного заходу від 23.03.2009 року він послався на ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, і все у протоколі від 23.03.2009 року відповідає дійсності, при цьому оперативно-розшукова справа заводилась 14.07.2008 року за ч.2 ст.368 КК України. Оперативно-розшукова справа заводилась і відносно ОСОБА_5 До 20.03.2009 року він з ОСОБА_6 знайомий не був. Номер мобільного телефону “НОМЕР_3” йому не відомий. Він був присутній при огляді кабінету ОСОБА_4, у ході якого вилучались заяви ОСОБА_6 у двох примірниках з копіями документів та резолюцією ОСОБА_4 “надати дозвіл”, а також заяви ТОВ “Іфіда” про видачу дозволів, які лежали на столі у ОСОБА_4 Щодо оперативно-розшукових заходів з розшуку працівника ДАІ йому нічого не відомо. Відповідно до ст.63 Конституції України відмовився назвати номер свого мобільного телефону.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показав, що являється депутатом Чернігівської міської ради, і його офіційним помічником є ОСОБА_5, з яким він перебуває у дружніх відносинах. Зі ОСОБА_4 у нього нормальні відносини у зв’язку з депутатською діяльністю. Близьких відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не було. ОСОБА_5 не знав номер мобільного телефону ОСОБА_4, і приблизно за три доби до цих подій, він дав ОСОБА_5 номер мобільного телефону ОСОБА_4 ОСОБА_5 звертався з проханням працевлаштувати його дружину, а він з цього питання звертався до ОСОБА_4 Він, за три - п’ять днів до цих подій, телефонував ОСОБА_4 та сказав, щоб він відповів на дзвінок ОСОБА_5, і при цьому продиктував ОСОБА_4 номер мобільного телефону ОСОБА_5 Чи записав ОСОБА_4 номер телефону ОСОБА_5 сказати не може, так як у той момент ОСОБА_4 не бачив. Між депутатами міської ради не прийнято, щоб інший депутат давав доручення помічнику іншого депутата. ОСОБА_5 користується мобільним телефоном так, що у нього завжди 6-7 невідкритих “смс” повідомлень. Йому відомо, що ОСОБА_5, коли працював на товаристві “Вена”, позичав гроші у сумі 1 500 чи 2 000 доларів США ОСОБА_19, який працював у ДАІ. Як ця позика була оформлена не знає. ОСОБА_5 розповідав йому, що цей ОСОБА_19 позичав гроші не тільки у нього, а і у начальника ДАІ. ОСОБА_5 дізнався у командира взводу ДАІ прізвище ОСОБА_19, який на той час вже у ДАІ не працював, і їздив до ОСОБА_19 додому. ОСОБА_17 дома не було, а матір ОСОБА_17 сказала ОСОБА_5, що вона не знає, де проживає ОСОБА_19, бо він “набрався” боргів, і ховається від кредиторів. Потім йому ОСОБА_5 більше про це не розповідав, але йому відомо, що цього ОСОБА_19 шукала міліція, так як на ОСОБА_19 були заяви громадян. Крім того, начальник ДАІ Шкурко казав йому, що ОСОБА_19 позичив у нього гроші і не повернув.
Додатково допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показав, що він раніше працював в органах внутрішніх справ, в тому числі заступником начальника оперативно-технічного відділу УМВС України в Чернігівській області. Технічно можливо передати з мобільного телефону однієї особи “смс” повідомлення на мобільний телефон іншої особи, щоб власник першого телефону про це не знав. ОСОБА_7 технічно можливо з першого телефону відправити “смс” повідомлення на другий телефон, а потім, щоб власник другого телефону отримав це “смс” повідомлення, відправив “смс” повідомлення власнику першого телефону, при цьому власник першого телефону про це не буде знати. Це можливо, як через оператора мобільного зв’язку, написавши заяву про втрату картки з номером, внаслідок чого оператором видається нова картка з тим же номером, а крім цього це можливо зробити за допомогою комп’ютера та Інтернету. Якщо “смс” повідомлення відправляти у такому випадку за допомогою комп’ютера через спеціальну програму, то “смс” повідомлення у телефоні не залишаються, а якщо відправлять “смс” повідомлення з дублюючої картки, то “смс” повідомлення у телефоні залишаються. Під час проходження ним служби таких завдань перед відділом керівництво не ставило, але технічно зробити це можливо. ОСОБА_7 дії, без санкції суду, незаконні, і якщо працівники міліції будуть вчиняти такі дії, то це будуть незаконні дії.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_27 показала, що їй належить частина території по вул. Квітнева,23-А, частину якої орендує підприємство “Прім”єр-Пластік”, яке займалось виробництвом поліетиленових пакетів. Про неприємності підприємства “Прім”єр-Пластік” їй відомо, але робота на ньому була у три зміни, і продукція реалізовувалась нормально. Договір оренди між нею та підприємством “Прім”єр-Пластік” укладався у 2008 році, який від “Прім”єр-Пластік” підписував директор ОСОБА_9 ОСОБА_6 це інший засновник ТОВ “Прім”єр-Пластік”, і він також інколи приїздив. Наприкінці 2008 року у ТОВ “Прім”єр-Пластік” виникли неприємності, виробництво було закрито приблизно на два тижні, і були перевірки. Хто саме перевіряв ТОВ “Прім”єр-Пластік” не знає, може УБЕЗ, або якийсь інший підрозділ міліції. Коли закінчилась перевірка, то у неї була поверхова розмова з директором ТОВ “Прім”єр-Пластік”, що вони вирішили всі питання, і знову розпочинають працювати у три зміни. Приміщення по вул.Квітневій,23-А знаходиться на території с.Новий Білоус Чернігівського району, і у договорі оренди було вказано, що приміщення по вул. Квітневій,23-А знаходиться на території Чернігівського району. ОСОБА_20 пояснювала засновникам ТОВ “Прім”єр-Пластік”, що у зв’язку з тим, що приміщення знаходиться на території Чернігівського району, то будь-які питання щодо отриманні дозволів на виробництво на території району вирішуються скоріше ніж у м.Чернігові. Дозвіл на виробництво засновники ТОВ “Прім”єр-Пластік” брали у місті, не дивлячись на те, що дозвіл у районних органах буде отримати скоріше і дешевше. Обставин отримання ТОВ “Прім”єр-Пластік” дозволу на реалізацію продукції не знає. У засновників ТОВ “Прім”єр-Пластік” намірів продавати продукцію з її складу не було, у підприємства були укладені договори з “Укрзалізницею”, фірмою “Вена”, і вони не займались дрібною реалізацією продукції, а крім того, якщо б ТОВ “Прім”єр-Пластік” займалось роздрібним продажем пакетів з її складу, то це питання з нею обговорювалось.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 показала, що перебуває зі ОСОБА_4 у дружніх відносинах. 20.03.2009 року ОСОБА_4 приїхав до неї, і знаходився у неї приблизно одну годину. ОСОБА_20, її сестра та ОСОБА_4 пили чай, а потім ОСОБА_4 пішов. На якому автомобілі приїхав ОСОБА_4 вона не бачила. Чи був у ОСОБА_4 мобільний телефон при собі, коли він прийшов, не знає.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 показав, що він та ОСОБА_6 являються власниками ТОВ “Прім”єр-Пластік”, яке займалось виготовленням поліетиленової продукції. ОСОБА_5 раніше працював на підприємстві “Ньювел”, у якого вони раніше закупали продукцію, і він сказав, що у м. Чернігові можна займатись виготовленням продукції. ОСОБА_5 знайшов приміщення по вул. Квітневій,23, яке підходило підприємству під виробництво. Він особисто зустрічався з власницею цеху ОСОБА_27 Бланк договору оренди давала ОСОБА_27, а вони його коректували. Приміщення цеху знаходилось по вул.Квітневій,23, що було зазначено у договорі. Перед початком виробництва до них приїздили перевіряти пожежники, сес, а також вони заїздили до екології. Звідки були перевіряючи, чи з Чернігівського району чи з м. Чернігова, не пам’ятає. У 2008 році наступила криза, обсяг виробництва впав, і він та ОСОБА_6 вирішили відкрити точку для продажу пакетів чи склад у м. Чернігові. ОСОБА_6 займався пошуком складу чи магазином для торгівлі у роздріб, і дізнався які потрібні дозволи. Питанням приміщення по вул. Любецькій займався ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_6 побув в управлінні торгівлі, домовився за дозволи, написав заяву на їх отримання. Офіційні платежі за дозвіл були 300 грн. У березні 2009 року ОСОБА_6 йому сказав, що треба 1 000 доларів США за один дозвіл, що ці кошти вимагає начальник управління торгівлі. Потім ОСОБА_6 ще їздив у м. Чернігів уточнити питання щодо отримання дозволів, і сказав, приблизно за тиждень до написання зави до міліції,що за два дозволи треба платити 2 000 доларів. У результаті розмови вони вирішили грошей не платити, і звернутись у правоохоронні органи. Потім йому ОСОБА_6 розповідав, що звернувся до правоохоронних органів. ОСОБА_6 йому розповідав, що у міліції він написав заяву, йому дали гроші, які він передав помічнику начальника управління торгівлі. Коли ОСОБА_6 заїхав до міліції писати заяву, то мабуть він йому повідомив про це по телефону. Дозволи на торгівлю вони не отримали, так як коли він приїхав в управління торгівлі, то якась жіночка йому сказала, що дозволи вони не отримають у зв’язку з цією справою. У зв’язку з тим, що ця справа затягнулась, то нагальна потреба у отриманні дозволів зменшилась. ОСОБА_20 думали, що звернувшись до міліції, їм потім видадуть дозволи. У договорі оренди правильно вказано, що цех знаходиться на території Чернігівського району.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що раніше він працював на ТОВ “Ньювел”, яке співпрацювало з ТОВ “Прім”єр-Пластік”, від засновників якого йому надійшла пропозиція, щоб він підшукав приміщення. Він знайшов цех по вул. Квітневій,23, який підійшов. ТОВ “Прім”єр-Пластік” по вул. Квітневій виготовляло пльонку та вироби з неї. ТОВ “Прім”єр-Пластік” займалось виготовленням продукції тільки на замовлення, однак потім хотіли займатись роздрібною торгівлею у зв’язку з кризою. Отриманням дозволів на торгівлю для ТОВ “Прім”єр-Пластік” займався ОСОБА_6, якого він у лютому та березні 2009 року возив до управління торгівлі. 20.03.2009 року він зустрів ОСОБА_6 зранку. Тоді йому зателефонував ОСОБА_9, і він передав телефон ОСОБА_6, який про щось поговорив з ОСОБА_9, після чого він з ОСОБА_6 поїхав у міліцію. Приблизно біля години ОСОБА_6 знаходився у міліції, а потім вони поїхали до управління торгівлі. Коли ОСОБА_6 вийшов з міліції, то у нього була барсетка. ОСОБА_6 зайшов до управління торгівлі, де пробув приблизно 30 хвилин, а потім прийшов та зателефонував по номеру телефону, який був вказаний на жовтому аркуші паперу, після чого вони поїхали на вул. Горького до “Укрсоцбанку”. ОСОБА_6 зайшов до банку, щоб оплатити квітанції, однак у нього не було ідентифікаційного номера, і він не заплатив. ОСОБА_22 15 хвилин під’їхав автомобіль “ОСОБА_5”, і ОСОБА_6 зателефонував по номеру на аркуші паперу, спитав чи це той чоловік, з яким він домовлявся про зустріч. На аркуші було написано ОСОБА_5, і ОСОБА_6 називав ім’я ОСОБА_5, казав, що цей номер йому дав ОСОБА_4 Потім ОСОБА_6 пересів у автомобіль “ОСОБА_5”, і наскільки пам’ятає, то ОСОБА_6 двері за собою зачинив. У автомобілі “ОСОБА_5” ОСОБА_6 пробув до 5 хвилин, після чого повернувся. ОСОБА_6 не казав йому навіщо він пішов до автомобілю “ОСОБА_5”, про що там розмовляв, і з ким, а він про це у ОСОБА_6 не питав. Про те, що ОСОБА_6 комусь передав гроші він йому не казав. ОСОБА_20 заплатили у іншому банку по квитанціям та поїхали у міліцію. Пізніше ОСОБА_6 сказав, що він хотів узяти дозвіл на торгівлю, за який ОСОБА_4 вимагав хабар 2 000 доларів. З приводу відкриття виробництва по вул. Квітневій він возив засновників у районі та міські інстанції, і ОСОБА_9 та ОСОБА_6 йому не пояснювали, чому вони їздять і у районі, і міські інстанції.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_23 показав, що весною 2009 року, приблизно о 20.00, йому особисто на мобільний телефон зателефонував працівник УБОЗ ОСОБА_23, так як вони раніше були знайомі. Він спитав, чи є у нього знайомі у міській раді, на що він відповів, що є ОСОБА_28 ОСОБА_23 сказав, що завтра потрібна буде його допомога, і сказав, що він узяв з собою ОСОБА_12, якого він також знає. ОСОБА_17 сказав, щоб він та ОСОБА_12 зранку під’їхали до управління, але для чого саме не казав. Наступного дня, він зустрівся з ОСОБА_29 на вул.Рокосовського, і вони під’їхали до обласного управління міліції. ОСОБА_17 завів їх до кабінету, де дістав два звичайні конверти, які були з печаткою. ОСОБА_7 із сейфу дістав заповнений протокол, де вже були вказані їх дані, так як ОСОБА_7 їх знав. Він розписався на двох конвертах, а ОСОБА_7 сказав, що у одному конверті 1 000 доларів, а у другому або 1 500 доларів, або 2 000 доларів. На столі лежав протокол, у якому вони розписались, після чого ОСОБА_7 сказав, що вони вільні. Крім нього та ОСОБА_29 у кабінеті ще був співробітник міліції ОСОБА_9, і наскільки пригадує, був ще хтось. Грошей, які зі слів ОСОБА_7 були у конвертах, він не бачив. У його присутності гроші не помічались, і тільки у протоколі були вказані серійні номери купюр. Конверти з грошима у його присутності нікому не вручались, але він може з цього приводу помилятись. Уся ця процедура підписання конвертів та протоколу зайняла приблизно 15 хвилин. Йому відомо, що ОСОБА_7 ще телефонував ОСОБА_29, який потім їздив до міліції, і був присутнім при огляді телефонів. Вчора йому телефонував працівник міліції ОСОБА_7, який сказав, що йому сьогодні потрібно йти до суду, сказав, що саме треба казати у суді, і навіть зараз, коли він у коридорі чекав виклику, то йому телефонував ОСОБА_7 та питав, чи не забув він, що треба казати у суді. ОСОБА_17 йому казав, що у суді треба дати показання, що їх викликали зранку, що гроші помічались, все описувалось, що всі дії проходили у його присутності. Зараз у судовому засіданні він каже правду, так як йому набридло, що йому постійно телефонують та кажуть, що він повинен зробити. На попередньому судовому засіданні він був попереджений про дачу завідомо неправдивих показань, але дав показання такі, про які йому казали працівники УБЕЗ, і він давав показання, так як злякався працівників УБЕЗ, як працівників міліції.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_30 показала, що з 16.02.2009 року працює заступником начальника управління торгівлі Чернігівської міської ради. Дозволи на торгівлю не видавались з 23.02.2009 року, так як до міської ради надійшла постанова Київського апеляційного суду про скасування положення про видачу дозволів на торгівлю. Хто займався розробкою проекту нового тимчасового положення про видачу дозволів не знає. Щодо нового положення про видачу дозволів, то юрист управління їй сказала, що це регуляторний акт, і він вступає в дію після його оприлюднення. Що таке регуляторний акт пояснити не може. Відповідь до суду з цього питання готувала юрист, а вона її підписала. Чому це положення вступає в дію через 10 днів, з моменту оприлюднення, не знає. ОСОБА_4 на 20.03.2009 року будь-які дозволи на торгівлю управлінням не видавались у зв’язку з тим, що 23.02.2009 року судом було скасовано рішення про видачу дозволів. Нове положення про видачу дозволів було підписано 16.03.2009 року, а 25.03.2009 року повинно було бути оприлюднене, і вже після 25.03.2009 року управлінням почали видаватись дозволи на торгівлю.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_29 показав, що приблизно рік тому, працівник міліції з відділу БЕЗ на ім’я ОСОБА_7 зателефонував йому на мобільний телефон, і сказав, що після завтра йому будуть потрібні двоє пойнятих. Він погодився бути пойнятим. Зранку він підійшов до приміщення УМВС України в Чернігівській області, де вже був ОСОБА_23, а також ще двоє пойнятих. Приблизно о 09.00-10.00, вони зайшли з ОСОБА_23 до службового кабінету, де ОСОБА_23 дав їм конверти та протокол, щоб вони на них розписались. Чи був хтось у цей час ще у кабінеті не пам’ятає. ОСОБА_6 він не знає, і йому здається, що така особа, як ОСОБА_6, який зазначений у протоколі, присутнім при підписанні ними конвертів, не був. При цьому ОСОБА_23 сказав, може знадобиться один конверт, а якщо два, то вони будуть використовувати два конверти. ОСОБА_17 казав, що у конвертах гроші на хабар, але кому не казав. ОСОБА_17 сказав, що у одному конверті 1 000 доларів, а у іншому 2 000 доларів. У його присутності та ОСОБА_23 ОСОБА_23 гроші не оглядав, не перераховував, номери не переписував, барвником не помічав, а він бачив тільки запечатані конверти. У протоколі були вказані їх прізвища, а тому він підписав два конверти та протокол, який він не читав. Потім ОСОБА_23 сказав, що вони можуть йти додому. Коли вони зайшли до кабінету, підписували конверти та протокол, то це все зайняло 10-15 хвилин. Приблизно о 18.00, йому знову телефонував ОСОБА_23, просив найти ще одного пойнятого, і він телефонував своєму товаришу ОСОБА_31 Потім під’їхав працівник БЕЗ і привіз їх до приміщення УМВС, де проходив опис мобільних телефонів. Коли вони зайшли до кабінету, то телефони, здається, опечатані не були, а лежали на столі. Коли він був присутній при огляді телефонів, то до телефонів не приглядався, і наскільки пригадує ОСОБА_23 зачитував протокол про огляд мобільних телефонів. Огляд телефонів проходив приблизно одну годину, може трохи менше, при цьому ст.127 КПК України йому не роз’яснювали, що саме на телефоні відкривав ОСОБА_23 він не дивився, а відстань від нього до ОСОБА_23 у кабінеті була приблизно два метри. Він не пам’ятає, щоб оголошувався зміст “смс” повідомлень, номер абонента, час отримання повідомлень. ОСОБА_17 він знає давно, і ОСОБА_23 його неодноразово запрошував побути пойнятим. Працівника міліції на ім’я ОСОБА_30 він також знає, він привозив його до приміщення УМВС. ОСОБА_20 працюють разом, і він, ОСОБА_23 та ОСОБА_30 були разом у якійсь справі, і відтоді він їх знає. 24.07.2009 року у судовому засіданні він давав інші показання, так як у суд його привозив ОСОБА_23, і по дорозі казав, які показання йому необхідно давати. 24.07.2009 року його попереджали про кримінальну відповідальність, і він давав інші показання, ніж зараз у судовому засіданні, так як боявся працівників міліції, бо у них є влада, вони можуть його підставити, а крім того, у судовому засіданні тоді знаходився працівник міліції ОСОБА_30. Якщо б ОСОБА_30 зараз був би у судовому засіданні, то він би просив суд видалити його із зали суду. У тому році, після того як пройшло судове засіданні, біля виходу з приміщення суду, він зустрів ОСОБА_23, і сказав, що він боїться того, що дав неправдиві показання, на що йому ОСОБА_23 сказав, що йому за це нічого не буде. Напередодні цього судового засідання, на протязі тижня, неодноразово йому телефонував ОСОБА_23, хотів зустрітись та поговорити з приводу судового засідання, питав чи піде він до суду, і які показання він збирається давати. Зараз у судовому засіданні він дає правдиві показання, так як не хоче, щоб від його постраждала людина. Розуміє, що у минулому судовому засіданні давав неправдиві показання.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_32 показав, що знайомий з ОСОБА_5 приблизно 5-7 років. Коли він працював у обласному ДАІ у спецвзводі, то зустрівся з ОСОБА_5, який спитав у нього чи знає він ОСОБА_23 та описав його. З’ясувалось, що це ОСОБА_10, який разом з ним до цього служив у спецвзводі. ОСОБА_5 сказав йому, що ОСОБА_10 винен йому гроші, у якій сумі він не знає, і попросив його проїхати до місця проживання ОСОБА_10, на що він погодився. Коли вони приїхали до будинку ОСОБА_10, то ОСОБА_5 у будинок заходи сам, а він залишився у автомобілі. ОСОБА_17 мешкав у приватному будинку по вулиці, яка розташована паралельно вул. Пухова. З ким розмовляв ОСОБА_5 він не знає, але наскільки пам’ятає, то ОСОБА_10 дома не було. Потім він ще раз зустрічався з ОСОБА_5 наприкінці зими 2009 року, можливо на початку березня, і ОСОБА_5 йому розповідав, що він зустрівся з ОСОБА_10, вони обмінялись телефонами, і ОСОБА_10 обіцяв повернути борг та вони домовились, де зустрітись.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_33, який працює слідчим прокуратури Чернігівської області, показав, що у нього у провадженні знаходилась кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у якій він проводив слідчі дії, склав обвинувальний висновок, і яка була направлена до суду. У показаннях ОСОБА_5 фігурував якийсь ОСОБА_10, колишній працівник ДАІ. ОСОБА_5 давав показання, що ОСОБА_10 йому заборгував гроші, про його зустрічі з ОСОБА_10, а вилучені у нього гроші він отримав, як повернення боргу. З цього приводу він допитував ОСОБА_32. У ході досудового слідства він особисто з’ясував дані цього ОСОБА_10, телефонував до обласного ДАІ, з’ясував його місце проживання, але не зміг його допитати, так як за адресою сім’я ОСОБА_10 не проживала. Він особисто їздив за місцем проживання сім’ї ОСОБА_10, але там проживали інші особи. Він вважав версію ОСОБА_5 щодо боргу захисною, а тому доручення до Харківської області, куди вибув ОСОБА_10, не направляв. Коли йому передали матеріали для порушення кримінальної справи не пам’ятає. Про те, що хтось без його дозволу проводив якісь дії з підсудними, йому невідомо. Постанова про порушення кримінальної справи була винесена до складання протоколів про затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 До нього надійшли матеріали перевірки, у яких вже були протоколи огляду грошових коштів та огляду телефонів.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_34 показав, що він працював на підприємстві “Укртелеком” на посаді техніка електрозв’язку по наданню нових послуг, був системним адміністратором, тобто він фактично допомагав клієнтам підприємства користуватись послугами Інтернету. Технічно можливо з мобільного телефону відправити “смс” повідомлення іншому абоненту, підписавши номер відправника ім’ям, яке буде необхідно відправнику. Технічно можливо з мобільного телефону відправити “смс” повідомлення без відома власника. Це можливо зробити за допомогою Інтернету, скачавши на мобільний телефон програму “передача “смс” повідомлень з підміною номеру”. Відправляти “смс” повідомлення з підміною номеру можливо з будь-якого оператора. Відправити таким чином “смс” повідомлення можливо, і тоді, коли телефон не підключений до Інтернету, але на ньому встановлена програма “ай смс дар”. Захисту від таких дій нема, так як всі компанії мобільного зв’язку намагаються отримати прибуток, а тому укладають договори з компаніями, які мають вихід у Інтернет. Повідомлення “смс” з підміною номеру зберігаються у мобільному телефоні, як звичайні “смс” повідомлення, і поки власник телефону їх не видалить, то вони будуть знаходитись у телефоні. Він на практиці може з мобільного телефону прокурора відправити “смс” повідомлення ОСОБА_4, так щоб прокурор про це не знав. Чи будуть зафіксовані такі повідомлення у мережі оператора сказати не може. З адвокатом підсудного він розмовляв до судового засідання, і адвокату вже було відомо, про що він буде давати показання у судовому засіданні.
Допитана у ході досудового слідства в якості свідка ОСОБА_35, показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що розмовляла зі ОСОБА_4 з приводу можливості отримання дозволу на торгівлю для АТЗТ “Ритм”, термін дії якого закінчувався у березні 2009 року. ОСОБА_20 з приводу цього питання неодноразово телефонувала ОСОБА_4 на мобільний телефон, спілкувалась з ним, під час якого ОСОБА_4 то повідомляв, що він на лікарняному, або не може розмовляти бо зайнятий. ОСОБА_20 могла спілкуватись зі ОСОБА_4 20.03.2009 року, але суті розмови не пам’ятає(т.1 а.с.274-278).
Допитаний у ході досудового слідства в якості свідка ОСОБА_36, показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що він працює на посаді директора ТОВ “Іфіда”. 20.03.2009 року, приблизно о 10.00, він прибув на прийом до начальника управління торгівлі ОСОБА_4Ю, так як товариству необхідно було отримати дозволи на розміщення об’єктів торгівлі на взятих у суборенду АЗС, тобто він фактично прийшов до ОСОБА_4 на консультацію. При спілкуванні він показав ОСОБА_4 наявні у нього документи, а ОСОБА_4 сказав, щоб він залишив документи, що він їх подивиться, з’ясує чи всі необхідні документи зібрані, після чого вони домовились, що він 23.03.2009 року зателефонує у приймальню ОСОБА_4, і секретар йому повідомить чи потрібні ще якісь документи, а 23.03.2009 року він дізнався, що подані ним документи були вилучені співробітниками міліції. На запитання слідчого показав, що документи ним були надані ОСОБА_4 сугубо для отримання консультації, тому він на деякі моменти не звернув увагу, і він розраховував, що після огляду документів, ОСОБА_4 повідомить, що у документах не так, чи які документи потрібні(т.1 а.с.286-288).
Допитаний у ході виконання судового доручення в якості свідка ОСОБА_10, який є приватним підприємцем, показання якого були оголошені у судовому засіданні, був допитаний у приміщенні УДСБЕЗ УМВС України у Сумській області, та показав, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не знає, грошей у них не позичав(т.5 а.с.3-4). До суду не з’явився, направивши до суду телеграму, у якій вказав, що до суду з’явитись не може, так як відправляється у службове відрядження до м.Одеси. Свідчення дані слідчому Новику В.Г. підтверджує(т.5 а.с.1).
Згідно заяви від 20.03.2009 року(т.1 а.с.6), яка була оголошена у судовому засіданні, ОСОБА_6 повідомляє про вимагання у нього хабара у розмірі 2 000 доларів США ОСОБА_4, і заява була зареєстрована у ЧМВ о 10.30.
Відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 а.с.15), який був досліджений у судовому засіданні, оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_19 відповідно до ст.190 КПК України з участю пойнятих ОСОБА_23 та ОСОБА_29 у своєму службовому кабінеті о 10.15 оглянув грошові кошти в сумі 2 000 доларів США з метою викриття факту хабарництва з боку ОСОБА_4 У протоколі вказано, що пойнятим роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.127 КПК України. На кожну купюру номіналом 100 доларів США за допомогою невидимого барвника нанесено надпис "Х", який чітко видно на ультрафіолетовому випромінюванні. ОСОБА_7 купюри з обох сторін оброблені спецзасобом "Світлячок", а також вказані номінал, серія та номер купюр. Вказані грошові кошти вручені після обробки ОСОБА_6 з метою подальшого використання під час проведення оперативно-розшукових заходів по підтвердженню фактичних даних щодо вимагання та отримання хабара з боку ОСОБА_4
Як вбачається з акту вилучення предметів та документів від 20.03.2009 року(т.1 а.с.26-27), який був досліджений у судовому засіданні, оперуповноважений ОСОБА_37, керуючись ст.ст.190,191 КПК України, з участю пойнятих, здійснив огляд та вилучення у ОСОБА_6 папірця жовтого кольору, розміром 7,5 x 5 cм з надписом гелевою ручкою "НОМЕР_7 ОСОБА_1". Як пояснив ОСОБА_6 даний папірець він отримав 20.03.2009 року від ОСОБА_4
Згідно протоколу огляду місця події від 20.03.2009 року(т.1 а.с.28-30), який був оголошений у судовому засіданні, вбачається, що оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_37, отримавши повідомлення про вимагання хабара, керуючись ст.ст.190 і 190 КПК України, провів огляд місця події ділянки дороги біля управління транспорту в Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул.Пушкина, 16, про що з дотриманням ст.85 КПК України склав цей протокол. ОСОБА_7 вказано, що під час проведення огляду, згідно до ст.85-2 КПК України буде проводитись відеозйомка на відеокамеру. Огляд розпочато о 12.07, а закінчено о 14., і хвилини вказані нерозбірливо. Згідно протоколу, на ділянці дороги, знаходиться автомобіль "ОСОБА_5", державний номерний знак НОМЕР_4. Працівники міліції громадянина, якй знаходиться за кермом, повідомили, що він затриманий у підозрі в отриманні хабара, і те, що зараз буде проведено огляд місця події. Вказаним громадянином виявився ОСОБА_5, який на пропозицію працівників міліції добровільно вийняв з під переднього пасажирського сидіння пасажира гроші, при перерахунку яких виявилось 20 купюр номіналом 100 доларів США кожна, серії та номери яких зазначені у протоколі. ОСОБА_5 повідомив, що гроші йому повернув як борг незнайомий громадянин. Після цього огляд місця події було тимчасово призупинено, а всі учасники перемістились до адмінбудівлі УМВС України в Чернігівській області до кабінету №404, де було продовжено огляд місця події о 13.58. ОСОБА_2 які дані про переміщення, вилучених грошових коштів у ОСОБА_5, до кабінету №404, у протоколі відсутні. Після проведення дій з грошовими коштами, їх перерахування, огляду за допомогою УФЛ, проведення змивів з кожної купюри, потім, було оглянуто руки ОСОБА_5, після чого проведено змиви з його рук. ОСОБА_7 у протоколі зазначено, що було проведено огляд двох мобільних телефонів "Самсунг" та "Нокія", при цьому вказано тільки колір телефонів та їх пін-код.
Відповідно до акту огляду технічного засобу(мобільного телефону) від 20.03.2009 року(т.1 а.с.31-32), який був досліджений у судовому засіданні, вбачається, що оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_19 з 19.30 до 20.00, у кабінеті у присутності пойнятих ОСОБА_31 та ОСОБА_29 проводив огляд. Посилання на нормативний акт, відповідно до якого проводиться вказаний огляд, у цьому акті відсутні. Вказано назва мобільного телефону, ІМЕІ, номер сім-картки. У ході огляду встановлено, що у папці "Сообщения" у підрозділі "Входящие" маються текстові повідомлення, зазначено їх зміст, номер відправника, час та дату їх надходження. ОСОБА_7 у ході огляду встановлено, що у папці "Журнал" у підрозділі "Принятые вызова" міститься дзвінок абонента ОСОБА_37, вказаний його номер та час надходження, а у підрозділі "Набранные номера" мається абонент ОСОБА_37, вказаний його номер та час набору.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 20.03.2009 року кабінету начальника та приймальні управління торгівлі за адресою:м. Чернігів, вул. Коцюбинського,82, який був досліджений у судовому засіданні(т.1 а.с.39-40), огляд проводився оперуповноваженим ОСОБА_15 відповідно до ст.ст.190 та 191 КПК України. У ході огляду у кабінеті начальника управління торгівлі було вилучено квитанції, заяви від ТОВ “Прем”єр Пластик” та ТОВ “Іфіда” з документами.
З квитанцій(т.1 а.с.41-42), які були досліджені у судовому засіданні, вбачається, що платіж у сумі 340 грн. по кожній квитанції до місцевого бюджету внесений 20.03.2009 року о 12.27 та 12.29 ОСОБА_24 з призначенням платежу “за розміщення об’єктів торгівлі та послуг”.
Відповідно до документів, що були вилучені у кабінеті начальника управління торгівлі Чернігівської міської ради, які були досліджені у судовому засіданні, вбачається, що на аркушах паперу(т.1 а.с.43,65) маються рукописні записи “ОСОБА_11,видати дозвіл, а також підпис”, а дата на вказаних аркушах відсутня. Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 25.02.2009 року(т.1 а.с.44) він просить видати дозвіл на здійснення оптової торгівлі зі складу у м. Чернігові, вул. Любецька,45, а згідно заяви від 20.03.2009 року просить видати дозвіл на здійснення оптової торгівлі зі складу у м. Чернігові, вул.Квітнева,23. Додатків у цих заявах не вказано. З договору оренди від 01.02.2009 року(т.1 а.с.45-47), вбачається, що ОСОБА_22 передає в оренду ТОВ “Прім”єр Пластік” ділянку нежитлового приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька,45. Відповідно до договору №7 оренди чаcтини приміщення будівлі від 01.01.2008 року, акту приймання-передачі приміщення в оренду від 01.01.2008 року, акту повернення приміщення з оренди від 31.12.2008 року(т.1 а.с. 67-71), вбачається, що ОСОБА_27 надавала в оренду ТОВ “Прім”єр-Пластік” частину приміщення за адресою: с.Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, вул.Квітнева,23-а. У відповідності до п.2 договору №7 об’єкт оренди передається для виробництва пластикової тари, а відповідно до п.6.1.1 орендар зобов’язаний використовувати об’єкт, що орендується, за його цільовим призначенням у відповідності до п.2 даного договору.
Як вбачається з акту вилучення мобільного телефону від 20.03.2009 року(т.1 а.с.74), співробітником УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_19, відповідно до постанови КМУ №510 від 05.07.1993 року у приміщенні УМВС України в Чернігівській області вилучено у ОСОБА_4 мобільний телефон “Нокія”, при цьому час вилучення у протоколі не вказаний.
Згідно акту огляду технічного засобу(мобільного телефону) від 20.03.2009 року(т.1 а.с. 75) вбачається, що оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_19 з 20.10 до 20.30, оглянув мобільний телефон “Нокія” моделі N 70. У ході огляду встановлено, що у мобільному телефоні знаходиться сім-картка оператора “МТС” з номером +НОМЕР_8. У папці “Набранные номера” міститься номер абонента ОСОБА_38, вказаний номер, дата 20.03.2008 року та час 11.15. У папці “Принятые вызовы” міститься номер абонента ОСОБА_38, вказана дата 20.03.2008 року та час 10.46. Відповідно до протоколу спеціаліст при огляді присутній не був.
Відповідно до протоколу огляду предметів(документів) від 12.04.2009 року(т.1 а.с.108-111), який був оголошений у судовому засіданні, слідчим були оглянуті документи ТОВ “Іфіда”, які були вилучені при огляді кабінету начальника управління торгівлі Чернігівської міської ради ОСОБА_4, при цьому було оглянуто сім пакетів документів, у яких мались заяви директора ТОВ “Іфіда” ОСОБА_36 про видачу дозволів на розміщення об”єктів торгівлі АЗС від 18.03.2009 року у різних місцях, додані до них документи. При кожній заяві мались аркуші паперу, на яких мались рукописні тексти “ОСОБА_39 видати дозвіл, підпис”, при цьому дата на них була відсутня. Дозволи на торгівлю при цих документах відсутні.
Як вбачається з протоколу огляду предметів від 13.05.2009 року(т.1 а.с.123), який був оголошений у судовому засіданні, слідчим був оглянутий мобільний телефон “Нокія-70”, вилучений у ОСОБА_4 20.03.2009 року. У папці “Контакти” маються абоненти “ОСОБА_5”, “ОСОБА_6 пластік”, а при огляді папки “Сообщения”, у підпапках “Входящие”, “Переданные”, “Исходящие”, “Отчеты”(щодо доставки) відсутні дані щодо направлення повідомлень абоненту за номером НОМЕР_8(ОСОБА_38) та їх надходження від вказаного абонента. При перегляді, встановлених у телефоні “Настроек” передачі та прийому “смс” повідомлень встанолено, що в телефоні встановлені наступні параметри: “Отчет о приеме” – нет, “Сохранять переданные данные” – нет. Відповідно до протоколу спеціаліст при огляді присутній не був.
Згідно висновку судової експертизи спеціальних хімічних речовин(т.1 а.с.133-139), який був досліджений у судовому засіданні, на ватних тампонах зі змивами з грошових купюр, зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_5, наданих на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних речовин(люмінофорів), які за сукупністю властивостей(кількість плям, їх колір, світіння в УФ-променях, Rf плям на хроматографічній пластині після хроматографування, хроматографічна рухливість) мають спільну родову належність з речовинами з контрольного зразку.
Як вбачається з рішення №60 виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.03.2009 року(т.1 а.с.144-152), яке було досліджено у судовому засіданні, цим рішенням затверджено “Тимчасове положення про порядок видачі дозволів на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг у м. Чернігові”, затверджено форму інформаційного листа-заяви та бланків дозволів, а також вказано КП “Редакція Чернігівської міської газети “Чернігівські відомості” у десятиденний термін оприлюднити це рішення. Відповідно до п.2.1 затвердженого “Тимчасового положення …” для одержання дозволу суб’єкт господарювання подає до управління торгівлі заповнений інформаційний лист-заяву встановленого зразка(за формою згідно з додатком 2 до рішення) та належним чином оформлені копії документів. Відповідно до додатку 2 до рішення виконкому, у бланку інформаційного листа-заяви передбачено 11 пунктів щодо інформації про суб’єкт господарювання.
Згідно відповіді заступника начальника управління торгівлі Чернігівської міської ради(т.1 а.с.154), яка була оголошена у судовому засіданні, рішення виконкому міської ради від 16.03.2009 року №60 було офіційно оприлюднене у газеті “Чернігівські відомості” від 25.03.2009 року №13(941), а управління торгівлі розпочало здійснювати видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг у встановленому “Тимчасовим положенням…” порядку після 25.03.2009 року.
Відповідно до додатку 10 до рішення міської ради від 14.10.2008 року “Про місцеві податки та збори”, а саме п.2.1 “Положення про збір на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг”(т.1 а.с.158), яке було досліджено у судовому засіданні, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі стягується з юридичних осіб та громадян, які займаються торгівлею та наданням послуг. Згідно п.3.1. цей збір сплачується юридичними особами або громадянами за рахунок коштів, які відносяться до валових витрат.
За постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009 року(т.1 а.с.171-173), яка була досліджена у судовому засіданні, і яка надійшла до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради 20.02.2009 року, рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №139 від 19.06.2006 року “Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг у м. Чернігові”(т.1 а.с.164-169) було визнано не чинним.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні протоколу допиту ОСОБА_40(т.1 а.с. 230-232), документів:копії договору купівлі-продажу(т.1 а.с.233-235), плану схеми(т.1 а.с.236), відповіді Чернігівського МБТІ(т.1 а.с.243), протоколу допиту ОСОБА_22В.(т.1 а.с.238-240), складське приміщення, про яке ОСОБА_6 вказував у своїй заяві про отримання дозволу, фактично знаходиться за адресою:м. Чернігів, вул. Любецька,46-Д.
Згідно протоколу допиту в якості свідка у ході досудового слідства ОСОБА_27А.(т.1 а.с.244-246), копії документа про право власності(т.1 а.с.247),відповіді начальника управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради(т.1 а.с.249-250), які були досліджені у судовому засіданні, нежитлова будівля, цех кабельно-проводнікової продукції знаходиться за адресою:с.Новий Білоус, Чернігівського району та області, вул. Квітнева,23-а.
З протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 23.03.2009 року(т.2 а.с.3-6), який був оголошений у судовому засіданні, вбачається, що оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_15, по оперативно-розшуковій справі від 14.07.2008 року категорії “Захист” за ч.2 ст.368 КК України та на підставі ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” за результатами здійснення УОТЗ УМВС України в Чернігівській області оперативно-технічних заходів:застосування інших технічних засобів отримання інформації(слуховий та візуальний контроль), що проводився 20.03.2009 року, за дозволом начальника УМВС України в Чернігівській області від 20.03.2009 року, повідомлення в прокуратуру Чернігівської області від 20.03.2009 року та враховуючи оперативну необхідність невідкладного здійснення, передбаченого ч.14 ст.9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, стосовно начальника управління торгівлі Чернігівської міської ради ОСОБА_4 за місцем його роботи, отримана інформація, що фігурант 20.03.2009 року вимагав та отримав через ОСОБА_5 від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 2 000 доларів США за видачу дозволу управління торгівлі на право зайняття торгівельною діяльністю зі складу. У протоколі вказано, що відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві. Відповідно до додатку до протоколу у розмові, як зазначено між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, йдеться про об’єкти, які розташовані по вул. Квітневій та вул. Любецькій, вказуються сума платежу “340”. Далі з’ясовується питання, де сплатити платіж, і мається фраза особи під позначенням “М2” “ОСОБА_20 это помощник мой. С ним нужно наверно будет пересечься он тебе подскажет где банк”. Відповідно до цього додатку у розмові осіб слово дозвіл відсутнє.
З дослідженого у судовому засіданні протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 23.03.2009 року(т.2 а.с.7-9), вбачається, що оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_15, по оперативно-розшуковій справі від 14.07.2008 року категорії “Захист” за ч.2 ст.368 КК України та на підставі ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” за результатами здійснення УОТЗ УМВС України в Чернігівській області оперативно-технічних заходів:застосування інших технічних засобів отримання інформації(слуховий та візуальний контроль), що проводився 20.03.2009 року, за дозволом першого заступника начальника УМВС України в Чернігівській області від 20.03.2009 року, повідомлення в прокуратуру Чернігівської області від 20.03.2009 року та враховуючи оперативну необхідність невідкладного здійснення, передбаченого ч.14 ст.9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, стосовно ОСОБА_5, у автомобілі останнього, отримана інформація, що фігурант по справі, 20.03.2009 року отримав грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, як посередник, які вимагав від ОСОБА_6 начальник управління торгівлі ОСОБА_4 за видачу дозволу на право зайняття торгівельною діяльністю. У протоколі вказано, що відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві. Відповідно до додатку до протоколу у розмові, як зазначено між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, маються фрази особи під номером “М1”: “Здравствуйте. Сейчас я ОСОБА_41 наберу. “ОСОБА_21. ОСОБА_42 вообщем я с ОСОБА_5 встретился вот, мне ему трубочку дать, да?”, “Я вообщем ему как это договаривались передаю две за два места”. Відповідно до цього додатку у розмові осіб слово дозвіл відсутнє.
У дослідженому у судовому засіданні протоколі про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 23.03.2009 року(т.2 а.с.10-14), складеного оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_15, вказано, що по оперативно-розшуковій справі від 14.07.2008 року категорії “Захист” за ч.2 ст.368 КК України та на підставі ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” за результатами здійснення УОТЗ УМВС України в Чернігівській області оперативно-технічних заходів: зняття інформації з каналів зв’язку, що проводився у період з 20.03.2009 року по 21.03.2009 року, за постановою голови Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2009 року про надання дозволу УОТЗ УМВС України в Чернігівській області на негласний слуховий контроль переговорів ОСОБА_4 з власного мобільного телефону оператора “ЮМС” НОМЕР_10 з використанням технічних заходів терміном 90 діб, стосовно ОСОБА_4 за номером мобільного телефону НОМЕР_10, який належить йому на контрактній основі, проводилось негласне фіксування розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, у якого ОСОБА_4 вимагав грошові кошти у сумі 2 000 доларів США в якості хабара за видачу дозволів на право зайняття торгівельною діяльністю. ОСОБА_7 у протоколі вказано, що відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві. У додатку до протоколу маються запис телефонних розмов, вказані абоненти, дата та час розмов, зміст “смс” повідомлень, вказано номера абонентів, що їх надсилали та отримували, дата та час їх отримання. Відповідно додатку до протоколу, 20.03.2009 року мається запис між особами “Ч” та “АЮ”, і маються фрази “Ч”: “Я вобщем ему как это договаривались даю две за два места”, та фраза “АЮ”: “Я понял. Ты это самое ничего не передавай, ничего не это самое. ОСОБА_42 самое”.
Як вбачається з протоколів огляду предметів(документів) від 29.04.2009 року(т.2 15-16,18-19,21-22), постанов про визнання та приєднання до справи речових доказів(т.2 а.с.17,20,23), слідчим було оглянуто та приєднано до справи в якості речових доказів відеокасети та оптичні носії інформації, які були відібрані відповідно до протоколів про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 23.03.2009 року.
Згідно відповіді начальника Чернігівського обласного відділення ЗАТ “ОСОБА_43Ес.Ем” з додатками(т.2 а.с.29-134), які були досліджені у судовому засіданні, ЗАТ “ОСОБА_43Ес.Ем” на постанову апеляційного суду Чернігівської області надало роздруківку вхідних та вихідних дзвінків абонента НОМЕР_9, який є контрактним і належить ОСОБА_6 У роздруківці містяться дані з’єднання між абонентом НОМЕР_9 та абонентами НОМЕР_10 (а.с.76, 77, 88, 91, 92, 110, 112,113,121,122), НОМЕР_7(а.с.122), НОМЕР_11(а.с.63,64,65,73,76,77,113,118,122).
У досліджених у судовому засіданні відповіді ЧФ ЗАТ “УМС” з додатками, договорів, наданих ЧФ ЗАТ “УМЗ”(т.2 а.с.128-226, зокрема а.с.196-197, 225-226, а.с.228,233), мається інформація про належність номеру НОМЕР_10 ОСОБА_4, номеру НОМЕР_7 ОСОБА_5М, а також наявність телефонії та текстових повідомлень між вказаними номерами.
Як вбачається з відповіді Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Чернігівській області(т.4 а.с.222-228), копії протесту прокуратури м. Чернігова на рішення виконкому Чернігівської міської ради №60 від 16.03.2009 року, копії рішення виконкому Чернігівської міської ради №333 від 16.03.2009 року, копії позовної заяви, які були надані прокурором у судовому засіданні, у період з 03.02.2009 року по 16.03.2009 року проект рішення виконкому Чернігівської міської ради “Про упорядкування розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг на території м. Чернігова” на погодження до представництва не надходив, рішення виконкому Чернігівської міської ради №60 від 16.03.2009 року було опротестоване, однак виконкомом Чернігівської міської ради протест прокурора був відхилений, і прокурором м. Чернігова було подано позовну заяву до суду про скасування рішення №60 від 16.03.2009 року.
Згідно наданих у судовому засіданні прокурором документів: копії форми №1 на ОСОБА_10, повідомлення заступника начальника ВДАІ УМВС України в Чернігівській області щодо звільнення ОСОБА_10, щодо права власності на будинок АДРЕСА_3, даних адресно-довідкового відділу УВГІРФО УМВС України в Чернігівській області, відповіді Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції(т.4 а.с.244-262), вбачається, що ОСОБА_10, був зареєстрований за адресою:АДРЕСА_4, разом з батьком та матір’ю, проходив службу у ВДАІ УМВС України в Чернігівській області та звільнився у 2007 році, власниками будинок за адресою:АДРЕСА_3, було продано у 2008 році іншій особі, що ОСОБА_10 знятий з вказаного місця реєстрації 27.05.2008 року у с.Манченки Харківської області, і що ОСОБА_10 мав заборгованість значних сум коштів перед фінансовими установами.
Відповідно до протоколів пред’явлення фотознімків для впізнання, яке було проведено у ході виконання судового доручення(т.5 а.с.10-13), ОСОБА_10 не впізнав ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Як вбачається з наданих у судовому засіданні захисником документів:відповіді ДП “Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”, Правління Пенсійного фонду України у Новозаводському районі, Чернігівської районної санітарно-епідеміологічної станції, управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської ради (т.5 а.с.18-20, 22-24), ТОВ “Прім”єр-Пластік” не зверталось до ДП “Чернігівстандартметрологія”, і це підприємство не надавало будь-яких документів, консультацій та інформації, необхідної для функціонування та виробництва продукції, ТОВ “Прім”єр-Пластік” не зареєстроване у пенсійному фонді як платник внесків, і документи дозвільного характеру на роботу цеху по виробництву пластикової продукції(пакетів) ТОВ “Прім”єр-Пластік”(м. Чернігів, вул. Квітнева,23-А), Чернігівською райсанепідстанцією не надавались, товариство на поточному санітарному нагляді не знаходиться, а рішення №60 від від 16.03.2009 року є регуляторним актом.
З наданої захисником відповіді відділення ЗАТ “Київстар ДЖ.Ес.Ем” КиФ(т.5 а.с.25), вбачається, що ЗАТ “Київстар ДЖ.Ес.Ем” на запит захисника повідомляє, що на сьогодні у мережі Інтернет існують сервіси, що дозволяють здійснювати надсилання SMS повідомлень абонентам мобільного стільникового зв’язку, змінивши реальний номер відправника на будь-який набір цифр чи літер, який може бути схожим на те чи інше доменне ім’я, сервісний номер чи номер абонента мережі, що час від часу використовується шахраями для вчинення протиправних дій. На веб-сайтах та стартових пакетах компанії міститься інформація про те, що на абонента покладається особиста відповідальність за правильне використання та зберігання SIM-картки, РIN- та PUK – кодів, кодів поповнення рахунку та мобільного телефонного терміналу. Компанія звертає особливу увагу на те, що вона не проводить ніяких заходів(акцій, конкурсів тощо) з використанням кодів поповнення рахунку та послуги поповнення іншого рахунку.
Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи обвинувачення та показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їх доводи та доводи їх захисника про те, що у ході судового розгляду пред’явлене обвинувачення підсудним не знайшло свого підтвердження, суд, досліджені докази по справі, оцінює з точки зору їх допустимості, достовірності, належності та достатності, виходячи з наступного.
Так, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_29 заперечували, що їм роз’яснювались права, передбачені ст.127 КПК України, що у їх присутності перераховувались, переписувались, помічались грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, тобто фактично заперечували зміст протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 а.с.15), при цьому показали, що вся ця дія відбувалась 10-15 хвилин, а запросив їх побути пойнятими працівник міліції на ім”я ОСОБА_23, не 20.03.2009 року, а заздалегідь. Свої показання на попередньому судовому засіданні, вказані свідки пояснили тим, що боялись працівників міліції, які їм постійно телефонували, знаходились у суді, та казали, які необхідно давати показання у суді. Не дивлячись на те, що свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_29, у минулому засіданні давали інші показання, суд, враховуючи зміст їх показань у судовому засіданні, зміст показань свідка ОСОБА_19, який складав протокол, що ця дія відбулась десять - п’ятнадцять хвилин, показання свідка ОСОБА_6, що це зайняло від п’яти до п’ятнадцяти хвилин, що у самому протоколі огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року не вказано скільки проходила ця дія, суд приходить до висновку, що показання свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_29 у теперішньому судовому засіданні є правдивими, а їх показання у минулому судовому засіданні(т.4 а.с.104,124), неправдивими. Приходячи до такого висновку, суд також враховує, що показання свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_29О.(т.4 а.с.104,124) про те, що ця дія відбувалась протягом години, взагалі суперечить показанням ОСОБА_6 у частині даних про перебіг подій, а саме часу: звернення його до міліції, написання ним заяви, пояснень та виходу з міліції, коли він поїхав до управління торгівлі Чернігівської міської ради, а крім того, у судовому засіданні не встановлено інших обставин щодо зміни свідками показань, ніж ті, про які вони пояснили у судовому засіданні, які б ставили під сумнів їх теперішні показання.
Виходячи з показань свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_29, які визнані судом правдивими, зміст протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 а.с.15), фактично не відповідає тим діям, які проводив працівник міліції. Крім того, працівник міліції, проводячи огляд та вручення грошових коштів, безпідставно керувався ст.190 КПК України, так як ця дія не була оглядом місця події, а кримінальна справа тоді порушена не була, що встановлено у судовому засіданні, і вбачається, як з показань свідка ОСОБА_19, так і свідка ОСОБА_33, який проводив досудове слідство по справі. Таким чином, протокол огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 а.с.15), не може бути допустимим, належним та достовірним доказом, що підтверджує обвинувачення підсудним.
Аналізуючи зміст показань свідка ОСОБА_6, співставляючи їх з іншими доказами, що були досліджені у судовому засіданні, суд виходить з наступного. З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що саме він був ініціатором зустрічей зі ОСОБА_4, не дивлячись на те, що міг звернутись за отриманням дозволу до спеціалістів управління торгівлі Чернігівської міської ради. До міліції з приводу вимагання хабара він звернувся тільки 20.03.2009 року, що суперечить показанням свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_29, яких працівник міліції напередодні повідомив, що потрібна буде їх допомога. У судовому засіданні встановлено дані про обізнаність ОСОБА_6 про те, що цех по вул. Квітневій,23-А, знаходиться на території Чернігівського району, що підтверджується, як документами, доданими ним до заяви, що були вилучені у кабінеті ОСОБА_4, так і показаннями свідка ОСОБА_27 та ОСОБА_9 Про обізнаність ОСОБА_6 щодо знаходження складу на території Чернігівського району вказують і показання свідка ОСОБА_5, що з приводу відкриття виробництва по вул. Квітневій він возив засновників у районі та міські інстанції, і ОСОБА_9 та ОСОБА_6 йому не пояснювали, чому вони їздять у районі та міські інстанції. Не дивлячись на це, ОСОБА_6 написав заяву про видачу дозволу на торгівлю зі складу по вул.Квітневій,23-А до Чернігівської міської ради, яка до видачі дозволу за межами м. Чернігова ніякого відношення не має. Наявність у ОСОБА_6 у мобільному телефоні номеру телефону “НОМЕР_3” працівника міліції на ім’я ОСОБА_9 ставить під сумнів правдивість його показань в частині того, що він звернувся до міліції тільки 20.03.2009 року, так як у відповіді Чернігівського обласного відділення ЗАТ “Київстар ДЖ.Ес.Ем” з додатками(т.2 а.с.29-134) маються дані про з’єднання між абонентом за номером “НОМЕР_5”, який належав ОСОБА_6, з абонентом за номером “НОМЕР_3”, задовго до 20.03.2009 року, і при цьому суд приймає до уваги той факт, що у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 відмовився давати показання щодо номеру свого мобільного телефону, пославшись на ст.63 Конституції України, а інших даних які б це спростовували, суду не надано. Свідок ОСОБА_27 показала, що у засновників ТОВ “Прім”єр-Пластік” намірів продавати продукцію з її складу не було. Крім того, зі змісту протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 23.03.2009 року(т.2 а.с.10-14), вбачається, що постанова голови Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2009 року про надання дозволу УОТЗ УМВС України в Чернігівській області на негласний слуховий контроль переговорів ОСОБА_4 з власного мобільного телефону з використанням технічних заходів терміном 90 діб, про негласне фіксування розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, у якого ОСОБА_4 вимагав грошові кошти у сумі 2 000 доларів США в якості хабара за видачу дозволів на право зайняття торгівельною діяльністю, виносилась з врахуванням якихось даних про вимагання хабара ОСОБА_4 від ОСОБА_6 станом на 23.01.2009 року, що у свою чергу також ставить під сумнів правдивість показань свідка ОСОБА_6, що він вперше звернувся до міліції 20.03.2009 року. Даючи показання щодо вкрай необхідного отримання дозволів для товариства, при обставині, що заяви на їх видачу були написані за іншими адресами, а значить дозволи, у разі їх отримання, фактично були б недійсними для проведення торгівлі, і при цьому дачі показань, що необхідності у отриманні другого дозволу не було, оплати квитанцій від іншої особи, без вказівки назви товариства у призначенні платежу, що позбавляло товариство віднести витрати на придбання дозволу на валові витрати(т.1 а.с.158), власники ТОВ “Прім”єр-Пластік”, після 20.03.2009 року, не вчинили, як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів, будь-яких дій, направлених на отримання дозволів. Також суд, при цьому враховує, що працівник міліції, свідкам ОСОБА_23 та ОСОБА_29 показав два конверти з грошовими коштами, при цьому сказав, що буде використаний той, який знадобиться, а ОСОБА_6 написав заяву щодо видачі дозволу по вул. Квітневій,23 тільки 20.03.2009 року, а крім того, з досліджених у судовому засіданні записів розмов, вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 слово “дозвіл” у розмовах не вказувалось, що взагалі ставить під сумнів показання ОСОБА_6 про те, що товариству необхідні були дозволи на торгівлю. Все вищевикладене вказує, що ОСОБА_6 у судовому засіданні частково давав суду неправдиві показання, і у його діях вбачається провокація хабара, що взагалі ставить під сумнів правдивість показань ОСОБА_6, у зв’язку з чим, його показання судом не можуть бути прийняті як достовірний та належний доказ обвинувачення підсудним.
Показання свідка ОСОБА_5 підтверджують факти: приїзду ОСОБА_6 у м.Чернігів, його переміщення по м. Чернігову, здійснення дзвінка ОСОБА_5 з аркушу паперу, на якому був вказаний номер телефону та ім’я ОСОБА_5, а також перебування ОСОБА_6 у машині ОСОБА_5 При цьому, про що відповідав ОСОБА_5, і що відбувалось у машині ОСОБА_5, свідок ОСОБА_5 не вказав.
При оцінці показань свідка ОСОБА_9, суд враховує, що про всі обставини, викладені у обвинуваченні підсудним, він повідомив зі слів ОСОБА_6, показання якого викликають сумнівними у їх достовірності. ОСОБА_9 є співзасновником ТОВ “Прім”єр-Пластік” разом з ОСОБА_6 З врахуванням цього та показань свідка ОСОБА_27 щодо проведення перевірки товариства працівниками міліції, зупинки після цього роботи виробництва, а потім її поновлення, так як директор ТОВ “Прем”єр-Пластік” повідомив їй про вирішення всіх питань, при факті відсутності санітарного контролю за виробництвом продукції по вул. Квітнева,23-А, суперечливості самих його показань щодо необхідності отримання дозволу на торгівлю, і зменшення цієї необхідності після 20.03.2009 року, не вчинення будь-яких дій на отримання дозволів, суд приходить до висновку, що показання ОСОБА_9 не є достовірним та належним доказом обвинуваченням підсудним.
Щодо вилучених 20.03.2009 року під час огляду кабінету ОСОБА_4, оглянутих та приєднаних до матеріалів справи заяв ОСОБА_6, копій документів до них, бланків управління з резолюціями ОСОБА_4 “ОСОБА_11 видати дозвіл”, які вказані органами досудового слідства, як докази обвинувачення підсудним, суд, приймає до уваги показання підсудного ОСОБА_4, який не заперечував змісту цих документів, їх наявності у нього у кабінеті, а також те, що на той момент дозволи не видавались, а його резолюція є вказівкою ОСОБА_11 для перевірки документів. З показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що станом на 20.03.2009 року дозволи на торгівлю не видавались, а відповідно до нового положення, було встановлено форму заяви на отримання дозволу, яка складалась не у довільній формі. Суб"єкти, які залишили документи на зберігання, коли положення вступило у силу, писали нові заяви для отримання дозволів відповідно до нового положення. У 2008 році, 2009 році, вона дозволів на торгівлю без довідок пожежників та сес не видавала, і їй не відомо, щоб інші працівники видавали такі дозволи. Показання підсудного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_11 підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_30 При цьому суд враховує, що будь-яких обставин, які б ставили під сумнів показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_26 у судовому засіданні не встановлено. ОСОБА_7 у судовому засіданні не встановлено фактів видачі управлінням дозволів на торгівлю з 16.03.2009 року до 20.03.2009 року включно, а взагалі з показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що дозволи почали видаватись після 26.03.2009 року, тобто після оприлюднення рішення від 16.03.2009 року, і у судовому засіданні не встановлено іншого. Крім того, відповідно до рішення №60 виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.03.2009 року передбачено інформаційний лист-заяву встановленого зразка(за формою згідно з додатком 2 до рішення), що беззаперечно вказує на те, що по заявам ОСОБА_6 управління торгівлі, станом на 20.03.2009 року, у будь-якому випадку дозволів не видало б. ОСОБА_7 працівниками міліції у кабінеті ОСОБА_4 були вилучені заяви від ТОВ “Іфіда”, разом з якими мались резолюції ОСОБА_4 “ОСОБА_11 видати дозвіл”. Однак, при наявності резолюції такого змісту, з показань свідка ОСОБА_36 у ході досудового слідства вбачається, що він прийшов до ОСОБА_4 для отримання консультації, і 23.03.2009 року повинен був зателефонувати до приймальні ОСОБА_4 та з’ясувати чи потрібні ще якісь документи, і розмови про видачу дозволу між ними не було. Таким чином, вказані органом досудового слідства документи, не тільки не доводять обвинувачення підсудним, а навпаки, у сукупності з показаннями підсудного ОСОБА_4, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_36, ОСОБА_30, рішенням виконкому Чернігівської міської ради, вказують на те, що 20.03.2009 року ОСОБА_4 не мав можливості та не збирався видавати дозволи на торгівлю не тільки ОСОБА_6, а і будь-кому, і повністю спростовує показання свідка ОСОБА_6, що ОСОБА_4 обіцяв йому видати дозволи 20.03.2009 року, та взагалі обвинувачення підсудним, що хабар передається за сприяння та видачу дозволів на здійснення торгівлі.
Як встановлено у судовому засіданні протокол огляду місця події(т.1 а.с.28-30), складався до порушення кримінальної справи, і як вказано у самому протоколі, відповідно до ст.ст.190,191 КПК України, з дотриманням ст.85 КПК України. З протоколу та переглянутого у судовому засіданні відеозапису до протоколу огляду місця події, гроші, що були вилучені у ОСОБА_5, не опечатувались. Як доставлялись вилучені грошові кошти до приміщення УМВС України в Чернігівській області у протоколі не вказано, а відповідно до відеозапису їх у руках віз працівник міліції, і яким чином гроші потрапили до кабінету, у якому потім продовжувався огляд, а ні з протоколу, а ні з відеозапису, не зрозуміло. Про вилучення телефонів у ОСОБА_5 при його затриманні у протоколі нічого не вказано, а містяться дані про те, що вони були оглянуті. Огляд місця події, як вказано у протоколі, було тимчасово призупинено, без будь-яких підстав, що взагалі ст.190,191 КПК України не передбачено, та вказує на порушення особою, яка проводила огляд, цих статей. Крім того, з показань свідка ОСОБА_19, який проводив цей огляд, як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні, вбачається, що під час огляду на мобільний телефон ОСОБА_5 почали приходити “смс” повідомлення, відправником яких був ОСОБА_4, на які він відповідав, але ці дії у протоколі огляду місця події не описані, що суперечить вимогам ст.85, ст.195 КПК України, відповідно до яких у протоколі повинні бути, згідно ст.85 КПК України, зазначені зміст проведеної слідчої дії, всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії, а відповідно до ст.195 КПК України, при огляді у протоколі описують все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому саме вигляді, в якому спостерігалось під час проведення дії. Взагалі, у кабінеті, розташованому у приміщенні УМВС України в Чернігівській області, ніякої події не відбулося, а зрозуміло, не може і бути у кабінеті огляду місця події. Відповідно до ст.191 КПК України, огляд предметів, вилучених під час огляду місця події, слідчий проводить за місцем події, а у випадках, коли це неможливо, за місцем провадження у справі. ОСОБА_7 підстави, як призупинення огляду місця події за вказівкою працівників департаменту, що вбачається з показань свідка ОСОБА_19, КПК України, відповідно до якого проводиться огляд місця події, не передбачено. Як вбачається з матеріалів справи, після проведення цього огляду місця події, кримінальна справа негайно порушена не була, при наявності заяви ОСОБА_6 та вилучених у ОСОБА_5 грошей, а проводились вилучення та огляди телефонів. Враховуючи встановлені порушення КПК України при проведенні огляду місця події, суд вважає, їх суттєвими, і приходить до висновку, що протокол огляду місця події не є належним та допустимим доказом, і не може враховуватись, як такий, що підтверджує обвинувачення підсудним.
Речові докази грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, висновок судово-хімічної експертизи підтверджують факт наявності 2 000 доларів США та нашарування люмінесцентних спеціальних речовин на руках ОСОБА_5 та купюрах по 100 доларів США, які за своїми властивостями подібні до речовин з контрольного зразку.
Копії договорів про укладення між ЗАТ “УМЗ” та ОСОБА_4, ОСОБА_5, підтверджують факт, що станом на 20.03.2009 року за підсудними було зареєстровано відповідні номери, чого не заперечували підсудні у судовому засіданні.
Суд не приймає, як належний та допустимий доказ по справі, як такий, що підтверджує обвинувачення підсудним, акт огляду технічного засобу(мобільного телефону), а саме мобільного телефону ОСОБА_5М.(т.1 а.с.31), так як він складений в порушення вимог КПК України. Після проведення огляду місця події(т.1 а.с.28-30), відповідно до ст.190 КПК України повинна була бути негайно порушена кримінальна справа. Як встановлено у судому засіданні, кримінальна справа на той час порушена не була, проведення огляду технічного засобу нормами КПК України, до порушення кримінальної справи, не передбачено, а тому, проводити будь-які інші слідчі дії працівник міліції не мав повноважень, як не передбачено і такого процесуального документа як акт. Крім цього, суд враховує також показання свідка ОСОБА_29, який вказав, що йому ст.127 КПК України не роз’яснювалась, і які дії проводив з телефоном працівник міліції він не бачив.
За аналогічних підстав, суд не приймає, як належний та допустимий доказ по справі, як такий, що підтверджує обвинувачення підсудним, акт огляду технічного засобу(мобільного телефону), а саме мобільного телефону ОСОБА_4 (т.1 а.с.75). Крім цього, суд також враховує, що сам мобільний телефон, з показань ОСОБА_4, був у нього відразу, біля центру “Відродження”, вилучений ОСОБА_15, який це заперечував. У акті вилучення технічного засобу(т.1 а.с.74), не вказано час, коли саме був вилучений мобільний телефон, а іншого у судовому засіданні не встановлено, і тому всі сумніви щодо часу вилучення мобільного телефону тлумачаться на користь підсудного ОСОБА_4
Не може бути визнаний допустимим доказом по справі акт вилучення предметів та документів, а саме вилучення на підставі ст.ст.190,191 КПК України, у ОСОБА_6 аркушу паперу з надписом номеру телефону та ім’ям ОСОБА_38, так як такого документу, як акт вилучення, ст.ст.190,191 КПК України не передбачено, і взагалі ці статті регламентують порядок проведення огляду, а не вилучення, що також у свою чергу ставить під сумнів належність та допустимість такого речового доказу, як аркуш паперу з написом.
Щодо роздруківок оператора мобільного зв’язку ЗАТ “УМЗ” щодо вхідних та вихідних дзвінків та “смс” повідомлень(т.2 а.с.196-197,198-226), а також протоколу про результати здійснення оперативно-технічного засобу(т.2 а.с.10-14) щодо самого змісту “смс” повідомлень, суд зазначає, що у судовому засіданні встановлено, що з телефону ОСОБА_5 “смс” повідомлення ОСОБА_4 відправляв працівник міліції, а у мобільному телефоні ОСОБА_5 у папці “вихідні” та “передані” ці повідомлення відсутні. У мобільному телефоні ОСОБА_4 вихідні “смс” повідомлення, які є у мобільному телефоні ОСОБА_5, як вхідні, відсутні. ОСОБА_4 заперечував направлення “смс” повідомлень ОСОБА_5, а крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказали, що “смс” повідомлення з телефону ОСОБА_4 відправлялись працівниками міліції, так як це технічно можливо. Враховуючи такі дані про наявність та відсутність “смс” повідомлень у мобільних телефонах підсудних, що отриманні у результаті огляду телефонів, що дії працівника міліції по відправленню ним “смс” повідомлень з мобільного телефону ОСОБА_5 на телефон ОСОБА_4 у будь-якому процесуальному документі свого відображення не знайшли, перебування мобільних телефонів підсудних у працівників міліції протягом певного часу, зокрема ОСОБА_4, повідомлення відділення ЗАТ “Київстар ДЖ.Ес.Ем” КиФ про таку технічну можливість, з врахуванням інших досліджених у судовому засіданні доказів щодо можливої провокації хабара з боку ОСОБА_6, приймаючи до уваги показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_34 щодо наявності такої технічної можливості, і що у судовому засіданні не встановлено даних, які б спростовували показання підсудних, свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_34, зміст повідомлення відділення ЗАТ “Київстар ДЖ.Ес.Ем” КиФ, суд приходить до висновку, що обставина про те, що “смс” повідомлення, вказаного у протоколі(т.2 а.с.10-14) змісту відправлялись безпосередньо ОСОБА_4 викликає сумніви, які відповідно до ст.62 Конституції України, суд тлумачить на користь підсудних. За таких обставин, роздруківка оператора мобільного зв’язку ЗАТ “УМЗ”, протокол про результати здійснення оперативно-технічного засобу(т.2 а.с.10-14) щодо “смс” повідомлень, не приймаються судом, як докази, що підтверджують обвинувачення підсудним.
Щодо протоколів про результати здійснення оперативно-технічних заходів(т.1 а.с.3-9), то вони є суперечливими перш за все щодо застосування норм Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, що у свою чергу ставить під сумнів законність проведення зазначених у них оперативно-технічних заходів. Так, у протоколах вказано посилання на ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, відповідно до якої застосування технічних засобів проводяться за рішенням суду, і у цьому протоколі далі є посилання на оперативну необхідність невідкладного здійснення, передбаченого ч.14 ст.9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, відповідно до якої рішення суду не потрібно. ОСОБА_21, оперативно-розшукова справа була заведена 14.07.2008 року, працівники міліції по цій же справі отримували дозвіл суду на негласний слуховий контроль переговорів ОСОБА_4 23.01.2009 року(т.2 а.с.10), а тому, виходячи з вказаного, суд приходить до висновку, що оперативний підрозділ мав можливість та зобов’язаний був отримати дозвіл суду для застосування технічних засобів, які вказані у протоколах(т.1 а.с.3-9). З врахуванням викладеного, суд не приймає вказані протоколи, як доказ вини підсудних.
При оцінці показань свідка ОСОБА_10, суд приймає до уваги наступні обставини. ОСОБА_10 без сумнівів вказав дати, відповідно до яких знаходився у різних місцевостях, тоді, як пройшов значний проміжок часу. З відеозапису протоколу допиту не вбачається, що у ході допиту вівся протокол, що він оголошувався та підписувався. Будучи приватним підприємцем, а не службовою особою, знаючи, що йому необхідно з’явитись до суду, ОСОБА_10 виїхав у службове відрядження. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 мав значні суми заборгованості перед фінансовими установами. Показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_32, не дивлячись на їх дружні стосунки з підсудним ОСОБА_5, підтверджується показання ОСОБА_5 ОСОБА_10 у ході до судового слідства не допитувався, не дивлячись на таку можливість органів досудового слідства. Враховуючи ці вказані обставини, у їх сукупності, з врахуванням не прибуття ОСОБА_10 у судове засідання для допиту, і що у судовому засіданні не встановлено додаткових даних, які б підтверджували показання ОСОБА_10, суд приходить до висновку, що його показання не спростовують постійних та однакових показань ОСОБА_5 про заборгованість йому коштів ОСОБА_10 За аналогічних підстав, без наявності додаткових даних на підтвердження показань ОСОБА_10, суд вважає, що протоколи пред’явлення для впізнання, з врахуванням якості фотознімків підсудних на них, також не спростовують показання ОСОБА_5
Крім вищевикладеного, суд зазначає, що усі обставини щодо допустимості, достовірності та належності, досліджених у судовому засіданні доказів, які викликають сумніви щодо доведеності вини підсудних, суд, відповідно до ст.62 Конституції України, тлумачить на користь підсудних. Крім того, суд приймає до уваги і те, що працівник міліції, фактично не проводячи дій, зазначених у протоколі огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 а.с.15), не зазначаючи всіх дій, які проводились у ході огляду місця події від 20.03.2009 року(т.1 а.с.28-30), проводячи огляд в порушення норм КПК України(т.1 а.с.31), діяв в порушення ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи, до яких відносяться працівники міліції, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а з врахуванням перебування його у ІТУ та зустрічі з ОСОБА_5, без законних на те підстав, без сумнівів вказує, що цей працівник міліції діяв саме в порушення ст.19 Конституції України.
Протокол допиту ОСОБА_5, самі по собі речові докази - 2 000 доларів США, висновок судово-хімічної експертизи, протоколи огляду речових доказів: відеокасет та оптичних носіїв інформації, які були досліджені у судовому засіданні, та самі речові докази відеокасети та оптичні носії інформації, зі змістом записів на них, а також протокол про застосування технічних засобів(т.2 а.с.10-14), з врахуванням неприйняття судом інших доказів обвинувачення, не є достатніми, і такими що доводять вину підсудних у пред’явленому їм обвинуваченні.
Таким чином, у судовому засіданні, виходячи з досліджених доказів, в їх сукупності, доводи підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, наведені ними на свій захист від пред’явленого обвинувачення, та їх захисника про недоведеність обвинувачення підсудним, знайшли своє підтвердження, а участь підсудних у вчиненні злочину згідно обвинувачення, пред’явленому: ОСОБА_4 у закінченому замаху на одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, хабара у сумі 2 000 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 15 400 грн., поєднаним з його вимаганням, та ОСОБА_5 у пособництві у закінченому замаху на одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, хабара, не доведено у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні не доведено участь підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, у зв’язку з чим підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні бути визнані невинними і по суду виправданими.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Постанови про накладення арешту на майно підсудного ОСОБА_4 від 07.05.2009 року(т.3 а.с.127,136) підлягають скасуванню, а майно: мобільний телефон “Нокіа 70“, автомобіль “Фольксваген Пасат В-5“, державний номерний знак НОМЕР_6, - поверненню ОСОБА_4
Постанова від 24.03.2009 року про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_4 від посади начальника управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради підлягає скасуванню.
Постанови про накладення арешту на майно підсудного ОСОБА_5 від 07.05.2009 року(т.3 а.с.165,167,169,171) підлягають скасуванню, а майно: автомобіль “ОСОБА_5”, державний номерний знак НОМЕР_1, квартира АДРЕСА_1, мобільні телефони “SAMSUNG-D820“ та ”NOKIA6300”, - поверненню ОСОБА_5
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає скасуванню.
Речові докази: грошові кошти у сумі 2 000 доларів США(т.1 а.с.121-122) необхідно повернути УМВС України в Чернігівській області, заяви ОСОБА_6 про видачу дозволів з додатком документів, квитанціями, бланками резолюцій(т.1 а.с.41-72,116) необхідно зберігати в матеріалах кримінальної справи, аркуш паперу з написом “НОМЕР_7 та ОСОБА_38” необхідно зберігати у матеріалах кримінальної справи, мобільні телефони “Нокія 70”(т.1 а.с.124) та “Нокія 6300”(т.1 а.с.125) необхідно повернути ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зразки змивів з рук ОСОБА_5 та купюр(т.1 а.с.142) необхідно знищити, відеокасети, оптичні носії інформації CD-R(т.2 а.с.17,20,23), та відеокасету з записом допиту свідка ОСОБА_10 необхідно зберігати при справі.
Судові витрати у сумі 649,08 грн. підлягають прийняттю на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати невинним у пред’явленому йому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 368 КК України та по суду виправданим за недоведеністю участі у вчиненні злочину.
Постанову про відсторонення ОСОБА_4 від посади начальника управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради від 24.03.2009 року, - скасувати.
Постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_4 від 07.05.2009 року(т.3 а.с.127,136) - скасувати, а майно: мобільний телефон “Нокіа 70“, автомобіль “Фольксваген Пасат В-5“, державний номерний знак НОМЕР_6, - повернути ОСОБА_4
Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд відносно ОСОБА_4, - скасувати.
ОСОБА_5 визнати невинним у пред’явленому йому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України та по суду виправданим за недоведеністю участі у вчиненні злочину.
Постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_5 від 07.05.2009 року(т.3 а.с.165,167,169,171) – скасувати, а майно: автомобіль “ОСОБА_5”, державний номерний знак НОМЕР_1, квартиру АДРЕСА_1, мобільні телефони “SAMSUNG-D820“ та ”NOKIA6300”, - повернути ОСОБА_5
Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд відносно ОСОБА_5, - скасувати.
Судові витрати у сумі 649,08 грн. прийняти на рахунок держави.
Речові докази: грошові кошти у сумі 2 000 доларів США(т.1 а.с.121-122) - повернути УМВС України в Чернігівській області, заяви ОСОБА_6 про видачу дозволів з додатком документів, квитанціями, бланками резолюцій(т.1 а.с.41-72, 116) - зберігати в матеріалах кримінальної справи, аркуш паперу з написом “НОМЕР_7 та ОСОБА_38” - зберігати у матеріалах кримінальної справи, мобільні телефони “Нокія 70”(т.1 а.с.124) та “Нокія 6300”(т.1 а.с.125) - повернути ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зразки змивів з рук ОСОБА_5 та купюр(т.1 а.с.142) - знищити, відеокасети, оптичні носії інформації CD-R(т.2 а.с.17,20,23), та відеокасету з записом допиту свідка ОСОБА_10 - зберігати при справі.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий: І.А.Мурашко
