Справа №1-21/10
В И Р О К
ІМ”ЯМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року м. Липовець
ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
В складі: головуючого - судді МОЧУЛЬСЬКОЇ Л.Т.,
при секретарі БЕЛІНСЬКІЙ С.І.,
з участю прокурора КОКОТА О.Г.,
та адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Липовець кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, на утриманні малолітня дитина, тимчасово не працюючого, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
В С Т А Н О В И В:
05 жовтня 2009 року приблизно о 19 год. 00 хв. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ?иЛ МЗ 4505", державний номерний знак «НОМЕР_4», рухаючись в напрямку с.м.т. Турбів по автодорозі сполученням м. Липовець - с.м.т. Турбів, в районі перехрестя із другорядною дорогою, що веде в напрямку с. Лукашова, під час погіршення видимості, викликаного світлом фар зустрічного автомобіля, не зменшуючи швидкості керованого транспортного засобу, продовжив рух та в момент об'єктивної появи в полі зору велосипедиста ОСОБА_3, який по краю проїзної частини рухався в попутньому напрямку, невчасно прийняв міри до зупинки керованого транспортного засобу та допустив наїзд на останнього.
Таким чином, водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 12.2, 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху України, де вказано:
12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
19.3. У разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.
Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 216 а від 08.10.2009 року «В ситуації, яка склалася водій автомобіля ЗиЛ - ММЗ 4505 держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити наїзд на велосипедиста терміновим гальмуванням в момент появи велосипедиста в полі зору водія.»
В результаті наїзду, який стався контактом правої передньої частини автомобіля ?иЛ" із задньою частиною велосипеда, велосипедист ОСОБА_3 від отриманих ушкоджень загинув на місці пригоди. Відповідно до висновку судово медичної експертизи № 743 від 28.10.2009 року у ОСОБА_3 виявлено тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння, і які стоять у причинному зв'язку зі смертю. Тому, порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з наслідками.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що приблизно о 19 годині 05.10.2009 року, керуючи автомобілем ?ИЛ", без вантажу, він рухався з м. Липовець у напрямку с.м.т. Турбів по жом. Швидкість керованого автомобіля становила близько 60 км/год, асфальтне покриття перебувало в сухому стані, опадів не було. В цей час, назустріч з яскравим світлом рухався автомобіль. В той час, як відстань до нього була близько 100 м, світло фар даного автомобіля почало засліплювати і підсудний змістився дещо правіше та продовжував рух. В той час, як він розминався із зустрічним автомобілем, то помітив попереду свого автомобіля в'язку сухих рослин, яка рухалась в попутньому напрямку. Вище в'язки був силует голови. В подальшому ОСОБА_2 зрозумів, що то велосипедист, який перевозив на велосипеді в'язку кукурудзи. Помітивши його, він почав гальмувати, далі відчув удар. Наїзд стався на смузі руху автомобіля ?ИЛ" контактом правої передньої сторони автомобіля із велосипедистом. Після зупинки свого автомобіля, підсудний підбіг до велосипедиста, однак, останній не подавав ознак життя. Перебуваючи у шоковому стані, обвинувачений дуже злякався і залишив місце пригоди. Поїхав в смт. Турбів до жомової ями, загрузився жомом і поїхав у напрямку м. Липовець. Доїхавши до місця ДТП, ОСОБА_2 зупинили працівники ДАІ і запитали о котрій годині він їхав в смт. Турбів, взяли його номер мобільного телефону. ОСОБА_4 оглянув автомобіль. Підсудний хотів зізнатись, що то він вчинив ДТП, однак почувши крики жінок, злякався, сів у свій автомобіль і поїхав у м.Липовець. Коли ОСОБА_2 приїхав додому, то все розповів дружині і сказав, що потрібно їхати в міліцію і зізнатись у вчиненому. Тоді підсудний повідомив правоохоронні органи, самостійно поставив свій транспортний засіб в Липовецькому відділі міліції, пройшов медичний огляд і дав пояснення з приводу ДТП.
Крім повного визнання вини підсудним, його вина підтверджується також і іншими доказами.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 05.10.2009 року близько 22 години, коли він вже збирався лягати спати, до нього зателефонували з міліції і сказали, що його батька ОСОБА_3 збив автомобіль. Приїхавши на місце пригоди, потерпілий перебував біля працівників міліції, які повідомили, що батько мертвий. Біля 23 години приїхали експерти з м. Вінниці, провели дослідження і ОСОБА_5 отримав направлення для проведення судово - медичного обстеження. Потерпілий разом із родичами, знайшовши транспорт, повіз труп батька на СМЕ. Додав, що підсудний з ним розрахувався повністю , заплативши 25 тисяч гривень, будь-яких претензій матеріального характеру він до нього не має.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є дочкою померлого, 05.10.2009 року біля 22 години до неї зателефонувала братова дружина і повідомила, що батька збили автомобілем. Потерпіла подзвонила на мобільний телефон братові, який повідомив, що батько загинув, а автомобіль з місця пригоди зник. Претензій матеріального характеру не має, однак наполягає на суворому покаранні, оскільки підсудний залишив тіло батька на місці пригоди, а сам зник.
З показань свідка ОСОБА_7 в судовому зхасіданні встановлено, що вона є дружиною підсудного. 06.10.2009 року близько 2 години її чоловік приїхав додому, був знервований, декілька разів ходив на вулицю курити. Через деякий час розповів їй, що збив людину. Після цього вони повідомили правоохоронні органи що це чоловік збив людину, а потім він поїхав у Липовецький РВ, де самостійно поставив автомобіль, пройшов медичний огляд та надав працівникам міліції пояснення з приводу ДТП.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є тіткою дружини підсудного . 06 жовтня 2009 року біля 01 години ночі у неї задзвонив телефон. Невістка підняла слухавку, потім почала плакати і сказала, що у ОСОБА_9 щось трапилось. ОСОБА_8І з сином та невісткою сіли у автомобіль і приїхали до ОСОБА_7 ОСОБА_7 сиділа на вулиці біля будинку, а ОСОБА_3 сидів біля неї. Потім підсудний повідомив, що збив людину і залишив місце ДТП. Сказав, щоб син зателефонував у міліцію і про все повідомив. Син подзвонив працівнику ДАІ ОСОБА_10 та повідомив, що ДТП вчинив ОСОБА_2 Після цього приїхав ОСОБА_10, і сказав їхати в міліцію. Вони поставили автомобіль «ЗИЛ» біля МРЕО і поїхали на експертизу для проходження огляду на стан сп»яніння, після чого повернулись додому. Вранці вони всі поїхали до потерпілих, запропонували витрати на поховання батька взяти на себе, але ті відмовились, сказавши, що про все вони будуть говорити потім. Додала, що ОСОБА_2 сам чотири рази приїжджав до потерпілих, а вона у них була шість разів, намагаючись знайти спільну мову. Заплатили їм 25000 гривень.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює старшим інспектором ВДАІ Липовецького РВ ГУ МВС України у Вінницькій області. Так, 05.10.2009 року, знаходячись в слідчо-оперативному відділенні Липовецького РВ ГУ МВС України у Вінницькій області, свідок отримав повідомлення, що біля зупинки с. Лукашкова сталась ДТП. Спочатку вони проїхали місце події, оскільки крім купи сіна на дорозі, нічого не побачили. Потім повернулись , і лише тоді виявили на дорозі велосипед із великою в»язкою сіна на багажнику, та велосипедиста, який не подавав ознак життя. Автомобіль, який вчинив ДТП, з місця пригоди зник. ОСОБА_4А та інші працівники міліції почали оформляти дорожню транспортну пригоду. На асфальті було видно сліди тормозіння автомобіля. На велосипеді ні світловідбивачів, ні катафот, ні приладів освітлення не було. Викликавши експертів, вони почали зупиняти автомобілі та перевіряти їх на причетність до ДТП. В зворотньому напрямку з смт. Турбова рухалось три автомобілі: газон, «ЗИЛ» та автомобіль ОСОБА_2 Свідок їх зупинив, запитав водіїв чи вони щось бачили, записав їх дані, номери телефонів. Вони нічого не повідомили. А потім до ОСОБА_4 зателефонував його колега ОСОБА_10 і повідомив, що водія який вчинив ДТП, вже знайшли. Свідок додав, що велосипедистом також були порушені правила дорожнього руху, а саме п. 6.2 та п. 6.5 ПДР. Причиною ДТП , крім порушення ПДР ОСОБА_2 було також і те, що на велосипедові не було катафот (світлоповертачів), а також те, що зустрічний автомобіль рухався із увімкненими фарами дальнього світла, що засліпило водія ОСОБА_2
Крім зазначених доказів, вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також матеріалами кримінальної справи:
- рапортом про реєстрацію пригоди (в частині часу та місця скоєння злочину) /а.с. 2/;
- протоколом огляду місця події (в частині часу, місця та обставин вчинення злочину. Зокрема того, що наїзд стався на краю смуги руху в напрямку смт. Турбів, що співставляється з показаннями ОСОБА_2, того, що велосипедист та автомобіль рухались в попутньому напрямку; автомобіль після наїзду з'їхав на узбіччя, що співставляється з показаннями ОСОБА_2; виявленні на крилі велосипеда слідів ЛФП червоного кольору, що підтверджує те, що наїзд здійснено автомобілем ОСОБА_2, оскільки, бампер даного автомобіля пофарбовано в червоний колір)
/а.с.3-8/;
- протоколом медичного огляду, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_2 був тверезий /а.с. 10/;
- протоколом огляду транспортного засобу (в частині того, що бампер автомобіля пофарбовано в червоний колір та з правої сторони наявне пошкодження ЛФП)
/а.с. 12/;
- протоколом огляду предметів (в частині того, що деформуюча сила, яка діяла на велосипед була спрямована ззаду на перед) /а.с.13/;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події і планом-схемою до нього (в частині місця та обставин вчинення ДТП) /а.с. 31-34/;
- висновком автотехнічної експертизи № 216 а від 08.10.2009 року (в частині того, що порушення водієм ОСОБА_2 вимог ПДР України перебуває у причинному зв'язку з ДТП) /а.с. 49-57/;
- висновком судово-медичної експертизи № 743 від 28.10.2009 року (в частині того, що на трупі ОСОБА_3 виявлено ушкодження, утворення яких характерне при ДТП, від яких настала смерть останнього) /а.с. 93-94/.
Відповідно до висновку експерта № 216а від 08.10.2009 року, який провів судову автотехнічну експертизу:
«1. З технічної точки зору покази водія ОСОБА_2 в частині того, що керований ним автомобіль ЗиЛ-ММЗ 4505 в момент виникнення небезпеки для руху рухався із швидкістю біля 60 км/год, технічно достовірні.
2. З технічної точки зору покази водія ОСОБА_2, в частині розташування місця наїзду на велосипедиста відносно елементів проїзної частини, можуть бути технічно достовірні.
3. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля ЗиЛ-ММЗ 4505 держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 12.2,12.3,19.3 Правил дорожнього руху.
Питання як повинен був діяти велосипедист у дорожній ситуації, що склалася, спеціалістом не досліджувалося, так як спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно і може бути вирішене органами слідства та суду самостійно відповідно до вимог розділу 6 «Вимоги до водіїв мопедів і велосипедів» Правил дорожнього руху України.
4. В ситуації, яка склалася, при вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля ЗиЛ-ММЗ 4505 ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити наїзд на велосипедиста терміновим гальмуванням в момент появи велосипедиста в полі зору водія.
5. В ситуації, яка склалася, при вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи, з технічної точки зору в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.2,12.3 Правил дорожнього руху.
Питання, чи вбачається в діях велосипедиста ОСОБА_3 невідповідність вимогам Правил дорожнього руху, експертами не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно, і може бути вирішене органами слідства(суду) самостійно відповідно до вимог Розділу 6 «Вимоги до водіїв мопедів і велосипедів» Правил дорожнього руху.»
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 743 від 28.10.2009 року, експерт «на підставі судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3, 1935р.н., даних судово-токсикологічного дослідження крові та нирки, прийшов до таких підсумків:
1. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлено закриту спинно- мозкову травму у вигляді повного розриву міжхребцевого з'єднання між 1-им та П-им шийними хребцями з розривом спинного мозку; а також виявлено рану в правій надбровній ділянці, синець в ділянці повіка правого ока, садна в лобній ділянці (1), в лівій виличній ділянці (1), підборіддя (1), передньої поверхні правого колінного суглобу (2).
Вказана спинно-мозкова травма та ушкодження (синець, рана, садна) виникли від дії тупих твердих предметів, можливо, за обставин дорожньо-транспортної пригоди, як слідує з "Постанови" слідчого.
2. Смерть гр-на ОСОБА_3 настала від закритої спинно-мозкової травми у вигляді повного розриву з'єднання між 1 та 2-шийними хребцями з повним розривом спинного мозку. Між, вказаною спинно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_3 є причинний зв'язок.
Вказана вище спинно-мозкова травма у вигляді повного розриву спинного мозку в шийному відділі у гр-на ОСОБА_3 належить до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя в момент заподіяння.
Вказана спинно-мозкова травма у вигляді повного розриву з'єднання між 1 та 2-шийними хребцями з повним розривом спинного мозку є несумісною для життя.
При судово-токсикологічному дослідження крові та тканини нирки від трупа ОСОБА_3 алкоголю не виявлено, що свідчить про тверезий стан померлого на час настання смерті.»
Постановою слідчого СУ ГУМВС України у Вінницькій області в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст..135 КК України (залишення у небезпеці) відмовлено, оскільки потерпілий загинув під час ДТП.( а.с.109).
Дії підсудного суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України , як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
При обранні міри покарання ОСОБА_2., суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, його ставлення до вчиненого, поведінка після вчинення злочину, його особу, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України відноситься до тяжких злочинів . А санкція передбачає лише позбавлення волі. Тому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає необхідним застосувати мінімальне покарання у виді позбавлення волі.
Однак, при цьому , крім ступеня тяжкості вчиненого злочину, суд враховує і інші обставини.
Так, о бставин, обтяжуючих покарання підсудного, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
До пом'якшуючих покарання підсудного обставин, у відповідності до ст.. 66 КК України , суд відносить щире каяття, яке виявилось у критичній оцінці підсудним своєї поведінки, шляхом визнання своєї вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активне сприяння розкриттю злочину ( добровільно надавав допомогу в з»ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мали істотне значення для повного його розкриття, сам зізнався у вчиненні злочину, повідомивши про це працівників міліції), добровільне відшкодування заподіяної шкоди родичам померлого до винесення обвинувального вироку..
Крім цього, вчинений ОСОБА_2 злочин являється необережним. Так, підсудний внаслідок порушення п.п. 12.2, 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху спричинив з необережності потерпілому смерть, оскільки не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, так як маючи статус водія, він зобов»язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Також, судом встановлено, що вчиненню злочину підсудним передувало засліплення ОСОБА_2 увімкненими фарами дальнього освітлення зустрічного транспортного засобу; та порушення велосипедистом, ОСОБА_3 який рухався велосипедом по проїздній частині , при наявності узбіччя, положень п.6.2 та 6.5 Правил Дорожнього Руху, відповідно до яких велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду білого кольору, по боках оранжевого, ззаду червоного; та водії велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху, оскільки об»єм вантажу, який перевозив потерпілий на багажнику велосипеда, та відсутність ззаду велосипеда світлоповертача, заважала іншим учасникам дорожнього руху зрозуміти, що рухається саме велосипедист.
Підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, користується повагою та авторитетом, згідно із довідкою-характеристикою, виданою депутатом Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області . Позитивно характеризується зі сторони сусідів - жителів вулиці Ломоносова у м. Липовець. Крім цього, ОСОБА_2 має на утриманні малолітню дитину дочку , ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючу дружину та хвору одиноку матір.
Таким чином, враховуючи необережну форму вини, особу винного, відсутність обтяжуючих покарання підсудного обставин, наявність кількох обставин, що пом»якшують покарання, встановлені обставини справи ( серед яких небайдуже ставлення підсудного та його родичів до вчиненого злочину, оскільки ОСОБА_2 4 рази , а ОСОБА_8, (родичка підсудного) 6 разів їздили до потерпілих, пропонуючи свою допомогу і висловлюючи жаль з приводу того, що сталось), - суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі, та застосовує, у відповідності до ст.. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Приймаючи до уваги, що автомобіль для підсудного та його сім»ї являється єдиним джерелом існування, та єдиним способом заробити кошти у випадку пред»явлення потерпілою ОСОБА_6 позову в порядку цивільного судочинства, суд вважає можливим не застосувати додаткове покарання, передбачене ч.2ст286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортним засобом. .
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому, покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в два роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України , наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ( код -24525055, рахунок -35227002000019 в УДК у Вінницькій області, МФО -802015) 375 (триста сімдесят п»ять) грн. 36 коп. судових витрат за проведення автотехнічної експертизи .
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: велосипед - повернути потерпілим, автомобіль «ЗИЛ МЗ 4505, державний номер НОМЕР_3 - повернути власнику , а зразки ЛФП підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 15 діб.
СУДДЯ: Л.Т.МОЧУЛЬСЬКА
