Яготинський районний суд Київської області
м. Яготин, вул. Незалежності, 67, 7700, (04575) 5-43-47
Справа №1-21/10
ВИРОК
Іменем України
15 березня 2010 року Яготинський районний суд
Київської області в складі:
Головуючий суддя Карпович В.Д.
При секретарі Сидоренко Я.Г.
За участю прокурора Іл”їна Ю.А.
Захисника ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині справу про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, цигана, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, в злочині передбаченому ч.2 ст.186 КК України,
Встановив:
09.08.2009 року близько 02 години неповнолітній ОСОБА_2 з невстановленою слідством особою прибули на зупиночну платформу ст. Яготин, що в м. Яготині Київської області, де зустріли раніше знайомого ОСОБА_3, який на цей час сидів на лавочці залізничного вокзалу ст. Яготин, поряд із зупиночною платформою. ОСОБА_2 маючи прямий умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб з невстановленою слідством особою підійшли до ОСОБА_3 та висловлюючи погрози фізичною розправою змусили останнього пройти до туалету, який знаходиться на відстані 20 метрів від приміщення залізничного вокзалу ст. Яготин. Побоюючись за своє життя та здоров’я ОСОБА_3 виконав вимогу ОСОБА_2 та невстановленої слідством особи на ім’я Анатолій, де ОСОБА_2 маючи прями умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном, наказав ОСОБА_3 віддати свій мобільний телефон, при цьому погрожував останньому фізичною розправою. Після цього побоюючись за своє життя та здоров’я ОСОБА_3 дістав із штанів свій мобільний телефон марки Нокіа 6233 чорного кольору імей 353927019112389 вартістю 1517 гривень, в середині якого був стартовий пакет оператора МТС вартістю 25 гривень, на рахунку якого були кошти в сумі 7 гривень і передав його ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_2 перевіривши вміст сумки, яка була при ОСОБА_3 відкрито заволодів грошима в сумі 10 гривень, а сумку повернув ОСОБА_3
Далі ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа вивели ОСОБА_3 із туалету і ОСОБА_2 залишив останнього під наглядом невстановленої слідством особи на ім’я Анатолій, а сам розпорядився викраденим майном, а саме придбав в кіоску розташованому неподалік спиртні напої.
Після цього невстановлений слідством чоловік грузинської національності, який в цей час стояв біля туалету та діяв спільно з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою на ім’я Анатолій, маючи прямий умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном, підвищеним тоном наказав ОСОБА_3 віддати йому годинник. Дані слова ОСОБА_3 сприйняв як погрозу та передав годинник фірми "Касіо", чорного кольору вартістю 229 гривень невстановленій слідством особі на прізвисько "Бульба". Далі, приблизно через півгодини ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа на ім'я Анатолій наказали ОСОБА_3 йти з ними і пройшовши приблизно 40-50 метрів, а саме до переходу через рейси, ОСОБА_2 маючи прямий умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном, висловлюючи слова погрози фізичною розправою, наказав ОСОБА_3 зняти замшеві туфлі, коричневого кольору, вартістю 230 гривень, що останній і зробив, а ОСОБА_2 після цього надав йому свої власні туфлі, чорного кольору. Потім ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа пішли через перехід в протилежну сторону від залізничного вокзалу. Після цього до ОСОБА_3 одразу підійшли невстановлені слідством особи, а саме: чоловік, який забрав у нього годинник та особа грузинської національності, а приблизно через 5 хвилин повернувся ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа на ім’я Анатолій та провівши ОСОБА_3 до зупиночної платформи станції Яготин посадили його в електропотяг у напрямку м Києва, який відбував із ст. Яготин о 4 годині 32 хвилини.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав в повному обсязі та пояснив слідуюче:
8.08. 2009 року близько 23 години він знаходився на Привокзальній Площі станції Яготині, де він познайомився із чоловіком на ім.”я Анатолій, та ще двома чоловіками грузинської національності на вигляд яким було понад 40 років. Вони побачили раніше незнайомого їм хлопця, який сидів на лавочці неподалік від залізничного вокзалу. Вони вчотирьох вирішили підійти до нього, та якщо в нього є мобільний телефон то забрати його. Вони підійшли до того хлопця, який на їх питання представився ОСОБА_3. Після чого Анатолій запропонував ОСОБА_3 пройти до туалету, Разом приміщення туалету зайшов і він, де Анатолій потребував у ОСОБА_3 мобільний телефон. На що ОСОБА_3 витяг з кишені штанів мобільний телефон марки „ Нокія 6233” та передав його Анатолію. Після чого Анатолій наказав ОСОБА_3 віддати йому і гроші які є в нього, після цього ОСОБА_3 відав Анатолію 10 гривен однією купюрою. Потім вони вийшли з приміщення туалету, та всі в п”ятьох сіли на лавочку. Після того як відкрилось приміщення вокзалу то вони всі зайшли в приміщення погрітись. Через деякий час, він, ОСОБА_3 та Анатолій вийшли з приміщення вокзалу на перон, де він наказав ОСОБА_3 зняти своє взуття та віддати йому. Після чого, ОСОБА_3 зняв своє взуття / туфлі / та віддав йому , а він в свою чергу зняв свої туфлі та віддав ОСОБА_3.. Потім Анатолій віддав йому мобільний телефон який той забрав у ОСОБА_3, і після цього він пішов додому. Наступного дня, він продав даний мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_5 за 450 гривен.
Крім визнання вини підсудним ОСОБА_2 його вина в судовому засіданні в судовому засіданні підтверджується слідуючи ми доказами:
Показами потерпілого ОСОБА_6 в тій частині, що близько 2-ої години ночі він перебував на вокзалі станції Яготин чекаючи електропотягу направленням до м. Києва. До нього підійшли 5 чоловік. Один з них на ім.”я ОСОБА_2 запропонував йому пройти д першої платформи, Він боячись фізичного насильства пішов до першої платформи а за ним слідом пішли всі п”ятеро чоловіків. Потім ОСОБА_2 запропонував йому пройти до туалету куди вони зайшли разом. З ними зайшов до туалету і Анатолій. В приміщенні туалету ОСОБА_2 сказав йому щоб віддав йому свій мобільний телефон, а якщо телефон не віддасть то додому не доїде. Після цього, він віддав йому свій мобільний телефон „ Нокія” який придбав за 1517 грн, із сім карткою оператора МТС вартістю 25 грн, на рахунку якої було 7 грн. Потім ОСОБА_2 перевірив вміст його сумки в якій знайшов гаманець із 10 грн, які забрав собі. Після цього вони втрьох вийшли із туалету, та ОСОБА_2 сказав щоб він нікуди не йшов а був поруч.. Потім чоловік грузинської національності який стояв поруч сказав йому щоб він зняв свій годинник та віддав йому. Він зняв та віддав годинник „ Касіо” цьому чоловіку. Потім один із цих чоловіків як йому стало відомо пізніше це був ОСОБА_7 пішов як він повідомив додому. Микола сказав йому щоб він зняв свої туфлі, він став заперечувати, але Анатолій пригрозивши сказав знімай бо гірше буде. Він зняв свої туфлі коричневого кольору, замшеві на шнурках які придбав приблизно 2 роки тому за 230 грн. Туфлі віддав ОСОБА_2 який їх відразу взув та віддав йому свої старі туфлі чорного кольору, які він взув. Потім до нього підійшли двоє чоловіків грузинської національності, один із них перед цим забрав в нього годинник. Через деякий час , ці особи посадили його в електропотяг яким він поїхав до м. Києва.
Показами свідка ОСОБА_5 в тій частині, що він 10.08. 2009 року придбав у ОСОБА_8 мобільний телефон „ Нокія 6233” за450 грн. Наступного дня, цей мобільний телефон було вилучено в нього працівниками міліції.
Аналогічні покази в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_5 / мати свідка ОСОБА_5 .
Показами свідка ОСОБА_8 в тій частині, що 9.08. 2009 року до нього прийшов ОСОБА_5 запитав в нього, чи не має у нього якогось телефону щоб він у нього купив. У нього не було на даний час телефонів для продажу. Він відразу став телефонувати знайомим, та зв'язався із циганом „ ОСОБА_2, який повідомив що в нього є для продажу мобільний телефон „ Нокія”. Наступного дня він взяв у ОСОБА_2 цей телефон та продав ОСОБА_5 за 450 грн.. Отримані гроші віддав цигану ОСОБА_2, який чекав його в кафе „ Кошик”.
Показами свідка ОСОБА_9 в тій частині, що ОСОБА_8 попросив його знай ти чоловіка у якого можна було б придбати мобільний телефон по низькій ціні. Він зателефонував по цьому питанню до цигана ОСОБА_2, і той сказав , що в нього є мобільний телефон для продажу по низькій ціні, про що він повідомив ОСОБА_8
Протоколом усної заяви потерпілого ОСОБА_3 про вчинення у відношенні нього пограбування / а.с. 10 /.Протоколом огляд у місця події від 10.08. 2009 року, яким є територія станції Яготин /а.с.11 . Протоколом огляду місця події є територія господарства по вул.. І.Франка за № 37 в м. Яготині, де було вилучено викрадений підсудним мобільний телефон та / а.с. 22. 23 /. Протоколом огляду викраденого мобільного телефона „ Нокія” / а.с. 36-38 /. Протоколом пред’явлення знімків для впізнання, під час якого потерпілий впізнав на знімку Савел”ева / а. с. 43. 44 /.
Таким чином, з врахуванням всіх доказів добутих та досліджених в судовому засіданні, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 органом досудового слідства за ст.. 186 ч.2 КК України кваліфіковано вірно, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна / грабіж /, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує тяжкість скоєного та особу підсудного, який раніше не судимий, є неповнолітнім, позитивно характеризується, виріс в багатодітній сім”ї та вважає, що міру покарання йому необхідно обрати у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням вимог передбачених ст.. 104 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КК України, суд –
ЗАСУДИВ:
ОСОБА _2 за ст.. 186 ч.2 КК України до 4 / чотирьох / років позбавлення волі.
Згідно ст.. 104 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, із іспитовим строком на 2 / два / роки.
Міру запобіжного заходу залишити попередню, у вигляді підписки про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.
Речові докази які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, дозволити йому використовувати їх за призначенням.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області, протягом 15 діб, з моменту його проголошення.
Суддя Карпович В.Д.
