Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 1-21/10
15.02.2010 року
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області
В складі: головуючого – судді Кошелюк Л.О.,
при секретарі Сулеві Н.С.,
за участю п/прокурора –Омелянчука А.В.,
неповнолітнього підсудного – ОСОБА_1,
його зак-го пр-ка –ОСОБА_2,
його захисника-адвоката ОСОБА_3,
потерпілого – ОСОБА_4,
пр-ків: служби у справах дітей Старовижівської РДА – ОСОБА_5,
і кримінальної міліції у справах неповнолітніх – ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.-на України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,
за ст. 185 ч.3, 185 ч.3 –ст.15 ч.3 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_1, з метою крадіжки грошей у потерпілого ОСОБА_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 3.12.09р., 17.12.09р., 31.12.09р. і 4.01.10 р. проникав у його будинок, де таємно викрадав, відповідно,1000 грв., двічі по 500 грв. та 200 грв. і 28 дол.; а всього – 2415 грв.60 коп.
Крім цього, 24.01.10 р. біля 15 –ї год., з такою ж метою повторно проник у будинок потерпілого, але був затриманий, і злочинний намір до кінця не довів.
У судовому засіданні у пред’явленому звинуваченні підсудний ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю і пояснив, що неодноразово допомагав потерпілому по господарству і той платив за роботу. Знав, що у нього є гроші, і що він щочетверга ходить на базар. У той період відчиняв ключем будинок; в кімнаті знайшов схованку під бильцем дивану. Звідти брав гроші, як зазначено в обвинувальному висновку. Іх витрачав для власних потреб: купив зимові чоботи, колонку для плеєра та продукти.
Останнього разу побачив, що дід на своєму обійсті на ставку рубає ополонку. Чим скористався і проник, аналогічним шляхом, у будинок. Але в кімнату зненацька повернувся потерпілий і затримав на місці. До місця схованки не встиг добратися.
Щиро кається у скоєному.
Винуватість підсудного доводиться зібраними по справі доказами.
Зокрема:
-показаннями потерпілого ОСОБА_4, що проживає по сусідству з підсудним. З початку грудня минулого року запримітив крадіжку грошей з кімнати будинку зі схованки, які зниками частинами : 1000 грв. по 500 грв., і останній раз 200 грв. та 28 дол. При цьому
-2-
будинок залишався у такому ж стані, як сам залишав: тобто, ключ на місці, двері неушкоджені та зачинені. Зрозумів, що хтось поруч бачить коли відлучається з будинку. Гроші переховав у протилежне місце дивана. 24 січня ходив до свого ставка, а коли повернувся, то у кімнаті почув шум. Тоді ж і затримав підсудного якому запропонував добровільно повернути гроші. Оскільки він заперечував то повідомив у міліцію.
Збитки відшкодовані повністю. Просить не карати ОСОБА_4.
-заявою потерпілого від 25.01.10 р. в органи міліції про викрадення з будинку, протягом грудня -4.01.10р.; грошей в сумі 2200 грв. і 28 дол.
(а.с.6);
-протоколами оглядів будинків підсудного і потерпілого від 25.01.10р. та фото- таблицями до протоколів, з яких слідує, зникнення грошей зі схованки і вилучення в підсудного колонки до плеєра, придбаної за крадені гроші, а також зимових чобіт
(а.с.8-15);
-це майно оглянуте як речові докази. Про що є відповідні протоколи від 4.02.10р.
(а.с.48-49; 53);
-протоколом відтворення обстановки і обставин події від 4.02.10 р., де вбачається, що підсудний показав місце знаходження ключа до дверей будинку і схованку з грішми, що зафіксовано на фото
(а.с.39-43);
-розпискою потерпілого про відшкодування збитків
(а.с.27).
Аналізуючи зібрані докази суд погоджується з кваліфікацією дій підсудного, визначеною органами досудового слідства за ст.ст. 185 ч.3,185 ч.3-15 ч.3 КК України бо скоїв 4 епізоди закінченого злочину, шляхом проникнення у житло з метою крадіжки, де таємно викрав чужого майна 2415 грв.60 коп. А також замах на крадіжку з проникненням у житло, який не закінчив по незалежних від його волі причинах.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо ОСОБА_1 вбачається, що скоїв кілька епізодів умисних корисливих, тяжких злочинів.
Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає вчинення злочину відносно особи похилого віку. А пом’якшуючими – що вперше притягається до кримінальної відповідальності і кається у скоєному; позитивні характеристики з місця проживання і навчання; добровільне відшкодування завданого збитку; умови життя і виховання неповнолітнього ( є напівсиротою та інвалідом з дитинства, проживає з матір’ю в багатодітній сім’ї) і прохання потерпілого не карати.
Враховуючи ступінь тяжкості скоєного, особу винного, обтяжуючу і пом’якшуючі покарання обставини, суд вважає необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів покарання з випробуванням.
Речові докази – чоботи і колонку – залишити підсудному бо потерпілому шкода усунена від злочину.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,
суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, ст. 15 ч.3 -185 ч.3 КК України і обрати покарання:
• за ст. 185 ч.3 КК України – 3(три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;
• за ст. 15 ч.3-185 ч.3 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.
-3 -
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, визначити остаточне покарання у виді 3(трьох) років 6(шести) місяців позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 104, 75,76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо протягом 1(одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально –виконавчої інспекції та буде дану інспекцію повідомляти про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу залишити попередню – підписку про невиїзд.
Строк відбування покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Речовий доказ – колонку до плеєра (мр-3) – повернути засудженому ОСОБА_1
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд протягом 15 діб з моменту проголошення.
СУДДЯ Л.О.КОШЕЛЮК
