:
Справа № 1-21/2010 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Липовецький районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді ПОРОХОВОГО Г.І.
при секретарі ПОПРОЦЬКІЙ О.А.
з участю прокурора ДОВГАЛЮК Л.І.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Липовець кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, на утриманні малолітня дитина, тимчасово не працюючого, раніше не судимого
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
В с т а н о в и в:
05 жовтня 2009 року приблизно о 19 год. 00 хв. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем „ЗиЛ МЗ 4505", державний номерний знак «НОМЕР_1», та рухаючись в напрямку смт. Турбів по автодорозі сполученням місто Липовець - смт. Турбів, в районі перехрестя із другорядною дорогою, що веде в напрямку села Лукашова, під час погіршення видимості, викликаного світлом фар зустрічного автомобіля, в порушення вимог п. 19.3. Правил дорожнього руху, у разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися а також в порушення п.12.2. Правил дорожнього руху, який вимагає від водіїв у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги не зменшуючи швидкості керованого транспортного засобу, але ОСОБА_2 продовжив рух, та в момент об'єктивної появи в полі зору велосипедиста ОСОБА_3, який рухався по краю проїзної частини, в попутному напрямку, в порушення п.12.3.ПДР, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, натомість водій невчасно прийняв міри до зупинки керованого транспортного засобу та допустив наїзд на потерпілого. В наслідок наїзду, який стався контактом правої передньої частини автомобіля „ЗиЛ" із задньою частиною велосипеда, велосипедист ОСОБА_3 від отриманих ушкоджень загинув на місці пригоди. Відповідно до висновку судово медичної експертизи № 743 від 28 жовтня 2009 року у ОСОБА_3 виявлено тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння, і які стоять у причинному зв'язку зі смертю. Тому, порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з наслідками.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і щиро розкаявся. Суду пояснив, що приблизно о 19 годині 05 жовтня 2009 року, керуючи автомобілем „ЗИЛ", без вантажу, він рухався з м. Липовець у напрямку смт. Турбів по жом. Швидкість керованого автомобіля становила близько 60 км/год, асфальтне покриття перебувало в сухому стані, опадів не було. В цей час, назустріч з яскравим світлом рухався автомобіль. В той час, як відстань до нього була близько 100 м, світло фар даного автомобіля почало засліплювати і він змістився дещо правіше та продовжував рух. В той час, як він розминався із зустрічним автомобілем, то помітив попереду свого автомобіля в'язку сухих рослин, яка рухалась в попутньому напрямку. Вище в'язки був силует голови. В подальшому він зрозумів, що то велосипедист, який перевозив на велосипеді в'язку кукурудзи. Помітивши його, він почав гальмувати, далі відчув удар. Наїзд стався на смузі руху автомобіля „ЗИЛ" контактом правої передньої сторони автомобіля із велосипедистом. Після зупинки свого автомобіля, він підбіг до велосипедиста, однак, останній не подавав ознак життя. Перебуваючи у шоковому стані, він дуже злякався і залишив місце пригоди. Поїхав в смт. Турбів до жомової ями, загрузився жомом і поїхав у напрямку міста Липовець. Доїхавши до місця ДТП, його зупинили працівники ДАІ і запитали о котрій годині він їхав в смт. Турбів, взяли його номер мобільного телефону. ОСОБА_4 оглянув автомобіль. Він хотів зізнатись, що то він вчинив ДТП, однак почувши крики жінок, злякався, сів у свій автомобіль і поїхав у місто Липовець. Коли він приїхав додому, то все розповів дружині і сказав, що потрібно їхати в міліцію і зізнатись у вчиненому. Тоді підсудний повідомив правоохоронні органи, самостійно поставив свій транспортний засіб в Липовецькому відділі міліції, пройшов медичний огляд і дав пояснення з приводу ДТП.
Вина підсудного доведена показами потерпілих, свідків та матеріалами кримінальної справи.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 05 жовтня 2009 року близько 22 години, до нього зателефонували працівники міліції і повідомили, що його батька ОСОБА_3 збив автомобіль. Приїхавши на місце пригоди, потерпілий перебував біля працівників міліції, які повідомили, що батько мертвий. Біля 23 години приїхали експерти з міста Вінниці, провели дослідження і ОСОБА_5 отримав направлення для проведення судово - медичного обстеження. Потерпілий, повіз труп батька на СМЕ. Додав, що підсудний з ним розрахувався, заплативши 25 тисяч гривень на поховання та обрядні обіди.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є дочкою померлого, 05 жовтня 2009 року біля 22 години до неї зателефонувала брат і повідомив, що батька збили автомобілем. Вона допитувалась чи живий батько, але нічого не зрозуміла тому з чоловіком приїхали на місце ДТП де вона побачила, що батько загинув, а автомобіль з місця пригоди зник. Ззаявлений цивільний позов на сто тисяч гривень підтримує у повному обсязі, наполягає на суворому покаранні, оскільки підсудний залишив тіло батька на місці пригоди, а сам зник.
Свідок ОСОБА_9 суду засвідчила, що вона є дружиною підсудного. 06 жовтня 2009 року близько 2 години її чоловік приїхав додому, був знервований, декілька разів ходив на вулицю курити. Через деякий час розповів їй, що збив людину. Після цього вони повідомили правоохоронні органи що це чоловік збив людину, а потім він поїхав у Липовецький РВ, де самостійно поставив автомобіль, пройшов медичний огляд та надав працівникам міліції пояснення з приводу ДТП.
Свідок ОСОБА_8 суду засвідчила, що вона є тіткою дружини підсудного . 06 жовтня 2009 року біля 01 години ночі її зателефонувала невістка, яка почала плакати і сказала, що у ОСОБА_9 щось трапилось. ОСОБА_8 з сином та невісткою сіли у автомобіль і приїхали до ОСОБА_9 ОСОБА_9 сиділа на вулиці біля будинку, а ОСОБА_2 сидів біля неї. Потім підсудний повідомив, що збив людину і залишив місце ДТП. Сказав, щоб син зателефонував у міліцію і про все повідомив. Син подзвонив працівнику ДАІ ОСОБА_10 та повідомив, що ДТП вчинив ОСОБА_2 Після цього приїхав ОСОБА_10, і сказав їхати в міліцію. Вони поставили автомобіль «ЗИЛ» біля МРЕО і поїхали на експертизу для проходження огляду на стан спяніння, після чого повернулись додому. Вранці вони всі поїхали до потерпілих, запропонували витрати на поховання батька взяти на себе, але ті відмовились, сказавши, що про все вони будуть говорити потім. Додала, що ОСОБА_2 сам чотири рази приїжджав до потерпілих, а вона у них була шість разів, намагаючись знайти спільну мову. Заплатили їм 25000 гривень.
Відповідно до вимог ст..306 КПК України суд оголосив свідчення свідка ОСОБА_4, який виїхав за межі району з його показів слід, що він працював старшим інспектором ВДАІ Липовецького РВ ГУ МВС України у Вінницькій області. Так, 05 жовтня 2009 року, знаходячись в слідчо-оперативному відділенні Липовецького РВ ГУ МВС України у Вінницькій області, свідок отримав повідомлення, що біля зупинки села Лукашкова сталась ДТП. Спочатку вони проїхали місце події, оскільки крім купи сіна на дорозі, нічого не побачили. Потім повернулись , і лише тоді виявили на дорозі велосипед із великою вязкою сіна на багажнику, та велосипедиста, який не подавав ознак життя. Автомобіль, який вчинив ДТП, з місця пригоди зник. ОСОБА_4 та інші працівники міліції почали оформляти дорожню транспортну пригоду. На асфальті було видно сліди гальмування грузового автомобіля. На велосипеді ні світловідбивачів, ні катафот, ні приладів освітлення не було. Викликавши експертів, вони почали зупиняти автомобілі та перевіряти їх на причетність до ДТП. В зворотному напрямку з смт. Турбова рухалось три автомобілі: газон, «ЗИЛ» та автомобіль ОСОБА_2 Свідок їх зупинив, запитав водіїв чи вони щось бачили, записав їх дані, номери телефонів. Вони нічого не повідомили. А потім до ОСОБА_4 зателефонував його колега ОСОБА_10 і повідомив, що водія який вчинив ДТП, вже знайшли. Свідок додав, що велосипедистом також були порушені правила дорожнього руху, а саме п. 6.2 та п. 6.5 ПДР. Причиною ДТП , крім порушення ПДР ОСОБА_2 було також і те, що на велосипедові не було катафот (світлоповертачів), а також те, що зустрічний автомобіль рухався із увімкненими фарами дальнього світла, що засліпило водія ОСОБА_2
Крім зазначених доказів, вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також матеріалами кримінальної справи:
- рапортом про реєстрацію транспортної пригоди (а.с. 2)
- протоколом огляду місця події (в частині часу, місця та обставин вчинення злочину. Зокрема того, що наїзд стався на краю смуги руху в напрямку смт. Турбів, що співставляється з показаннями ОСОБА_2, того, що велосипедист та автомобіль рухались в попутньому напрямку; автомобіль після наїзду з'їхав на узбіччя, що співставляється з показаннями ОСОБА_2; виявленні на крилі велосипеда слідів ЛФП червоного кольору, що підтверджує те, що наїзд здійснено автомобілем ОСОБА_2, оскільки, бампер даного автомобіля пофарбовано в червоний колір(а.с.3-8)
- протоколом медичного огляду, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_2 був тверезий (а.с. 10)
- протоколом огляду транспортного засобу (в частині того, що бампер втомобіля пофарбовано в червоний колір та з правої сторони наявне пошкодження ЛФП (а.с. 12)
- протоколом огляду предметів, в частині того, що деформуюча сила, яка діяла на велосипед була спрямована ззаду на перед (а.с.13)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події і планом-схемою до нього в частині місця та обставин вчинення ДТП (а.с. 31-34)
- висновком автотехнічної експертизи № 216 а від 08.10.2009 року в частині того, що порушення водієм ОСОБА_2 вимог ПДР України перебуває у причинному зв'язку з ДТП ( а.с. 49-57)
- висновком судово-медичної експертизи № 743 від 28.10.2009 року в частині того, що на трупі ОСОБА_3 виявлено ушкодження, утворення яких характерне при ДТП, від яких настала смерть останнього (а.с. 93-94).
- відповідно до висновку експерта № 216 а від 08.10.2009 року, авто технічної експертизи покази водія ОСОБА_2 в частині того, що керований ним автомобіль ЗиЛ-ММЗ 4505 в момент виникнення небезпеки для руху рухався із швидкістю біля 60 км/год, технічно достовірні. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля ЗиЛ-ММЗ 4505 держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 12.2,12.3,19.3 Правил дорожнього руху.
Проаналізувавши та оцінивши всі зібрані під час судового слідства докази суд вважає доведеним вину підсудного в порушення ним п.п. 12.2, 12.3, 19.3 Правил дорожнього руху, а тому його дії суд кваліфікує за ст..286 ч.2 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Також, судом встановлено, що вчиненню злочину підсудним передувало, порушення велосипедистом, ОСОБА_3 який рухався велосипедом по проїзній частині, при наявності узбіччя, положень п.6.2 та 6.5 Правил Дорожнього Руху, відповідно до яких велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду білого кольору, по боках оранжевого, ззаду червоного; та водії велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху, оскільки обєм вантажу, який перевозив потерпілий на багажнику велосипеда, та відсутність ззаду велосипеда світлоповертача, заважала іншим учасникам дорожнього руху зрозуміти, що рухається саме велосипедист.
Згідно розяснень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року, призначаючи покарання за відповідно частиною ст. 286 КК України, необхідно враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які помякшують і обтяжують покарання, та особу винного.
При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що помякшують та обтяжують покарання.
Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.99).
До обставини, що помякшують покарання, суд відносить зявлення з повинною, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Обставин, обтяжуючих покарання підсудного, судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи необережну форму вини, особу винного, відсутність обтяжуючих покарання підсудного обставин, наявність кількох обставин, що помякшують покарання, також те, що на його утриманні неповнолітня дитина та непрацююча дружина, суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції його від суспільства з позбавленням права керування транспортними засобами.
Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків, суд виходить з того, що матеріальні збитки підсудним відшкодовані у повному обсязі, що у судовому засіданні не заперечують потерпілі.
Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд відповідно до вимог ст.. 1167 ЦК України виходить з характеру правопорушення, глибини моральних та фізичних страждань потерпілих, а також матеріальний та сімейний стан цивільного відповідача. Глибина моральних та фізичних страждань потерпілих полягає в втрати рідної людини, приймаючи до уваги що потерпілі частково отримали відшкодування в розмірі 25 тисяч гривень, тому, суд вважає що заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній.
Керуючись ст..ст..323 324 КПК України, ст.. 65 КК України,ст..1167 ЦК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому, покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки..
Відповідно до ст.. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням та іспитовим строком в 2 (два) роки з умовою, що протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст..76 КК України на ОСОБА_2 покласти обовязки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити попередню, підписку про невиїзд.
Речові докази після набрання вироком чинності знищити, автомобіль ЗІЛ «МЗ» номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику, велосипед «України» повернути власникам.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 25 000 гривень, а в решті заявленого позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 375,36 гривні на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України у Вінницькій області.
Вирок може бути оскаржено до кримінальної палати апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.
С У Д Д Я: (Г.І. ПОРОХОВИЙ.)
