Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 1-21/ 10
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2010 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Цибика І.Й.,
при секретарі Тисянчин М.В.,
з участю прокурора Ворона М.І.,
адвоката ОСОБА_1,
підсудного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний справу про обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець смт. Великий Березний вул. Фізкультурна 9 Великоберезнянського району Закарпатської області, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, проживає зі співмешканкою, має на утриманні п'ятеро малолітніх дітей, 10 вересня 2009 року засуджений Великоберезнянським районним судом за ст. 185 ч. 1 КК України до сто годин громадських робіт, громадянин України, в злочині передбаченому ст. 389 ч. 2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудній ОСОБА_2, засуджений 10 вересня 2009 року вироком Великоберезнянського районного суду за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, умисно, без поважних причин, з метою ухилення від покарання не пов'язаного із позбавленням волі, у період з 20 жовтня 2009 року по 5 листопада 2009 року не вийшов на роботу у Великоберезнянську селищну раду, а виїхав у с. Дружелюбівку Калинівського району Вінницької області.
В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що з 19 жовтня 2009 року виконував громадські роботи у Великоберезнянській селищній раді. Йому було визначено ділянку роботи - 4 години в день виконувати роботи в прокуратурі Великоберезнянського району. Пропрацювавши там близько 1-ї години йому зателефонував брат ОСОБА_3, який перебував на сезонних роботах у Вінницькій області та сказав, що там можна заробити гроші, оскільки є робота на будівництві ферми. Для того щоб матеріально забезпечити свою сім'ю, так як має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, він погодився та поїхав у с. Дружелюбівка Калинівського району Вінницької області, де перебував до 5 листопада 2009 року. Приїхавши додому одразу з'явився у інспекцію з виконання покарань. Усвідомлює, що він ухилився від виконання покарання, щиро розкаюється у вчиненому.
Суд обмежив дослідження доказів по справі допитом підсудного, оскільки ніхто з учасників судового розгляду не оспорив фактичні обставини справи та дослідив докази, що відносяться до предмету доказування, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 299 КПК України.
Так, крім визнання своєї вини самим підсуднім, його вина доведена слідуючими доказами:
• вироком Великоберезнянського районного суду від 10 вересня 2009 року, якою ОСОБА_2 засуджено за ст. 185 ч. 1 КК України до 100 год. громадських робіт (а.с. 8-9);
• табелем виходу на громадські роботи у Великоберезнянську селищну раду, згідно якого ОСОБА_2 із 20 жовтня 2009 року був відсутній по місцю роботи ( а.с. 13);
• рапортом дільничного інспектора Великоберезнянського РВ ГУМВС ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_2 з 27 жовтня 2009 року відсутній по місцю проживання (а.с. 18);
• довідкою Великоберезнянської селищної ради, згідно якої ОСОБА_2 з 21.10.2009 року по 5 листопада 2009 року ухилявся від відбуття покарання — не з'являвся на роботу (а.с. 23);
• поданням інспектора Мукачівського МРВ КВІ у Великоберезнянському районі ОСОБА_5, згідно якого ОСОБА_2 у жовтні 2009 року не відбув жодної години із часу покарання у вигляді громадських робіт (а.с. 24-25).
Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 доведена, а його дії кваліфікує за ст. 389 ч. 2 КК України, оскільки він ухилився від відбування громадських робіт, як особа засуджена до цього покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує те, що ОСОБА_2 вчинив злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, оскільки виїхав на заробітки для того щоб матеріально забезпечити свою сім'ю, має на утриманні п'ятеро малолітніх дітей, у скоєному щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, давши правдиві покази, що дає підстави суду дійти висновку про можливість його виправлення без відбування покарання з випробуванням.
Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Судових витрат по справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 за ст. 389 ч. 2 КК України до одного року обмеження волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу до вступлення вироку в законну силу залишити ОСОБА_2 підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через цей суд.
Головуючий: “підпис”
Суддя Великоберезнянського
районного суду ОСОБА_6
