ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого Закутського В.І.
при секретарі Сиверин Л.А.
з участю прокурора Луценко С.В.
потерпілого ОСОБА_1
законного представника потерпілого ОСОБА_2
представника потерпілого – адвоката ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бузьке Вознесенського району, громадянина України, освіта базова загальна середня, офіційно не працюючого, одруженого, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
ВСТАНОВИВ
21 березня 2009 року о 22 годині 30 хвилин біля будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виник скандал з приводу того, що ОСОБА_9 дражнив собаку та стукав ногою по металевій сітці огородження домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_1. В ході виниклої сварки ОСОБА_6, який при цьому був присутній, умисно руками тричі вдарив ОСОБА_1 по голові в район нижньої щелепи. Від ударів ОСОБА_6 ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи зліва в проекції 8-го зуба, яке відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров»я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України не визнав і пояснив суду, що з вечора 21 березня 2009 року і всю ніч з 21 на 22 березня 2009 року він вдома в селі Бузькому Вознесенського району не знаходився, не ночував, а був з дружиною в гостях у свого знайомого ОСОБА_10, після чого пішли ночувати до матері дружини - ОСОБА_11 Наступного дня від матері він взнав, що вночі кілька чоловік хуліганили біля їх будинку, дражнили їх собаку, стукали по огорожі. Він категорично відкидає звинувачення у тому в цю ніч в селі Бузькому Вознесенського району спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1
Але, незважаючи на невизнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_6 повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями потерпілого та свідків:
потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що 21 березня 2009 року ввечері він з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 пішли в кафе «Зорі над Бугом» в с. Бузькому, де розпивали горілку, пиво і в 22.30 години пішли додому. По дорозі в одному із дворів гавкав собака, ОСОБА_9 підійшов до воріт цього двору і стукав по огорожі. Вийшла хазяйка і стала кричати. Вони пішли далі додому, їх догнала машина, вийшла жінка, яка кричала на них, та підсудний ОСОБА_6, який підійшов до нього та вдарив його тричі кулаком в обличчя, від кожного удару він падав. Він відчув біль в щелепі, в роті була кров. Підсудний з жінкою поїхали, та скоро знову вони побачили цю машину і стали тікати в різні сторони.
свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що ввечері 21 березня 2009 року він з друзями ОСОБА_1 та ОСОБА_9 сиділи в кафе «Зорі над Бугом» в селі Бузькому, пили пиво. В 22.00 години пішли додому, по дорозі в одному із подвір»їв загавкала собака, ОСОБА_9 підійшов до будинку та вдарив по сітці, вийшла жінка і стала кричати. Вони пішли далі, потім їх наздогнала машина, із якої вийшла та жінка, що кричала на них, і хлопець, якого жінка назвала ОСОБА_6, який спитав у жінки: «Це вони?», на що жінка відповіла: «Так», і цей хлопець вдарив ОСОБА_1 Після цього вони сіли в машину і поїхали, а через деякий час знову до них під»їжджала машина і вони кинулися тікати. Він заховався за якийсь туалет, але його знайшли, з підсудним та жінкою був ще один чоловік, який сказав, щоб я залізав в багажник. Він спочатку не хотів, але йому погрожували і він заліз в багажник. Їздили хвилин 20. Потім у нього спитали де він живе і привезли додому.
свідка ОСОБА_9, який суду пояснив, що ввечері 21 березня 2009 року він з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відпочивали в кафе «Зорі на Бугом», вживали спиртне. Пізно ввечері йшли додому, в одному із дворів загавкала собака, він підійшов і став дражнити собаку, з будинку вийшла жінка і стала кричати на них. Вони пішли далі додому. Їх наздогнала машина, із якої вийшла та жінка, яка кричала на них в подвір»ї, яка знову стала на них кричати, та вийшов хлопець, якого жінка називала ОСОБА_6, який спитав: «Це він?», показуючи на ОСОБА_1, і жінка відповіла, що це він і підсудний вдарив ОСОБА_1 тричі, потім сіли в машину і поїхали. У ОСОБА_1 текла з рота кров. Через деякий час вони знову повернулися, з ними був ще один чоловік, він став тікати і втік.
Свідка ОСОБА_2, вона ж законний представник неповнолітнього потерпілого, суду пояснила, що зранку вона питала у сина, що сталося ввечері, він розповів, що йшли додому, ОСОБА_9 дразнив собаку, він не підходив до сітки. Їх наздогнала машина, водій якої вдарив його. Чоловік з сином поїхали туди розбиратися.
свідка ОСОБА_12, яка суду пояснила, що син ОСОБА_9 прийшов додому в 24.00 в нормальному стані, розповів, що хтось вдарив ОСОБА_1, потім знову приїхала машина, вони всі стали тікати і він втік.
свідка ОСОБА_14, яка суду пояснила, що ввечері 21 березня 2009 року син ОСОБА_8 пішов гуляти з друзями. Вже біля 24.00 годин його ще не було, вона стала дзвонити своєму чоловіку на роботу. Потім сина хтось привіз, одежа у нього була брудна. Він розповів, що по дорозі ОСОБА_9 дражнив собаку в одному із подвір»їв, вийшла жінка, кричала на них, потім їх наздогнала машина з тією жінкою і хлопцем, який вдарив ОСОБА_1, після чого вони поїхали, а потім ця машина знову до них під»їхала і вони стали тікати. Його наздогнали, посадили в багажник, возили. Потім 26 березня 2009 року о 19 годині 30 хвилин до її будинку приїхала машина, визвали її сина, довго з ним балакали, вона вийшла до машини, почула, що сину погрожували, казали, щоб він не свідчив проти нього, бо йому буде те саме, що і ОСОБА_1 Вона забрала сина і зайшла в будинок.
свідка ОСОБА_16, який суду пояснив, що зранку 22 березня 2009 року прийшов з роботи , син розказав, що пізно ввечері він з друзями йшли додому в с. Бузькому, ОСОБА_9 дражнив собаку в одному із подвір»їв, вийшла жінка і стала кричати. Вони пішли далі додому, їх наздогнала машина, вийшла ця жінка, яка кричала на них, і хлопець, який вдарив ОСОБА_1. Потім машина уїхала, але через деякий час знову стала під»Їжджати до них, і вони стали тікати , але його наздогнали і посадили в багажник. Через дня два він зустрічався з батьком підсудного – ОСОБА_18, який не заперечував, що возив його сина в багажнику.
свідка ОСОБА_19, який суду пояснив, що вранці 22 березня 2009 року він побачив у сина гематому на обличчі, став розпитувати і він розповів, що з друзями йшов додому в с. Бузькому, ОСОБА_9 дражнив собаку, на них кричала хазяйка цього будинку, потім наздогнали машиною з жінкою , яка кричала на них, і хлопцем, який вдарив його кілька разів. Він сказав сину, щоб той показав де це все було та будинок, де дражнили собаку. Вони поїхали в село Бузьке, вийшла жінка, яка не заперечувала, що побили сина. Потім вони звернулися в міліцію.
Вина підсудного ОСОБА_6 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи:
заявою потерпілого ОСОБА_1 та його законного представника – матері ОСОБА_2 з проханням притягти до відповідальності особу, яка спричинила ОСОБА_1 тілесне ушкодження /а.с. 3,6/;
висновками експерта №224 від 16.04.2009 року, №51к від 02.06.2009 року, та висновком комісійної судово-медичної експертизи від 14.05.2010 року, згідно яких потерпілому ОСОБА_1 спричинено ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи без зміщення обломків в області 8-го зуба зліва з крововиливом в області десни зправа, яке відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень /а.с.20-21, 32-37/;
протоколами пред»явлення для впізнання потерпілому ОСОБА_1 та свідкам ОСОБА_9 і ОСОБА_8 громадянки ОСОБА_7, яку потерпілий ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_9 впізнали як жінку, яка була присутня при спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_1, а свідок ОСОБА_8 не впізнав нікого /а.с. 46,47,48/;
протоколами пред»явлення для впізнання потерпілому ОСОБА_1 та свідкам ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ОСОБА_6, які впізнали ОСОБА_6 як особу, яка 21.03.2009 року спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_1 /а.с. 53,54,55/;
протоколами пред»явлення для впізнання свідкам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 громадянина ОСОБА_18, які впізнали його як чоловіка, який 21.03.2009 року після спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під»їжджав до них на автомобілі /а.с. 58,59/;
протоколами очних ставок між ОСОБА_18 з однієї сторони, та ОСОБА_9, ОСОБА_20 з другої сторони /а.с.94-96,97-98/;
протоколами очних ставок між ОСОБА_6 з однієї сторони, та потерпілим ОСОБА_1 і свідком ОСОБА_9 з другої сторони /а.с. 99-100, 115-117/;
протоколами очних ставок між ОСОБА_7 з однієї сторони, та потерпілим ОСОБА_1 і свідком ОСОБА_19 з другої сторони /а.с. 101-103, 104-107/;
протоколами відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_8, згідно яких вони показали учасникам відтворення де і як невідомий чоловік наносив удари ОСОБА_1 /а.с. 118-133, 134-149/;
протоколом вилучення мобільного телефону у ОСОБА_6 /а.с. 164/;
повідомленням керівника групи магазину Миколаївської філії ЗАТ «Український мобільний зв»язок» про дзвінки, які здійснював ОСОБА_6 в проміжок часу з 17 годин 14 хвилин до 20 годині 50 хвилин /а.с. 177, 178-182/, речовими доказами /а.с. 239, 240, 241/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.
Аналіз і оцінка приведених у сукупності доказів приводить суд до переконання, що підсудний ОСОБА_6 спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 1 ст. 122 КК України.
Підсудний ОСОБА_6 не визнає своєї вини, стверджуючи, що в ніч з 21 на 22 березня 2009 року він з дружиною були в місті Вознесенську в гостях у друзів – братів ОСОБА_10, де були до другої половини ночі, а потім пішли ночувати до тещі – матері його дружини, яка проживає в АДРЕСА_3. Вказані свідчення підсудного ОСОБА_6 підтвердили в судовому засіданні свідки:
ОСОБА_7, яка суду пояснила, що в 23 години 50 хвилин гавкала собака, хтось стукав по сітці огорожі сильно і довго, вона вийшла на подвір»я і побачила трьох хлопців, які всі були біля воріт, вона стала кричати на них, хлопці спочатку відбігли, а потім знову підійшли до воріт. Вона була одна вдома, вийшла сусідка. Син ОСОБА_6 був у місті Вознесенську з дружиною, приїхав на другий день. Чоловіка теж не було вдома, звечора пішов до ОСОБА_22 На другий день прийшов ОСОБА_19, питав чому побили його сина, вимагав гроші на лікування, погрожував звернутися в міліцію.
ОСОБА_18, який суду пояснив, що прийшов додому години в 3 ночі 22 березня 2009 року, дивився трансляцію боксу у ОСОБА_22, а коли прийшов додому, зі слів дружини взнав, що п»яні хлопці стукали в сітку, розбили сусідці вікно. Сина ОСОБА_6 з дружиною вдома не було. Дня через два він був на озері, його знайшли ОСОБА_16із сином і ОСОБА_9 із своїм дядьком. Хлопці не заперечували, що були п»яні, стукали по сітці та дражнили собаку. Він з батьками прочитали їм мораль, хлопці попросили у нього вибачення . Дядько ОСОБА_9 приніс пляшку коньяку на знак примирення, яку вони розпили. В цю ніч він на машині не їздив, ні за ким не гонявся.
ОСОБА_23 , яка суду пояснила, що 21 березня 2009 року вона з чоловіком ОСОБА_6 поїхали спочатку в інтернет клуб, потім приїхали до брата ОСОБА_6 – ОСОБА_24, який проживає в АДРЕСА_4, де ОСОБА_6 залишив машину і пішли до ОСОБА_25, де відпочивали, були там до пізнього часу, бо хлопці дивилися бокс, після чого пішли ночувати до її матері, яка проживає по АДРЕСА_3. Наступного дня вони приїхали додому в с. Бузьке, де мати ОСОБА_6 їм розповіла, що хтось вночі стукав по сітці огорожі, дразнив собаку.
ОСОБА_26, яка суду пояснила, що 21 березня 2009 року вона з чоловіком ОСОБА_24 ввечері ходили в гості до ОСОБА_27, де були десь до 22.00 годин, після чого пішли додому, бо вдома була хвора дитина. У ОСОБА_25 були також ОСОБА_6 з дружиною.
ОСОБА_24, який суду пояснив, що 21 березня 2009 року ввечері він з дружиною пішли в гості до ОСОБА_10. Там були його брат ОСОБА_6 з дружиною. Машина ОСОБА_6 стояла на подвір»ї його будинку по вулиці Чапаєва.
ОСОБА_29, яка суду пояснила, що 21 березня 2009 року до її дітей прийшли в гості їх друзі – біля 17.00 годин ОСОБА_6 з дружиною, а трохи пізніше – ОСОБА_24 з дружиною. Вони спілкувалися, ждали трансляцію боксу, але ОСОБА_24 з дружиною пішли раніше, бо у них хвора дитина, а ОСОБА_6 з дружиною були у них до ночі - дивилися бокс.
ОСОБА_11, яка суду пояснила, що у другій половині ночі з 21 на 22 березня 2009 року прийшли її дочка з зятем ОСОБА_6, вони були в гостях у ОСОБА_29. Ночували у неї, а на другий день зранку вона пішла на роботу.
ОСОБА_10, який суду пояснив, що працює в Києві, приїхав до мами, запросив до себе друзів – ОСОБА_24 і ОСОБА_6 з дружинами, посиділи, поспілкувалися. Першими пішли додому ОСОБА_24 з дружиною, оскільки у них була хвора дитина, а ОСОБА_6 з дружиною дивилися у нього бокс, який закінчився у другій половині ночі, після чого вони пішли.
ОСОБА_25, який суду пояснив, що ввечері 21 березня 2009 року до них в гості прийшли брати ОСОБА_6 з дружинами, весь вечір спілкувалися. Біля 22-х годин ОСОБА_24 з дружиною пішли додому, бо була хвора дитина, а ОСОБА_6 був до кінця трансляції боксу і пішли додому у другій половині ночі.
ОСОБА_30, який суду пояснив, що 21 березня 2009 року ОСОБА_27 запросив його до себе в гості, але він приїхав ненадовго. У ОСОБА_10 в гостях були брати ОСОБА_6 з дружинами. Вони посиділи в квартирі, потім вийшли на подвір»я, він попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон комусь зателефонувати, але той відповів, що його мобільний розряджений. Він запропонував зарядити в його автомобілі і ОСОБА_6 включив свій мобільний телефон в його зарядний пристрій в машині. Потім він поїхав, а свій мобільний телефон ОСОБА_6 забув забрати. З цього мобільного телефону він дзвонив до ОСОБА_10
ОСОБА_31, яка суду пояснила, що 21 березня 2009 року вночі вона почула гомін, крики, вийшла з будинку на подвір»я свого будинку, побачила біля подвір»я сусідки ОСОБА_7 трьох хлопців, які кричали, висловлювалися брутальною лайкою, ОСОБА_7 робила їм зауваження, вона також зробила їм зауваження, але у відповідь ці хлопці кинули камінь і розбили їй вікно у її будинку. ОСОБА_7 була одна, машині на її подвір»ї не було.
ОСОБА_32, який суду пояснив, що 21 березня 2009 року пізно ввечері до нього прийшли його тесть ОСОБА_22 з ОСОБА_18, вони випили горілки, ждали трансляцію боксу і потім дивилися бокс, а після боксу у другій половині ночі пішли.
ОСОБА_22, який суду пояснив, що ввечері 21 березня 2009 року до нього прийшов ОСОБА_18, випили горілки і пішли дивитись бокс до його зятя – ОСОБА_32 Після боксу у другій половині ночі знову зайшли до нього додому, випили і ОСОБА_18 пішов додому.
ОСОБА_33 та ОСОБА_34, які суду пояснили, що в двадцятих числах березня 2009 року в вагончику на дачі у ОСОБА_34 біля озера був ОСОБА_18, до нього прийшли ОСОБА_16 з сином та ОСОБА_20 з племінником, які просили пробачення у ОСОБА_18 за нічне хуліганство хлопців біля їх будинку, принесли пляшку коньяку і в знак примирення розпили її.
ОСОБА_35, який суду пояснив, що він проживає в метрах 150 від бару «Зорі над Бугом» в с. Бугському і 21 березня 2009 року в 23 години 10 хвилин біля бару чув крики, там була бійка, в якій приймали участь чоловік 5. Потім двоє уїхали, а троє зайшли знову в бар. На другий день зранку він вигулював свою собаку і біля бару на місці бійки знайшов велосипед, магнітофон та ножик, які підібрав і заніс до себе додому. Вони до цього часу знаходяться у нього.
Оскільки в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1, та свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 прямо вказали на підсудного ОСОБА_6 як на особу, яка спричинила середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому, факт спричинення вказаних тілесних ушкоджень підтверджується висновками судово-медичних експертиз, згідно останньої із яких, виникнення вказаних тілесних ушкоджень не характерно при падінні і удару об якийсь предмет, показання вказаних потерпілого та свідків підтверджуються показаннями їх батьків, то у суду нема ніяких сумнівів щодо винності підсудного ОСОБА_6 у скоєні вказаного злочину.
З урахуванням викладеного, суд ставиться критично до показань свідків ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_29, ОСОБА_31 ОСОБА_11, які стверджують, що підсудний ОСОБА_6 в час скоєння злочину знаходився в м. Вознесенську і тому вказаний злочин не міг скоїти, враховуючи, що вказані свідки є родичами підсудного, друзями та сусідами.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудного.
В якості обставин, що пом»якшують покарання підсудного, суд враховує першу судимість, задовільну характеристику з місця проживання.
Обтяжуючих обставин суд не вбачає.
Разом з цим суд враховує протиправну поведінку потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які, у своєму неповнолітньому віці, випили на трьох 700 -грамову пляшку горілки та пива, знаходячись у п»яному стані, в нічний час заважали людям відпочивати, розбили скло у вікні домоволодіння сусідки ОСОБА_18 – ОСОБА_31, викликаючи своєю протиправною поведінкою зрозуміле обурення громадян, і вказані підстави суд враховує як пом»якшуючі обставини для підсудного ОСОБА_6
При цьому суд вважає необхідним реагувати Вознесенському міжрайонному прокурору окремою постановою про проведення перевірки скоєння хуліганства потерпілим ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_8 і ОСОБА_9 і вирішення питання про їх відповідальність.
Потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_6 4000 грн. моральної шкоди, який він мотивує тим, що йому було завдано фізичних страждань під час тривалого лікування та медичної операції, а законним представником неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_6 3000 грн., які вона витратила на надання їй юридичної допомоги, та 1500 грн. моральної шкоди, яку вона мотивує тим, що побиття її сина завдало її душевні страждання і значні переживання.
З урахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, з урахуванням протиправної поведінки неповнолітнього потерпілого, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги частково.
Враховуючи всі обставини справи, особу підсудного, його першу судимість, протиправну поведінку потерпілого, задовільну характеристику з місця проживання, суд не знаходить підстав для призначення покарання, пов»язаного з реальним позбавлення або обмеженням волі, вважаючи можливим застосувати ст.ст. 75, 76 КК України,
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ
ОСОБА_6 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік.
На підставі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_6 покласти обов»язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи та проживання.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_6 до вступу вироку в закону силу залишити підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ-21099, держ. номер НОМЕР_1, вилучений у ОСОБА_6 та повернутий ОСОБА_6 – залишити у ОСОБА_6;
мобільний телефон «Нокіа», вилучений у ОСОБА_6, та повернутий ОСОБА_6 – залишити у ОСОБА_6;
мобільний телефон «Самсунг», вилучений у ОСОБА_14 та повернутий ОСОБА_14 – залишити у ОСОБА_14
Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_1 – 500 грн. моральної шкоди, на користь його законного представника – ОСОБА_2 – 500 грн. моральної шкоди та 3000 грн. витрат за надання юридичної допомоги.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, ОКПО 05480950, р/сч. 35421001003518 в Головному Управлінні Державного казначейства України в Одеській області, МФО 828011 – за проведення комісійної судово-медичної експертизи – 1256, 73 грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі 15 діб.
Суддя