Копія:
Справа: №1-21/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2010 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді Якименко Т.О.,
при секретарі Балала Л.В.,
з участю прокурора Петрова В.Г.,
та адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Котельва кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, росіянина, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, освіта вища, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, працюючого юристом в ТОВ «Сервіс-Маркет", на момент скоєння злочину працював прокурором Краснопільського району Сумської області, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, працюючи на посаді прокурора Краснопільського району Сумської області, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вимагав за виконання в його інтересах дій з використанням наданої влади та свого службового становища щодо непритягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, та 30 липня 2009 року одержав від ОСОБА_3 хабар у розмірі 3 000 доларів США (що за офіційним курсом Національного банку України становить 23 100 гривень).
Вказаний злочин ОСОБА_2 вчинив за наступних обставин.
З травня по липень 2009 року, слідчим відділом Краснопільського РВ ГУМВС України в Сумській області розслідувалась, кримінальна справа № 09090027 за обвинуваченням ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України.
Нагляд за додержанням законності при проведенні досудового слідства в органах внутрішніх справ, у тому числі по кримінальній справі № 09090027, відповідно до наказу № 5 від 19.06.09 „Про розподіл службових обов’язків між оперативними працівниками прокуратури Краснопільського району" здійснював прокурор Краснопільського району ОСОБА_2.
Відповідно до статей 227-229 КПК України прокурор має повноваження по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції, зокрема: вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини; дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини; порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні, закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах, дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено цим Кодексом, затверджує обвинувальні висновки, направляє кримінальні справи до суду.
Вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, дані в порядку, передбаченому цим Кодексом, є для цих органів обов'язковими.
Прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов'язаний перевірити чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті
у вчинені злочину та інше. Перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор приймає одне з таких рішень: затверджує обвинувальний висновок, або складає новий обвинувальний висновок, повертає справу слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування та інше.
В липні 2009 року, в результаті виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_2 стало відомо, що у межах вищевказаної кримінальної справи необхідно допитати як свідка ОСОБА_3, встановити чи є в його діях ознаки злочину та прийняти щодо нього процесуальне рішення, тобто порушити кримінальну справу або відмовити у порушенні кримінальної справи.
10.07.2009 року, прокурор ОСОБА_2. по телефону повідомив начальнику СВ Краснопільського РВ ГУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_6 про своє бажання особисто поспілкуватися з ОСОБА_3
Того ж дня, ОСОБА_6, повідомив про це ОСОБА_3, та разом з ним у робочий час прибув до службового кабінету ОСОБА_2, розташованого у приміщенні прокуратури Краснопільського району Сумської області за адресою: смт Краснопілля, провулок Лікарняний, 7.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3 про непричетність його до вчиненого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вищевказаного злочину, що співпадало з показами останніх, ОСОБА_2 вирішив використати своє службове становище та надані йому владні повноваження з метою одержання хабара від ОСОБА_3 за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.
Реалізуючі свій злочинний намір та умисно створюючи умови за яких особа буде вимушена надати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів у вигляді безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 10.07.2009 року, в своєму службовому кабінеті повідомив ОСОБА_3, про те, що він має бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. З ст. 185 КК України, як співучасник злочину, вчиненого ОСОБА_4 і ОСОБА_5
При цьому, продовжуючи реалізувати свій намір ОСОБА_2 за непритягнення ОСОБА_3 у вищевказаній справі до кримінальної відповідальності пред'явив останньому протиправну вимогу щодо передачі йому хабара у розмірі 3 000 доларів США. У свою чергу, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 про відсутність у нього таких грошей, але останній, не бажаючи відмовлятися від свого злочинного наміру, ще раз наголосив про остаточність свого рішення і необхідність передачі йому хабара.
За таких обставин ОСОБА_3 усвідомлюючи, що ОСОБА_2 є прокурором району, службовою особою, яка займає відповідальне становище, має відповідні повноваження та здійснює прокурорський нагляд у кримінальній справі № 09090027, вимушений був погодитись дати хабар.
16.07.2009 року, ОСОБА_2 як прокурор Краснопільського району у приміщенні прокуратури за вищевказаною адресою, у робочий час затвердив обвинувальний висновок по кримінальній справі № 09090027, у якій за його вказівкою слідчим винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ст. 185 КК України. При цьому, ОСОБА_3 про прийняте щодо нього вказаного процесуального рішення повідомлено не було.
Свої протиправні вимоги щодо давання хабара ОСОБА_2 під час розмов з ОСОБА_3 по телефону та безпосередньо при зустрічі підтвердив також 13.07.2009 року, 15.07.2009 року, 16.07.2009 року, 27.07.2009 року та 29.07.2009 року.
Крім того, ОСОБА_2, продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, маючи на меті змусити ОСОБА_3 дати йому хабар, 21.07.2009 як прокурор Краснопільського району зателефонував начальнику цеху ТОВ «Технологія Кложерс» ОСОБА_7, який є керівником ОСОБА_3, з вимогою зобов'язати останнього з'явитись до прокуратури у зв'язку з кримінальною справою за фактом крадіжки. Того ж дня, ОСОБА_7 передав вимогу прокурора ОСОБА_2. ОСОБА_3., що також вплинуло на рішення останнього виконати незаконні вимоги ОСОБА_2
Таким чином, ОСОБА_2 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням наданої йому влади та службових повноважень, умисно створив умови, за яких ОСОБА_3 з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів у вигляді безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності, був вимушений дати йому хабар.
30.07.2009 року, ОСОБА_3, вимушений виконувати протиправну вимогу ОСОБА_2 щодо давання хабара, приблизно о 18 годин 30 хвилин, у внутрішньому дворі прокуратури Краснопільського району Сумської області, яка розташована за адресою смт Краснопілля, провулок Лікарняний, 7 за непритягнення його до кримінальної відповідальності за ч. З ст. 185 КК України, як співучасника злочину, вчиненого ОСОБА_4 і ОСОБА_5, передав прокурору ОСОБА_2. в якості хабара 3 000 доларів США.
При цьому, ОСОБА_2, приймаючи заходи з приховування факту вчинення ним злочину, при вищевказаних обставинах взяв з собою газету «Сумщина» від 25.12.2008 року, і тримаючи її в руках розгорнутою, наказав ОСОБА_3 покласти в неї гроші, що той і зробив, тобто одержав хабар у розмірі 3000 доларів США. (що за офіційним курсом Національного банку України становить 23 100 гривень).
Побачивши працівників СБУ, які заходили до приміщення прокуратури, викинув ці гроші до баку зі сміттям. Після цього його було затримано, а в процесі огляду місця події вищевказані гроші були вилучені.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині не визнав, і пояснив суду, що хабар у ОСОБА_3 в липні 2009 року не вимагав, а навпаки намагався, зафіксувати злочинні дії ОСОБА_3, який пропонував йому хабар в сумі 3000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 Не заперечує, що в липні 2009 року вів розмови по мобільному телефону з ОСОБА_3, які, як йому стало відомо пізніше, були зафіксовані ОСОБА_3 на диктофон. Прослухавши в судовому засіданні, аудіозаписи розмов, впізнав свій голос та голос ОСОБА_3, підтвердив, що такі розмови дійсно мали місце, але велись ним, з метою викриття ОСОБА_3 за дачу йому хабара. Не заперечує факту отримання 30 липня 2009 року, у внутрішньому дворі прокуратури Краснопільського району Сумської області, від ОСОБА_3 3000 доларів США, які останній положив в газету «Сумщина», але пояснює це тим, що намагався задокументувати факт дачі йому ОСОБА_3 хабара з метою його подальшого викриття, але не встиг цього зробити, оскільки його самого затримали в цей момент працівники СБУ.
Пояснив також, що після розмови, 10 липня 2009 року, в своєму кабінеті з ОСОБА_3, з якої він зрозумів, що той пропонує йому хабар за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності, він обговорив цю ситуацію із слідчим прокуратури ОСОБА_9, з метою в подальшому зафіксувати дачу хабара йому ОСОБА_3, ї притягти його за цей злочин до кримінальної відповідальності. ОСОБА_9 погодився і в подальшому розробив документи, які стосуються викриття ОСОБА_3 в дачі хабара.
Крім того, він пояснив, що звертався до прокуратури Сумської області по питанню кваліфікації та фіксації можливої дачі хабара, але конкретно до кого саме дзвонив не пам’ятає.
Повідомлень про можливу дачу хабара офіційно, ні в обласній прокуратурі ні в прокуратурі району він не робив.
Свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, в ході досудового слідства, будучи допитаним 01 та 02 серпня 2009 року, він визнавав повністю тому, що був шокований затриманням, та хотів щоб відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Незважаючи на повне невизнання підсуднім своєї вини у скоєному злочині, суд вважає його вину у вчинені даного злочину повністю доведеною зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами:
- Показаннями свідка ОСОБА_3, який пояснив, що 10.07.2009 року, до нього звернувся начальник слідчого підрозділу Краснопільського РВ ГУМВСУ в Сумській області ОСОБА_6, з приводу необхідності його бесіди з прокурором Краснопільского району ОСОБА_2., за вимогою останнього. Того ж дня вони разом з ОСОБА_6 пішли до прокуратури району, де їх вже чекав ОСОБА_2 Спочатку ОСОБА_6 провів розмову з ОСОБА_2, а потім запросив його в службовий кабінет. Перебуваючи в кабінеті наодинці з ОСОБА_2, останній сказав йому, що для того, щоб він не був притягнутий до кримінальної відповідальності за скоєння крадіжки вчиненої ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як співучасник злочину, йому необхідно передати йому хабара в розмірі 3 000 доларів США. Коли він повідомив, що таких грошей у нього немає, ОСОБА_2, не відмовляючись від свого наміру, наполягав на передачі грошей. При таких обставинах, він усвідомлюючи, що ОСОБА_2, як прокурор району може вплинути на хід справи, був вимушений погодитись дати хабар. Розуміючи, що дії ОСОБА_2 є незаконними, він вирішив записувати бесіди з ним на власний диктофон, що і робив записавши їх переговори 13, 15, 16, 27 та 29 липня 2009 року. В ході цих переговорів, ОСОБА_2 вимагав прискорити передачу хабара, визначав умови такої передачі, місце, одночасність передачі всієї суми. Він сам телефонував прокурору, а також прокурор телефонував йому. Про те, що він шукає гроші для передачі хабара знали його батьки та дружина. Деякий час він не телефонував ОСОБА_2, а коли начальник цеха ОСОБА_7, який є його керівником, повідомив, що прокурор ОСОБА_2 А.В. зателефонувавши на підприємство, зобов’язує ОСОБА_3 з’явитись до прокуратури в зв’язку з кримінальною справою за фактом крадіжки, то він вирішив, що ОСОБА_2 таким чином, продовжує наполягати на передачі йому хабара. При цьому йому не було відомо про те, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спрямована до суду, а щодо нього винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
29 липня 2009 року, він звернувся до УСБУ в Сумській області з заявою про вжиття заходів щодо прокурора Краснопільського району Сумської області ОСОБА_2, який вимагав у нього хабара у розмірі 3000 доларів США за непритягнення до кримінальній відповідальності за вчинення крадіжки. 30 липня 2009 року, він будучи вимушеним виконувати вимогу ОСОБА_2, щодо давання хабара, приблизно о 18 год. 30 хв. прибув до приміщення прокуратури Краснопільського району, де біля парадного входу його зустрів прокурор ОСОБА_2., з газетою в руках і провів у внутрішній двір прокуратури. Там, ОСОБА_2 розгорнув газету, і він поклав в неї 3000 доларів США. Після цього він спитав, які будуть гарантії не притягнення його до кримінальної відповідальності по. ч. 3 ст. 185 КК України, на що ОСОБА_2 відповів, що все буде добре. Далі побачивши працівників правоохоронних органів ОСОБА_2 викинув газету з грошима до баку зі сміттям і пішов в приміщення прокуратури, а потім на вулицю.
Підсудного він не оговорює, хабар він йому не пропонував, а навпаки ОСОБА_10 вимагав хабар у нього за не притягнення його до кримінальної відповідальності;
- поясненнями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що в провадженні у слідчого СВ Краснопільського РВ ГУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_11 знаходилась кримінальна справа за обвинуваченням громадянина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у крадіжці товарно-матеріальних цінностей з продуктового магазину в с. Рясне Краснопільського району. ОСОБА_4 був під вартою, а ОСОБА_5 був на підписці про невиїзд. В кінці досудового слідства, слідчий виконав всі слідчі дії, була проведена очна ставка між ОСОБА_5 і ОСОБА_4. По справі був третій фігурант, вони найняли водія, який був перевізником. ОСОБА_5 сказав, що знає водія і може викликати в відділення. У вказаній справі необхідно було встановити фактичне місцезнаходження ОСОБА_3 допитати його, як свідка та прийняти процесуальне рішення щодо нього. На той час були зібрані докази, що ОСОБА_3 не причетний до злочину і йде як свідок. Він доповів про все начальнику міліції і той порадив доповісти про справу прокурору району.
06 липня 2009 року, доповідаючи прокурору Краснопільського району ОСОБА_2., про хід розслідування вказаної кримінальної справи, останній висловив бажання поспілкуватися з ОСОБА_3 Мети цього спілкування ОСОБА_2 не повідомив. 10 липня 2009 року ОСОБА_3, прибув до райвідділу і він за вказівкою ОСОБА_2, привів його до прокуратури району.
Він не був присутній при їхній розмові, чекав біля кабінету. Хвилин через десять з кабінету вийшов ОСОБА_3 Про суть розмови з ОСОБА_2 він йому не розповідав, за виключенням того, що у нього з ОСОБА_2 є спільний знайомий, у якого ОСОБА_3 був підлеглим, а ОСОБА_2 з ним навчався. Після цього, ОСОБА_2 в процесі розмови, дав йому вказівку працювати з ОСОБА_3 як зі свідком, а також відмовити в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3, про що він повідомив слідчого ОСОБА_11., в провадженні якого знаходилась дана кримінальна справа. В подальшому слідчий виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3;
- поясненнями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що на початку липня 2009 року ОСОБА_2 йому сказав, що в них може з’явитися кримінальна справа по хабарництву. Через декілька днів ОСОБА_2 сказав, що є людина, яка може дати хабар і в зв’язку з цим він сказав йому підготувати процесуальні документи в зв’язку з можливим порушення кримінальної справи про дачу хабара. Він на той час все підготував і на тому все затихло. 30 липня 2009 року , в першій половині дня прокурор був відсутній по справам в обласній прокуратурі, а близько 18 години ОСОБА_2 зайшов до нього в кабінет, де вони обговорювали робочі питання. Потім, близько 18 год. 15 хв. ОСОБА_2 вийшов з його кабінету, а він залишився працювати у своєму кабінеті разом із практикантом ОСОБА_12 Через хвилин 10-15, він почув у приміщенні прокуратури гучні голоси, біганину, і вийшовши з кабінету дізнався, що в прокуратурі працює слідча група з Генеральної прокуратури. В цей день, зі сторони ОСОБА_2, не було конкретного повідомлення, що сьогодні планується факт дачі хабара. Якби була інформація про те, що планується дача хабара, потрібні були б поняті і засоби фіксації дачі хабара, та працівники-криміналісти, а так ніякої підготовки не було. 30 липня 2009 року він особисто не повинен був і не збирався разом з ОСОБА_2 фіксувати факт дачі йому хабара, тому що про це не знав. Якби у нього були конкретні дані про таку пропозицію, то за вказівкою керівництва, він, звісно б, проводив необхідні дії. Він вважає, що при отриманні пропозиції давання хабара працівнику правоохоронного органу, той повинен доповісти рапортом про це керівництву, оскільки це є кримінальний злочин. Після цього, необхідно вжити відповідних заходів для фіксації факту можливої дачі хабара, про що йому нічого не відомо. ОСОБА_3 йому невідомий, про факти дачі, вимагання і отримання хабара ОСОБА_2 у ОСОБА_3, про їх взаємовідносини, спілкування у липні 2009 року йому також нічого не відомо;
- поясненнями свідка ОСОБА_11, який пояснив, що в його провадженні знаходилася кримінальна справа за обвинуваченим громадян ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в скоєнні крадіжки. Приблизно 10 липня 2009 року, було встановлено особу ОСОБА_3, який прибув до райвідділу. В цей день у ході слідства виникло питання щодо необхідності визначення процесуального статусу ОСОБА_3, якого необхідно було допитати у справі. Самостійно визначити його процесуальний статус він не міг, оскільки мав невеликий стаж роботи, хоча схилявся до того, що ОСОБА_3 повинен бути в цій справі свідком. Він обговорив це питання зі своїм начальником ОСОБА_6, який повідомив, що вирішить зазначене питання з прокурором Краснопільського району ОСОБА_2. Після цього, ОСОБА_6 повідомив йому, що потрібно прийняти рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 по ч. 3 ст. 185 КК України, що він і зробив. ОСОБА_3 про прийняте ним рішення він не повідомив. Коли він дізнався про затримання прокурора ОСОБА_2., то злякався і видалив зі свого комп’ютера інформацію по справі про обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5;
- поясненнями свідка ОСОБА_7 даними ним на досудовому слідстві, які він частково підтвердив у судовому засіданні, про те, що ОСОБА_3, працював оператором автоматичних ліній та був його підлеглим в ТОВ «Технологія Кложерс», і з початку липня 2009 року перебував у відпустці. Приблизно 10 липня 2009 року до нього на мобільний телефон, зателефонував прокурор Краснопільського району ОСОБА_2., з яким він колись навчався в політехнічному інституті, і запитав, чи відомий йому ОСОБА_3 і просив охарактеризувати останнього. Він повідомив, що це його підлеглий і дав задовільну характеристику, щодо ОСОБА_3 ОСОБА_2 повідомив йому, що він ОСОБА_3 притягне до кримінальної відповідальності за крадіжку , як співучасника, тому що той був водієм і приймав участь у вказаному злочині. Він запитав, чи можна пом'якшити покарання ОСОБА_3 На це ОСОБА_2 сказав, що як ОСОБА_3 вийде на роботу, то він зможе сам з ним розібратись. 20-25 липня 2009 року до нього знову зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що не може знайти ОСОБА_3, оскільки той не відповідає на дзвінки. ОСОБА_2 просив його допомогти знайти ОСОБА_3 і сказав, що якщо ОСОБА_3 не з'явиться до нього у найближчі два дні, то хай винуватить себе, тобто в нього будуть проблеми. ОСОБА_2 висловив це як погрозу. Того ж дня, приблизно через дві години до нього прийшов ОСОБА_3, якому він передав слова ОСОБА_2 ОСОБА_3 злякався, сказав, що не вчиняв злочину. ОСОБА_3 просив не повідомляти прокурору ОСОБА_2., що його бачив, однак він ОСОБА_3 відмовив і сказав це його справа і щоб вирішував її самостійно. Показання свідка ОСОБА_7, дані ним в судовому засіданні, в частині, які розходяться з показаннями даними ним на досудовому слідстві, суд критично оцінює, оскільки обґрунтованих підстав для зміни своїх показань свідок ОСОБА_7 не надав та вважає, що вони дані з метою допомогти ОСОБА_2 уникнути відповідальності;
- протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_2 і свідком ОСОБА_7, від 24 вересня 2009 року (Т.1 а.с. 231-233), в ході якої останній підтвердив свої показання, викриваючи ОСОБА_2 у здійсненні психологічного тиску на ОСОБА_3 в липні 2009 року. ОСОБА_2, у свою чергу, лише частково підтвердив показання ОСОБА_13;
- показаннями свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що вона займає посаду старшого помічника прокурора Краснопільського району Сумської області. В середині липня 2009 року, прокурор ОСОБА_2. просив її знайти законодавство, яке регулює кримінальну відповідальність за хабарництво. Дана вказівка прокурора була нею виконана. Інших розмов з прокурором на тему хабарництва в неї не було.
16 липня 2009 року до прокуратури надійшла кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Вона її вивчила, з кваліфікацією злочинів у справі була згодна, про, що доповіла прокурору ОСОБА_2. В матеріалах справи була постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 ОСОБА_2 цього ж дня затвердив обвинувальний висновок по даний справі і вона була направлена до суду.
30 липня 2009 року, близько 18 години 15 хвилин, коли вона збиралася йти додому і вийшла в коридор, завідуюча канцелярії прокуратури ОСОБА_15 вийшла також в коридор, щоб закрити двері, які виходять на балкон. В цей час вона почула інтенсивний рух з першого на другий поверх, побачила, що по сходах на другий поверх біжить близько 6 чоловік. Вона зрозуміла, що вони шукають прокурора. Пізніше їм пояснили, що проводяться оперативно-розшукові дії, і пояснили, що прокурор ОСОБА_2 взяв хабар. Вона про все повідомила заступника прокурора Сумської області ОСОБА_18.;
- показаннями свідка ОСОБА_15, про те, що вона працює спеціалістом І категорії прокуратури Краснопільського району. При допиті її в якості свідка перший раз 05 серпня 2009 року на досудовому слідстві пояснила, що 30 липня 2009 року о 17 год. 10 хв. з суду повернулася старший помічник прокурора ОСОБА_14., та зайшла у свій службовий кабінет. Прокурор ОСОБА_2. в свій робочий кабінет не піднімався. Близько, 18 год. 15 хв., коли вони разом з ОСОБА_14 збирались іти додому, вона почула, галас з першого поверху і побачила, що сходами на другий поверх біжать близько 6 чоловік. Зі слів слідчого вона дізналась, що ці люди проводять оперативно-розшукові дії і що прокурор району ОСОБА_2 взяв хабара.
Додатково допитана в якості свідка 29 вересня 2009 року та в судовому засіданні, ОСОБА_15, доповнила свої попередні показання в частині того, що 30 липня 2009 року, після 17 год. 30 хв., з кабінету слідчого прокуратури ОСОБА_9, який знаходиться на першому поверсі, вийшов прокурор ОСОБА_2. і сказав їй затриматись на роботі. На її запитання з якого приводу їй потрібно затриматись, ОСОБА_2, відповів, що вона може йому знадобитися в якості свідка чи понятої. По якій конкретно справі, він їй не сказав. Про факт розмови після 17,30 год. з ОСОБА_2 та його прохання залишитися на роботі, на першому допиті не повідомляла, оскільки її про це не запитували. Крім того, свідок пояснила, що нею ведеться підшивка та облік періодичних видань в тому числі і газети «Сумщина». Підписні видання за поточний рік після реєстрації накопичуються в кабінеті ст. помічника прокурора ОСОБА_14 у відведеній шафі. Газети «Сумщина» від 25.12.2008 року у підшивці газет в приміщенні прокуратури Краснопільського району Сумської області не має з яких причин їй не відомо. Всі газети були підшиті, а ця газета у підшивці була остання;
- поясненнями свідка ОСОБА_16, який пояснив, що він працюючи на посаді заступника прокурора Сумської області здійснював прокурорський нагляд за додержанням законів на транспорті та досудовим слідством прокуратури Сумської області. Про обставини скоєння злочину ОСОБА_2 йому нічого не було відомо. Він був у відпустці. 25 серпня 2009 року він вийшов на роботу і дізнався, що 30.07.2009 року ОСОБА_2 отримав хабара в розмірі 3000 доларів США, за вирішення питання по кримінальній справі, яка перебувала в провадженні слідчого СВ Краснопільського РВ УМВС України, та що після цього його було затримано. У липні 2009 року будь-яких телефонних розмов з ОСОБА_2 про можливість виявлення ним особисто факту передачі хабара від будь-кого у нього не було. Йому не відомо про такий факт ні від прокурора області, ні від інших його заступників. Працівники прокуратур до нього не зверталися по питанню, що до них буде примінена провокація. При отриманні інформації прокурором ОСОБА_2, про те, що йому пропонують передати хабар, він повинен був доповісти про це прокурору області і діяти відповідно до вказівок керівництва прокуратури Сумської області у взаємодії з оперативними службами, оскільки він був зацікавленою особою. Є загальний порядок про реєстрацію вчинення злочинів. Матеріали повинні бути зареєстровані щодо порушення кримінальної справи в ПР1. Якщо вони не зареєстровані у книзі ПР1, то обов’язково у книзі реєстрації вхідної кореспонденції, а потім вони перереєстровуються в книгу ПР1. Не було такого, щоб приходили матеріали які ніде не зареєстровані. Якщо був би подібний злочин, ОСОБА_2 як прокурор району сам зафіксувати злочин за дачу хабара не міг. Перш за все якщо мався такий намір, повинне було бути письмове відображення. Воно повинне було передане своїм підлеглим і все це повинно було бути зафіксоване в книзі ПР1 і прокурор повинен був повідомити вище керівництво.
- поясненнями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що в липні 2009 року він проходив виробничу практику на базі прокуратури Краснопільського району Сумської області. 30 липня 2009 року, протягом дня він був відсутній у прокураті, а повернувшись близько 18 години, зайшов до кабінету слідчого Краснощокова, де був і прокурор ОСОБА_2. Вони розмовляли про його справи та про справи які знаходилися в провадженні слідчого Краснощокова. Потім прокурор ОСОБА_2 вийшов з кабінету, нічого не сказавши. Він залишився в кабінеті. Через короткий час вони почули шум, гам. Коли вийшли з кабінету, побачили людей в військовій формі, які шукали прокурора. А через деякий час, коли вийшли до парадного входу, побачили, що ці люди затримали ОСОБА_2 ОСОБА_2 при ньому не говорив, що в цей день буде відбуватися будь-яка слідча дія, в тому числі фіксація дачі хабара;
- поясненнями свідка ОСОБА_17, який пояснив, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого ОВС відділу БКОЗ УСБУ в Сумській області. 29 липня 2009 року до УСБУ в Сумській області звернувся громадянин ОСОБА_3 з заявою про вимагання в нього хабара прокурором Краснопільського району ОСОБА_2. В зв’язку з чим була заведена оперативно-розшукова справа по перевірці вказаної інформації. Перевірку вказаної заяви було доручено йому. В цей день він опитав ОСОБА_3, який пояснив, що прокурор Краснопільського району ОСОБА_2. неодноразово з 10.07. по 29.07.2009 року вимагав в нього хабар в сумі 3000 доларів США за непритягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. ОСОБА_3 пояснював, що ОСОБА_2 сказав йому, що він є прокурором району та здійснює прокурорський нагляд за слідчим підрозділом Краснопільського РВ ГУМВСУ в Сумській області, тому він може з використанням свого службового становища, змінити його статус з свідка на підозрюваного та притягти ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності. На підставі матеріалів оперативної справи 29.07.09 року в апеляційному суді Сумської області був отриманий дозвіл на проведення оперативно-технічних заходів по перевірці злочинної діяльності прокурора ОСОБА_2. Було проведено ряд оперативно-розшукових та слідчих дій по викриттю цієї діяльності.
29 липня 2009 року ОСОБА_3 надав цифровий диктофон, на якому були зафіксовані перемови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Диктофон був звичайний МП3 плеєр, він був оглянутий в присутності понятих, було зроблене дослідження, прослухані записи при понятих. ОСОБА_3 був допитаний до і після дачі хабара. Після того як до них прийшов ОСОБА_3, перемови були взяті ними під контроль. Кошти, використані для дачі хабара належали ОСОБА_3, він їх позичив, тому що вони не змогли за такий короткий час отримати значну суму державних коштів. Після звернення ОСОБА_3, в ході перевірки його заяви був один дзвінок і проведено запис розмови з ОСОБА_2 Потрібно було ще раз перевірити наміри ОСОБА_2 про вимагання хабара. Останнє фіксування розмови проводилося на диктофон ОСОБА_3. Після того, як ОСОБА_3 до них звернувся, всі його дії узгоджувалися, вони також проводили і контролювали його дії. Вони також відстежували чи не має у ОСОБА_3 провокаційних дій. Коли до них звернувся ОСОБА_3, в нього вже чітко був встановлений мотив співпраці з органами СБУ. ОСОБА_3 до них прийшов в обід 29 липня, зразу ж їх представник виїхав в Київ в генеральну прокуратуру де було дано добро на проведення слідчих дій і він закінчив підготовку до кримінальної справи. Вранці приїхав слідчий генеральної прокуратури Ніколаєв. 30 числа всі дзвінки ними контролювалися. До 29 числа він нічого про ОСОБА_3 не знав. Вони скинули всі записи розмов на комп’ютер і віддали диктофон ОСОБА_3. Він на нього зробив ще один запис розмови. Протокол огляду і вилучення диктофону оформляли в присутності понятих, як речовий доказ, потім він був використаний в приміщенні СБУ в його кабінеті, і більше ним не користувалися. Вони не проводили дослідження диктофону, бо воно проводиться за бажанням підсудного. Було проведено прослуховування записів, підсудний визнав всі свої розмови. ОСОБА_3 покази давав і 29 липня і пізніше. При подачі заяви він дав пояснення щодо того, що відбувалося до дачі хабара, а потім вже щодо того, що відбулося після дачі хабара. Була проведена відео зйомка передачі хабара. ОСОБА_2 зразу заперечував, говорив, що не знає, що то за гроші, після його затримання, через день ОСОБА_2 визнав, що отримав хабар від ОСОБА_3 за те, що останній не буде притягнутий до кримінальної відповідальності. Потім коли йому був вибраний запобіжний захід підписка про невиїзд він змінив свої показання, якими виправдовував себе, говорив, що він хотів зафіксувати дачу хабара ОСОБА_3. Гроші ОСОБА_2 в руки не брав, говорив, що ложи в газету, гроші були мічені нами спеціальною фарбою, сліди фарби були на газеті і відповідно, коли ОСОБА_2 держав газету, кінчики купюр могли виглядати з газети і сліди фарби могли попасти на руки, і на фото видно ці сліди фарби на руках ОСОБА_2. Версія ОСОБА_2, що фарба з помічених купюр на його руки могла потрапити від дії кондиціонера, який працював в кабінеті в момент огляду купюр після отримання ним хабара, не заслуговує на увагу, бо це тільки можливо при прямому контакті рук з купюрами. Гроші він положив в сміттєвий бак, газета була з штампом Краснопільської прокуратури, газета була взята з підшивки, коли була оглянута підшивка газет, номера даної газети в підшивці не виявили. На газеті був реєстраційний номер прокурора тури Краснопільського району. ОСОБА_3 був постійно під їх контролем під час передачі хабара, розмова призупинилася миттєво. Коли розпочалася спецоперація по захвату ОСОБА_2, останній зразу поклав гроші в бак. А сам змішався з натовпом на першому поверсі, а ОСОБА_3 залишився в дворі прокуратури. Факт отримання хабара був повністю зафіксований, з юридичної точки зору злочин був закінчений. До моменту входження « Альфи» ОСОБА_3 і ОСОБА_2 були разом. Група захвату розпорошилася, частина зайшла до кабінету прокурора, частина в другий кабінет, а інші зайшли в двір прокуратури. Коли група попала в двір, ОСОБА_2 вже викинув гроші і зразу змішався з натовпом на першому поверсі. Вони не знали, що він був на подвір’ї а не в кабінеті. ОСОБА_2 вів себе дуже обережно, виходив дивився чи нікого не має, гроші взяв в газету. У ОСОБА_2 були можливості зникнути через ворота. Версія про те, що він хотів зафіксувати факт дачі хабара ОСОБА_3, з’явилася через 3 дні. Коли приходили і розмовляли з ним працівники обласної прокуратури, він нічого не міг пояснити по факту отримання грошей;
- оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18, який працюючи на посаді заступника прокурора Сумської області, пояснив, що з 27.07.2009 року, виконував обов’язки прокурора Сумської області. 30 липня 2009 року до 13 год. він бачив ОСОБА_2 в прокуратурі області, який здавав звіти про слідчу роботу за липень 2009 року. ОСОБА_2 в цей день не звертався до нього із службовими питаннями. Того ж дня, ввечері, йому на мобільний телефон зателефонувала старший помічник прокурора Краснопільського району ОСОБА_14. і повідомила, що у прокуратуру району забігли невідомі особи у цивільному одязі з невідомих причин. Оскільки ОСОБА_14 не змогла нічого йому прояснити у цій ситуації він зателефонував слідчому прокуратури ОСОБА_9, який повідомив, що працівники СБ України проводили затримання при отриманні хабара прокурора ОСОБА_2. Отримавши цю інформацію, він разом з заступником прокурора області ОСОБА_19, виїхав до прокуратури Краснопільського району близько 18 годин 40 хвилин на службовому автомобілі з метою з’ясування ситуації, що там склалася. Приблизно о 19 годині 15 хвилин вони приїхали до прокуратури Краснопільського району, де побачили працівників СБ України та слідчого Генеральної прокуратури, які проводили слідчі дії за участю ОСОБА_2 та хабародавця. При цьому, зі слів працівників прокуратури району ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_20 йому стало відомо, що ці працівники не знали, що відбувається у приміщенні прокуратури району. Від названих працівників прокуратури району ніякої інформації про те, що 30.07.2009 року у прокуратурі готується документування дачі хабара прокурору він не отримав. Що відбувалося у прокуратурі 30.07.2009 року безпосередньо дізнався від працівника СБ України і слідчого Генеральної прокуратури України. За час його знаходження у прокуратурі Краснопільського району, ОСОБА_2 до нього як до керівника прокуратури області не звертався хоча мав таку можливість і свої дії нічим не пояснював.
У липні 2009 року, будь-яких телефонних розмов про можливість виявлення ОСОБА_2 особисто факту передачі хабара від будь-кого не було. Крім того, йому не відомо про такий факт від прокурора області та інших заступників. ОСОБА_2 не телефонував йому з метою отримати відповідь у питанні, чи можливо йому як прокурору району зафіксувати дачу хабара безпосередньо, як посадовій особі. Про факти дачі, вимагання і отримання хабара ОСОБА_2 у ОСОБА_3 про їх взаємовідносини, спілкування у липні 2009 року йому не відомо. При отриманні інформації прокурором району ОСОБА_2, про те, що йому пропонують дати хабара він повинен був доповісти про це керівництву прокуратури області, залучити до цього відповідні оперативні підрозділи, зареєструвати цю інформацію у книзі №1 прокуратури району, якщо така достеменна інформація у нього була, і у подальшому діяти відповідно до розпоряджень керівництва прокуратури області (Т1 а.с. 240-242);
- Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які являються працівниками прокуратури Сумської області, які дали аналогічні показання (Т1 а.с. 243-248);
- Протоколами очних ставок між обвинуваченим ОСОБА_2 і свідками ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_22 у ході яких свідки підтвердили свої показання, викриваючи ОСОБА_2 у вчиненні злочину та намаганні шляхом дачі неправдивих показань уникнути кримінальної відповідальності (Т.1 а.с. 249-256);
- Матеріалами оперативно-розшукової діяльності, отриманими співробітниками ВБКОЗ УСБУ в Сумській області відповідно до Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність", а саме протоколом про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів Служби безпеки України від 30.07.2009, якими відповідно до вимог чинного законодавства зафіксовано зустріч ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Так, на аудіозапису зафіксована розмова, яка відбулася між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 30.07.2009 року в момент передачі хабара. На відеозапису від 30.07.2009 року зафіксовано, як ОСОБА_2 з газетою у руці зустрів ОСОБА_3 і провів до двору прокуратури Краснопільського району. Потім появляється рука ОСОБА_3, в якій знаходяться долари США, і кладе ці долари США у газету, на яку вказав ОСОБА_23 Далі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 продовжують стояти на місці і вести між собою розмову. Після цього чути шум схожий на під'їхавший автомобіль та пересування групи осіб. ОСОБА_2, залишивши ОСОБА_24, направився з місця події на вулицю, де його було зупинено працівниками ВБКОЗ УСБУ в Сумській області. (Т. 1 а.с. 11-16);
- Заявою ОСОБА_3 від 29.07.2009 року про вимагання хабара прокурором Краснопільського району Сумської області ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 18-19);
- Протоколом вручення співробітниками ВБКОЗ УСБУ в Сумській області від 30 липня 2009 року, грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_3 для передачі хабара ОСОБА_2 вручені грошові кошти в сумі 3000 доларів США та зафіксовані номери і серії купюр (Т.1 а.с. 22-30);
- Протоколом огляду предметів від 29 липня 2009 року, добровільно наданих ОСОБА_3, а саме: диктофону «Т. Sonic», в ході якого було встановлено, що на диктофоні маються записи розмов двох чоловіків – ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в ході яких оговорюється деталі передачі хабара ОСОБА_3 ОСОБА_10, а також слідує, що ОСОБА_2 вимагав прискорити передачу хабара, визначав умови такої передачі – місце, одночасну передачу всієї суми (Т. 1 а.с. 31-40);
- Протоколом огляду місця події від 30.07.2009 року , в ході якого були вилучені грошові кошти у сумі 3000 доларів США загорнуті у газету „Сумщина" від 25.12.2008, зокрема в баку для сміття розташованому у дворі прокуратури Краснопільського району Сумської області. При цьому ОСОБА_3 заявив, що грошові кошти в сумі 3000 доларів США ним було покладено у зазначену газету за вказівкою прокурора Краснопільського району ОСОБА_2., який вийшов у внутрішній двір прокуратури району та тримав газету „Сумщина" в руці. Після цього ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що питання щодо непритягнення до кримінальної відповідальності він вирішить безпосередньо в суді та наказав покласти грошові кошти у газету, яку тримав. Почувши шум у коридорі прокуратури ОСОБА_2 газету з грошовими коштами викинув до баку із сміттям (Т.1 а.с. 44-55);
- Протоколом демонстрації свідку ОСОБА_3 аудіозапису його розмов з ОСОБА_2 від 15 вересня 2009 року (Т 1 а.с.159), за 13, 15, 16, 27, 29, 30 липня 2009 року, які були зафіксовані ОСОБА_3 особисто та в ході проведення оперативно-технічних заходів. В ході прослуховування ОСОБА_3 заявив, що він впізнає свій голос та голос ОСОБА_2 і підтверджує, що ці розмови дійсно відбувались;
- Протоколом виїмки та огляду персонального комп’ютеру вилученого у ОСОБА_9 від 03.09.2009 року яким встановлено, що на ньому міститься два файли: постанова про порушення та спецповідомлення. В файлі створеному 10.07.2009 року міститься постанова про порушення кримінальної справи за ст. 369 КК України від імені прокурора Краснопільського району Сумської області ОСОБА_2 за фактом дачі хабара громадянином (прізвище відсутнє), який є свідком по кримінальній справі № 09090027, порушеній за фактом крадіжки майна ГШ „Жданько" за ст. 185 ч.З КК України. В файлі міститься спецповідомлення прокурору Сумської області про порушення кримінальної справи за підписом ОСОБА_2 Прізвище громадянина щодо якого планувалось порушити кримінальну справу відсутнє (Т2 а.с.21);
- Висновком № 330\1 експерта Центру судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України від 09.09.2009 року про те, що ознак підробки на представлених для дослідження вилучених грошових коштах не виявлено. Грошові купюри номіналом 100 (сто) доларів США в кількості ЗО (тридцять) купюр відповідають встановленим зразкам купюр Федеральної резервної Системи США, тобто виготовлені підприємством, яке виготовляє грошові знаки для Федерального резервного банку США (Т.2 а.с. 49-51);
- Протоколом огляду підшивки газет „Сумщина" за 2008 рік від 23.09.2009 року, відповідно до якого у приміщенні прокуратури Краснопільського району Сумської області номеру газети „Сумщина" від 25.12.2008 не виявлено (Т.2 а.с. 76);
- Даними, що містяться у листах заступника прокурора Сумської області( № 06\2-1767 вих. від 02.10.09), начальника Головного управління МВС України в Сумській області (21\3-2716 від 29.09.09), прокурора Краснопільського району (№ 679 від 23.09.09), про те, що у липні 2009 року до вказаних установ заяви та повідомлення щодо готування до злочину ОСОБА_3 - дачі хабара прокурору Краснопільського району ОСОБА_2. не надходили, у книзі обліку заяв та повідомлень про злочини не реєструвалися, рішення в порядку ст. 97 КПК України не приймалися (Т.2 а.с. 95, 97, 99);
- І нформацією ЗАТ "Київстар Дж. Ес. Ем.", щодо телефонних з'єднань по абонентському номеру 979974330 (яким користувався ОСОБА_2А.) в період з 01.07.2009 по 31.07.2009, відповідно до якої в даний період відбувались телефонні розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (Т.2 а.с. 111-116);
- Наказом Генерального прокурора України № 356 к від 19.03.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_2 призначений на посаду прокурора Краснопільського району Сумської області строком на 5 років. (Т. 2 а.с. 195);
- Речовими доказами по справі, які зберігаються при
матеріалах кримінальної справи (Т. 2, а.с. 205-206):
- газетою "Сумщина" від 25.12.2008 року,
- диктфоном марки "Т.sonic", яким були зафіксовано розмови між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про деталі отримання хабара, які були досліджені в судовому засіданні, факт даних розмов не заперечувався після їх прослуховування підсуднім ОСОБА_2;
- оптичним носієм СD-RW „TDK" та аудіокасетою Goldstar, на яких була зафіксована зустріч ОСОБА_2 та ОСОБА_3 30 липня 2009 року та їх розмова в момент передачі хабара.
- Речовим доказом – грошовими коштами в сумі 3000 доларів США, які передані до Служби Безпеки України на зберігання; (Т. 2 а.с. 237);
Таким чином, суд вважає, вину підсудного ОСОБА_2 доведеною всією сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів. Пояснення підсудного про те, що він хабар у ОСОБА_3 в липні 2009 року не вимагав, а навпаки намагався зафіксувати злочинні дії ОСОБА_3, який сам пропонував йому хабар в сумі 3000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності, але не встиг цього зробити, бо сам був затриманий працівниками СБУ, суд розцінює критично, оскільки часу для повідомлення та фіксування факту передачі йому хабара в нього було вдосталь, оскільки нібито пропозиція від ОСОБА_3 про дачу хабара була отримана ним 10 липня 2009 року, але до 30 липня 2009 року він не вжив жодних необхідних заходів для виявлення даного злочину і його розкриття. Суд вважає, що такі показання ОСОБА_2 дав з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Ці пояснення суперечать його ж показанням даним ним на початку досудового слідства, коли він повністю визнавав свою вину в скоєнні злочину, а також суперечать здобутим по справі доказам. Крім того, після затвердження ним обвинувального висновку по кримінальній справі № 09090027 16 липня 2009 року з направленням справи до суду, і достовірно знаючи, що ОСОБА_3 не є по даній справі обвинуваченим, він продовжував вимагати від ОСОБА_3 гроші в сумі 3000 доларів США, за непритягнення його до кримінальної відповідальності, про що свідчать його телефонні розмови з ОСОБА_3 та ОСОБА_7
Дії підсудного слід кваліфікувати по ч. 2 ст. 368 КК України, бо він будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вимагав, та одержав хабара від ОСОБА_3 в сумі 3000 доларів США, що за офіційним курсом Національного Банку України становить 23100 грн.) за виконання в його інтересах дій з використанням наданої влади та свого службового становища щодо не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.
При призначенні покарання підсудному суд виходить, із вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також пом’якшуючі його вину обставини, що він раніше не судимий, має постійне місце роботи, позитивно характеризується за місцем проживання та попереднього місця роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, незадовільний стан здоров’я (гіпертонічна хвороба).
Обтяжуючих вину підсудного – ОСОБА_2 обставин, в ході досудового та судового слідства не виявлено.
З урахуванням всіх вище вказаних пом’якшуючих його вину обставин, особи підсудного, тяжкості вчиненого злочину, суд вважає що підсудному слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі.
Крім того, суд вважає, що до підсудного також необхідно застосувати додаткові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та конфіскацію майна.
Речові докази: грошові купюри слід повернути свідку – ОСОБА_3, г азету "Сумщина" від 25.12.2008 року, диктофон марки "Т.sonic", оптичний носій СD-RW „TDK" та аудіокасету Goldstar, які знаходяться при матеріалах кримінальної справи слід залишити при матеріалах справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади у правоохоронних органах строком на 2 роки, з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є власністю засудженого.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши під варту в залі суду.
Строк покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 29 жовтня 2010 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк його затримання в порядку ст. 115 КПК України з 31 липня 2009 року по 02 серпня 2009 року, терміном 3 (три) доби.
Речові докази по справі – грошові купюри в сумі 3000 доларів США - повернути ОСОБА_3, г азету "Сумщина" від 25.12.2008 року, диктофон марки "Т.sonic", оптичний носій СD-RW „TDK" та аудіокасету Goldstar - залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Голова Котелевського районного суду
Полтавської області Т.О.Якименко
