Деснянський районний суд м.Чернігова
м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, 14038, (04622) 3-31-81
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого -судді Мурашко І.А.,
при секретарі -Путченко Т.Ю., Янович Я.В.,
з участю прокурора -Євхиіменко В.В.,
адвоката -ОСОБА_1,
захисників -БушакТМ.Стаха ЮМ,
-
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню:
ОСОБА _2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, відстороненого у ході досудовош слідства від посади' начальника управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради, раніше не судимого, проживає:м. Чернігів, вул.Папанінцїв,18-А/102,
ниненнї злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч,2 ст. 368 КК України, -
ОСОБА _3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_8, не працює, раніше не судимого, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_9,
чиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч,2 ст. 15, ч.2 ст.363 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Органами досудовош слідства ОСОБА_2ГО. та ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_4, працюючи на посаді начальника управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва рттівської міської ради (надалі управління), яке згідно з п. 1.4, п. 2.2 „Положення про равлїння...”, затвердженого рішенням міської ради 30.07.2007 року, являється виконавчим паном міської ради та в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на' території Чернігова, в тому числі, погоджує та видає дозволи на розміщення об’єктів торгівлі, старанного господарства, сфери послуг на території міста, здійснює перевірки за дотриманням 5’єктами підприємницької діяльності вимог нормативно-правових актів, що регулюють діяльність афері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, незалежно від форм власності.
При цьому, відповідно до п. 2.3 „Тимчасового положення про порядок видачі дозволів на зміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг у м. Чернігові”, затвердженого рішенням виконкому 60 від 16.03.2008 року та посадової інструкції начальника управління, затвердженої міським ювою 23.01.2003 року, ОСОБА_2 здійснював керівництво діяльністю управління, видавав в жах компетенції управління накази, а також мав право підпису та видачі документів дозвільного рактеру в сфері господарської діяльності.
Тим самим, ОСОБА_2 являвся службовою особою, що здійснює функції представника тоди та займає відповідальне становище.
Будучи службовою особою, ОСОБА_2 в березні 2009 року вимагав та при пособництві іушака ГМ, вчинив закінчений замах на отримання хабара за наступних обставин.
Так, в кінці лютого 2009 року, заступник директора ТОВ “Прім”єр-Пластік" ОСОБА_5, з тою отримання дозволу на здійснення оптової торгівлі поліетиленовою продукцією лриємства, прибув до управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради, де написав заяву на ім’я начальника управління ОСОБА_2 щодо видачі дозволу на йснення оптової торгівлі з орендованого приміщення, розташованого по вул. Любецькій, 45 у Чернігові, яку залишив секретарю вказаного управління.
11.03.2009 року, приблизно о 15.00, ОСОБА_5 по домовленості зі ОСОБА_2, прибув приміщення управління, де у службовому кабінеті начальника управління, під час спілкування зі ОСОБА_2, повідомив останньому про наміри отримання для ТОВ “Прім”єр-Пластік” дозволу на Ьійснення оптової торгівлі поліетиленовою продукцією зі складу, розташованого по вул.Любецькій, 45 у м. Чернігові, а також поцікавився питанням щодо можливості отримання юзволу на здійснення оптової торгівлі з орендованого товариством приміщення по вул.Квітневій,23 у м. Чернігові.
ОСОБА_2 пообіцяв посприяти ОСОБА_5 в отриманні для ТОВ “Прім”єр-Пластік” дозволів на здійснення оптової торгівлі за вказаними адресами.
17.03.2009 року, при черговій зустрічі, враховуючи зацікавленість ОСОБА_5 в отриманні для ТОВ “Прїм”єр-Пластік” дозволів, після надання останнім від імені зазначеного товариства необхідного для видачі дозволу пакету документів на здійснення оптової торгівлі зі складу по вул. Любецькій,45, ОСОБА_2 став вимагати у ОСОБА_5 хабара в сумі 1000 доларів США за сприяння та видачу дозволу на здійснення оптової торгівлі зі складу по вул.Любецькій, 45 у м. Чернігові, а в подальшому, при з’ясуванні ОСОБА_5 питання щодо отримання дозволу на здійснення оптової торгівлі орендованого приміщення, розташованого по вул. Квітневій, 23 у м. Чернігові, повідомив, що отримання дозволу можливо на тих же умовах, що і вул. Любецькій, 45.
ОСОБА_5 розуміючи, що ОСОБА_2 за сприяння і видачу дозволів на здійснення оптової торгівлі. ТОВ “Прїм”єр-Пластїк” вимагає хабара в сумі 2000 доларів США, а тому поставлений в умови, за яких він, з метою запобігання настання шкідливих наслідків щодо своїх прав та законних інтересів, вимушений дати хабара, погодився на вимогу вказаної службової особи.
20.03.2009 року, біля 11.20, ОСОБА_5, по домовленості зі ОСОБА_2, прибув у приміщення управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 82, де у приміщенні кабінету ОСОБА_2, написав заяву на ім’я начальника управління ОСОБА_2 щодо видачі дозволу на здійснення оптової торгівлі з орендованого приміщення, розташованого по вул. Квітневій, 23 у м. Чернігові, та з пакетом установчих документів ТОВ “Прім”єр-Пластїк", передав ОСОБА_2
В подальшому, в ході спілкування, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 про необхідність зустрічі з його помічником на ім’я ОСОБА_1, написавши на аркуші паперу ім’я та номер телефону останнього, який надав ОСОБА_5 При цьому ОСОБА_2, з метою перестороги на випадок вириття його правоохоронними органами за скоєння неправомірних дій, попросив свого знайомого ОСОБА_6, який не був обізнаний про вимагання ОСОБА_2 хабара, але достовірно
знав , що ОСОБА_2 являється начальником управління, тобто службовою особою, що займає відповідальне становище, отримати від ОСОБА_5 призначені для нього грошові кошти. ОСОБА_7, ОСОБА_3 був обізнаний, що ОСОБА_5 передається хабар для ОСОБА_2 за сприяння та видачу дозволів на здійснення торгівлі та сума хабара складає 2 000 доларів США.
За вказівкою ОСОБА_2, ОСОБА_5 прибув на вул. Горького у м. Чернігові, де біля адміністративної будівлі “Укрсоцбанку”, приблизно о 12.00, зустрівся з ОСОБА_3 та у салоні автомобіля “ОСОБА_8 - 626“, державний номерний знак НОМЕР_1, передав обумовлену ОСОБА_2 суму хабара в розмірі 2 000 доларів США, що по курсу Національного банку України складає
15 400 грн.
Після одержання ОСОБА_3 2 000 доларів США, які ОСОБА_3 повинен був передати ОСОБА_2, в м. Чернігові біля будинку № 16 по вул. Пушкіна, він був викритий співробітниками УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області та у нього було вилучено зазначену суму хабара.
Дії ОСОБА_2 були кваліфіковані по ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України, як закінчений замах на держання службовою особою, що займає відповідальне становище, хабара у сумі 2 000 доларів ЇША, що по курсу Національного банку України складає 15 400 грн., поєднаним з його имаганням.
Дії ОСОБА_3 були кваліфіковані по ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України, як особництво у закінченому замаху на одержання службовою особою хабара, що займає ідповідальне становище.
Обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до висновків органів осудовош слідства ґрунтувалось на: заяві ОСОБА_5В.(т.1 а.с.6), копії розпорядження ернігівського міського голови про призначення ОСОБА_2 на лосаду(т.1 а.с.84), положенням про правління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради(т.1 а.с. 175-177), зпією посадової інструкції ОСОБА_2Ю.(т.1 а.с.86-89), копією тимчасового положення №60 від 16.03.2009 року(т.1 а.с.144-149), довідкою Чернігівської міської ради щодо посади ОСОБА_2Ю.(т.1 ,с.85), показаннях свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, вилученими 20.03.2009 жу під час огляду кабінету ОСОБА_2, оглянутими та долученими в якості речових доказів заяв ілоброва С.В. про надання дозволів та копіями документів до них, а також бланками управління їргівлі з резолюціями ОСОБА_2Ю.(т.1 а.с.43-72,114-116), вилученим у ОСОБА_5, і долученим з матеріалів справи в якості речового доказу аркуші паперу з написом номера телефону та ім’ям зиша(т.1 а.с.26-27,117-118), протоколом огляду, маркування та вручення 20.03.2009 року лоброву С.В. грошових коштів(т.1 а.с.28-30), речовими доказами грошовими коштами у сумі 000 доларів США(т.1 а.с.119-120), висновком судово-хімічної експертизи(т.1 а.е.133-139), листом БУ в Чернігівській області щодо курсу валют(т.1 а.с. 182), копіями договорів між ЗАТ “УМЗ” та гахом А.Ю., ОСОБА_10(т.2 а.с.228,233), протоколом огляду вилученого у ОСОБА_3 іЛвфону(т.1 а.с.31), протоколом огляду вилученого у ОСОБА_2 телефону(т.1 а.е.75), риманими у ході здійснення оперативно-технічних заходів, і долучених до справи в якості ічових доказів відеокасет та оптичних носіїв інформації(т.2 а.с.3-23), роздруківкою оператора їбільного зв’язку ЗАТ “УШ”(т.2 а.с. 196-197,225-226), а також долученими прокурором у довому засіданні документами, протоколом допиту свідка ОСОБА_11, протоколами ед’явлення осіб для впізнання свідку ОСОБА_11
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред’явленому йому івинуваченні за ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України не визнав та показав, що на посаду начальника равління торгівлі він був призначений 25 або 26 квітня 2006 року, і був ознайомлений зі своїми /нкцїонаяьними обов’язками. Управління торгівлі має ряд повноважень, в тому числі і видавати «воли на торгівлю. Згідно нового положення при видачі управлінням дозволів на торгівлю обхідні наступні докуметжзаява, свідоцтво про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, форма №4 з податкової, висновок сес, висновок пожежної служби на початок роботи, свідоцтво о право власності або договір оренди майна. При цьому бувають випадки, що представники сес виїжджають на місце, дають висновок, після чого на місце виїжджають представники МЧС, і до равління приходить пакет документів, а тому представники управління торгівлі на місце торгівлі виїжджають. Адреса місця, з якого буде проводитись торгівля, береться або з документів суб’єкта підприємницької діяльності, або за документами сес. Якщо у заяві суб’єкта іприємницької діяльності буде вказана одна адреса, а у висновку сес інша, то суб’єкт підпрмємницької діяльності не отримає дозвіл. При цьому працівники управління перевіряють повноту пакету документів, і якщо всі вони відповідають даній адресі, то видається дозвіл.
Перевірка правдивості документів, що надаються суб’єктом підприємницької діяльності, до функції іцівників управління не належить. Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють пегально, то працівники БЕЗ застосовують до них рекет. Приблизно у середині лютого 2009 су рішення про тимчасове положення щодо видачі дозволів було скасоване. Дозволи на торгівлю з середини лютого 2009 року до кінця березня 2009 року управлінням торгівлі не видавались. Проект нового тимчасового положення про видачу дозволів пройшов регуляторну процедуру, і 16.03.2009 року нове тимчасове положення про видачу дозволів було прийнято рішенням виконкому Чернігівської міської ради, яке 26.03.2009 року повинно було бути опубліковане у газеті “Чернігівські відомості”. З 19.02.2009 року по 06.03.2009 року він перебував на лікарняному, однак заїздив на роботу до управління торгівлі. У цей час йому телефонував ОСОБА_5, який представився директором ТОВ “Прім”єр-Плаетік”, сказав, що його номер телефону йому дали у виконкомі, і що він хотів проконсультуватись з приводу видачі дозволу на торгівлю. Він сказав ОСОБА_5, що перебуває на лікарняному і порадив звернутись до спеціаліста в управлінні торгівлі. ОСОБА_5 сказав, що хоче зустрітись особисто. Те, що ОСОБА_5 до нього звернувся особисто, його не дивувало, бо підприємці мають право прийти на консультацію до управління, як до відділу видачі дозволів, так і до начальника особисто. Потім, наприкінці лютого 2009 року, або на початку березня 2009 року, йому знов зателефонував ОСОБА_5, просив його про зустріч, і він сказав ОСОБА_5, що перебуває на лікарняному, але після обіду буде на роботі, і він може приїхати до нього. Коли він приїхав в управління, то зустрівся з ОСОБА_5 У ході розмови ОСОБА_5 йому сказав, що він хоче організувати торгівлю продукцією його підприємства у м. Чернігові по вул. Любецькїй, і питав, що для цього потрібно. Він йому роз’яснив, які документи йому потрібно для отримання дозволу на торгівлю, і написав перелік документів на аркуші паперу. ОСОБА_7 він ОСОБА_5 пояснив, що на даний момент дозволи не видаються, і що можливо 16.03.2009 року буде рішення виконкому, яке у двадцятих числах набере законної сили, після чого будуть видаватись дозволи. ОСОБА_7 він сказав ОСОБА_5, які документи повинні бути засвідчені у нотаріуса. ОСОБА_5 написав заяву, яка лежала у нього на столі у кабінеті разом з договором оренди по вул. Любецькїй. На той час заяви писались у вільній формі. Він побачив, що на договорі не має печатки, про що сказав ОСОБА_5 У першій декаді березня 2009 року, приблизно 13.03.2009 року, йому зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що він перебуває у м. Чернігові, і хоче зустрітись, так як привіз договір з печаткою. Наприкінці робочого дня до нього приїхав ОСОБА_5, привіз договір оренди з печаткою та спитав, коли буде прийнято нове положення про видачу дозволів, на що він йому відповів, що на 16.03.2009 року призначено засідання виконкому. 16.03.2009 року він був присутній на виконкомі Чернігівської міської ради. 20.03.2009 року, приблизно о 10.30, до нього телефонував ОСОБА_5 та сказав, що він у м. Чернігові. Він відповів ОСОБА_5, що він може приїхати після 11.00. ОСОБА_5 спитав, чи можливо по другому об’єкту написати заяву та отримати дозвіл на торгівлю на тих же умовах та при такому ж пакеті документів, як він зрозумів, і він ОСОБА_5 відповів, що на тих же умовах необхідно написати заяву. Під час того, як йому телефонував ОСОБА_5, так і після цього, він знаходився на робочому місці, і до нього приходили підприємці. У період з 10.00. до 11.00, до нього звернувся представник фірми по заправних станціях, у якої по семи об’єктах закінчився строк дії дозволів. Представнику цієї фірми він роз’яснив, що на даний час дозволи на торгівлю не видаються, а -видаватись будуть тільки після опублікування нового положення. Представник попросив його, щоб документи залишились в управлінні, і щоб працівники управління перевірили, чи всі документи вони принесли. Він написав резолюцію “ОСОБА_12 видати дозвіл” по семи заявах на видачу дозволів. ОСОБА_12 у цей час не було на роботі. Документи цієї фірми він не перевіряв, а залишив у себе, щоб їх передивились спеціалісти. Управлінням заяви від суб’єктів підприємницької діяльності на видачу дозволів приймались до тих пір, коли не набрало законної сили нове положення. Написання ним резолюції “видати дозвіл”, не було вказівкою для порушення законодавства, а було вказівкою для розгляду документів для видачі дозволу. На той час він користувався телефоном “Нокія 8800”, який зламався. Він вийняв чіп з номером НОМЕР_2, і вставив його у другий телефон “Нокія Н 72”, яким користувався 20.03.2009 року. Чи встановлював на цьому телефоні дату та час не пам’ятає. 20.03.2009 року, приблизно о 11.00, до нього на мобільний телефон телефонували, номер був невідомий, а виявилось, що телефонував ОСОБА_3 Він спитав у нього чи це його номер телефону, який записав на аркуш паперу. ОСОБА_3 телефонував йому з приводу працевлаштування дружини, і вони домовились зустрітись біля входу в управління торгівлі. До цього йому телефонував ОСОБА_13, який дав йому телефон ОСОБА_3, який він записав у телефон, який зламався. Він зустрівся з ОСОБА_3 біля входу в управління , з яким говорив про працевлаштування дружини ОСОБА_3 Коли він, після розмови з ОСОБА_3, повернувся до свого кабінету, то по номеру телефону з аркуша паперу зателефонував ОСОБА_3 для перевірки зв’язку. Приблизно о 11.20, до нього прийшов ОСОБА_5, який, тали зайшов до кабінету, то поставив свою барсетку на стіл, і сказав, що хоче написати заяву на дозвіл по другому об’єкту. Він узяв першу заяву ОСОБА_5, яка лежала на столі, і дав ОСОБА_5 в якості зразка. Він спитав у ОСОБА_5, де інші документи, на що він йому відповів, що займається цим питанням, 'акету документів ОСОБА_5 він не перевіряв. Він сказав ОСОБА_5, що необхідно сплатити дві квитанції, та вийшов з кабінету, щоб дізнатись номер розрахункового рахунку, а ОСОБА_5 залишився у кабінеті. Що робив у кабінеті ОСОБА_5 у його відсутність йому невідомо. Він повернувся з Артеменко, яка, подивившись журнал, сказала, що за дозволи необхідно сплатити по 340 грн. за один дозвіл. Він дав ОСОБА_5 на аркуші реквізити банку, со якого необхідно сплатити за дозволи, і у зв’язку з тим, що раніше був підприємцем та проводив сплату у “Укрсоцбанку”, то на аркуші паперу написав ОСОБА_5 адресу “Укрсоцбанку”: вул.Горького,18. При цьому він спитав у ОСОБА_5, як він пересувається по місту, на що ОСОБА_5 відповів, що його возить помічник ОСОБА_8. Він, передаючи аркуш паперу з адресою банку ОСОБА_5, сказав, що помічник покаже де банк. ОСОБА_5, подивившись на аркуш, -очав задавити питання, де саме розташований банк, а він, вийшовши зі столу, показав як проїхати, та сказав, що далі покаже його помічник. ОСОБА_5 спитав, коли все буде готове, на що він, розуміючи, що коли прийде ОСОБА_12М та передивиться документи, відповів йому, що це буде пізніше. Він на двох заявах, як і на семи інших заявах, написав “ОСОБА_12 видати дозвіл”, залишив їх на столі, і поїхав по своїх справах. Спочатку він заїхав на СТО, де забрав автомобіль, а після СТО поїхав до своєї знайомої ОСОБА_14, яка є сестрою ОСОБА_15, і проживає по вул. Космонавтів. Коли він їхав на машині за кермом, при цьому рух транспорту був дуже щільний, то йому зателефонував ОСОБА_5, який сказав, що він зустрівся з ОСОБА_8, і що він передає “дві за дві”. Щось йому підказувало, що ОСОБА_5 щось задумав, і він чітко сказав ОСОБА_5, що нічого нікому нетреба передавати. ОСОБА_5 сказав, що необхідний ідентифікаційний код, щоб заплатити по квитанціях, на що він сказав, що код потрібен, і зв"язок перервався. Приблизно о 12.00, він приїхав до ОСОБА_14, де пробув до 13.00. Коли він вийшов від ОСОБА_14 та сів у машину, то йому зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що він все поплатив, квитанції відніс, що йому потрібно їхати до м. Київ, і спитав коли все буде готово. Знаючи, що ОСОБА_12 після обіду подивиться документи, відповів, що к 15.00, він може під’їхати. Потім йому було необхідно заїхати до центру “Відродження” домовитись з лікарем щодо консультації його дитини. На стоянці біля центу “Відродження” до його машини підійшли ОСОБА_16 та Бойправ, які представились та запропонували проїхати до УВС області. До нього у машину сів ОСОБА_16, який попросив передати йому телефон, при цьому, при вилученні телефону пойнятих не було. Коли вони приїхали до приміщення УВС області, то піднялись до кабінету на 4 поверсі, при цьому його телефон знаходився у ОСОБА_16 Йому працівники міліції пропонували у чомусь зізнатись, але він відмовився давати пояснення. Потім оглядався його телефон, у якому не було вхідних та вихідних “смс” повідомлень. Вважає, що рішення виконкому щодо нового положення про видачу дозволів набрало законної сили після його оприлюднення у засобах масової інформації. Якщо підприємець хотів написати заяву на отримання дозволу, коли вони не видавались, то заяви з документами приймались та перебували в управлінні торгівлі. Потім, згідно нового положення, підприємці приходили переписували заяви, які реєструвались. Управління торгівлі приймало, заяви суб’єктів підприємницької діяльності по їх бажанню, тобто управління йшло на зустріч суб’єктам підприємницької діяльності. Він ОСОБА_5 на аркуші паперу “1 000 доларів" не писав, і такого не казав. При зустрічах з ОСОБА_5 він хабара від ОСОБА_5 не вимагав. Посприяти ОСОБА_5 у отриманні висновку сес та пожежної служби не обіцяв. ОСОБА_3 отримати грошові кошти від ОСОБА_5 він не просив. Коли він вийшов до машини від ОСОБА_14, то вік ніяких “смс” повідомлень нікому не відправляв, і йому “смс” повідомлення не приходили. Він зі свого телефону “смс” повідомлень не видаляв. На телефон ОСОБА_3 “смс” повідомлення з його телефону надходили, так як це робили оперативні працівники міліції не з його телефону, а з іншого носія, при цьому нібито з його телефону, що на даний час технічно можливо. Відносно нього була спланована провокація хабара з боку працівників міліції, що було пов’язано з його депутатського діяльністю, коли він відмовлявся виконувати незаконні прохання посадовців прокуратури Чернігівської області та УВС області. Йому погрожували ці посадовці, а також народні депутати. ОСОБА_5, при наявності у нього документів, міг самостійно написати заяву до управління торгівлі у загальному порядку для отримання дозволу, а якщо він хотів спілкуватись з ним особисто, то це підтверджує, що це була спланована акція з боку УБЕЗ. Коли він спілкувався з ОСОБА_5, то ОСОБА_5 знав, що на той час дозволи не видаються, і якщо б він 20. 203 2009 року конкретно спитав би у нього, чи буде готовий дозвіл, то він би відповів, що ні. До 20.03.2009 року він особисто з ОСОБА_16 знайомий не був, однак коли влітку 2008 року у м. Чернігові вирішувалось питання щодо розміщення об’єктів тимчасової торгівлі, то ОСОБА_17 тоді залишав номер телефону ОСОБА_16 для зв’язку “НОМЕР_3”. Він вважає, що ОСОБА_5 дає неправдиві показання, так як мабуть у 2008 році на виробництві була перевірка УБЕЗ, виробництво зупинялось, а потім однією з умов вирішення питання про поновлення діяльності підприємства, було давання йому хабара. Думає, що жовтий папірець, на якому був написаний номер телефону та ім’я ОСОБА_3, узяв ОСОБА_5, так як мабуть перебував в залежності під працівників міліції. Навіщо у цю справу міліції було втягувати ОСОБА_3 пояснити не може. При його зустрічах з ОСОБА_5 ОСОБА_3 присутній не був.
Відповідно до оголошених у судовому засіданні показань ОСОБА_2 в якості обвинуваченого(т.З а.с.23-25, 26-27,28-31, 32-40, 45-48), ОСОБА_2 вину у пред’явленому обвинуваченні не визнав, заперечував факт вимагання хабара у ОСОБА_5, домовленість з ОСОБА_3 про отримання хабара від ОСОБА_5
Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України не визнав та відмовився від дачі показань, однак роблячи заяви, та відповідаючи на-запитання учасників процесу, показав, що він не заперечує розмови з ОСОБА_5 по телефону, з якої він зрозумів, що він від ОСОБА_14. Коли ОСОБА_5 відчинив двері його машини, то нічого не казав, а якщо і казав, то собі під ніс або у мікрофон. У його присутності ОСОБА_5 комусь телефонував, і він зрозумів , що він телефонує ОСОБА_14, так як він назвав його ім’я. З ким і про що розмовляв ОСОБА_5 він не чув. Він ОСОБА_5 у машині нічого не казав, так як він йому не знайомий. Він забрав борг та поїхав. Звідки ОСОБА_5 дістав гроші не пам’ятає. Коли ОСОБА_5 підійшов до нього, то у нього було відео, він був проінструктований міліцією, що йому робити. З відеозапису видно, що він на ОСОБА_5 не дивився, і що ОСОБА_5 не зачинив за собою двері. Коли ОСОБА_5 сидів у його машині, то він відвернувся від нього, і з ним взагалі не розмовляв. Він позичив ОСОБА_14 1 500 доларів у 2007 році, а при зустрічі ОСОБА_14 йому сказав, що віддасть 2 000 доларів. Розписки у ОСОБА_14 він не вимагав, так як звичайна розписка, не завірена нотаріально, нічого не значить. Спочатку вони телефонували один одному з приводу повернення грошей, але приблизно через півроку, ОСОБА_14 не відповідав на дзвінки. Він приїздив до матері ОСОБА_18, залишав їй записку зі своїм номером телефону, і це було у 2008 році. Перед цими подіями він зустрічав ОСОБА_14 на початку березня 2009 року у міському саду, де ОСОБА_14 перебував з двома дівчатами. ОСОБА_18 сказав, що стовідсотково поверне гроші через два-три тижні, а тому, коли йому телефонував ОСОБА_5, він був впевнений, що це ОСОБА_14 хоче повернути борг. Місце проживання ОСОБА_14 йому особисто показував колишній начальник ОСОБА_19. Після затримання, працівники міліції говорили йому, щоб він дав показання відносно ОСОБА_2, а ОСОБА_20 казав, щоб він телефонував ОСОБА_2, і сказав, щоб той приїхав та забрав гроші. ОСОБА_20 з його телефону “Самсунг” відправив “смс” повідомлення його знайомим, що гроші у нього, а знайомі відповідали йому. Про будь-які відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 йому відомо не було.
Будучи опитаним 20.03.2009 року ОСОБА_3 пояснив, що позичив 1 500 доларів працівнику ДАІ, який йому їх не повернув. Він розшукував його, їздив до його матері, а при зустрічі боржник обіцяв повернути гроші. 20.03.2009 року йому зателефонував незнайомий чоловік, і сказав під’їхати до “Укреоцбанку” забрати гроші. Цей чоловік сів до нього у машину, віддав гроші та пішов, а він потім був затриманий працівниками міліції, яким віддав отримані гроші(т.1 а.с.35-38).
З оголошених у судовому засіданні показань ОСОБА_3 в якості обвинуваченого у ході досудового слідства(т.З а.с.73-86), ОСОБА_3 свою вину у пред’явленому обвинуваченні не визнав, заперечував отримання 2 000 доларів США, як хабара для передачі ОСОБА_2, настоював, що отримані гроші вважав поверненням боргу від чоловіка на ім’я ОСОБА_20.
Допитаний в якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_5, показав, що він разом з ОСОБА_21 є засновником ТОВ “Прім”єр-Пластік”, яке займається продажем поліетиленових пакетів. З січня 2008 року товариство розпочало свою діяльність у м. Чернігові. ОСОБА_22 проаналізували ситуацію, де розпочати виробництво, і оптимальним варіантом був м. Чернігів у зв"язку з економічними показниками. Наскільки пригадує, організацією діяльності товариства у м. Чернігові займався ОСОБА_21 Товариство орендувало цех по вул. Квітневій, де вироблялись пакети. У зв"язку з кризою, вони вирішили продавати пакети у м. Чернігові. Він з"ясував, що для продажу пакетів необхідно дозвіл на торгівлю, який видається управлінням торгівлі, начальником якого є ОСОБА_2 На початку лютого 2009 року він намагався з"язатись зі ОСОБА_2 по телефону, але не зміг. Другий раз, коли він приїхав попутно у м. Чернігів, так як були ще справи, він телефонував ОСОБА_2, з яким домовився про зустріч. ОСОБА_23, коли він прийшов в управління торгівлі, то ОСОБА_2 не було. У одному з кабінетів, він поцікавився питанням з приводу отримання дозволу на торгівлю, і його направили у інший кабінет, де жінка йому надала роз'яснення, і він записав перелік документів. Потім підійшла ще одна жінка, як він зрозумів, секретар Стаха А.Ю., і разом з нею він пішов писати заяву на дозвіл на торгівлю. Обставин написання заяви не пам’ятає, але він телефонував ОСОБА_2 та сказав, що написав заяву, а ОСОБА_2 сказав, що йому зателефонує. Заяву він залишив у секретаря. З приводу обмежень у отриманні дозволу йому нічого не казали. иерез деякий час він знов був у м. Чернігові, так як приїхав у інших справах, і телефонував ОСОБА_2, який йому не телефонував. У цей день, він після обіду зустрівся зі ОСОБА_2, суть розмови з яким, зводилась до того, що він спитав, що потрібно для отримання дозволу. ОСОБА_2 сказав йому, які необхідні документи:заява, статут, довідки сес, пожежників, договір оренди приміщення, де буде проводитись торгівля. ОСОБА_2 спитав у нього, чи вирішує він всі питання свого підприємства, на що він відповів, що вирішує всі питання. ОСОБА_2 сказав йому, якщо будуть проблеми з сес та пожежниками, то він допоможе їх вирішити, якщо вони домовляться. Він спитав у ОСОБА_2 чи можливо отримати тимчасовий дозвіл, на що ОСОБА_2 сказав, що зараз неможливо, однак буде засідання міськради по питанню видачі дозволів. Наскільки він пригадує, то вони домовились зустрітись після цього засідання, дати проведення якого, зараз не пам’ятає. Для себе він тоді зрозумів, що ОСОБА_2 йому натякнув на його особисту зацікавленість. На той час у нього питання звертатись до міліції не було, бо він вирішив не задавати собі зайвих проблем. Чи обговорювалось питання отримання дозволу з ОСОБА_21 не пам’ятає. Після дня проведення засідання міськради, приблизно у середині березня, він приїхав в управління торгівлі. Зін зустрівся зі ОСОБА_2, яки сказав, що на даний час він вирішує всі- питання по видачі дозволу, так як міськрада надала йому такі повноваження. Він поцікавився скільки буде коштувати іидача дозволу по вул. Любецькїй, на що ОСОБА_2 написав на папері "1000" та знак долара. Цей невеликий папірець ОСОБА_2 узяв у себе на столі. Він також спитав про дозвіл по вул. Квітневій,23, на що ОСОБА_2 сказав, що можливо отримати дозвіл на тих же умовах, що і по вул. Любецькій. Куди дів ОСОБА_2 той папірець не знає, але йому його не давав. Коли він спитав у ОСОБА_2, коли він може отримати ці дозволи, то ОСОБА_2 відповів, що хоч завтра. Після цієї оозмови вони домовились зустрітись 20 березня. Чи казав йому ОСОБА_2 писати заяву на отримання дозволу на інший об"єкт не пам’ятає. З цієї бесіди зі ОСОБА_2 він зрозумів, що за гроші можливо отримати дозвіл сьогодні чи завтра, і не потрібно отримувати довідки пожежників та сес. ОСОБА_21 сказав, що отримання дозволу на таких умовах їм не підходить.
20 березня, приблизно о 09.00, він приїхав у м. Чернігів, де його зустрів ОСОБА_8 Зін хотів відмовитись від давання хабара та отримання дозволу, але коли зателефонував ОСОБА_2 та поговорив з ним, остаточно упевнився, що варіантів отримати дозвіл без грошей нема. Він зателефонував ОСОБА_21, з яким обговорили ситуацію, і вирішили звертатись у міліцію.
У міліції, він звернувся до чергового, якому все розповів, і до нього вийшов якийсь чоловік, -різвища якого не пам"ятає. Він йому все усно розповів, що ОСОБА_2 вимагає у нього гроші за отримання дозволу, що зайняло декілька хвилин. Потім він написав заяву, яка була невеликою, приблизно на сторінку. Він писав ще якісь документи, але які саме не пам’ятає. Писав довге пояснення, але скільки часу його писав, не пам’ятає. Хтось з співробітників міліції заніс у кабінет гроііі, номери яких переписали у протокол. Йому видали двадцять купюр по сто доларів. Наскільки пригадує, купюри поштампували, та віддали йому у руки, і гроші він поклав у барсетку. Все це зайняло від п"яти до п'ятнадцяти хвилин. Йому дали барсетку та показали якою стороною ні носити. Всі присутні були у цивільному одязі, і тому він не міг відрізнити пойнятих. Потім йому вказали їхати до ОСОБА_2 В міліції все зайняло, наскільки пам’ятає, приблизно одну годину.
Він приїхав в управління торгівлі, котра була година не пам’ятає, і зайшов до кабінету ОСОБА_2 Барсетку він поставив на стіл відповідно до інструкцій працівників міліції, яку за ОСОБА_2 не переміщував, але один раз поправив. Він здогадувався, що у нього є вїдеокамера. ОСОБА_2 при цій зустрічі виходив з кабінету, і ходив за аркушем паперу до секретаря. У кабінеті він написав заяву на видачу дозволу по вул. Квітневій,23, яку писав з заяви на видачу дозволу по вул. Любецькій. ОСОБА_2 узяв невеликий папір у себе на столі, записав номер телефону та ім"я ОСОБА_3, сказав, що для отримання дозволу з ним необхідно зустрітись, а також дав йому реквізити на двох відрізках від аркушу паперу формату А-4, по яким необхідно було заплатити офіційно. Потім цей папірець у нього вилучили працівники міліції. ОСОБА_2 підійшов до вікна та 'охазав, де найближчий банк, наскільки пам’ятає це був "Укрсоцбанк". Потім він пішов сплачувати офіційні платежі, і по дорозі до "Укрсоцбанку" він зателефонував ОСОБА_3, представився, сказав своє ім"я ОСОБА_5, що він від ОСОБА_2, що йому необхідно з ним зустрітись, і що він їде до Укрсоцбанку". Григорій сказав, що туди під'їде, сказав марку та колір його машини, наскільки пригадує серебриста "Мазда". Коли до банку під'їхала схожа машина, він зателефонував “ригорію, який сказав, що під'їхав. Він сів у машину ОСОБА_3 на переднє сидіння, та зачинив за собою двері. Він привітався, сказав, що він телефонував. Він зателефонував ОСОБА_2, сказав, що він зустрівся з ОСОБА_3, і що передає йому гроші, як вони домовились, а саме сказав "як домовились дві тисячі за місце". При цьому ОСОБА_6 чув, що він казав, а також він говорив їм"я ~а по батькові ОСОБА_2 Наскільки пригадує ОСОБА_2 сказав, що добре. Він дістав гроші, які були зігнуті навпіл, з барсетки. ОСОБА_6 поклав гроші поряд з собою, не у кишеню, і не у бардачок. Коли він передавав гроші ОСОБА_6, то ніякого опору з боку ОСОБА_6 не було, чи перераховував гроші ОСОБА_6 не пам"ятає. ОСОБА_6 він не казав, що гроші передає для ОСОБА_2, бо і так все було ясно. Потім він вийшов з машини ОСОБА_6, сів у машину до ОСОБА_24, і наскільки пригадує зателефонував ОСОБА_2, спитавши у нього, коли можна забрати дозволи, на що ОСОБА_2 відповів, що дозволи можливо забрати сьогодні приблизно о 15.00, або після 15.00. Потім він заплатив офіційні платежі, вказавши у квитанції код жінки, так як він свого ідентифікаційного коду не мав. Потім він зателефонував працівнику міліції. У ввечері він довго чекав у міліції, пробув там приблизно до 23.00, а потім його ще допитував слідчий прокуратури.
Дозволи він не отримав, бо наскільки пригадує він телефонував працівнику міліції, який сказав, що нема сенсу їхати за дозволами. Він думає, що дозволи отримати нереально у зв"язку з „ими подіями. Наскільки пам’ятає квитанції завіз в управління торгівлі. На даний час підприємство працює, однак у м. Чернігові продукція не продається, вони працюють тільки під замовлення, необхідність роздрібної торгівлі відпала.
Договір оренди по вул. Квітневій,23 укладав ОСОБА_21, а по вул. Любецькій,45, він телефонував по об"явї у газеті та зустрічався з представником. Приміщення по вул. Любецькій це бокс, і не є приватним будинком. Текс договору оренди по вул. Любецькій надавав представник. У документах, вказуючи вул. Квітнева, він не дописав літеру "а", це технічна помилка, а по вул. Любецькій він адресу переписав з договору оренди. На його погляд дві тисячі, це хабар за дозволи. У ході спілкування ОСОБА_2 не відмовлявся йому допомогти. На перше судове засідання йому прийшла повістка, він зателефонував працівнику міліції, якому повідомив, що його викликають до суду. Працівники міліції, один з них на їм"я ОСОБА_21, а другий на ім"я ОСОБА_21, привезли його до суду. Кому з них він телефонував не пам’ятає. З ними він познайомився 20 березня, і тоді вони дали номер свого мобільного телефону, який був записаний на папері, а номер ОСОБА_21 записаний у його мобільному телефоні. Номер телефону ОСОБА_21 не міг появитись у нього до 20 березня, і він не міг спілкуватись з ними раніше. У розмові зі ОСОБА_2 він спитав щодо можливості отримання другого дозволу, щоб дізнатись, чи потрібно ще одна тисяча доларів, чи можливо отримати два дозволи за одну тисячу доларів, при цьому економічної необхідності у другому складі для продажу продукції товариства не було. Чи обговорював він з ОСОБА_21 питання необхідності другої точки для продажу не пам’ятає.
Відповідаючи на запитання суду, свідок показав, що коли ОСОБА_2 йому сказав, що питання про видачу дозволів буде розглядатись у міськраді, то він зрозумів, що це з приводу тимчасових дозволів. Віддавши дві тисячі доларів та заплативши офіційний платіж, він сподівався отримати дозволи 20 березня. Вважає, що саме йому вже не видадуть дозволи у зв"язку з цими подіями.
Свідок ОСОБА_25 йому не знайомий. Після пред’явлення йому його заяви(т.1 а.с.б), ОСОБА_5 показав, що час реєстрації його заяви у Чернігівському міському відділі міліції о 10.30 20.03.2009 року відповідає дійсності, саме тоді він вперше звернувся до правоохоронних органів, і до 20.03.2009 року він нікому не повідомляв про вимагання хабара ОСОБА_2, можливе лише про це казав ОСОБА_21 Після пред’явлення ОСОБА_5 протоколу огляду та вручення грошових К0штїв(т.1 а.е.15-21), ОСОБА_5 показав, що йому здається, що він був присутній при догляді та врученні грошових коштів, здається, що у його присутності перераховували та помітили гроші, а коли працівники міліції дали йому гроші, то він зігнув їх навпіл та поклав у зареетку. При цьому, мабуть, у мого присутності розпечатали конверт, з якого дістали гроші та тали йому. Пойнятих при врученні грошей він не пам’ятає, так як було декілька людей, і він не може сказати, хто з них був пойнятими.
Як вбачається з протоколів допиту в якості свідка ОСОБА_5В.(т.1 а.с. 187-193), які були оголошені у судовому засіданні, свідок ОСОБА_5 показав, що неодноразово телефонував ОСОБА_2, зустрічався з ним, написав заяву про отримання дозволу по вул. Любецькій,45. Зустрівшись зі ОСОБА_2 11.03.2009 року, ОСОБА_2 йому пояснив, що видати тимчасовий дозвіл на торгівлю він не може, так як це питання буде вирішуватись 16.03.2009 року на виконкомі міської ради. 17.03.2009 року ОСОБА_2 у нього вимагав 2 000 доларів за отримання двох дозволів. 20.03.2009 року, зранку, після розмови зі ОСОБА_2, з метою викриття ОСОБА_2, він вирішив звернутись до правоохоронних органів та прибув до УМВС України в Чернігівській області, де написав відповідну заяву. Працівниками міліції йому було вручено 2 000 доларів США та барсетка. При зустрічі, ОСОБА_2 написав на папірці “80503134217 ОСОБА_6”, дав йому , і пояснив, що для виконання умов отримання дозволів йому необхідно зустрітись з вказаним чоловіком і передати йому 2 000 доларів США. ОСОБА_22 домовились, що після передачі ОСОБА_6 2 000 доларів США та сплати послуг за видачу дозволів, з квитанціями він повинен прийти до ОСОБА_2 за дозволами. Потім він передав 2 000 доларів ОСОБА_6, після чого, у ході розмови ОСОБА_2 йому повідомив, що дозволи він може забрати приблизно о 15.00. Про те, що приміщення по вул.Любецькій розташоване фактично за №46-Д він не знав, а при написанні заяви про отримання дозволу на торгівлю по вул. Квітневій, у частині нумерації 23 чи 23-а, він технічно допустив помилку. Що стосується віднесення вул. Квітневої до території м. Чернігова чи до території району, то йому пояснювали, що вул. Квітнева входить у межі території м. Чернігова.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_26 показала, що працює в управлінні торгівлі з 1981 року, а з 1986 року на посаді головного спеціаліста. У її обов’язки входить видача дозволів на розміщення стаціонарних об’єктів торгівлі, робота зі всіма документами, скаргами, які відносяться до видачі дозволів. При видачі дозволів на торгівлю управління керувалось рішенням №139, яким було затверджено положення про видачу дозволів. Однак, відповідно до рішення Київського апеляційного суду, рішення №139 втратило чинність. Рішення Київського апеляційного суду надійшло до міськради 23 лютого, і дозволи з цього часу не видавались. На той час, для отримання дозволу на торгівлю, коли громадянин звертався до управління, працівники управління надавали йому інформацію, які потрібно документи для видачі дозволу. Треба було написати заяву довільної форми, надати свідоцтво про реєстрацію, статутні документи, державний акт приймальної комісії про закінчення будівництва, чи дозвіл пожежників і висновок санстанції, та інші документи. Потім представник підприємства приносить пакет документів, які працівники управління переглядають, і здають їх на реєстрацію у приймальню, а потім ці документи йдуть на розгляд начальника, який пише резолюцію видати дозвіл. Потім ці документи повертаються до її відділу, вони готовлять дозвіл, який підписує начальник, і дозвіл видається особі, яка просила його видати. Якщо якогось документа нема, то працівники відділу вказують, яких документів нема, а на реєстрацію документи не передаються. Суб’єкти господарювання мають право звертатись до начальника, але документи все рівно переглядають працівники відділу, і вказують яких документів нема. Відповідність заяви даним у документах вони перевіряють, але за достовірність даних відповідає суб’єкт. Прізвище ОСОБА_5, назва ТОВ “Прім”єр-Пластік” їй не відомо. Якщо б 20 березня 2009 року їй надійшла заява на видачу дозволу, договір оренди, квитанція, і була б віза керівника про видачу дозволу, то вона повернула б керівнику ці документи та не видала б дозвіл, так як 20 березня 2009 року, і взагалі на той час, управлінням документи не реєструвались і дозволи не видавались. Після прийняття 16 березня 2009 року нового рішення №60, яке набуло чинності 26 березня 2009 року, вони почали видавати дозволи. На 20 березня 2009 року документи не реєструвались, дозволи не видавались, і за згодою суб’єкта документи були на зберіганні у відділі, що відбувалось до вступу в дію нового положення. Начальник мав право узяти пакет документів, і передати їх до її відділу. На дозволі начальник пише її прізвище тому, що саме вона займається видачею дозволів. Якщо б до начальника поступили документи, але якогось документу не хватало, то вона б сказала, що нема повного пакету документів, і дозвіл би не видавався. Юридична особа могла сплатити кошти за дозвіл готівкою через банк, і у квитанції треба, щоб було вказано хто платник та за що сплачено: за розміщення об’єкта торгівлі. 16 чи 17 березня 2009 року їй стало відомо про прийняття нового толоження, і що воно вступає в силу після його опублікування, про що їй сказав юрист. Відповідно до нового положення, було встановлено форму заяви на отримання дозволу, яка складалась не у довільній формі. Суб’єкти, які залишили документи на зберігання, коли положення вступило у силу, писали нові заяви для отримання дозволів відповідно до нового положення. До обіду 20 березня 2009 року вона на роботі не знаходилась. У 2008 році, 2009 році, вона дозволів на торгівлю без довідок пожежників та сес не видавала, і їй не відомо, щоб інші працівники видавали такі дозволи. Реквізити, куди платити за дозволи, в управлінні давались на розпечатаних заготовках. Управління видавало дозволи на право торгівлі на території міста, при цьому працівники управління дивились дозвільні документи:пожежників, санстанції, документи БТІ, а якщо дозвіл виданий на об’єкт, який знаходиться у Чернігівському районі, то дозвіл немає сили. Якщо підприємство зареєстровано не у м. Чернігові, а бере дозвіл на торгівлю у м. Чернігові, і у них є всі документи, то підприємство стає на облік у податковій м. Чернігова, звідки приносять до управління довідку, після чого управління видає дозвіл на торгівлю.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20, який працює оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області, показав, що працює в органах внутрішніх справ з 1998 року. 20 березня 2009 року він перебував на робочому місці, і його викликали до начальника, у кабінеті якого було двоє працівників департаменту та невідомий йому чоловік, який представився керуючим ТОВ “Лрім”єр-Пластік” м. Києва. Працівники департаменту знаходились у кабінеті начальника у зв"язку з перевіркою райвідділу, а не у зв’язку з цією справою. Він розповів, що ОСОБА_2 вимагає з нього хабар у сумі дві тисячі доларів. Чоловіку запропонували написати заяву по даному факту, на що він погодився, і йому видали гроші. Він зайнявся поміткою цих грошей та складенням протоколу. У кабінеті він помічав гроші спеціальним олівцем та спецзасобом "світлячок" у присутності пойнятих, яких з вулиці запросив інший працівник, а крім того, був присутній громадянин, який звернувся до них, і який розписався у протоколі, що йому вручені гроші. Час проведення цієї дії він не пам’ятає, але це відображено у документах, і відповідає дійсності. Потім громадянин вийшов, а він залишився у кабінеті. Потім він разом з працівниками департаменту поїхав на затримання при передачі цих грошей на вул.Коцюбинського, але потім їм надійшла інформація, що передача грошей відбудеться у іншому місці, у районі "Укрсоцбанку". ОСОБА_22 безпосередньо спостерігали за заявником, який побувши у автомобілі "Мазда" від трьох до п"яти хвилин, сів у свій автомобіль. Потім автомобіль "Мазда" почав рухатись та зупинився на вул. Пушкіна, а їм стало відомо, що гроші передані та знаходяться у цьому автомобілі. При перевірці документів, водієм автомобіля "Мазда" виявився ОСОБА_3 ОСОБА_22 почали проводити огляд, спитали у ОСОБА_3 чи є у нього грошові кошти, на що він відповів, що так, та дістав з під пасажирського сидіння долари, які були звернуті навпіл. На питання звідки у нього ці гроші, ОСОБА_3 відповів, що йому тільки що повернули борг. ОСОБА_3 було запропоновано проїхати на пр. Перемоги,74, проти чого він не заперечував. У кабінеті проводився огляд із застосуванням відеозапису у присутності пойнятих. При огляді, ОСОБА_3 виклав все, що у нього було у кишенях, і виклав телефони. Йому постійно надходили "смс" повідомлення від ОСОБА_2 ОСОБА_3 не міг конкретно відповісти, що це за повідомлення. Потім він приймав пояснення у ОСОБА_3, який пояснив, що гроші йому повернули як борг, який виник понад три роки тому. Потім був доставлений ОСОБА_2
Відповідаючи на запитання учасників процесу захисника та підсудних свідок показав, що о котрій годині до управління прийшов ОСОБА_5 не знає, оскільки його зустрів інший співробітник. До начальника ОСОБА_17 він зайшов з 10.00 до 11.00. Настоював, що він помічав гроші при пойнятих, у протоколі вказував початок всіх дій з моменту перебування пойнятих, і з цього часу, як він поставив час у протоколі, ОСОБА_5 та пойняті вже перебували у кабінеті. Він представився пойнятим, попросив вказати їх прізвища, адресу проживання, роз’яснив, що вони присутні при помітці грошей, роз’яснив їм права. Потім він узяв олівець та на кожній купюрі у присутності пойнятих поставив знак "ікс" та обробив купюри спецзасобом "світлячок", після чого узяв лампу, і показав, як цей порошок світиться. Був контрольний зразок, на аркуші паперу він поставив "ікс", помазав його "світлячком", і запакував у конверт, на якому пойняті розписались. Після чого пойняті розписались у протоколі. Він віддав гроші ОСОБА_5, перевернув протокол та поставив час. У пойнятих, документів, що підтверджували їх особу, не було. Час, який витрачений на ці дії, відповідає часу вказаному у протоколі, але потім свідок уточнив, що 10.45 - це початок дії, коли зайшли пойняті з ОСОБА_5, і вся дія продовжувалась десять - п'ятнадцять хвилин, а пойнятим він дав можливість ознайомитись з протоколом. Номера купюр пойнятим не диктував, і кожну купюру з протоколом не звіряв. Рішення про затримання ОСОБА_3 приймав не він. Після затримання, ОСОБА_3 було запропоновано все викласти на панель автомобіля. Він телефонів у ОСОБА_3 не забирав, і телефони у нього'виявились при огляді -елефонів у час, який вказаний у протоколі. Гроші знаходились у автомобілі ОСОБА_3 Рішення про перенесення огляду до управління прийняли працівники департаменту. Коли проходив огляд грошей, то телефон ОСОБА_3 знаходився на столі, і на нього приходили повідомлення. Ці повідомлення приходили у проміжок часу закінчення відеозапису та складення протоколу. Він доповів начальнику Потапенко, що надходять повідомлення від ОСОБА_2, які він читав, і Лоталенко дав вказівку відповідати на повідомлення. Він на свій розсуд почав відповідати, і "екстівку, яку вже зараз не пам’ятає, він направляв у зв’язку з цими повідомленнями. Потім він ввечері в управлінні побачив ОСОБА_2 У протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_3 час вказаний, і він відповідає дійсності. При огляді телефону ОСОБА_3 був ОСОБА_3 та пойняті, 'ротокол огляду телефону він складав вперше. Якщо "сме" повідомлення прочитане, то воно автоматично зберігається у паці "прийняті". Чому він не відобразив, чи відкриті, або закриті повідомлення, може пояснити тим, що такий протокол складав вперше. Він зустрічався з ОСОБА_3 у ізоляторі тимчасового утримання у зв"язку з тим, що проводились розшукові заходи, ОСОБА_3 пропонувалось визнати вину, написати явку, тобто з ним хотіли провести бесіду, що можливо йому є щось додати, розповісти, зізнатись. Слідчому про відвідування ОСОБА_3 відомо не було. Оперативним шляхом було встановлено прізвище боржника, на якого вказував ОСОБА_3, а слідчий навіть встановив його прізвище, їм"я та по батькові, місце його проживання. На даний час його прізвище він не пам’ятає, але він виїхав за межі м. Чернігова, і далі вони його не шукали. ОСОБА_3 ще казав, що цей боржник працював у ДА1. Де знаходився телефон Стаха АМ до огляду не знає, і хто йому передав його телефон не пам’ятає.
Відповідаючи на запитання прокурора свідок показав, що повідомлень у телефоні ОСОБА_2 не було. При складенні протоколу огляду телефону, дата у телефоні була 2008 рік, і тому він її виправив.
Будучи допитаним у ході досудового слідства в якості свідка ОСОБА_20, показання якого були оголошені у судовому засіданні, показав, що 20.03.2009 року до УДСБЕЗ УМВС України з Чернігівській області з заявою про вимагання хабара ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_5 У присутності пойнятих були промарковані хімічною речовиною та вручені ОСОБА_5 для передачі в якості хабара 2 000 доларів США та технічні засоби. У ході здійснення оперативних заходів було встановлено, що ОСОБА_5 передав гроші ОСОБА_3, який був затриманий, і видав працівникам міліції 2 000 доларів США. У приміщенні УМІВС області у ОСОБА_3 були вилучені два мобільні телефони, під час огляду яких, на мобільний телефон ОСОБА_3 “Нокія 6300” стали надходити “смс” повідомлення, відправником яких був ОСОБА_2 Оскільки місце знаходження ОСОБА_2 було невідоме, а також, що ОСОБА_2 не знав про затримання ОСОБА_3, було прийнято рішення про необхідність утримання зв’язку зі ОСОБА_2 шляхом надсилання з телефону ОСОБА_3 "смс" повідомлень. Ним, у період з 12.00 до 13.00 з мобільного телефону ОСОБА_3 на мобільний телефон ОСОБА_2 було направлено ряд “смс” повідомлень.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_27 показала, що в управлінні торгівлі міськвиконкому працювала з 2005 року по липень 2009 року на посаді головного спеціаліста відділу послуг та підприємництва. У її функціональні обов’язки входило займатись документообігом управління, друкувати різні тексти, а взагалі вона виконувала обов’язки секретаря. Спеціалісти управління приносили їй заяви на видачу дозволів на реєстрацію у електронному реєстрі, а вона їх реєструвала та надавала ці документи на резолюцію начальнику управління ОСОБА_2, який ставив резолюцію, після чого вона ці документи заносила спеціалістам, які готовили дозвіл. Спеціалісти управління могли особисто забирати документи з резолюцією ОСОБА_2 та віддавати їй для реєстрації. Наприкінці лютого 2009 року ОСОБА_2 перебував на лікарняному. При яких обставинах вона не пам’ятає, але якогось чоловіка, у той час вона направляла до кабінету видачі дозволів. їй телефонував ОСОБА_2 та просив, щоб вона підказала підприємцю, як написати заяву на видачу дозволів. Підприємець написав заяву, яку просив передати ОСОБА_2 Заява лежала на її столі, а коли прийшов ОСОБА_2, то вона йому передала заяву, при цьому ОСОБА_2 сказав, що заяву .реєструвати непотрібно. Спочатку підприємець приніс заяву, а потім до неї додавались документи, які мабуть приєднував до заяви ОСОБА_2 Після кінця лютого 2009 року, вона ще бачила цього підприємця, коли він приходив до ОСОБА_2, але у зв’язку з чим не знає. їй та працівникам управління було відомо номер мобільного телефону ОСОБА_2, і вона цей номер нікому не давала. їй відомо, що дозволи на торгівлю, управлінням наприкінці лютого та березні 2009 року не видавались, бо діяло рішення суду, яким було заборонено видавати дозволи. Всі співробітники управління чекали рішення Чернігівської міської ради, після якого повинні були видаватись дозволи, приблизно наприкінці березня 2009 року. Коли саме почали видавати дозволи вона не пам’ятає. Форма заяви на видачу дозволу на торгівлю у зв’язку з новим рішенням Чернігівської міської ради змінилась.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16, який працює оперулоановаженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області, показав, що 20.03.2009 року, він знаходився у кабінеті начальника управління ОСОБА_17, де були присутні співробітники департаменту по боротьбі з економічною злочинністю з м. Києва, з якими необхідно було їхати на перевірку підрозділу у м.Ноегород-Сівереький. Потім, приблизно о 10.00, начальник з кимось поговорив по телефону, і сказав йому піти на перший поверх та зустріти чоловіка. Як потім з’ясувалось прізвище чоловіка було ОСОБА_5, з яким він зайшов до кабінету начальника. У кабінеті начальника управління ОСОБА_5 розповів, що начальник управління торгівлі ОСОБА_2 вимагає у нього хабар у сумі 2 000 доларів США за видачу дозволів на торгівлю. ОСОБА_5 у кабінеті начальника управління написав заяву, а він розписався про прийняття заяви. Розповідь та написання заяви ОСОБА_5 зайняло приблизно 10 хвилин. Потім ОСОБА_5 залишився у кабінеті начальника, а він поїхав реєструвати заяву до Чернігівського міського відділу міліції, що зайняло приблизно ЗО хвилин. Що у цей час робив ОСОБА_5 йому невідомо. Коли він повернувся до управління, то заяву віддав начальнику та залишався у своєму службовому кабінеті. Після обіду начальник йому сказав, щоб він поїхав та “забрав” ОСОБА_2 біля центру “Відродження” Він та інший працівник запропонували ОСОБА_2 проїхати до УМВС України в Чернігівській області, на що він добровільно погодився. Ніяких пояснень у ОСОБА_2 він не отримував. Ввечері він відвозив ОСОБА_2 до прокуратури Чернігівської області. Хто отримував пояснення у ОСОБА_5 не знає. Чи супроводжували працівники міліції ОСОБА_5 з грошима до управління торгівлі не знає. 20.03.2009 року здійснювалась оперативно-розшукова діяльність по заяві ОСОБА_5, у ході якої, відповідно до ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” були застосовані технічні засоби. У протоколі про результати здійснення оперативно-технічного заходу від 23.03.2009 року він послався на ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, і все у протоколі від 23.03.2009 року відповідає дійсності, при цьому оперативно-розшукова справа заводилась 14.07.2008 року за ч.2 ст.368 КК України. Оперативно-розшукова справа заводилась і відносно ОСОБА_3 До 20.03.2009 року він з ОСОБА_5 знайомий не був. Номер мобільного телефону “НОМЕР_3” йому не відомий. Він був присутній при огляді кабінету ОСОБА_2, у ході якого вилучались заяви ОСОБА_5 у двох примірниках з копіями документів та резолюцією ОСОБА_2 “надати дозвіл”, а також заяви ТОВ “Іфіда” про видачу дозволів, які лежали на столі у ОСОБА_2 Щодо оперативно-розшукових заходів з розшуку працівника ДАІ йому нічого не відомо. Відповідно до ст.63 Конституції України відмовився назвати номер свого мобільного телефону.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показав, що являється депутатом Чернігівської міської ради, і його офіційним помічником є ОСОБА_3, з яким він перебуває у дружніх відносинах. Зі ОСОБА_2 у нього нормальні відносини у зв’язку з депутатською діяльністю. Близьких відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було. ОСОБА_3 не знав номер мобільного телефону ОСОБА_2, і приблизно за три доби до цих подій, він дав ОСОБА_3 номер мобільного телефону ОСОБА_2 ОСОБА_3 звертався з проханням працевлаштувати його дружину, а він з цього питання звертався до ОСОБА_2 Він, за три - п’ять днів до цих подій, телефонував ОСОБА_2 та сказав, щоб він відповів на дзвінок ОСОБА_3, і при цьому продиктував ОСОБА_2 номер мобільного телефону ОСОБА_3 Чи записав ОСОБА_2 Номер телефону ОСОБА_3 сказати не може, так як у той момент ОСОБА_2 не бачив. Між депутатами міської ради не прийнято, щоб інший депутат давав доручення помічнику іншого депутата. ОСОБА_3 користується мобільним телефоном так, що у нього завади 6-7 невідкритих “емс” повідомлень. Йому відомо, що ОСОБА_3, коли працював на товаристві “Вена”, позичав гроші у сумі 1 500 чи 2 000 доларів США ОСОБА_20, який працював у ДАІ. Як ця позика була оформлена не знає. ОСОБА_3 розповідав йому, що цей ОСОБА_20 позичав гроші не тільки у нього, а : у начальника ДАІ. ОСОБА_3 дізнався у командира взводу ДАІ прізвище ОСОБА_20, який на той час вже у ДАІ не працював, і їздив до ОСОБА_20 додому. ОСОБА_18 дома не було, а матір ОСОБА_18 сказала Зушаку ГМ, що вона не знає, де проживає ОСОБА_20, бо він “набрався” боргів, і ховається від кредиторів. Потім йому ОСОБА_3 більше про це не розповідав, але йому відомо, що цього ОСОБА_20 шукала міліція, так як на ОСОБА_20 були заяви громадян. Крім того, начальник ДАІ Шкурко казав йому, що ОСОБА_20 позичив у нього гроші і не повернув.
Додатково допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показав, що він саніше працював в органах внутрішніх справ, в тому числі заступником начальника оперативно- технічного відділу УМВС України в Чернігівській області. Технічно можливо передати з мобільного телефону однієї особи “сме” повідомлення на мобільний телефон іншої особи, щоб власник "вршого телефону про це не знав. ОСОБА_7 технічно можливо з першого телефону відправити “смс” -овідомлення на другий телефон, а потім, щоб власник другого телефону отримав це “смс” повідомлення, відправив “смс” повідомлення власнику першого телефону, при цьому власник тершого телефону про це не буде знати. Це можливо, як через оператора мобільного зв’язку, написавши заяву про втрату картки з номером, внаслідок чого оператором видається нова картка з тим же номером, а крім цього це можливо зробити за допомогою комп’ютера та Інтернету. Якщо “смс” повідомлення відправляти у такому випадку за допомогою .комп’ютера через спеціальну програму, то “смс” повідомлення у телефоні не залишаються, а якщо відправлять “смс” повідомлення з дублюючої картки, то “смс" повідомлення у телефоні залишаються. Під час проходження ним служби таких завдань перед відділом керівництво не ставило, але технічно зробити це можливо. ОСОБА_7 дії, без санкції суду, незаконні, і якщо працівники міліції будуть вчиняти такі дії, то це. будуть незаконні дії.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_28 показала, що їй належить частина території по вул. Квітнева,23-А, частину якої орендує підприємство “Прім”єр-Пластік”, яке займалось виробництвом поліетиленових пакетів. Про неприємності підприємства “Прім”єр- Пластїк” їй відомо, але робота на ньому була у три зміни, і продукція реалізовувалась нормально. Договір оренди між нею та підприємством “Прім”єр-Пластік” укладався у 2008 році, який від “Прім”єр-Пластік” підписував директор ОСОБА_21 ОСОБА_5 це інший засновник ТОВ “Прім”єр- Пластік”, і він також інколи приїздив. Наприкінці 2008 року у ТОВ “Прім”єр-Пластік” виникли неприємності, виробництво було закрито приблизно на два тижні, і були перевірки. Хто саме перевіряв ТОВ “Прім”єр-Пластік” не знає, може УБЕЗ, або якийсь інший підрозділ міліції. Коли закінчилась перевірка, то у неї була поверхова розмова з директором ТОВ “Прім”єр-Пластік”, що вони вирішили всі питання, і знову розпочинають працювати у три зміни. Приміщення по вул.Квітневій,23-А знаходиться на території с.Новий Білоус Чернігівського району, і у договорі оренди було вказано, що приміщення по вул. Квітневій,23-А знаходиться на території Чернігівського району. ОСОБА_22 пояснювала засновникам ТОВ “Прім”єр-Плаетїк”, що у зв’язку з тим, що приміщення знаходиться на території Чернігівського району, то будь-які питання щодо отриманні дозволів на виробництво на території району вирішуються скоріше ніж у м.Чернігові. Дозвіл на виробництво засновники ТОВ “Прім”єр-Плаетік” брали у місті, не дивлячись на те, що дозвіл у районних органах буде отримати скоріше і дешевше. Обставин отримання ТОВ “Прім”єр- Пластік” дозволу на реалізацію продукції не знає. У засновників ТОВ “Прім”єр-Пластік” намірів продавати продукцію з її складу не було, у підприємства були укладені договори з “Укрзалізницею”, фірмою “Вена”, і вони не займались дрібною реалізацією продукції, а крім того, якщо б ТОВ “Прім”єр-Пластік” займалось роздрібним продажем пакетів з її складу, то це питання з нею обговорювалось.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 показала, що перебуває зі ОСОБА_2 у дружніх відносинах. 20.03.2009 року ОСОБА_2 приїхав до неї, і знаходився у неї приблизно одну годину. ОСОБА_22, її сестра та ОСОБА_2 пили чай, а потім' ОСОБА_2 пішов. На якому автомобілі приїхав ОСОБА_2 вона не бачила. Чи був у ОСОБА_2 мобільний телефон при собі, коли він прийшов, не знає.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 показав, що він та ОСОБА_5 являються власниками ТОВ “Прім”єр-Пластік”, яке займалось виготовленням поліетиленової продукції. ОСОБА_8 раніше працював на підприємстві “Ньювел”, у якого вони раніше закупали продукцію, і він сказав, що у м. Чернігові можна займатись виготовленням продукції. ОСОБА_8 знайшов приміщення по вул. Квітневій,23, яке підходило підприємству під виробництво. Він особисто зустрічався з власницею цеху ОСОБА_28 Бланк договору оренди давала ОСОБА_28, а вони його коректували. Приміщення цеху знаходилось по вул.Квітневій,23, що було зазначено у договорі. Перед початком виробництва до них приїздили перевіряти пожежники, сес, а також вони заїздили до екології. Звідки були перевіряючи, чи з Чернігівського району чи з м. Чернігова, не пам’ятає. У 2008 році наступила криза, обсяг виробництва впав, і він та ОСОБА_5 вирішили відкрити точку для продажу пакетів чи склад у м Чернігові. ОСОБА_5 займався пошуком складу чи магазином для торгівлі у роздріб, і дізнався які потрібні дозволи. Питанням приміщення по вул. Любецьйй займався ОСОБА_5 ОСОБА_7 ОСОБА_5 побув в управлінні торгівлі, домовився за дозволи, написав заяву на їх отримання. Офіційні платежі за дозвіл були 300 грн. У березні 2009 року ОСОБА_5 йому сказав, що треба 1 000 доларів США за один дозвіл, що ці кошти вимагає начальник управління торгівлі. Потім ОСОБА_5 ще їздив у м. Чернігів уточнити питання щодо отримання дозволів, і сказав, приблизно за ти>щень до написання зави до міліції,що за два дозволи треба платити 2 000 доларів. У результаті розмови вони вирішили грошей не платити, і звернутись у правоохоронні органи. Потім йому ОСОБА_5 розповідав, що звернувся до правоохоронних органів. ОСОБА_5 йому розповідав, що у міліції він написав заяву, йому дали гроші, які він передав помічнику начальника управління торгівлі. Коли ОСОБА_5 заїхав до міліції писати заяву, то мабуть він йому повідомив про це по телефону. Дозволи на торгівлю вони не отримали, так як коли він . приїхав в управління торгівлі, то якась жіночка йому сказала, що дозволи вони не отримають у зв’язку з цією справою. У зв’язку з тим, що ця справа затягнулась, то нагальна потреба у отриманні дозволів зменшилась. ОСОБА_22 думали, що звернувшись до міліції, їм потім видадуть дозволи. У договорі оренди правильно вказано, що цех знаходиться на території Чернігівського району.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_29 показав, що раніше він працював на ТОВ “Ньювел”, яке співпрацювало з Т0В “Прім”єр-Пластїк”, від засновників якого йому надійшла пропозиція, щоб він підшукав приміщення. Він знайшов цех по вул. Квітневій,23, який підійшов. ТОВ “Прім”єр-Пластік” по вул. Квітневій виготовляло пльонку та вироби з неї. ТОВ “Прім”єр-Пластік” займалось виготовленням продукції тільки на замовлення, однак потім хотіли займатись роздрібною торгівлею у зв’язку з кризою. Отриманням дозволів на торгівлю для ТОВ “Прім”єр-Плаетік” займався ОСОБА_5, якого він у лютому та березні 2009 року возив до управління торгівлі. 20.03.2009 року він зустрів ОСОБА_5 зранку. Тоді йому зателефонував ОСОБА_21, і він передав телефон ОСОБА_5, який про щось поговорив з ОСОБА_21, після чого він з ОСОБА_5 поїхав у міліцію. Приблизно біля години ОСОБА_5 знаходився у міліції, а потім вони поїхали до управління торгівлі. Коли ОСОБА_5 вийшов з міліції, то у нього була барсетка. ОСОБА_5 зайшов до управління торгівлі, де пробув приблизно ЗО хвилин, а потім прийшов та зателефонував по номеру телефону, який був вказаний на жовтому аркуші паперу, після чого вони поїхали на вул. Горького до “Укрсоцбанку”. ОСОБА_5 зайшов до банку, щоб оплатити квітанції, однак у нього не було ідентифікаційного номера, і він не заплатив. ОСОБА_30 15 хвилин під’їхав автомобіль “Мазда”, і ОСОБА_5 зателефонував по номеру на аркуші паперу, спитав чи це той чоловік, з яким він домовлявся про зустріч. На аркуші було написано ОСОБА_3, і ОСОБА_5 називав ім’я ОСОБА_3, казав, що цей номер йому дав ОСОБА_2 Потім ОСОБА_5 пересів у автомобіль “Мазда”, і наскільки пам’ятає, то ОСОБА_5 двері за собою зачинив. У автомобілі “Мазда” ОСОБА_5 пробув до 5 хвилин, після чого повернувся. ОСОБА_5 не казав йому навіщо він пішов до автомобілю “Мазда”, про що там розмовляв, і з ким, а він про це у ОСОБА_5 не питав. Про те, що ОСОБА_5 комусь передав гроші він йому не казав. ОСОБА_22 заплатили у іншому банку по квитанціям та поїхали у міліцію. Пізніше ОСОБА_5 сказав, що він хотів узяти дозвіл на торгівлю, за який ОСОБА_2 вимагав хабар 2 000 доларів. З приводу відкриття виробництва по вул. Квітневій він возив засновників у районі та міські інстанції, і ОСОБА_21 та ОСОБА_5 йому не пояснювали, чому вони їздять і у районі, і міські інстанції.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_25 показав, що весною 2009 року, приблизно о 20.00, йому особисто на мобільний телефон зателефонував працівник УБОЗ ОСОБА_25, так як вони раніше були знайомі. Він спитав, чи є у нього знайомі у міській раді, на що він відповів, що є ОСОБА_31 ОСОБА_25 сказав, що завтра потрібна буде мого допомога, і сказав, що він узяв з собою ОСОБА_13, якого він також знає. ОСОБА_18 сказав, щоб він та ОСОБА_13 зранку під’їхали до управління, але для чого саме не казав. Наступного дня, він зустрівся з ОСОБА_32 на вул.Рокосовського, і вони під’їхали до обласного управління міліції. ОСОБА_18 завів їх до кабінету, де дістав два звичайні конверти, які були з печаткою. ОСОБА_7 із сейфу дістав заповнений протокол, де вже були вказані їх дані, так як ОСОБА_7 їх знав. Він розписався на двох конвертах, а ОСОБА_7 сказав, що у одному конверті 1 000 доларів, а у другому або 1 500 доларів, або 2 000 доларів. На столі лежав протокол, у якому вони розписались, після чого ОСОБА_7 сказав, що вони вільні. Крім нього та ОСОБА_32 у кабінеті ще був співробітник міліції ОСОБА_21, і наскільки пригадує, був ще хтось. Грошей, які зі слів ОСОБА_7, були у конвертах, він не бачив. У його присутності гроші не помічались, і тільки у протоколі були вказані серійні номери купюр. Конверти з грошима у його присутності нікому не вручались, але він може з цього приводу помилятись. Уся ця процедура підписання конвертів та протоколу зайняла приблизно 15 хвилин. Йому відомо, що ОСОБА_7 ще телефонував ОСОБА_32, який потім їздив до міліції, і був присутнім при огляді телефонів. Вчора йому телефонував працівник міліції ОСОБА_7, який сказав, що йому сьогодні потрібно йти до суду, сказав, що саме треба казати у суді, і навіть зараз, коли він у коридорі чекав виклику, то йому телефонував ОСОБА_7 та питав, чи не забув він, що треба казати у суді. ОСОБА_18 йому казав, що у суді треба дати показання, що їх викликали зранку, що гроші помічались, все описувалось, що всі дії проходили у його присутності. Зараз у судовому засіданні він каже правду, так як йому набридло, що йому постійно телефонують та кажуть, що він повинен зробити. На попередньому судовому засіданні він був попереджений про дачу завідомо неправдивих показань, але дав показання такі, про які йому казали працівники УБЕЗ, і він давав показання, так як злякався працівників УБЕЗ, як працівників міліції.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_33 показала, що з 16.02.2009 року працює заступником начальника управління торгівлі Чернігівської міської ради. Дозволи на торгівлю не видавались з 23.02.2009 року, так як до міської ради надійшла постанова Київського апеляційного суду про скасування положення про видачу дозволів на торгівлю. Хто займався розробкою проекту нового тимчасового положення про видачу дозволів не знає. Щодо нового положення про видачу дозволів, то юрист'управління їй сказала, що це регуляторний акт, і він вступає в дію після його оприлюднення. Що таке регуляторний акт пояснити не може. Відповідь до суду з цього питання готувала юрист, а вона її підписала. Чому це положення вступає в дію через 10 днів, з моменту оприлюднення, не знає. ОСОБА_2 на 20.03.2009 року будь-які дозволи на торгівлю управлінням не видавались у зв’язку з тим, що 23.02.2009 року судом було скасовано рішення про видачу дозволів. Нове положення про видачу дозволів було підписано 16.03.2009 року, а 25.03.2009 року повинно було бути оприлюднене, і вже після 25.03.2009 року управлінням почали видаватись дозволи на торгівлю.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_34 показав, що приблизно рік тому, працівник міліції з відділу БЕЗ на ім’я ОСОБА_7 зателефонував йому на мобільний телефон, і сказав, що після завтра йому будуть потрібні двоє пойнятих. Він погодився бути пойнятим. Зранку він підійшов до приміщення УМВС України в Чернігівській області, де вже був ОСОБА_25, а також ще двоє пойнятих. Приблизно о 09.00-10.00, вони зайшли з ОСОБА_25 до службового кабінету, де ОСОБА_25 дав їм конверти та протокол, щоб вони на них розписались. Чи був хтось у цей час ще у кабінеті не пам’ятає. ОСОБА_5 він не знає, і йому здається, що така особа, як ОСОБА_5, який зазначений у протоколі, присутнім при підписанні ними конвертів, не був. При цьому ОСОБА_25 сказав, може знадобиться один конверт, а якщо два, то вони будуть використовувати два конверти. ОСОБА_18 казав, що у конвертах гроші на хабар, але кому не казав. ОСОБА_18 сказав, що у одному конверті 1 000 доларів, а у іншому 2 000 доларів. У його присутності та ОСОБА_25 ОСОБА_25 гроші не оглядав, не перераховував, номери не переписував, барвником не помічав, а він бачив тільки запечатані конверти. У протоколі були вказані їх прізвища, а тому він підписав два конверти та протокол, який він не читав. Потім ОСОБА_25 сказав, що вони можуть йти додому. Коли вони зайшли до кабінету, підписували конверти та протокол, то це все зайняло 10-15 хвилин. Приблизно о 18.00, йому знову телефонував ОСОБА_25, просив найти ще одного пойнятого, і він телефонував своєму товаришу ОСОБА_35 Потім під’їхав працівник БЕЗ і привіз їх до приміщення УМВС, де проходив опис мобільних телефонів. Коли вони зайшли до кабінету, то телефони, здається, опечатані не були, а лежали на столі. Коли він був присутній при огляді телефонів, то до телефонів не приглядався, і наскільки пригадує ОСОБА_25 зачитував протокол про огляд мобільних телефонів. Огляд телефонів проходив приблизно одну годину, може трохи менше, при цьому от. 127 КПК України йому не роз’яснювали, що саме на телефоні відкривав ОСОБА_25 він не дивився, а відстань від нього до ОСОБА_25 у кабінеті була приблизно два метри. Він не пфтас, щоб оголошувався зміст “смс” повідомлень, номер абонента, час отримання повідомлень. ОСОБА_18 він знає давно, і ОСОБА_25 його неодноразово запрошував побути пойнятим. Працівника міліції на ім’я ОСОБА_33 він також знає, він привозив його до приміщення УМВС. ОСОБА_22 "ацюють разом, і він, ОСОБА_25 та ОСОБА_33 були разом у якійсь справі, і відтоді він їх знає. 24.07.2009 року у судовому засіданні він давав інші показання, так як у суд його привозив ОСОБА_25, і по дорозі казав, які показання йому необхідно давати. 24.07.2009 року його попереджали про Ьхмінальну відповідальність, і він давав інші показання, ніж зараз у судовому засіданні, так як ::лвея працівників міліції, бо у них є влада, вони можуть його підставити, а крім того, у судовому ігоіданні тоді знаходився працівник міліції ОСОБА_33. Якщо б ОСОБА_33 зараз був би у судовому засіданні, то він би просив суд видалити його із зали суду. У тому році, після того як пройшло дове засіданні, біля виходу з приміщення суду, він зустрів ОСОБА_25, і сказав, що він боїться того, дав неправдиві показання, на що йому ОСОБА_25 сказав, що йому за це нічого не буде. Напередодні цього судового засідання, на протязі тижня, неодноразово йому телефонував ОСОБА_25, хотів зустрітись та поговорити з приводу судового засідання, питав чи піде він до суду, і які гоказання він збирається давати. Зараз у судовому засіданні він дає правдиві показання, так як не хоче, щоб від його постраждала людина. Розуміє, що у минулому судовому засіданні давав неправдиві показання.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_36 показав, що знайомий з ОСОБА_3 приблизно 5-7 років. Коли він працював у обласному ДАВ у спецвзводі, то зустрівся з ОСОБА_3, який спитав у нього чи знає він ОСОБА_25 та описав його. З’ясувалось, що це ОСОБА_11, який разом з ним до цього служив у спецвзводі. ОСОБА_3 сказав йому, що ОСОБА_11 винен йому гроші, у якій сумі він не знає, і попросив його проїхати до місця проживання ОСОБА_11, на що він -згодився. Коли вони приїхали до будинку ОСОБА_11, то ОСОБА_3 у будинок заходи сам, а він залишився у автомобілі. ОСОБА_18 мешкав у приватному будинку по вулиці, яка розташована паралельно вул. Пухова. З ким розмовляв ОСОБА_3 він не знає, але наскільки пам’ятає, то .ОСОБА_11 дома не було. Потім він ще раз зустрічався з ОСОБА_3 наприкінці зими 2009 року, можливо на початку березня, і ОСОБА_3 йому розповідав, що він зустрівся з ОСОБА_11, вони обмінялись телефонами, і ОСОБА_11 обіцяв повернути борг та вони домовились, де зустрітись.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_37, який працює слідчим прокуратури Чернігівської області, показав, що у нього у провадженні знаходилась кримінальна оправа по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у якій він проводив слідчі дії, склав обвинувальний висновок, і яка була направлена до суду. У показаннях ОСОБА_3 фігурував якийсь ОСОБА_11, колишній працівник ДАІ. ОСОБА_3 давав показання, що ОСОБА_11 йому заборгував гроші, про його зустрічі з ОСОБА_11, а вилучені у нього гроші він отримав, як повернення боргу. З цього приводу він допитував ОСОБА_36. У ході досудового слідства він особисто з’ясував дані цього ОСОБА_11, телефонував до обласного ДАІ, з’ясував його місце проживання, але не зміг його допитати, так як за адресою сім’я ОСОБА_11 не проживала. Він особисто їздив за місцем проживання сім’ї ОСОБА_11, але там проживали інші особи. Він вважав версію ОСОБА_3 щодо боргу захисною, а тому доручення до Харківської області, куди вибув ОСОБА_11, не направляв. Коли йому передали матеріали для порушення кримінальної справи не пам’ятає. Про те, що хтось без його дозволу -роводив якісь дії з підсудними, йому невідомо. Постанова про порушення кримінальної справи була винесена до складання протоколів про затримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 До нього надійшли матеріали перевірки, у яких вже були протоколи огляду грошових коштів та огляду телефонів.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_38 показав, що він працював на підприємстві “Укртелеком” на посаді техніка електрозв’язку по наданню нових послуг, був системним адміністратором, тобто він фактично допомагав клієнтам підприємства користуватись послугами інтернету. Технічно можливо з мобільного телефону відправити “сме” повідомлення іншому абоненту, підписавши номер відправника ім’ям, яке буде необхідно відправнику. Технічно можливо з мобільного телефону відправити “смс” повідомлення без відома власника. Це можливо зробити за допомогою Інтернету, скачавши на мобільний телефон програму “передача “смс” повідомлень з підміною номеру”. Відправляти “смс” повідомлення з підміною номеру можливо з будь-якого оператора. Відправити таким чином “еме” повідомлення можливо, і тоді, коли телефон -е підключений до Інтернету, але на ньому встановлена програма “ай смс дар”. Захисту від таких рій нема, так як всі компанії мобільного зв’язку намагаються отримати прибуток, а тому укладають договори з компаніями, які мають вихід у Інтернет. Повідомлення “смс” з підміною номеру зберігаються у мобільному телефоні, як звичайні “смс” повідомлення, і поки власник телефону їх - з видалить, то вони будуть знаходитись у телефоні. Він на практиці може з мобільного телефону прокурора відправити “смс” повідомлення ОСОБА_2, так щоб прокурор про це не знав. Чи будуть зафіксовані такі повідомлення у мережі оператора сказати не може. З адвокатом підсудного він "-змовляв до судового засідання, і адвокату вже було відомо, про що він буде давати показання у судовому засіданні.
Допитана у ході досудовош слідства в якості свідка Попова ОМ, показання якої були оголошені у судовому засіданні, показала, що розмовляла зі ОСОБА_2 з приводу можливості утримання дозволу на торгівлю для АТЗТ “Ритм”, термін дії якого закінчувався у березні 2009 року. Зона з приводу цього питання неодноразово телефонувала ОСОБА_2 на мобільний телефон, спілкувалась з ним, під час якого ОСОБА_2 то повідомляв, що він на лікарняному, або не може оозмовляти бо зайнятий. ОСОБА_22 могла спілкуватись зі ОСОБА_2 20.03.2009 року, але суті розмови не пам’ятає(т.1 а.с.274-278).
Допитаний у ході досудовош слідства в якості свідка ОСОБА_39, показання якого були сполошені у судовому засіданні, показав, що він працює на посаді директора ТОВ “Іфіда”. 20.03.2009 року, приблизно о 10.00, він прибув на прийом до начальника управління торгівлі ОСОБА_2Ю, так як товариству необхідно було отримати дозволи на розміщення об’єктів торгівлі на взятих у суборенду АЗС, тобто він фактично прийшов до ОСОБА_2 на консультацію. При спілкуванні він показав ОСОБА_2 наявні у нього документи, а ОСОБА_2 сказав, щоб він залишив документи, що зін їх подивиться, з’ясує чи всі необхідні документи зібрані, після чого вони домовились, що він 23.03.2009 року зателефонує у приймальню ОСОБА_2, і секретар йому повідомить чи потрібні ще якісь документи, а 23.03.2009 року він дізнався, що подані ним документи були вилучені співробітниками міліції. На запитання слідчого показав, що документи ним були надані ОСОБА_2 сугубо для отримання консультації, тому він на деякі моменти не звернув увагу, і він розраховував, що після огляду документів, ОСОБА_2 повідомить, що у документах не так, чи які документи П0трїбнї(т.1 а.с.286-288).
Допитаний у ході виконання судового доручення в якості свідка ОСОБА_11, який є приватним підприємцем, показання якого були оголошені у судовому засіданні, був допитаний у ’римїщенні УДСБЕЗ УМВС України у Сумській області, та показав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не знає, грошей у них не позичав(т.5 а.с.3-4). До суду не з’явився, направивши до суду телеграму, у якій вказав, що до суду з’явитись не може, так як відправляється у службове відрядження до м.Одеси. Свідчення дані слідчому Новику В.Г. підтверджує(т.5 а.с.1).
Згідно заяви від 20.03.2009 року(т.1 ах.6), яка була оголошена у судовому засіданні, ОСОБА_5 повідомляє про вимагання у нього хабара у розмірі 2 000 доларів США ОСОБА_2, і заява була зареєстрована у ЧМВ о 10.30.
Відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 ах. 15), який був досліджений у судовому засіданні, оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_20 відповідно до ст.190 КПК України з участю пойнятих ОСОБА_25 та ОСОБА_32 у своєму службовому кабінеті о 10.15 оглянув грошові кошти в сумі 2 000 доларів США з метою викриття факту хабарництва з боку ОСОБА_2 У протоколі вказано, що пойнятим роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до от. 127 КПК України. На кожну купюру номіналом 100 доларів США за допомогою невидимого барвника нанесено надпис "X", який чітко видно на ультрафіолетовому випромінюванні. ОСОБА_7 купюри з обох сторін оброблені епецзасобом ‘'Світлячок", а також вказані номінал, серія та номер купюр. Вказані грошові кошти вручені після обробки ОСОБА_5 з метою подальшого використання під час проведення оперативно- розшукових заходів по підтвердженню фактичних даних щодо вимагання та отримання хабара з боку ОСОБА_2
Як вбачається з акту вилучення предметів та документів від 20.03.2009 року(т,1 ах.26-27), який був досліджений у судовому засіданні, оперуповноважений ОСОБА_40, керуючись ст.ст.190,191 КПК України, з участю пойнятих, здійснив огляд та вилучення у ОСОБА_5 папірця жовтого кольору, розміром 7,5 х 5 см з надписом гелевою ручкою "80503134217 ОСОБА_6".Як пояснив ОСОБА_5 даний папірець він отримав 20.03.2009 року від ОСОБА_2
Згідно протоколу огляду місця події від 20.03.2009 року(т.1 а.с.23-30), який був оголошений у судовому засіданні, вбачається, що оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській :блаетї Дудко СЖ, отримавши повідомлення про вимагання хабара, керуючись ст.ст.190 і 190 КПК України, провів огляд місця події ділянки дороги біля управління транспорту в Чернігівській ;бласті за адресою: м. Чернігів, вул.Пушкина, 16, про що з дотриманням ет.85 КПК України склав _ей протокол. ОСОБА_7 вказано, що під час проведення огляду, згідно до от.85-2 КПК України буде доводитись відеозйомка на відеокамеру. Огляд розпочато о 12.07, а закінчено о 14., і хвилини вказані нерозбірливо. Згідно протоколу, на ділянці дороги, знаходиться автомобіль "Мазда", державний номерний знак НОМЕР_4. Працівники міліції громадянина, якй знаходиться за кермом, повідомили, що він затриманий у підозрі в отриманні хабара, і те, що зараз буде проведено огляд місця події. Вказаним громадянином виявився ОСОБА_3, який на пропозицію працівників міліції добровільно вийняв з під переднього пасажирського сидіння пасажира гроші, при перерахунку яких виявилось 20 купюр номіналом 100 доларів США кожна, серії та номери яких зазначені у протоколі. ОСОБА_6 повідомив, що гроші йому повернув як борг незнайомий •сомадянин.. Після цього огляд місця події було тимчасово призупинено, а всі учасники -еремістились до адмінбудівлі УМВС України в Чернігівській області до кабінету №404, де було продовжено огляд місця події о 13.58. ОСОБА_6 які дані про переміщення, вилучених грошових коштів, у ОСОБА_6, до кабінету №404, у протоколі відсутні. Після проведення дій з грошовими коштами, їх перерахування, огляду за допомогою УФИ, проведення змивів з кожної купюри, потім, було оглянуто руки ОСОБА_6, після чого проведено змиви з його рук. ОСОБА_7 у протоколі зазначено, що було проведено огляд двох мобільних телефонів "Самсунг" та "Нокія", при цьому вказано •тільки колір телефонів та їх пін-код.
Відповідно до акту огляду технічного засобу(мобільного телефону) від 20.03.2009 року(т.1 а.с.31-32), який був досліджений у судовому засіданні, вбачається, що оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області Петренко АЖ з 19.30 до 20.00, у кабінеті у 'рисутноеті пойнятих ОСОБА_35 та ОСОБА_32 проводив огляд. Посилання на нормативний акт, відповідно до якого проводиться вказаний огляд, у цьому акті відсутні. Вказано назва мобільного телефону, імен, номер сім-картки. У ході огляду встановлено, що у папці "Сообщения" у підрозділі "Входящие" маються текстові повідомлення, зазначено їх зміст, номер відправника, час та дату їх надходження. ОСОБА_7 у ході огляду встановлено, що у папці 'Журнал" у підрозділі "Принятме вьізова" міститься дзвінок абонента ОСОБА_5, вказаний його номер та час надходження, а у підрозділі "Набранньїе номера" мається абонент ОСОБА_5, вказаний його номер та час набору.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 20.03.2009 року кабінету начальника та приймальні управління торгівлі за адресокш. Чернігів, вул. Коцюбинського,82, який був досліджений у судовому засіданні(т.1 а.с.39-40), огляд проводився оперуповноваженим ОСОБА_16 відповідно до ст.ст.190 та 191 КПК України. У ході огляду у кабінеті начальника управління торгівлі було вилучено квитанції, заяви від ТОВ “Прем”єр Пластик” та ТОВ “Іфіда” з документами.
З квитанцій(т.1 а.с.41-42), які були досліджені у судовому засіданні, вбачається, що платіж у сумі 340 грн. по кожній квитанції до місцевого бюджету внесений 20.03.2009 року о 12.27 та 12.29 Потапенко ТЖ з призначенням платежу “за розміщення об’єктів торгівлі та послуг”.
Відповідно до документів, що були вилучені у кабінеті начальника управління торгівлі Чернігівської міської ради, які були досліджені у судовому засіданні, вбачається, що на аркушах паперу(т.1 а.с.43,65) маються рукописні записи “Койдан АЖ,видати дозвіл, а також підпис”, а дата на вказаних аркушах відсутня. Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 25.02.2009 року(т.1 а.с.44) він просить видати дозвіл на здійснення оптової торгівлі зі складу у м. Чернігові, вул. Любецька,45, а згідно заяви від 20.03.2009 року просить видати дозвіл на здійснення оптової торгівлі зі складу у м. Чернігові, вул.Квітнева,23. Додатків у цих заявах не вказано. З договору оренди від 01.02.2009 року(т.1 а.с.45-47), вбачається, що ОСОБА_30 передає в оренду ТОВ “Прім”єр Пластїк” ділянку нежитлового приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька,45. Відповідно до договору №7 оренди частини приміщення будівлі від 01.01.2008 року, акту приймання-передачі приміщення в оренду від 01.01.2008 року, акту повернення приміщення з оренди від 31.12.2008 року(т.1 а.с. 67- 71), вбачається, що ОСОБА_28 надавала в оренду ТОВ “Прім”єр-Пластік” частину приміщення за адресою: с.Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, вул.Квітнева,23-а. У відповідності до п.2 договору №7 об’єкт оренди передається для виробництва пластикової тари, а відповідно до п.6.1.1 орендар зобов’язаний використовувати об’єкт, що орендується, за його цільовим призначенням у відповідності до п.2 даного договору.
Як вбачається з акту вилучення мобільного телефону від 20.03.2009 року(т.1 а.с.74), співробітником УДСБЕЗ У5ШС України в Чернігівській області ОСОБА_20, відповідно до постанови КМУ №510 від 05.07.1993 року у приміщенні УМВС України в Чернігівській області вилучено у ОСОБА_2 мобільний телефон “Нокія”, при цьому час вилучення у протоколі не вказаний.
Згідно акту огляду технічного засобу(мобільного телефону) від 20.03.2009 року(т.1 а.с. 75) вбачається, що оперуповноважений УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_20 з 20.10 до 20.30, оглянув мобільний телефон “Нокія” моделі N 70. У ході огляду встановлено, що у мобільному телефоні знаходиться сім-картка оператора “МТС” з номером +380503132451. У папці “Набранньїе номера” міститься номер абонента ОСОБА_6, вказаний номер, дата 20.03.2008 року та час 11.15. У папці “Принятьіе вьізовьі” міститься номер абонента ОСОБА_6, вказана дата 20.03.2008 року та час 10.46. Відповідно до протоколу спеціаліст при огляді присутній не був.
Відповідно до протоколу огляду предметів(документів) від 12.04.2009 року(т.1 а.с.108-111), який був оголошений у судовому засіданні, слідчим були оглянуті документи Т0В “Іфіда”, які були вилучені при огляді кабінету начальника управління торгівлі Чернігівської міської ради ОСОБА_2, при цьому було оглянуто сім пакетів документів, у яких мались заяви директора ТОВ “Іфіда” ОСОБА_39 про видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі АЗС від 18.03.2009 року у різних місцях, додані до них документи. При кожній заяві мались аркуші паперу, на яких мались рукописні тексти “ОСОБА_41 видати дозвіл, підпис”, при цьому дата на них була відсутня. Дозволи на торгівлю при цих документах відсутні.
Як вбачається з протоколу огляду предметів від 13.05.2009 року(т.1 а.с. 123), який був оголошений у судовому засіданні, слідчим був оглянутий мобільний телефон “Нокія-70”, вилучений у ОСОБА_2 20.03.2009 року. У папці “Контакти” маються абоненти “Бушак Гриша”, “ОСОБА_5 пластік”, а при огляді папки “Сообщения”, у підпапках “Входящие”, “Передайньіе”, “Исходящие”, “Отчетьі”(щодо доставки) відсутні дані щодо направлення повідомлень абоненту за номером 380503134217(ОСОБА_6) та їх надходження від вказаного абонента. При перегляді, встановлених у телефоні “Настроек” передачі та прийому “смс” повідомлень встанолено, що в телефоні встановлені наступні параметри: “ОСОБА_42 о приеме” - нет, “Сохранять переданньїе данньїе” - нет. Відповідно до протоколу спеціаліст при огляді присутній не був.
Згідно висновку судової експертизи спеціальних хімічних речовин(т.1 а.с. 133-139), який був досліджений у судовому засіданні, на ватних тампонах зі змивами з грошових купюр, зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_3, наданих на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних речовин(люмінофорів), які за сукупністю влаетив0стей(кількіеть плям, їх колір, світіння в УФ-променях, КІ плям на хроматографічній пластині після хроматографування, хроматографічна рухливість) мають спільну родову належність з речовинами з контрольного зразку.
Як вбачається з рішення №60 виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.03.2009 року(т.1 а.с. 144-152), яке було досліджено у судовому засіданні, цим рішенням затверджено “Тимчасове положення про порядок видачі дозволів на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг у м. Чернігові”, затверджено форму інформаційного листа-заяви та бланків дозволів, а також вказано КП “Редакція Чернігівської міської газети “Чернігівські відомості” у десятиденний термін оприлюднити це рішення. Відповідно до п.2.1 затвердженого “Тимчасового положення ...” для одержання дозволу суб’єкт господарювання подає до управління торгівлі заповнений інформаційний лист-заяву встановленого зразка(за формою згідно з додатком 2 до рішення) та належним чином оформлені копії документів. Відповідно до додатку 2 до рішення виконкому, у бланку інформаційного листа-заяви передбачено 11 пунктів щодо інформації про суб’єкт господарювання.
Згідно відповіді заступника начальника управління торгівлі Чернігівської міської радм(т.1 а.с. 154), яка була оголошена у судовому засіданні, рішення виконкому міської ради від 16.03.2009 року №60 було офіційно оприлюднене у газеті “Чернігівські відомості” від 25.03.2009 року №13(941), а управління торгівлі розпочало здійснювати видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг у встановленому “Тимчасовим положенням...” порядку після 25.03.2009 року.
Відповідно до додатку 10 до рішення міської ради від 14.10.2008 року “Про місцеві податки та збори”, а саме л.2,1 “Положення про збір на видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сзіерм послуг”(т.1 а.с.158), яке було досліджено у судовому засіданні, збір за видачу дозволу на : заміщення об’єктів торгівлі стягується з юридичних осіб та громадян, які займаються торгівлею та жданням послуг. Згідно п.3.1. цей збір сплачується юридичними особами або громадянами за ієхунок коштів, які відносяться до валових витрат.
За постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2009 року(т.1 і.о.171 -173), яка була досліджена у судовому засіданні, і яка надійшла до Виконавчого комітету чернігівської міської ради 20.02.2009 року, рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської :ади №139 від 19.06.2006 року “Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів на :заміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг у м. Чернігові”(т.1 а.с. 164-169) було визнано не чинним.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні протоколу допиту ОСОБА_43В.(т.1 а.с. 230-232), документівжопії договору купівлі-лродажу(т.1 а.е.233-235), плану схеми(т.1 а.с.236), відповіді Чернігівського МБТІ(т.1 а.с.243), протоколу допиту ОСОБА_30В.(т.1 а.с.238-240), складське приміщення, про яке ОСОБА_5 вказував у своїй заяві про отримання дозволу, фактично знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька,46-Д.
Згідно протоколу допиту в якості свідка у ході досудовош слідства ОСОБА_28А.(т.1 в.с.244-246), копії документа про право власності(т. 1 а.с.247),відповіді начальника управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради(т.1 а.с.249-250), які були досліджені у судовому засіданні, нежитлова будівля, цех кабельно-проводнікової продукції знаходиться за адресою:с.Новий Білоус, Чернігівського району та області, вул. Квітнева,23-а.
З протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 23.03.2009 :оку(т.2 а.с.3-8), який був оголошений у судовому засіданні, вбачається, що оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_16, по оперативно-розшуковій справі від 14.07.2009 року категорії “Захист” за ч.2 ст.368 КК України та на підставі ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” за результатами здійснення УОТЗ УМВС України в Чернігівській області оперативно-технічних заходів:застосування інших технічних засобів отримання їнформацїї(слуховий та візуальний контроль), що проводився 20.03.2009 року, за дозволом начальника УМВС України в Чернігівській області від 20.03.2009 року, повідомлення в прокуратуру Чернігівської області від 20.03.2009 року та враховуючи оперативну необхідність невідкладного здійснення, передбаченого ч.14 ст.9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, стосовно начальника управління торгівлі Чернігівської міської ради ОСОБА_2 за місцем його роботи, отримана інформація, що фігурант 20.03.2009 року вимагав та отримав через ОСОБА_3 від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 2 000 доларів США за видачу дозволу управління торгівлі на право зайняття торгївельною діяльністю зі складу. У протоколі вказано, що відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві. Відповідно до додатку до протоколу у розмові, як зазначено між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, йдеться про об’єкти, які розташовані по вул. Квітневій та вул. Любецькій, вказуються сума платежу “340”. Далі з’ясовується питання, де сплатити платіж, і мається фраза особи під позначенням “М2” “ОСОБА_22 зто помощник мой. С ним нужно наверно будет пересечься он тебе подскажет ще банк”. Відповідно до цього додатку у розмові осіб слово дозвіл відсутнє.
З дослідженого у судовому засіданні протоколу про результати здійснення оперативно- технічних заходів від 23.03.2009 року(т.2 а.с.7-9), вбачається, що оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_16, по оперативно-розшуковій справі від 14.08.2009 року категорії “Захист” за ч.2 ст.368 КК України та на підставі ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” за результатами здійснення УОТЗ УМВС України в Чернігівській області оперативно-технічних заходів:застоеування інших технічних засобів отримання їнформації(слуховий та візуальний контроль), що проводився 20.03.2009 року, за дозволом першого заступника начальника УМВС України в Чернігівській області від 20.03.2009 року, повідомлення в прокуратуру Чернігівської області від 20.03.2009 року та враховуючи оперативну необхідність невідкладного здійснення, передбаченого ч.14 ст.9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, стосовно ОСОБА_3, у автомобілі останнього, отримана інформація, що фігурант по справі, 20.03.2009 року отримав грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, як посередник, які вимагав від ОСОБА_5 начальник управління торгівлі ОСОБА_2 за тачу дозволу на право зайняття торгівельною діяльністю. У протоколі вказано, що відібрано атеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві. Відповідно до додатку до протоколу у розмові, як зазначено між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, чаються фрази особи під номером “М1”: “Здраветвуйте. Сейчас я ОСОБА_44 наберу. “ОСОБА_23. ОСОБА_45 вообщем я с ОСОБА_3 встретился вот, мне ему трубочку дать, да?”, ‘Я вообщем ему как зто договаривались передаю две за два места”. Відповідно до цього додатку у зозмюві осіб слово дозвіл відсутнє.
У дослідженому у судовому засіданні протоколі про результати здійснення оперативно- технічних заходів від 23.03.2009 року(т.2 а.с. 10-14), складеного оперуповноваженим УДСБЕЗ УВС України в Чернігівській області ОСОБА_16, вказано, що по оперативно-розшуковїй справі від 14.07.2008 року категорії “Захист” за ч.2 ст.368 КК України та на підставі ч.2 ет.8 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність” за результатами здійснення УОТЗ УМВС України в Чернігівській області оперативно-технічних заходів: зняття інформації з каналів зв’язку, що -роводився у період з 20.03.2009 року по 21.03.2009 року, за постановою голови Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2009 року про надання дозволу УОТЗ УМВС України в Чернігівській області на негласний слуховий контроль переговорів ОСОБА_2 з власного мобільного телефону ітератора “ЮІМС” 80503132451 з використанням технічних заходів терміном 90 діб, стосовно ОСОБА_46 за номером мобільного телефону 80503132451, який належить йому на контрактній зонові, проводилось негласне фіксування розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, у якого ОСОБА_42 вимагав грошові кошти у сумі 2 000 доларів США в якості хабара за видачу дозволів на :раво зайняття торгівельною діяльністю. ОСОБА_7 у протоколі вказано, що відібрано матеріали, які можуть бути використані як джерело доказів у кримінальному судочинстві. У додатку до протоколу яаються запис телефонних розмов, вказані абоненти, дата та час розмов, зміст “оме” ювідомлень, вказано номера абонентів, що їх надсилали та отримували, дата та час їх тримання. Відповідно додатку до протоколу, 20.03.2009 року мається запис між особами “Ч” та "АЮ”, і маються фрази “Ч”: “Я вобщем ему как это договаривались даю две за два места”, та фзраза “АЮ”: “Я понял. Ты это самое ничего не передавай, ничего не это самое. Это самое”.
Як вбачається з протоколів огляду предметів(документів) від 29.04.2009 року(т.2 15-16,18- 9,21-22), постанов про визнання та приєднання до справи речових доказів(т.2 а.с.17,20,23), пїдчим було оглянуто та приєднано до справи в якості речових доказів відеокасети та оптичні осії інформації, які були відібрані відповідно до протоколів про результати здійснення перативно-технічних заходів від 23.03.2009 року.
Згідно відповіді начальника Чернігівського обласного відділення ЗАТ “ОСОБА_47Ес.Ем” з здатками(т.2 а.с.29-134), які були досліджені у судовому засіданні, ЗАТ “ОСОБА_47Ес.Ем” на зстанову апеляційного суду Чернігівської області надало роздруківку вхідних та вихідних дзвінків зонента 80674436560, який є контрактним і належить ОСОБА_5 У роздруківці містяться дані зднання між абонентом 80674436560 та абонентами 80503132451 (а.с.76, 77, 88, 91, 92, 110, і2,113,121,122), 80503134217(а.с. 122), 80678922041 (а.с.63,64,65,73,76,77,113,118,122).
У досліджених у судовому засіданні відповіді ЧФ ЗАТ “УМС” з додатками, договорів, даних ЧФ ЗАТ “УШ”(т.2 а.с. 128-226, зокрема а.с. 196-197, 225-226, а.с.228,233), мається формація про належність номеру 80503132451 ОСОБА_2, номеру 80503134217 ОСОБА_3М, а кож наявність телефонії та текстових повідомлень між вказаними номерами.
Як вбачається з відповіді Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Чернігівській області(т.4 а.с.222-228), копії протесту окуратури м. Чернігова на рішення виконкому Чернігівської міської ради №60 від 16,03.2009 ку, копії рішення виконкому Чернігівської міської ради №333 від 16.03.2009 року, копії позовної яви, які були надані прокурором у судовому засіданні, у період з 03.02.2009 року по 16.03.2009 ку проект рішення виконкому Чернігівської міської ради “Про упорядкування розміщення об’єктів згівлі та сфери послуг на території м. Чернігова” на погодження до представництва не надходив, рішення виконкому Чернігівської міської ради №60 від 16.03.2009 року було опротестоване, однак виконком Чернігівської міської ради протест прокурора був відхилений, і прокурором м. рнігова було подано позовну заяву до суду про скасування рішення №60 від 16.03.2009 року.
Згідно наданих у судовому засіданні прокурором документів: копії форми №1 на ОСОБА_48, повідомлення заступника начальника ВДАІ УМВС України в Чернігівській області щодо звільнення ОСОБА_11, щодо права власності на будинок №73 по вул. Бобровицькїй у м. Чернігові, даних адресно-довідкового відділу УВПРФ0 УМВС України в Чернігівській області, відповіді Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції(т.4 а.с.244-262), вбачається, що ОСОБА_11, був зареєстрований за адресоюж Чернігів, вул.Бобровицька,73/1, разом з батьком та матір’ю, проходив службу у ВДАІ УМВС України в Чернігівській області та звільнився у 2007 році, власниками будинок за адресоюж Чернігів, вул. Бобровицька,73, було продано у 2008 році іншій особі, що ОСОБА_11 знятий з вказаного місця реєстрації 27.05.2008 року у с.Манченки Харківської області, і що ОСОБА_11 мав заборгованість значних сум коштів "вред фінансовими установами.
Відповідно до протоколів пред’явлення фотознімків для впізнання, яке було проведено у ході виконання судового доручення(т.5 а.с.10-13), ОСОБА_11 не впізнав ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Як вбачається з наданих у судовому засіданні захисником документів:відповіді ДП "Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”, Правління Пенсійного фонду України у Новозаводському районі, Чернігівської районної санітарно- епідеміологічної станції, управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської ради (т.5 а.с.18-20, 22-24), ТОВ “Прїм”єр-Пластік” не зверталось до ДП “Чернігівстандартметрологія”, і це підприємство не надавало будь-яких документів, консультацій та інформації, необхідної для функціонування та виробництва продукції, ТОВ “Прїм”єр-Пластік” не зареєстроване у пенсійному фонді як платник внесків, і документа дозвільного характеру на роботу цеху по виробництву пластинкової продукцїї(пакетів) ТОВ “Прім”єр-Пластік’’(м. Чернігів, вул. Квітнева, 23-А), Чернігівською райсанепідестанцією не надавались, товариство на поточному санітарному нагляді не знаходиться, а рішення №60 від від 16.03.2009 року є регуляторним актом.
З наданої захисником відповіді відділення ЗАТ “ОСОБА_47Ес.Ем” КиФ(т.5 а.с.25), вбачається, що ЗАТ “ОСОБА_47Ес.Ем” на запит захисника повідомляє, що на сьогодні у мережі інтернет існують сервіси, що дозволяють здійснювати надсилання 8М8 повідомлень абонентам мобільного стільникового зв’язку, змінивши реальний номер відправника на будь-який набір цифр чи літер, який може бути схожим на те чи інше доменне ім’я, сервісний номер чи номер абонента мережі, що час від часу використовується шахраями для вчинення протиправних дій. На веб сайтах та стартових пакетах компанії міститься інформація про те, що на абонента покладається особиста відповідальність за правильне використання та зберігання SIМ-картки, РIN- та РUK - кодів, кодів поповнення рахунку та мобільного телефонного терміналу. Компанія звертає особливу увагу на те, що вона не проводить ніяких заходів(акцій, конкурсів тощо) з використанням кодів поповнення рахунку та послуги поповнення іншого рахунку.
Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи обвинувачення та показання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх доводи та доводи їх захисника про те, що у ході судового розгляду пред’явлене обвинувачення підсудним не знайшло свого підтвердження, суд, досліджені докази по справі, оцінює з точки зору їх допустимості, достовірності, належності та достатності, виходячи з наступного.
Так, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_34 заперечували, що їм роз’яснювались права, передбачені ст.127 КПК України, що у їх присутності перераховувались, переписувались, помічались грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, тобто фактично заперечували зміст протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 а.е.1§), при цьому показали, що вся ця дія відбувалась 10-15 хвилин, а запросив їх побути пойнятими працівник міліції на їм”я ОСОБА_25, не 20.03.2009 року, а заздалегідь. Свої показання на попередньому судовому засіданні, вказані свідки пояснили тим, що боялись працівників міліції, які їм постійно телефонували, знаходились у суді, та казали, які необхідно давати показання у суді. Не дивлячись на те, що свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_34, у минулому засіданні давали інші показання, суд, враховуючи зміст їх показань у судовому засіданні, зміст показань свідка ОСОБА_20, який складав протокол, що ця дія відбулась десять - п’ятнадцять хвилин, показання свідка ОСОБА_5, що це зайняло від п’яти до п’ятнадцяти хвилин, що у самому протоколі огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року не вказано скільки проходила ця дія, суд приходить до висновку, що показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_32 у теперішньому судовому засіданні є правдивими, а їх показання у минулому судовому засіданкі(т.4 а.с.104,124), неправдивими. Приходячи до такого висновку, суд також враховує, що показання свідків ОСОБА_25, та ОСОБА_32О.(т.4 а.с.104,124) про те, що ця дія відбувалась протягом години, взагалі гаречить показанням ОСОБА_5 у частині даних про перебіг подій, а саме часу: звернення го до міліції, написання ним заяви, пояснень та виходу з міліції, коли він поїхав до управління торгівлі Чернігівської міської ради, а крім того, у судовому засіданні не встановлено інших 'ставин щодо зміни свідками показань, ніж ті, про які вони пояснили у судовому засіданні, які б авили під сумнів їх теперішні показання.
Виходячи з показань свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_32, які визнані судом 'іавдивими, зміст протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 а.с.15), “аетмчно не відповідає тим діям, які проводив працівник міліції. Крім того, працівник міліції, доводячи огляд та вручення грошових коштів, безпідставно керувався от. 190 КПК України, так як ця дія не була оглядом місця події, а кримінальна справа тоді порушена не була, що встановлено у судовому засіданні, і вбачається, як з показань свідка ОСОБА_20, так і свідка ОСОБА_49, який проводив досудове слідство по справі. Таким чином, протокол огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 а.с.15), не може бути допустимим, належним та : готовірним доказом, що підтверджує обвинувачення підсудним.
Аналізуючи зміст показань свідка ОСОБА_5, спївставляючи їх з іншими доказами, що сули досліджені у судовому засіданні, суд виходить з наступного. З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що саме він був ініціатором зустрічей зі ОСОБА_2, не дивлячись на те, що міг звернутись за отриманням дозволу до спеціалістів управління торгівлі Чернігівської міської ради. Зо міліції з приводу вимагання хабара він звернувся тільки 20.03.2009 року, що. суперечить -сказанням свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_32, яких працівник міліції напередодні повідомив, що потрібна буде їх допомога. У судовому засіданні встановлено дані про обізнаність ОСОБА_5 про те, що цех по вул. Квітневій,23-А, знаходиться на території Чернігівського району, що підтверджується, як документами, доданими ним до заяви, що були вилучені у кабінеті ОСОБА_2, так і показаннями свідка ОСОБА_28 та ОСОБА_21 Про обізнаність ОСОБА_5 щодо знаходження складу на території Чернігівського району вказують і показання свідка ОСОБА_50, що з приводу відкриття виробництва по вул. Квітневій він возив засновників у районі та міські інстанції, і ОСОБА_21 та ОСОБА_5 йому не пояснювали, чому вони їздять у оайоні та міські інстанції. Не дивлячись на це, ОСОБА_5 написав заяву про видачу дозволу на “оргївлю зі складу по вул.Квітневій,23-А до Чернігівської міської ради, яка до видачі дозволу за межами м. Чернігова ніякого відношення не має. Наявність у ОСОБА_5 у мобільному телефоні номеру телефону “НОМЕР_5” працівника міліції на ім’я ОСОБА_21 ставить під сумнів правдивість його показань в частині того, що він звернувся до міліції тільки 20.03.2009 року, так як у відповіді Чернігівського обласного відділення ЗАТ “ОСОБА_47Ес.Ем” з додатками(т.2 а.с.29- 134) маються дані про з’єднання між абонентом за номером “НОМЕР_6”, який належав ОСОБА_5, з абонентом за номером “НОМЕР_5”, задовго до 20.03.2009 року, і при цьому суд приймає до уваги той факт, що у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 відмовився давати показання щодо номеру свого мобільного телефону, пославшись на ст.63 Конституції України, а інших даних які б це спростовували, суду не надано. Свідок ОСОБА_28 показала, що у засновників ТОВ “Прім”єр-Пластік” намірів продавати продукцію з її складу не було. Крім того, зі змісту протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 23.03.2009 року(т.2 а.с.10-14), вбачається, що постанова голови Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2009 року про надання дозволу УОТЗ УМВС України в Чернігівській області на негласний слуховий контроль переговорів ОСОБА_2 з власного мобільного телефону з використанням технічних заходів терміном 90 діб, про негласне фіксування розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, у якого ОСОБА_2 вимагав грошові кошти у сумі 2 000 доларів США в якості хабара за видачу дозволів на право зайняття торгївельною діяльністю, виносилась з врахуванням якихось даних про вимагання хабара ОСОБА_2 від ОСОБА_5 станом на 23.01.2009 року, що у свою чергу також ставить під сумнів правдивість показань свідка ОСОБА_5, що він вперше звернувся до міліції 20.03.2009 року. Даючи показання щодо вкрай необхідного отримання дозволів для товариства, при обставині, що заяви на їх видачу були написані за іншими адресами, а значить дозволи, у разі їх отримання, фактично були б недійсними для проведення торгівлі, і при цьому дачі показань, що необхідності у отриманні другого дозволу не було, оплати квитанцій від іншої особи, без вказівки назви товариства у призначенні платежу, що позбавляло товариство віднести витрати на придбання дозволу на валові витрати(т.1 а.с.158), власники ТОВ “Прїм”єр-Пластїк”, після 20.03.2009 року, не вчинили, як вбачається з досліджених у судовому засіданні доказів, будь-яких сій, направлених на отримання дозволів. Також суд, при цьому враховує, що працівник міліції, свідкам ОСОБА_25 та ОСОБА_32 показав два конверти з грошовими коштами, при цьому зказав, що буде використаний той, який знадобиться, а ОСОБА_5 написав заяву щодо видачі розеолу по вул. Квітневій,23 тільки 20.03.2009 року, а крім того, з досліджених у судовому засіданні записів розмов, вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 слово “дозвіл” у гозмовах не вказувалось, що взагалі ставить під сумнів показання ОСОБА_5 про те, що “овариству необхідні були дозволи на торгівлю. Все вищевикладене вказує, що ОСОБА_5 у пудовому засіданні частково давав суду неправдиві показання, і у його діях вбачається провокація хабара, що взагалі ставить під сумнів правдивість показань ОСОБА_5, у зв’язку з чим, його показання судом не можуть бути прийняті як достовірний та належний доказ обвинувачення підсудним.
Показання свідка ОСОБА_8 підтверджують факти: приїзду ОСОБА_5 у «.Чернігів, його переміщення по м. Чернігову, здійснення дзвінка ОСОБА_3 з аркушу паперу, на якому був вказаний номер телефону та ім’я ОСОБА_3, а також перебування ОСОБА_5 у чашині ОСОБА_3 При цьому, про що відповідав ОСОБА_3, і що відбувалось у машині ОСОБА_3, свідок ОСОБА_8 не вказав.
При оцінці показань свідка ОСОБА_21, суд враховує, що про всі обставини, викладені у обвинуваченні підсудним, він повідомив зі слів ОСОБА_5, показання якого викликають сумнівними у їх достовірності. ОСОБА_21 є співзасновником ТОВ “Прїм”єр-Плаетїк” разом з ОСОБА_5 З врахуванням цього та показань свідка ОСОБА_28 щодо проведення "еревірки товариства працівниками міліції, зупинки після цього роботи виробництва, а потім її поновлення, так як директор ТОВ “Прем”єр-Пластік” повідомив їй про вирішення всіх питань, при ?акті відсутності санітарного контролю за виробництвом продукції по вул. Квітнева,23-А, суперечливості самих його показань щодо необхідності отримання дозволу на торгівлю, і зменшення цієї необхідності після 20.03.2009 року, не вчинення будь-яких дій на отримання дозволів, суд приходить до висновку, що показання ОСОБА_21 не є достовірним та належним доказом обвинуваченням підсудним.
Щодо вилучених 20.03.2009 року під час огляду кабінету ОСОБА_2, оглянутих та приєднаних до матеріалів справи заяв ОСОБА_5, копій документів до них, бланків управління з резолюціями ОСОБА_2 “ОСОБА_12 видати дозвіл”, які вказані органами досудового слідства, як докази обвинувачення підсудним, суд, приймає до уваги показання підсудного ОСОБА_2, який не заперечував змісту цих документів, їх наявності у нього у кабінеті, а також те, що на той момент дозволи не видавались, а його резолюція є вказівкою ОСОБА_12 для перевірки документів. З показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що станом на 20.03.2009 року дозволи на торгівлю не видавались, а відповідно до нового положення, було встановлено форму заяви на отримання дозволу, яка складалась не у довільній формі. Суб'єкти, які залишили документи на зберігання, коли положення вступило у силу, писали нові заяви для отримання дозволів відповідно до нового положення. У 2008 році, 2009 році, вона дозволів на торгівлю без довідок пожежників та сес не видавала, і їй не відомо, щоб інші працівники видавали такі дозволи. Показання підсудного ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_12 підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_33 При цьому суд враховує, що будь-яких обставин, які б ставили під сумнів показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_27 у судовому засіданні не встановлено. ОСОБА_7 у судовому засіданні не встановлено фактів видачі управлінням дозволів на торгівлю з 16.03.2009 року до 20.03.2009 року включно, а взагалі з показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що дозволи почали видаватись після 26.03.2009року, тобто після оприлюднення рішення від 16.03.2009 року, і у судовому засіданні не встановлено іншого. Крім того, відповідно до рішення №60 виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16.03.2009 року передбачено інформаційний лист-заяву встановленого зразка(за ?ормою згідно з додатком 2 до рішення), що беззаперечно вказує на те, що по заявам ОСОБА_5 управління торгівлі, станом на 20.03.2009 року, у будь-якому випадку дозволів не видало б. ОСОБА_7 працівниками міліції у кабінеті ОСОБА_2 були вилучені заяви від ТОВ “Іфіда”, разом з якими мались резолюції ОСОБА_2 “ОСОБА_12 видати дозвіл”. Однак, при наявності резолюції такого змісту, з показань свідка ОСОБА_39 у ході досудового слідства вбачається, що він прийшов до ОСОБА_2 для отримання консультації, і 23.03.2009 року повинен був зателефонувати до приймальні ОСОБА_2 та з’ясувати чи потрібні ще якісь документи, і розмови про видачу дозволу між ними не було. Таким чином, вказані органом досудового слідства документи, не тільки не доводять обвинувачення підсудним, а навпаки, у сукупності з показаннями підсудного ОСОБА_2, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_27, ОСОБА_39, ОСОБА_33, рішенням виконкому Чернігівської міської ради, вказують на те, що 20.03.2009 року ОСОБА_2 не мав можливості та не збирався видавати дозволи на торгівлю не тільки ОСОБА_5, а і будь-кому, і -овністю спростовує показання свідка ОСОБА_5, що ОСОБА_2 обіцяв йому видати дозволи 20.03.2009 року, та взагалі обвинувачення підсудним, що хабар передається за сприяння та видачу дозволів на здійснення торгівлі.
Як встановлено у судовому засіданні протокол огляду місця події(т.1 а.с.23-30), складався до порушення кримінальної справи, і як вказано у самому протоколі, відповідно до ст.ст.190,191 КПК України, з дотриманням ст.85 КПК України. З протоколу та переглянутого у судовому засіданні зідеозапису до протоколу огляду місця події, гроші, що були вилучені у ОСОБА_3, не опечатувались. Як доставлялись вилучені грошові кошти до приміщення УМВС України в Чернігівській області у протоколі не вказано, а відповідно до відеозапису їх у руках віз працівник міліції, і яким чином гроші потрапили до кабінету, у якому потім продовжувався огляд, а ні з протоколу, а ні з відеозапису, не зрозуміло. Про вилучення телефонів у ОСОБА_3 при його затриманні у протоколі нічого не вказано, а містяться дані про те, що вони були оглянуті. Огляд місця події, як вказано у протоколі, було тимчасово призупинено, без будь-яких підстав, що взагалі дт.190,191 КПК-України не передбачено, та вказує на порушення особою, яка проводила огляд, цих статей. Крім того, з показань свідка ОСОБА_20, який проводив цей огляд, як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні, вбачається, що під час огляду на мобільний телефон ОСОБА_3 почали приходити “оме” повідомлення, відправником яких був ОСОБА_2, на які він відповідав, але ці дії у протоколі огляду місця події не описані, що суперечить вимогам ст.85, ст.195 КПК України, відповідно до яких у протоколі повинні бути, згідно ст.85 КПК України, зазначені зміст проведеної слідчої дії, всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії, а відповідно до ст.195 КПК України, при огляді у протоколі описують все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому саме вигляді, в якому спостерігалось під час проведення дії. Взагалі, у кабінеті, розташованому у приміщенні УМВС України в Чернігівській області, ніякої події не відбулося, а зрозуміло, не може і бути у кабінеті огляду місця події. Відповідно до от. 191 КПК України, огляд предметів, вилучених під час огляду місця події, слідчий проводить за місцем події, а у випадках, коли це неможливо, за місцем провадження у справі. ОСОБА_7 підстави, як призупинення огляду місця події за вказівкою працівників департаменту, що вбачається з показань свідка ОСОБА_20, КПК України, відповідно до якого проводиться огляд місця події, не передбачено. Як вбачається з матеріалів справи, після проведення цього огляду місця події, кримінальна справа негайно порушена не була, при наявності заяви ОСОБА_5 та вилучених у ОСОБА_3 грошей, а проводились вилучення та огляди телефонів. Враховуючи встановлені порушення КПК України при проведенні огляду місця події, суд вважає, їх суттєвими, і приходить до висновку, що протокол огляду місця події не є належним та допустимим доказом, і не може враховуватись, як такий, що підтверджує обвинувачення підсудним.
Речові докази грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, висновок судово-хімічної експертизи підтверджують факт наявності 2 000 доларів США та нашарування люмінесцентних спеціальних речовин на руках ОСОБА_3 та купюрах по 100 доларів США, які за своїми властивостями подібні до речовин з контрольного зразку.
Копії договорів про укладення міжЗАТ “УМЗ” та ОСОБА_2, ОСОБА_3, підтверджують факт, що станом на 20.03.2009 року за підсудними було зареєстровано відповідні номери, чого не заперечували підсудні у судовому засіданні.
Суд не приймає, як належний та допустимий доказ по справі, як такий, що підтверджує обвинувачення підсудним, акт огляду технічного засобу(мобільного телефону), а саме мобільного телефону ОСОБА_3(т.1 а.с.31), так як він складений в порушення вимог КПК України. Після проведення огляду місця події(т.1 а.с.28-30), відповідно до от. 190 КПК України повинна була бути негайно порушена кримінальна справа. Як встановлено у судому засіданні, кримінальна справа на той час порушена не була, проведення огляду технічного засобу нормами КПК України, до порушення кримінальної справи, не передбачено, а тому, проводити будь-які інші слідчі дії працівник міліції не мав повноважень, як не передбачено і такого процесуального документа як акт. Крім цього, суд враховує також показання свідка ОСОБА_32, який вказав, що йому ст. 127 КПК України не роз’яснювалась, і які дії проводив з телефоном працівник міліції він не бачив.
За аналогічних підстав, суд не приймає, як належний та допустимий доказ по справі, як -акий, що підтверджує обвинувачення підсудним, акт огляду технічного засобу(мобільного телефону), а саме мобільного телефону ОСОБА_2 (т.1 а.с.75). Крім цього, суд також враховує, ло сам мобільний телефон, з показань ОСОБА_2, був у нього відразу, біля центру ‘Відродження”, вилучений ОСОБА_16, який це заперечував. У акті вилучення технічного заеобу(т.1 а.с.74), не вказано час, коли саме був вилучений мобільний телефон, а іншого у судовому засіданні не встановлено, і тому всі сумніви щодо часу вилучення мобільного телефону тлумачаться на користь підсудного ОСОБА_2
Не може бути визнаний допустимим доказом по справі акт вилучення предметів та документів, а саме вилучення на підставі ст.ст.190,191 КПК України, у ОСОБА_5 аркушу паперу з надписом номеру телефону та ім’ям ОСОБА_6, так як такого документу, як акт вилучення, ст.ст.190,191 КПК України не передбачено, і взагалі ці статті регламентують порядок проведення огляду, а не вилучення, що також у свою чергу ставить під сумнів належність та допустимість -акого речового доказу, як аркуш паперу з написом.
Щодо роздруківок оператора мобільного зв’язку ЗАТ “УШ” щодо вхідних та вихідних дзвінків та “смс” повідомлень(т.2 а.с. 196-197,198-226), а також протоколу про результати здійснення оперативно-технічного засобу(т.2 а.с.10-14) щодо самого змісту “смс” повідомлень, суд зазначає, що у судовому засіданні встановлено, що з телефону ОСОБА_3 “смс” повідомлення ОСОБА_2 відправляв працівник міліції, а у мобільному телефоні ОСОБА_3 у папці “вихідні” та 'передані” ці повідомлення відсутні. У мобільному телефоні ОСОБА_2 вихідні “смс” повідомлення, які є у мобільному телефоні ОСОБА_3, як вхідні, відсутні. ОСОБА_2 заперечував направлення “смс” повідомлень ОСОБА_3, а крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказали, що ‘смс” повідомлення з телефону ОСОБА_2 відправлялись працівниками міліції, так як це технічно можливо. Враховуючи такі дані про наявність та відсутність “смс” повідомлень у мобільних телефонах підсудних, що отриманні у результаті огляду телефонів, що дії працівника міліції по відправленню ним “смс” повідомлень з мобільного телефону ОСОБА_3 на телефон ОСОБА_2 у будь-якому процесуальному документі свого відображення не знайшли, перебування мобільних телефонів підсудних у працівників міліції протягом певного часу, зокрема ОСОБА_2, повідомлення відділення ЗАТ “ОСОБА_47Ее.Ем” КиФ про таку технічну можливість, з врахуванням інших досліджених у судовому засіданні доказів щодо можливої провокації хабара з боку ОСОБА_5, приймаючи до уваги показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_38 щодо наявності такої- технічної можливості, і що у судовому засіданні не встановлено даних, які б спростовували показання підсудних, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_38, зміст повідомлення відділення ЗАТ “ОСОБА_47Ее.Ем” КиФ, суд приходить до висновку, що обставина про те, що "смс” повідомлення, вказаного у протоколі(т.2 а.с.10-14) змісту відправлялись безпосередньо ОСОБА_51 викликає сумніви, які відповідно до ет.62 Конституції України, суд тлумачить на користь підсудних. За таких обставин, роздруківка оператора мобільного зв’язку ЗАТ “УШ”, протокол про результати здійснення оперативно-технічного засобу(т.2 а.с.10-14) щодо “смс” повідомлень, не приймаються судом, як докази, що підтверджують обвинувачення підсудним.
Щодо протоколів про результати здійснення оперативно-технічних заходїв(т.1 а.с.3-9), то вони є суперечливими перш за все щодо застосування норм Закону України “Про оперативно- розшукову діяльність”, що у свою чергу ставить під сумнів законність проведення зазначених у них оперативно-технічних заходів. Так, у протоколах вказано посилання на ч.2 ст.8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, відповідно до якої застосування технічних засобів проводяться за рішенням суду, і у цьому протоколі далі є посилання на оперативну необхідність невідкладного здійснення, передбаченого ч.14 ст.9 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, відповідно до якої рішення суду не потрібно. ОСОБА_23, оперативно-розшукова справа була заведена 14.07.2008 року, працівники міліції по цій же справі отримували дозвіл суду на негласний слуховий контроль переговорів ОСОБА_2 23.01.2009 року(т.2 а.с. 10), а тому, виходячи з вказаного, суд приходить до висновку, що оперативний підрозділ мав можливість та зобов’язаний був отримати дозвіл суду для застосування технічних засобів, які вказані у протоколах(т.1 а.с.3-9), З врахуванням викладеного, суд не приймає вказані протоколи, як доказ вини підсудних.
При оцінці показань свідка ОСОБА_11, суд приймає до уваги наступні обставини. ОСОБА_11 без сумнівів вказав дати, відповідно до яких знаходився у різних місцевостях, тоді, як пройшов значний проміжок часу. З відеозапису протоколу допиту не вбачається, що у ході допиту ся протокол, що він оголошувався та підписувався. Будучи приватним підприємцем, а не -ужбовою особою, знаючи, що йому необхідно з’явитись до суду, ОСОБА_11 виїхав у службове урядження. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_11 мав значні суми заборгованості ~ред фінансовими установами. Показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_36, не дивлячись на дружні стосунки з підсудним ОСОБА_3, підтверджується показання ОСОБА_3 ОСОБА_11 у ді до судового слідства не допитувався, не дивлячись на таку можливість органів досудового ідства. Враховуючи ці вказані обставини, у їх сукупності, з врахуванням не прибуття ОСОБА_11 судове засідання для допиту, і що у судовому засіданні не встановлено додаткових даних, які б підтверджу вали показання ОСОБА_11, суд приходить до висновку, що його показання не :простовують постійних та однакових показань ОСОБА_3 про заборгованість йому коштів ОСОБА_52 За аналогічних підстав, без наявності додаткових даних на підтвердження показань ОСОБА_53, суд вважає, що протоколи пред’явлення для впізнання, з врахуванням якості ?отознімків підсудних на них, також не спростовують показання ОСОБА_3
Крім вищевикладеного, суд зазначає, що усі обставини щодо допустимості, достовірності та належності, досліджених у судовому засіданні доказів, які викликають сумніви щодо доведеності вини підсудних, суд, відповідно до ет.62 Конституції України, тлумачить на користь підсудних. Крім того, суд приймає до уваги і те, що працівник міліції, фактично не проводячи дій, зазначених у протоколі огляду та вручення грошових коштів від 20.03.2009 року(т.1 а.с.15), не зазначаючи всіх дій, які проводились у ході огляду місця події від 20.03.2009 року(т.1 а.с.28-30), проводячи огляд в порушення норм КПК України(т.1 а.с.31), діяв в порушення ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи, до яких відносяться працівники міліції, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а з врахуванням перебування його у ІТУ та зустрічі з ОСОБА_3, без законних на те підстав, без сумнівів вказує, що цей працівник міліції діяв саме в порушення ст.19 Конституції України.
Протокол допиту ОСОБА_8, самі по собі речові докази - 2 000 доларів США, висновок судово-хімічної експертизи, протоколи огляду речових доказів: відеокасет та оптичних носіїв інформації, які були досліджені у судовому засіданні, та самі речові докази відеокасети та оптичні носії інформації, зі змістом записів на них, а також протокол про застосування технічних заєобів(т.2 а.с.10-14), з врахуванням неприйняття судом інших доказів обвинувачення, не є достатніми, і такими що доводять вину підсудних у пред’явленому їм обвинуваченні.
Таким чином, у судовому засіданні, виходячи з досліджених доказів, в їх сукупності, доводи підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, наведені ними на свій захист від пред’явленого обвинувачення, та їх захисника про недоведеність обвинувачення підсудним, знайшли своє підтвердження, а участь підсудних у вчиненні злочину згідно обвинувачення, пред’явленому: ОСОБА_2 у закінченому замаху на одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, хабара у сумі 2 000 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 15 400 грн., поєднаним з його вимаганням, та ОСОБА_3 у пособництві у закінченому замаху на одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, хабара, не доведено у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні не доведено участь підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, у зв’язку з чим підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні бути визнані невинними і по суду виправданими.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Постанови про накладення арешту на майно підсудного ОСОБА_2 від 07.05.2009 року(т.З а.е.127,136) підлягають скасуванню, а майно: мобільний телефон “Нокіа 70“, автомобіль “Фольксваген Пасат В-5“, державний номерний знак НОМЕР_7, - поверненню ОСОБА_2
Постанова від 24.03.2009 року про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_2 від посади начальника управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради підлягає скасуванню.
Постанови про накладення арешту на майно підсудного ОСОБА_3 від 07.05.2009 року(т.З а.с. 165,167,169,171) підлягають скасуванню, а майно: автомобіль “Мазда”, державний номерний знак НОМЕР_1, квартира АДРЕСА_1, мобільні телефони “8АМ8Ш6-О820“ та ”М(Ж!А6300”, - поверненню ОСОБА_3М
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає скасуванню.
Речові докази: грошові кошти у сумі 2 000 доларів США(т.1 а.с.121-122) необхідно вернути УМВС України в Чернігівській області, заяви ОСОБА_5 про видачу дозволів з датком документів, квитанціями, бланками резолюцій(т.1 а.с.41-72,116) необхідно зберігати в “еріалах кримінальної справи, аркуш паперу з написом “80503134217 та ОСОБА_6” необхідно ерігати у матеріалах кримінальної справи, мобільні телефони “Нокія 70”(т.1 а.с.124) та “Нойя 00”(т.1 а.с.125) необхідно повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зразки змивів з рук ОСОБА_3 купюр{т.1 а.с.І42) необхідно знищити, відеокасети, оптичні носії інформації СО-К(т.2 .с. 17,20,23), та відеокасету з записом допиту свідка ОСОБА_11 необхідно зберігати при справі. Судові витрати у сумі 649,08 грн. підлягають прийняттю на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА _2 визнати невинним у пред’явленому йому обвинуваченні у скоєнні почину, передбаченого ч.2 от. 15, ч.2 ст. 368 КК України та по суду виправданим за недоведеністю аеті у вчиненні злочину.
Постанову про відсторонення ОСОБА_2 від посади начальника управління торгівлі, послуг розвитку підприємництва Чернігівської міської ради від 24.03.2009 року, - скасувати.
Постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_2 від 07.05.2009 року(т.3 а.с. 127,136) - скасувати, а майно: мобільний телефон “Нокіа 70“, автомобіль “Фольксваген Пасат 3-5“, державний номерний знак НОМЕР_7, - повернути ОСОБА_2
Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд відносно ОСОБА_2, - скасувати. .
ОСОБА_3 визнати невинним у пред’явленому йому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.368 КК України та по суду виправданим за недоведеністю участі у вчиненні злочину.
Постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_3 від 07.05.2009 року(т.З і.о.165,167,169,171) - скасувати, а майно: автомобіль “Мазда”, державний номерний знак СВ 48- 53 АА, квартиру АДРЕСА_1, мобільні телефони "SAMSUNG-D820" та ”NOKIA6300”, - повернути ОСОБА_3
Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд відносно ОСОБА_3, - скасувати.
Судові витрати у сумі 649,08 грн. прийняти на рахунок держави.
Речові докази: грошові кошти у сумі 2 000 доларів США(т.1 а.с.121-122) - повернути УМВС Eкраїни в Чернігівській області, заяви ОСОБА_5 про видачу дозволів з додатком документів, квитанціями, бланками резолюцій(т.1 а.с.41-72, 116) - зберігати в матеріалах кримінальної справи, лі куш паперу з написом “80503134217 та ОСОБА_6” - зберігати у матеріалах кримінальної справи, лабільні телефони “Нокія 70”(т.1 а.с.124) та “Нойя 6300”(т.1 а.с.125) - повернути ОСОБА_2 та іуша'ку Г.М., зразки змивів з рук ОСОБА_3 та купюр(т.1 а.с.142) - знищити, відеокасети, оптичні -осії інформації СD-R(т.2 а.с.17,20,23), та відеокасету з записом допиту свідка ОСОБА_11 - зберігати при справі.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 об з моменту його проголошення.
Головуючий І.А. Мурашко
