№ 1 21/ 10 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2010 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді Могачевської В. Й.
при секретарі Максимів О. М..
з участю прокурора Яреми А. В.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Підволочиськ кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, за ч.1 ст. 296 КК України , -
ВСТАНОВИВ :
18 жовтня 2009 року близько 16 ї години 30 хвилин, перебуваючи на вулиці села Остап”є Підволочиського району Тернопільської області, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, виражаючи явну неповагу до суспільства, підсудний ОСОБА_2 безпричинно почав обзивати нецензурними словами неповнолітнього ОСОБА_1, який в цей час разом з своїм братом ОСОБА_3. проходив вулицею села. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2 безпричинно, умисно наніс удар рукою в область голови ОСОБА_1 та схопив його рукою за шию, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді саден підщелепної ділянки та передньої поверхні шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В результаті злочинної діяльності підсудного було порушено громадський порядок та спокій жителів села, спричинено шкоду особистим інтересам потерпілого, наданим йому Конституцією України правам та повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість, а також завдано йому фізичного болю.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю і пояснив, що 18 жовтня 2009 року він дійсно обізвав нецензурними словами та вдарив неповнолітнього ОСОБА_1 за те, що останній проігнорував його вимогу підійти до нього ( підсудного ).
Крім визнання вини самим підсудним, вина його доведена зібраними і перевіреними в суді доказами.
Потерпілий ОСОБА_1 повідомив, що 18 жовтня 2009 року близько 16 ї години 30 хвилин він разом з своїм братом ОСОБА_3 поверталися з села додому. Коли проходили біля магазину, побачили ОСОБА_2, який стояв на вулиці і наказав йому підійти ближче. Оскільки він не виконав наказ останнього, підсудний сам підійшов до них, почав обзивати його нецензурними словами, а потім наніс один удар рукою в область голови і схватив рукою за шию і нігтями подер шкіру на шиї від чого в нього потекла кров. Так як підсудний не реагував на прохання брата припинити свої злочинні дії, брат по мобільному телефоні викликав працівників міліції. Після того підсудний відпустив його і вони повернулися додому.
В даний час ніяких претензій до підсудного не має, просить не карати останнього, так як прощає йому.
Свідок ОСОБА_4 мати потерпілого повідомила, що 18 жовтня 2009 року в вечері, коли її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повернулися додому, вона побачила, що в ОСОБА_1 подряпана шия. На її запитання що сталося, сини розповіли їй, що біля магазину АДРЕСА_1, ОСОБА_1 безпричинно побив житель їхнього села - ОСОБА_2.
Згідно висновку судово медичного експерта № 3046 ( а. с. 50 51 ) при судово медичному обстеженні 23 жовтня 2009 року у ОСОБА_1 були виявлені садна підщелепної ділянки та передньої поверхні шиї. Ці ушкодження, зважаючи на їх морфологічні властивості ( смугасту та лінійну форму, переривчастий характер тощо ) і розташування, утворилися від дії гострокінцевих виступів тупих чи кінців гострих предметів приблизно за 4 6 діб до обстеження, не виключено в зазначений у постанові термін 18 жовтня 2009 року. Виявлені у ОСОБА_1 садна за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України, так як він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про його особу, думку потерпілого, який просить строго не карати, обставини справи, що пом”якшують і обтяжують покарання..
До пом”якшуючих вину обставин суд відносить те, що підсудний позитивно характеризується, вперше притягається до відповідальності, вину свою визнав і в скоєному щиро розкаявся, являється інвалідом з дитинства.
Обтяжуючих вину обставин не встановлено, тому вважає за доцільне призначити йому покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 296 КК України у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України , що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Судових витрат та речових доказів по справі немає.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України і обрати йому покарання 2 ( два ) роки обмеження волі.
Керуючись ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 ( два ) роки.
На підставі ст.. 76 КК України покласти на засудженого такі обов”язки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції;
-повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з”являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя :
