Ухвала
2 лютого 2023 року
м. Київ
провадження № 61-12вп23
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
26 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з клопотанням, в якому просив визначити підсудність справи за його позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заяву обґрунтовував тим, що з 6 червня 2009 року перебуває з відповідачем у шлюбі. Оскільки він має намір розірвати шлюб, а обидві сторони проживають за межами України, ОСОБА_1 просив визначити підсудність у справі про розірвання шлюбу.
Частиною першою статті 29 ЦПК України передбачено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому
статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
За змістом зазначених положень підсудність справ про розірвання шлюбу за участю громадян України визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України і мали дозволи на тимчасове проживання (карти побиту) у Республіці Польща. Строк дії карт побиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплив 13 грудня 2021 року.
За відсутності доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за межами України, підстави для визначення суддею Верховного Суду підсудності справи у порядку статті 29 ЦПК України відсутні.
Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у визначенні підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко
