КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц-вп/824/88/2021
У Х В А Л А
3 лютого 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визначення територіальної підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Довбах Наталія Петрівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
в с т а н о в и в:
2 лютого 2021 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Каленської Т.М. про визначення територіальної підсудності вказаної вище цивільної справи.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 проживає на тимчасово окупованій території України - АДРЕСА_1 , а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , тому відповідно до вимог статті 316 ЦПК України та статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» необхідно визначити підсудність справи.
Дослідивши письмові матеріали клопотання, апеляційний суд приходить до висновку, що воно підлягає поверненню заявнику без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.
З аналізу вказаної статті вбачається, що для вирішення питання про визначення територіальної підсудності судової справи з`ясуванню підлягає питання чи підсудна суду, розташованому на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, така справа.
Звертаючись до апеляційного суду із клопотанням про визначення територіальної підсудності цивільної справи представник позивача з посиланням на положення частини першої статті 316 ЦПК України зазначила, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Однак представником позивача залишено поза увагою, що вона звертається до суду з позовом саме в порядку позовного провадження, а не із заявою в порядку окремого провадження, яке регулюється розділом ІV ЦПК України.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із частиною першою статі 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.
За загальним правилом частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, законодавець визначив підсудність справ за вибором позивача, зокрема частина шістнадцята статті 28 ЦПК України передбачає, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Отже, за змістом вказаних норм, такий вибір підсудності поширюється лише на позови, для яких встановлено загальну територіальну юрисдикцію (підсудність), а тому правило статті 28 ЦПК України не змінює правила виключної підсудності, встановленої статтею 30 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1 березня 2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Зокрема, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається з надісланих письмових матеріалів, предметом позову ОСОБА_1 до Київської міської ради є встановлення факту того, що вона проживала однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_3 з 2011 року і до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 , на протязі не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, а також визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом як спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 .
Тобто, у даному випадку на спірні правовідносини розповсюджуються правила виключної підсудності (територіальної юрисдикції), а вищезазначене знаходження нерухомого майна (квартири АДРЕСА_4 ), а не однієї із сторін, згідно адміністративно-територіального поділу територіально відноситься до Дніпровськогорайону м. Києва.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визначення підсудності цивільної справи за позовом за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Довбах Н.П., про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом з підстав, передбачених статтею 316 ЦПК України та статтею 12 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
За вказаних вище обставин, клопотання про визначення територіальної підсудності цивільної справи разом з доданими до нього матеріалами позовної заяви необхідно повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статями 23, 27, 28, 30 ЦПК України та статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд
у х в а л и в:
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визначення територіальної підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Довбах Наталія Петрівна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без шлюбу та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Н.В. Ігнатченко
